Інформація та інформаційні технології

Інформація та інформаційні технологіїВикладач: Мисюра Ю. Ю.

Інформаційно-комунікаційні засоби (ІКЗ) представляють собою широкий спектр технологій, інструментів та систем, що використовуються для обміну, зберігання, обробки та передачі інформації, а також для спілкування між користувачами. Ці засоби охоплюють комп'ютери, мобільні пристрої, програмне забезпечення, інтернет-технології, телекомунікаційні системи та багато іншого.Інформаційно-комунікаційні засоби

Бізнес: Електронна пошта та чати для комунікації з клієнтами та партнерами. Використання програмного забезпечення для ведення обліку, планування та аналізу даних. Організація відеоконференцій для віддаленої роботи та спілкування з колегами по всьому світу. Важливість ІКЗ у сучасному світі

Освіта: Використання електронних підручників, відеоуроків та онлайн-курсів для дистанційного навчання. Платформи для обміну матеріалами та спілкування між викладачами та студентами. Використання інтерактивних дошок та програм для покращення процесу навчання та розвитку навичок.

Наука: Використання великих обчислювальних потужностей для обробки великих обсягів даних у наукових дослідженнях. Обмін науковими статтями та даними через спеціалізовані інтернет-ресурси та бази даних. Використання віртуальної реальності та інших технологій для моделювання та дослідження складних процесів.

Медицина: Електронні медичні картки та системи управління медичною інформацією для збереження та обміну даними пацієнтів. Телемедицина для проведення консультацій та моніторингу стану пацієнтів віддалено. Використання мобільних додатків для відстеження здоров'я, фізичної активності та медичних показників.

Апаратні ІКЗ (інформаційно-комунікаційні засоби) - це фізичні пристрої, які використовуються для обробки, передачі та отримання інформації. Вони включають в себе різноманітні пристрої, такі як комп'ютери, смартфони, планшети, принтери, сканери, маршрутизатори та інші пристрої, які допомагають нам спілкуватися, працювати з даними та отримувати доступ до Інтернету.

Програмні ІКЗ (інформаційно-комунікаційні засоби) включають у себе різноманітні програми та платформи, що дозволяють обробляти, зберігати, передавати та отримувати інформацію. Ці засоби використовуються для спілкування, організації робочих процесів, зберігання даних, аналізу і багатьох інших цілей.

Всі ми беремо участь у процесах обміну інформацією. Запитання, відповіді, прохання і навіть посмішки - все це передавання інформації. Ми одержуємо інформацію, коли читаємо книжки, газети і журнали, слухаємо радіо або дивимось телевізор. Спілкування людей між собою вдома, на роботі і на вулиці - це передавання інформації: відомостей і суджень, даних і повідомлень. Будь-яка спільна діяльність людей - робота, навчання і навіть гра - неможлива без обміну інформацією. Інформація, що передається, стосується якихось предметів або нас самих і пов'язана з подіями, які відбуваються в навколишньому світі. Поняття про інформацію та способи її подання

Інформація - це знання чи відомості про кого-небудь або про будь-що.Інформація - це відомості, які можна збирати, зберігати, передавати, обробляти, використовувати. Термін інформація походить від латинського слова information, що означає роз'яснення, висловлювання, обізнання. Інформацію ми передаємо один одному в усній і письмовій формі, а також у формі жестів і знаків. Будь-яку потрібну інформацію ми усвідомлюємо, передаємо іншим і на її основі робимо певні висновки.

Інформація буває відкритою та з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена до інформації з обмеженим доступом. Наприклад, закони, масова інформація, новини, інформація про вибори — це відкрита інформація.Інформація з обмеженим доступом, у свою чергу, поділяється на конфіденційну, таємну та службову. Ця інформація більш за все потребує захисту, адже її втрати можуть не тільки завдати шкоди окремому громадянину чи підприємству, а й поставити під загрозу національну безпеку країни, призвести до масових жертв або великих економічних збитків.

