Світлана Климишин, викладачка української мови та літератури ВПУ№19 м.Дрогобича

Історична основа поезіı̈

“Пам’яті тридцяти”

Павло    Тичина    -   лірик,  а  не   політик.      Його    бачення   майбутнього України   було інтуїтивним,   а  тому   -   пророчим.   Ще   в   ранньому   вірші   “Арфами, арфами...” поет  відчував  можливі   випробування     на     шляху  до   волі :

Сміх буде, Плач буде.-

писав  поет.

Уже    у   творі  “Одчиняйте   двері”образ революції    -   нареченої    несподівано набирає темних   барв.    На   жаль,       ситуація в   Україні   лише    посилювала    поетові передчуття.     Новостворена   УНР не мала    професійної   армії    для  боротьби проти   більшовизму. Тож Україну    від   п`ятитисячної  армії   Муравйова довелося захищати студентам    і   гімназистам .

22    СІЧНЯ 1918    РОКУ

ЦЕНТРАЛЬНА    РАДА   ВИДАЛА

ІV УНІВЕРСАЛ,   У  ЯКОМУ

ПРОГОЛОСИЛА УКРАЇНСЬКУ

НАРОДНУ   РЕСПУБЛІКУ

САМОСТІЙНОЮ ДЕРЖАВОЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. БІЛЬШОВИКИ   ВІДПОВІЛИ НАСТУПОМ НА   КИЇВ.

  ХІД БОЮ

29 (16)  січня 1918 р.  біля  станції     Крути  відбувся    бій     між       юнаками   із  Першої військової     школи ім.  Богдана     Хмельницького ,    Студентської     сотні    помічного куреня  Січових     Стрільців та більшовиками ,    що     наступали    на Київ. Ворог    значно     переважав,   проте   600   юнаків

протрималися майже  цілий     день.     Близько     ста  воїнів    загинуло   в     бою.  Крім того,     під     час

відступу   на станцію   Крути, група     з   35 юнаків  потрапила   в   полон.     Учасники  бою,  які     вижили, згадували,     що     двадцятьох     вісьмох полонених     жорстоко     катували, а   потім   розстріляли.

дчення     про   двадцятирічного    Григорія

ського .   Дивлячись   у  вічі смерті,     Герой вав:  ”  Ще  не    вмерла  Україна”!  За   мить  озстріляли.

Серед полеглих були січові стрільці з Львівщини - Євген Мельник, Василь Семець, Іван Кушнір. Євген

Мельник походив із села Воля Якубова на Дрогобиччині і був братом Андрія Мельника, провідника ОУН.

Про бій  під  Крутами    дізналися     після    визволення  столиці.   До Києва повернулася    Центральна Рада.   

19   березня на   Аскольдовій могилі   відбулося  урочисте перепоховання   загиблих. тина тіл ідентифікована не    була.

  ВІРШ   -  РЕКВІЄМ  “ПАМ`ЯТІ  ТРИДЦЯТИ“  НАЛЕЖИТЬ ДО

ГРОМАДЯНСЬКОЇ    ЛІРИКИ

Художньо-стильові особливості поезії “Пам’яті тридцяти”

Вірш має кільцеву композицію. Поезія починається й закінчується рядками: "На Аскольдовій могилі поховали їх".

Вірш    «Пам’яті   тридцяти»    —    глибоко  психологічний    твір.   Автор тужить за    вбитим  цвітом   нації,    оплакує  смерть  борців за    волю,  підводить читача до    думки, що   щастя    на    крові   не    збудуєш.

У  розпачі   автор вигукує:    «Боже,    покарай!»  —    і    цей  вигук  про  покарання летить у  вічність.

Ліричний   герой    -  це   збірний образ захисників   України:

“тридцять   мучнів”   ,“цвіт    нації”.

  Їхня  загибель  — початок  кривавої  дороги. Скільки    ще  того    цвіту   загине?    Що  було далі, ми   вже знаємо.  Далі був   геноцид… Така  перспектива   думки. Від   1918  року до ХХІ   століття.

СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИ

У   ПОЕЗІЇ  "ПАМ'ЯТІ  ТРИДЦЯТИ"     БАГАТО СИМВОЛІВ.

