Індія. Загальна економіко-географічна характеристика Індії

Економіко-географічна характеристика Індії

Проблемне питання«Країною чудес» називають її мореплавці і мандрівники минулого, «країною снігів і пальм» - самі індійці за вічнозелену рослинність і величні хребти Гімалаїв, а ще це «країна рельєфних контрастів» і «країна мовних джунглів». А якою цю країну побачите Ви?

План уроку. Місце країни у світі та регіоні. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці. Господарство Індії. Зовнішні економічні зв’язки.

Економіко-географічна характеристика ІндіїПлоща країни: 3 млн. 288 тис. км² (7місце)Кількість населення: 1млрд. 342,5 млн. чоловік. Столиця: місто ДеліФорма правління: республіка. АТУ: федерація. Склад території: 25 штатів, 7 союзних територій (в т.ч. Делі)Грошова одиниця - рупія

Економіко-географічна характеристика Індії

ЕГП ІндіїНа півдні, сході і заході країна омивається Аравійським, Лаккадівським, Бенгальським морями і Бенгальською затокою Індійського океану. Індія є великою півострівною державою в Південній Азії. Вона межує на заході з Пакистаном та Афганістаном, на півночі – з Китаєм, Непалом та Бутаном, на сході – з Бангладеш і М’янмою. Морем країна межує із Шрі-Ланкою та Мальдівами. На контурній карті Індії підписати назви держав-сусідів

Індія є переважно рівнинною країною 80% території країни займають рівнини й плоскогір’я. Найбільшою формою рельєфу є плоскогір’я Декан. Далі на північ розташована колиска давньоіндійської цивілізації – родюча Індо-Ганська низовина. На північ від долини Гангу простягається болотиста, вкрита джунглями смуга тераїв(смуга заболочених луків, саван і лісів біля підніжжя. Гімалаїв). Найвища точка Індії – гора Канченджангу (8598 м).

Клімат Перетинається пн. тропіком, переважає тропічний та субекваторіальний клімат. Це зумовлює високі температури, особливо в літній період, і нерівномірне випадання опадів. Більшість із них випадає в період дощів.

Клімат

Природно-ресурсний потенціал. Серед мінеральних ресурсів найбільше значення мають рудні корисні копалини. Індія багата багатьма видами корисних копалин, основна частина яких приурочена до порід стародавнього докембрійського щита, що лежить в основі Деканського плоскогір’я. В країні зосереджені великі запаси залізної руди, титану, марганцевої та хромової руд, цинку, бокситів. Є родовища золота, алмазів та інших коштовних каменів, але вони виснажені.

Земельні ресурсиІндія дуже багата земельними ресурсами. Структура земельного фонду вирізняється надзвичайно високим (56 %) рівнем розораності. За загальними площами оброблюваних земель країна поступається лише США. Понад половину ріллі припадає на родючі ґрунти, що сформувалися на річкових наносах Індо-Ґанґської низовини. Грунти: червоні, червоно-бурі, чорні тропічні, тільки на заході - пустельні.

Вставте пропущені слова, опрацювавши матеріал підручника на ст. 137-138 Природно-ресурсний потенціал Індії базується на великих запасах мінеральних ресурсів, зокрема ______, ________, ________, _______, _________, __________, __________, _________. Ліси вкривають ___% території. Рекреаційні ресурси представлені гірськими масивами Гімалаїв і Каракоруму, __________, ________, _____________, створено мережу національних парків. У Гімалаях починаються найбільші річки Індії - ____, _____, _______, ______, _________________.

Працересурсний потенціал. Показник народжуваності становить 19,3 осіб/тис. Рівень смертності 7,3 осіб/тис. Природний приріст – 12,0 осіб/тис. Зросла й середня тривалість життя: з 27 років (у 30-х рр. ХХ ст.) до 68,13 року (у 2016 р.). Індійці почали пізніше брати шлюб у середньому на 8 – 10 років: чоловіки – у 28 років, жінки – у 22 роки. На одну жінку припадає 2,5 дитини (в минулому було 5 – 6). У країні наявні ознаки ІІ типу відтворення населення. Населення Індії значно молодше, ніж Китаю або Японії: його середній вік 27,6 року.