Повідомлення — набір сигналів різної природи: звуків, тексту, зображень, жестів, графіків. Повідомлення можуть передаватися не тільки від людини до людини, а й від людини до пристрою та навпаки, і навіть між пристроями. Повідомлення можуть бути усними, письмовими чи поданими якимось іншим чином. Прикладами повідомлень є показники вимірювального пристрою, дорожні знаки, розповідь оповідача.

За способом сприйняття. За формою подання. За суспільним значеннямвізуальніаудіальнітактильнінюховісмаковітекстовічисловічислодата/часіншіграфічнізвуковівідеокомбінованімасові:повсякденні, суспільно-політичні, естетичніспеціальні: наукові, виробничі, технічні, управлінськіВИДИ ПОВІДОМЛЕНЬ

Інформаційне повідомлення завжди передбачає наявність джерела (відправника), приймача (адресата) та каналу зв’язку між джерелом і приймачем. Відправником і приймачем може бути людина, котра використовує комп’ютер. Канал зв’язку — середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача. Наприклад, коли ви розповідаєте одне одному цікаву новину (повідомлення), каналом зв’язку є повітря; якщо спілкуєтесь по телефону чи надсилаєте одне одному листи, то використовується інший канал. Каналом зв’язку може бути електричний або оптоволоконний кабель, радіохвилі, світлові, звукові хвилі.

Отримувач може прийняти лише зрозуміле йому повідомлення. Наприклад, людина не може отримати смс-повідомлення, а телефон не може визначити смак страви. Людина сприймає не сам предмет чи явище, про яке повідомляє відправник, а дані про нього. Дані — це сукупність відомостей, які зафіксовано на деякому носії для збереження, передавання та опрацювання.Існує багато різних пристроїв для фіксації даних. Залежно від них утворюються різні набори даних.

Наприклад, легкоатлет перетинає фінішну смугу, його результат фіксують за допомогою секундоміра (числові дані), відеокамери (відеодані), фотокамери (графічні дані), записом у протоколі (текстові дані). Кожен пристрій призначений для обробки деяких визначених для нього даних. Для здійснення розрахунків з числовими даними можна використовувати калькулятор. Для створення графічних та відеоданих можна використовувати фотоапарати та відеокамери. Диктофон використовують для створення звукових файлів. Термометр використовують для визначення температури тіла.

список контактів у вашому телефонімелодія, який звучить під час викликувідомості про день, число та місяцьінформація промісцезнаходженнязвукові данітекстові данігеоданідані про поточну дату

список контактів у вашому телефонімелодія, який звучить під час викликувідомості про день, число та місяцьінформація промісцезнаходженнязвукові данітекстові данігеоданідані про поточну дату

список контактів у вашому телефонімелодія, який звучить під час викликувідомості про день, число та місяцьінформація промісцезнаходженнязвукові данітекстові данігеоданідані про поточну дату

список контактів у вашому телефонімелодія, який звучить під час викликувідомості про день, число та місяцьінформація промісцезнаходженнязвукові данітекстові данігеоданідані про поточну дату

список контактів у вашому телефонімелодія, який звучить під час викликувідомості про день, число та місяцьінформація промісцезнаходженнязвукові данітекстові данігеоданідані про поточну дату

Збирання даних. Вивчаючи світ, людина збирає дані та відомості. Збирання даних здійснюють різними методами. Найпоширенішим методом отримання відомостей про природу й суспільство є спостереження.Інформація, зібрана в результаті спостережень, має переважно описовий характер, тобто є якісною. Для здобуття кількісних даних застосовують вимірювання. Зазвичай спостереження й вимірювання використовують у комплексі. Для збирання даних у людському суспільстві застосовують також такі методи, як опитування, анкетування або тестування.

Пошук даних. Сьогодні найбільшим загальнодоступним сховищем різноманітних даних є всесвітня мережа Інтернет. У мережі Інтернет пошук відомостей здійснюється за допомогою автоматизованих пошукових систем. Опрацювання даних. Зібрані з різних джерел дані опрацьовуються: вивчаються, порівнюються, оцінюються, піддаються логічному аналізу або перетворенню за певними правилами. Результатом цих дій є створення нових даних — винайдення розв’язку поставленої задачі, формулювання висновку. Опрацювання даних полягає в цілеспрямованому створенні нових даних на основі наявних.