СОНЦЕ, ВІТЕР,   ДНІПРО    —     СИМВОЛИ ЖИТТЯ, МОЖЛИВОГО     ЩАСТЯ, РАДОЩІВ.

КРИВАВА  ДОРОГА — НЕЩАСЛИВЕ     МАЙБУТНЄ.

СИМВОЛІЧНИЙ   І    ОБРАЗ   КАЇНА. 

ТЕ,     ЩО    ЗАГИНУЛИ ДУЖЕ    ЮНІ,  А     НАВКРУГИ БУЯЄ

ЖИТТЯ, ЩЕ    БІЛЬШЕ ЗАГОСТРЮЄ     УСВІДОМЛЕННЯ

ТАКОГО ТЯЖКОГО  ЛИХА,    ТАКОЇ     ВТРАТИ,

НЕПРИРОДНОСТІ    СМЕРТІ. РАЗОМ   З     ЮНАКАМИ

ЗАГИНУЛИ      ЇХНІ   НЕНАРОДЖЕНІ     ДІТИ, ОНУКИ, ПРАВНУКИ,     ЯКИМ     ТАК   І    НЕ     СУДИЛОСЯ ПОБАЧИТИ     СВОЮ     УКРАЇНУ.

Поет упевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній: Вмерли в Новім Заповіті З славою святих.

Полеглі стали взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».

                                                                                                                                  Художні  засоби:       

епітети:  

«славних,   молодих», «український    цвіт», «кривава   дорога», «коханий   край» окреслюють смисловий візерунок  вірша; метафори:

«квітне сонце, грає вітер»,   «рука посміла знятись», «вмерли     в  Новім Заповіті»; риторичні оклики   :

«на  Аскольдовій  могилі український  цвіт!», «Боже,   покарай!» допомагають зрозуміти ідею     вірша — показати подвиг    патріотів України; риторичні питання:

«На кого     посміла знятись зрадника рука?»,   «На кого завзявся    Каїн?» передають   оцінку ліричним  героєм того,  що   відбулося; рефрен:

«На Аскольдовій  могилі».

У радянські часи полеглих у Крутах уважали зрадниками чи просто замовчували. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і виростили на тому місці парк. З часу подій уперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест. У 1998-му силами товариства "Броди-Лев" з'явився курган зі стелою.

На    початку    2012    року     дерев’яний хрест     замінили   пам’ятником  у вигляді  козацького    хреста.     У центрі    пам’ятника     висічений тризуб,  а  внизу     — слова  з Євангелія:

Найбільша    любов —     життя покласти за     друзів (Івана    15:13).

        25 серпня 2006 року відкрили Меморіал пам'яті героїв  на залізничній станції Крути.  Анатолій Гайдамака, автор меморіалу, представив пам'ятник  як насипаний пагорб заввишки  7 метрів,  на якому встановлено 10-метрову червону колону.  Пам’ятник  нагадує  колони Київського університету,  в якому навчалася більшість полеглих  під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку,  а поруч  із пам'ятником викопано озеро  у формі хреста.

2008 року меморіал доповнили сімома вагонами та відкритою залізничною платформою військового ешелону. У п'яти вагонах діє експозиція.

Пам’ятник   Героям   Крут     встановили й  на     Львівській площі в  Києві.      Його відкрили  в  2018    р.

Місце  розташування     пам’ятника Героям   Крут     обрано   невипадково: вважається,   крутяни     виходили   на бій з     навчального корпусу     закладу, що був     розташований    в  районі Львівської площі.

ей вірш  —   короткий,   як плеск  болісної   розповіді. одночас, він  є  прекрасним

витвором   мистецтва.

Така   поезія   вивищує дські  душі.  І   в  цьому   —   її

неоціненна    духовноестетична    цінність.

Поезія «Пам’ятi   тридцяти»   є відгуком Павла Тичини   на трагічну    подію  доби    визвольних змагань    1917-1920    рр.   У  вiрші автор    уславлює   подвиг студентiв    та   учнiв,  якi прийняли бiй    пiд   Крутами   й полягли  за    Незалежнiсть  своєï батькiвщини.   Вони   —    цвiт украïнськоï    нацiï,   щирi патрiоти, якi   довели    свою вiдданiсть рiдному  краєвi.