Урбанізація Рівень урбанізації – середній: 31,3 %. Нині в країні є понад 300 міст. Темпи урбанізації – високі. Населення концентрується здебільшого у великих містах. Якщо на початку ХХІ ст. в Індії було 35 міст-мільйонерів, то нині їх 54, з них 4 міста-мультимільйонери: Мумбай (12,5 млн. осіб), Делі (11,0 млн. осіб), Бангалор (8,4 млн. осіб) та Ахмадабад (5,6 млн. осіб). До категорії світових належать 6 міст: Мумбай, Нью-Делі, Бангалор, Ченнай, Колката та Хайдарабад. Найбільші з міських агломерацій – Делійська (26,5 млн осіб), Мумбайська (22,9 млн осіб), Колкатська (15,0 млн осіб). Майже в усіх великих містах Індії існують величезні квартали нетрів, у яких проживають десятки й навіть сотні тисяч людей.

Національний склад. За національним складом населення Індія – найбільш багатонаціональна країна світу. На її території проживаєпонад 150 націй та народностей. З них дві нації належать до найбільших – хіндустанці та бенгальці. У важкодоступних районах Гімалаїв живе близько 400 племен. Англійська мовавикористовується в ділових колах, освіті, особливо вищій.

Релігія Релігійний склад населення Індії є досить складним. Там сповідують індуїзм (80% людей), мусульманство (14 %), буддизм, сикхізм, джайнізм, християнство, місцеві традиційні вірування. Релігія й досі має вплив на життя в країні. На суспільство значно впливають масштабні релігійні зіткнення між мусульманами та індусами, між індусами та сикхами. Індуїзм закріпив поділ людей на стани – групи, які пов’язані зі спадково закріпленими професіями та правилами поведінки.

Трудовим ресурсам притаманні низька вартість оплати праці та поступово зростаючий рівень кваліфікації. Це сприяє розвитку працемістких виробництв, до яких залучаються іноземні інвестиції. Близько 49 % економічно активного населення зайнято в первинному секторі економіки, зокрема в сільському господарстві; 20% – у вторинному та 31% – у третинному.

Сільське господарствоІндія увійшла до першої трійки країн світу за вирощуванням пшениці, рису, чаю, цукрової тростини, арахісу, тютюну, картоплі. Вона випереджає всі держави світу за збором просу, джуту, бавовника та бананів. Рослинництво в Індії вирізняється високою працемісткістю. З тонізуючих культивують чай (майже 1/3 його світового збору) та каву, з каучуконосних – гевею. Окрім того, вирощують та експортують багато видів тропічних фруктів: апельсини, манго, папайю, ананаси, банани. Разом з тим їх споживання в країні невелике.

Сільське господарство. Джут – 2 м. Рис – 2 м. Пшениця – 2 м. Кукурудза – 6 м. Соя – 5 м. Цукрова тростина – 2 м. Бавовник – 2 м. Чай – 2 м. Картопля – 2 м.42%21,6%13%10%19%14%23%14%

Сільське господарство. Тваринництво. Роль тваринництва є другорядною. За поголів’ям великої рогатої худоби (15 % світу) Індія є безперечним лідером через релігійні догмати індуїзму, однак за споживанням м’яса – посідає одне з останніх місць у світі. Велика рогата худоба використовується головним чином як тяглова сила на польових роботах.

Вторинний сектор економіки

Машинобудування Виробляють верстати, екскаватори, локомотиви, автомобілі, текстильне й гірничошахтне обладнання, літаки та різні види електроапаратури. В країні діє близько 50 заводів, з яких 25 – спільні підприємства. Провідними компаніями є «Тата Моторс», «Маруті Сузукі» Індія зберігає за собою місце одного зі світових лідерів з виробництва тракторів, 14 великих компаній. Виробництво мобільних портативних пристроїв представляють 150 виробників. У країні є і власна космічна промисловість.

Хімічна промисловість. За обсягами виробництва хімічної продукції країна займає 6 місце у світі і 3 місце в Азії. Виробляють основні хімічні сполуки, нафтопродукти, пально-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, лаки, фарби.Індія належить до країн із середнім рівнем розвитку хімічної промисловості. Головним виробництвом є синтез мінеральних добрив. Хімія полімерів на основі нафтопереробки розвивається в Мумбаї. На фармацевтику припадає понад 10% світового виробництва. Налічується понад 62 тис. найменувань ліків (штати Махараштра і Гуджарат)

Золото та дорогоцінне камінняІндія посідає 1 місце у світі за кількістю оброблюваних за рік алмазів. Специфікою ювелірів країни є робота з дрібними алмазами, які мають великий попит на світовому ринку, які називають «індійськими».