Подання даних. Подання даних полягає в їх перетворенні у форму, найбільш зручну для усвідомлення та використання. Вибір форми подання даних залежить від їхнього призначення, можливого способу або мети застосування. Нагромадження відомостей, значних за обсягом, передбачає здійснення таких операцій, як сортування, упорядкування, систематизація. Сортування полягає в групуванні даних за певною ознакою — за призначенням, формою подання. Упорядкування означає розташування даних за зростанням чи спаданням певної ознаки — за часом одержання, за алфавітним порядком прізвищ авторів. Систематизація — це укладання даних у певній послідовності.

Зберігання даних. Для зберігання й передавання дані записують на носій. Носій даних — це матеріальний об’єкт, який застосовується для зберігання і (або) передавання даних. Залежно від матеріальної основи носії даних поділяють на природні й штучні. Передавання даних. У будь-якому процесі передавання даних завжди можна виділити таких його учасників: того, хто надає відомості та є їхнім джерелом; того, хто приймає відомості та є їхнім споживачем (таких може бути декілька); канал зв’язку, за яким здійснюється передавання даних.

Використання даних. Використання даних є основою будь-якої цілеспрямованої діяльності людини. Використання відомостей і даних полягає у прийнятті на їхній основі обґрунтованих рішень. Захист даних. Захист даних полягає в запровадженні заходів з метою запобігання втрати, пошкодження або зловмисного використання збережених даних. Причиною втрати або пошкодження даних можуть бути раптові збої апаратури, недосконалість технічних пристроїв, зловмисне проникнення в комп’ютерну систему, неправильні дії обслуговуючого персоналу. Комп’ютерні злочини сьогодні посідають одне з перших місць серед економічних злочинів.

Інформаційні процеси — це процеси передавання, опрацювання, зберігання повідомлень. Передавання повідомлень. Люди, для того, щоб передати один одному прохання, накази, звіти про виконану роботу, для того, щоб опублікувати книги, наукові статті, рекламні оголошення та інше, використовують усне й писемне мовлення, спеціальні символи, позначки, мистецькі образи. Передача інформації відбувається при читанні книг, при перегляді фільмів.Інформаційні процеси

Повідомлення можуть передаватися не лише між людьми. Людина може передавати свої повідомлення навіть пристроям. Наприклад, вибравши на духовій шафі відповідний режим та температуру в ній буде готуватися страва за встановленою вами програмою.І навпаки, повідомлення можуть передаватися від пристрою до людини. Наприклад, сигнал мікрохвильової печі про готовність страви, сигнал таймеру, будильник. Повідомлення можуть передаватися і між пристроями. Наприклад, електронне листування, яке можливе лише між двома комп'ютерами.

Передавання повідомлень здійснюється обов'язково між двома об'єктами: передавачем (джерело повідомлень) і приймачем. Між ними діє канал передачі інформації — інформаційний канал (канал зв'язку). В ролі інформаційного каналу може бути усне та писемне мовлення, кабельне й супутникове телебачення, мобільний і дротовий телефонні зв'язки, поштова служба, інтернет.

За характером передачі інформаційний канал може бути одностороннім (повідомлення передаються лише від джерела до приймача) або двостороннім (повідомлення передаються в обох напрямках). Наприклад, ваш друг, який розповідає цікаву історію, є передавачем повідомлення, а той, хто слухає — приймач повідомлення.

Опрацювання повідомлень. Люди обмірковують отриману інформацію, роблять певні висновки. Іншими словами, обробляють інформацію. Пошук потрібного слова в словнику, переклад тексту з іншої мови, розв'язування задач — це все приклади опрацювання інформації. Результатом опрацювання повідомлень є нове повідомлення, що фіксується в пам'яті людини або на іншому носії. Опрацьовувати повідомлення людина може з використанням різних пристроїв. Наприклад, після отримання мобільним телефоном сигналу виклику, вмикається мелодія дзвінка виклику; після натиснення на кнопку фотоапарата зробиться знімок.

Зберігання повідомлень. Носій — це матеріальне середовище, що використовується для запису і зберігання інформації.Існує багато носіїв для зберігання повідомлень, які сучасна людина використовує. Деякі з них:пам'ять людини (головний мозок);паперові матеріали;магнітні й оптичні диски;флеш-карти.

Система — це сукупність взаємопов’язаних між собою об’єктів, які утворюють єдине ціле. Зміна однієї зі складових системи приводить до відповідних змін усієї системи. Кожна система створюється з певною метою та існує в певному середовищі. Під час використання системи важливо визначити мету її створення, виділити об’єкти, описати їх властивості, зрозуміти зв’язки між об’єктами системи. Системи відрізняються як за структурою, так і за призначенням. Інформаційні системи

{16891 D24-B6 BD-466 D-BD23-32 CEEA144328}Система. Елементи системи. Призначення. Компанія. Люди, обладнання, матеріали, будівліВиробництво товарів. Комп’ютер. Електронні та електромеханічні елементи, лінії зв’язку Опрацювання даних. Телекомунікаційна система. Комп’ютери, модеми, кабелі, мережеве програмне забезпечення. Передавання інформаційних данихІнформаційна система. Комп’ютери, мережі, люди, інформаційне та програмне забезпечення. Виробництво професійних інформаційних даних

Інформаційна система (у загальному розумінні) — це система, яка здійснює або в якій відбуваються інформаційні процеси: пошук, збирання, зберігання, передавання й опрацювання інформаційних даних. В інформаційній системі можуть відбуватися один, два чи кілька процесів. Інформаційні системи можна спостерігати щодня, їх прикладів можна навести багато. Телебачення забезпечує насамперед поширення інформаційних даних, мережу мобільного зв’язку, його використовують для передавання даних. За допомогою комп’ютера здійснюють майже всі інформаційні процеси — як системою, що призначена спеціально для роботи з інформаційними даними.

Засоби. ДаніінформаційнітехнічніпрограмніматематичніорганізаційніструктурованінеструктурованіІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМАправовіінші

До технічних засобів належать комп’ютери, пристрої збирання, накопичення, опрацювання й виведення інформаційних даних, пристрої передавання даних і канали зв’язку, технічна документація, яка визначає правила експлуатації та використання технічних засобів.Інформаційне забезпечення становлять значення параметрів, що характеризують об’єкти інформаційної системи, дані про форми вхідних і вихідних документів. Сукупність математичних методів, алгоритмів, моделей і програм, які реалізують функції інформаційної системи, — це математичні та програмні засоби.

Організаційне й правове забезпечення — це сукупність документів, які регламентують діяльність людей у межах інформаційної системи: закони, постанови, інструкції тощо. До інших засобів можна віднести, наприклад, лінгвістичні, які визначають інтерфейс користувача, подання даних у базі тощо. Дані в інформаційній системі можуть зберігатися в неструктурованому або структурованому вигляді. Неструктуровані дані — це звичайні текстові документи (можливо, ілюстровані): статті, реферати, журнали, книги. Системи, у яких зберігають неструктуровані дані, не завжди дають конкретну відповідь на запитання користувача, а можуть видати текст документа або перелік документів.

Структурування даних передбачає задання правил, що визначають їхню форму, тип, розмір, значення. До інформаційної системи дані надходять від джерела. Ці дані надсилають для зберігання чи певного опрацювання в системі й потім передають споживачеві. Джерело. Приймання даних. Зберігання та опрацювання даних. Виведення даних. Споживач. Споживачем може бути людина, пристрій або інша інформаційна система. Між споживачем і власне інформаційною системою може бути встановлено зворотний зв’язок (від споживача до блоку приймання даних).