Легка і харчова промисловость Розвинене виробництво бавовняних, вовняних, шовкових тканин. Центром є місто Мумбай, разом з містами Пуна й Ахмадабад. Підприємства харчової промисловості розміщені повсюдно. Найбільше значення має рисоочисна промисловість, виробництво борошна, чаю, цукру й спецій. Індія отримує першість у виробництві таких спецій, як перець, кмин, коріандр, імбир, кардамон

Просторова організація господарства. Чорна металургія, чай, джут. Нафтовидо-буток, мор-ський порт, кінофільми. Рис, просо, пшениця. Тропічне землеробство

5 пріоритетних напрямів розвитку економіки та соціальної сфери.І – це сільське господарство;ІІ – випереджальний розвиток електроенергетики, в т. ч. атомної;ІІІ – інвестиції в освіту і охорону здоров’я;ІV – прискорений розвиток інформаційних технологій як ядра нової економіки;V – оборонно-промисловий комплекс, електроніка, авіабудування, аерокосмічна промисловість, телекомунікації

Третинний сектор В країні стрімко зростає роль сфери послуг. Найбільше уваги приділяється реалізації державних програм розвитку комп’ютерного програмування та ІТ-аутсорсингу. Країна виділяє близько 1% ВПП на науково-дослідницьку діяльність. У світі все частіше говорять про «індійське технологічне диво». Через низьку вартість робочої сили країна стала лідером в галузі комп’ютерного програмування. Високоприбутковим напрямом розвитку індійського господарства є постачання на світовий ринок високоякісних комп’ютерних програм, експорт яких забезпечує країні створення близько 6% ВВП. Понад третину співробітників компанії Microsoft є вихідцями з Індії.

Технопарки Технопарки розміщено по всій країні майже у 50 населених пунктах, зокрема у Бангалорі (називають «Силіконовою долиною» Індії), Ченнаї, Хайдарабаді, Мумбаї, Колкаті. Це комплексні науково-дослідні центри із розвинутою інфраструктурою, найсучаснішими засобами для наукових досліджень в галузі електроніки та можливостей швидкого запровадження передових технологій і ноу-хау у виробництво. Темпи зростання обсягів експорту індійського програмового забезпечення дуже високі й становлять близько 30 % на рік.

«Коридори зростання» Мумбай, Колката, Ченнай та Делі є головними індустріальними вузлами, а також виконують функції найбільших адміністративних, культурних та релігійних центрів. Зростає значення міста Бангалор як осередку високотехнологічних виробництв. Тут відбуваються міжнародні авіасалони, розвиваються космічні дослідження, працюють обчислювальні центри, складають літаки, засоби зв’язку, зброю.

Транспорт За словами індійців, залізничний транспорт найшвидший і найпопулярніший у цій країні. Однак, на ефективність його роботи негативно впливають нерівномірність густоти залізниць у різних частинах країни, різноколірність доріг. Головні залізничні магістралі проходять долиною Гангу і вздовж морських побереж. Найважливіша лінія Мумбай — Наґпур — Колката. Друге місце посідає автомобільний транспорт. Національні автостради з'єднують між собою найбільші міста країни.

Експорт-імпорт Основу індійського експорту становлять сільськогосподарська й промислова сировина, продовольчі товари, тканини та одяг, фармацевтика, коштовне каміння та ювелірні вироби, машини й устаткування, побутова техніка, сталь та металовироби, а також продукція програмового забезпечення. Провідні статті індійського імпорту – це нафта й нафтопродукти, машини та устаткування, транспортні засоби, прокат кольорових металів, електронні комплектуючі, мінеральні добрива. Найбільші торговельні партнери Індії – Китай, США, ОАЕ, Сінгапур, Велика Британія, Швейцарія.

Домашнє завдання Опрацювати §30-31 На контурну карту нанести спеціалізацію сільського господарства, найбільші міста та економічні центри. Виконати тести за кодом. Дати відповідь на проблемне запитання