У сучасному інформаційному суспільстві створено багато інформаційних систем, що мають різний рівень автоматизації, використовують різну технічну базу та мають різне призначення. Натомість усі вони мають:апаратне забезпечення — комплекс технічних засобів, які забезпечують її функціонування (комп’ютери, периферійне обладнання, різноманітна апаратура та канали передавання даних);програмне забезпечення — набір програм, які використовують для розв’язування завдань, і програм, що керують ефективним використанням комп’ютерної техніки та забезпеченням роботи інформаційної системи;інформаційне забезпечення — набір даних, які використовують для функціонування операційної системи.

Інформаційні системи класифікують за різними ознаками:за ступенем автоматизації:ручні, у яких опрацювання інформаційних даних виконує людина;автоматизовані, у яких частина функцій (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частину з них — виконує людина;автоматичні, у яких усі функції керування й опрацювання даних здійснюється за допомогою технічних засобів без участі людини;

за масштабом використання:одиночні, які реалізовано, як правило, на автономному персональному комп’ютері без обов’язкового під’єднання до комп’ютерної мережі та які містять декілька простих складових зі спільним інформаційним фондом;групові, які орієнтовано на колективне використання інформаційних даних і найчастіше побудовано на основі локальної комп’ютерної мережі;корпоративні, які орієнтовано на великі компанії з підтримкою територіально віддалених комп’ютерних інформаційних вузлів і мереж. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів;глобальні, які охоплюють територію держави чи континенту (наприклад, Інтернет);зі штучним інтелектом, у яких керування й опрацювання даних здійснюється роботом або системою, що належить до Інтернету речей, на основі показів датчиків та спеціальних алгоритмів;

за сферою призначення (предметною областю, вказано лише деякі):економічна (функція управління на підприємстві); медична; географічна; адміністративна; виробнича; навчальна; екологічна; криміналістична; військова.

Людям сьогодні опрацьовувати інформацію допомагають сучасні технічні засоби. Перш за все, для цього потрібно представити повідомлення у вигляді, який зможе обробити комп'ютер, та визначити алгоритм опрацювання даних. Прикладами процесу опрацювання даних є кодування та декодування інформації. Кодування даних — це процес, коли одну послідовність сигналів, якою подана інформація, замінюють на іншу. Кодування інформації відбувається для того, щоб зберегти, передати чи захистити повідомлення. Кодування та декодування інформації

Прикладом сучасного кодування слугує QR-код, зображений на товарі, відсканувавши який ми можемо дізнатися певну інформацію про виробника чи властивості цього товару. Під час кодування даних обов'язково визначають не тільки набір сигналів, яким замінять повідомлення, а й вказують порядок, за яким буде здійснюватися ця заміна. Той самий порядок буде використаний, якщо необхідно розшифрувати закодовану інформацію. Декодування даних — це процес, коли визначають початкове повідомлення із закодованого.

За допомогою кодування звук музичного інструменту можна представити у вигляді нот, а розмову людей подати як текстовий запис певним алфавітом. У 1844 році для передавання даних телеграфом почали використовувати кодування азбукою Морзе, яку назвали на честь розробника Семюела Морзе (1791—1872 рр.). Для кодування текстових повідомлень азбука Морзе містить тільки 2 сигнали: крапка і тире. Азбука Морзе є чудовим прикладом двійкового кодування.

Двійкове кодування — це спосіб кодування інформації із використанням лише 2 сигналів. Двійковий код повідомлення — це повідомлення, яке отримують після двійкового кодування. У сучасних технічних засобах також використовують двійкове кодування. Уся інформація в комп'ютерах представлена у вигляді тільки двох цифр: 0 та 1. У двійковому коді такого повідомлення цифру 0 або 1 називають біт. За допомогою одного біта можна закодувати певне повідомлення. Наприклад, сигнал пішохідного світлофора: червоний — 0 або зелений — 1.

{16891 D24-B6 BD-466 D-BD23-32 CEEA144328}51225612862321684210000000000

{16891 D24-B6 BD-466 D-BD23-32 CEEA144328}512256128623216842100000000001015 в двійковій системі числення

{16891 D24-B6 BD-466 D-BD23-32 CEEA144328}5122561286232168421000000000010000133 в двійковій системі числення

Послідовність із 8 бітів називається байтом. Якщо двійковий код повідомлення — це повідомлення, яке отримують після двійкового кодування, то його довжина — це кількість байтів у його двійковому коді. Для вимірювання довжини двійкового коду повідомлення використовують кратні одиниці вимірювання.

Давайте розглянемо приклад визначення довжини двійкового коду повідомлення та переведення одних одиниць вимірювання інформації на інші. Задача. Відомо, що довжина двійкового коду повідомлення дорівнює 8,3 Кбайт. Необхідно виразити це значення у бітах. Розв'язок. Для переведення з кілобайтів у біти для початку необхідно виразити довжину двійкового коду цього повідомлення у байтах. Пригадаймо, що 1 Кбайт = 1024 байти. Отже, 8,3 Кбайт · 1024 = 8499,2 байти. Тепер ми можемо перевести це значення у біти, враховуючи що 1 байт = 8 бітів.8499,2 · 8 = 67993,6 бітів. Відповідь: 8,3 Кбайт = 67993,6 бітів.

Інформаційна ера (англ. Information Age, Digital Age, Computer Age, також відома як ера комп’ютерів, або інформаційна епоха (електронна епоха)) — концептуальна ідея про те, що сучасне століття відзначатиметься широкими можливостями для окремих осіб вільно передавати й приймати інформацію та мати миттєвий доступ до знань, що було б важко або неможливо в попередні епохи розвитку людства.Інформаційне суспільство

Основні ознаки інформаційного суспільства: Перетворення інформації на найважливіший економічний ресурс, що має глобальний характер і забезпечує підвищення ефективності, зростання конкурентоспроможності та інноваційний розвиток суб’єктів господарювання. Провідним видом власності стає власність людини на інформацію як духовний продукт; знання та інформація набувають властивостей товару. Перетворення інформаційної сфери на фундамент, основу всіх видів економічної діяльності у XXI ст.Інформаційне суспільство є видом відкритого суспільства, що характеризується доступністю інформації для громадян; зростання ролі інформаційного менеджменту в управлінні суспільством і різними сферами життя.Інформація розвивається за своїми законами, не пов’язаними з реальними фактами (неправдива інформація здатна вносити серйозні зміни в життя людей та суспільно-політичні процеси).

Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому більшість працюючих зайнято виробництвом, зберіганням, опрацюванням та розповсюдженням інформаційних даних. Крім позитивних моментів інформаційного суспільства можна виділити й небезпечні тенденції:дедалі більший вплив на суспільство засобів масової інформації;інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей та організацій;існує проблема відбору достовірних інформаційних даних;багатьом людям буде важко адаптуватися до середовища інформаційного суспільства;існує небезпека розриву між людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій, і споживачами.

Інформаційна безпека — стан захищеності потреб людини, суспільства та держави в інформації незалежно від внутрішніх і зовнішніх загроз.Інформаційна безпека також означає рівень захищеності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання та розвиток в інтересах громадян, організацій, держави, і нейтралізації негативних наслідків інформатизації суспільства. Загрозою інформаційній безпеці називають будь-які обставини або події (атаки), що можуть бути причиною порушення цілісності, конфіденційності або доступності інформаційних даних та створюють небезпеку життєво важливим інтересам людини, суспільства й держави в інформаційній сфері.

Конфіденційність — стан, за якого інформаційні дані не можуть бути отримані неавторизованим користувачем або процесом. Цілісність — стан, за якого дані, що зберігаються в системі, точно відповідають даним у вхідних документах. Тобто коли інформаційні дані не містять в собі навмисно зруйнованих чи спотворених частин. Доступність — стан, за якого потрібний інформаційний ресурс перебуває у вигляді, необхідному користувачеві, у місці, необхідному користувачеві, й у той час, коли він йому необхідний. {16891 D24-B6 BD-466 D-BD23-32 CEEA144328}Конфіденційність. Цілісність. Доступність. Захист інформаційних даних від несанкціонованого доступу. Захист точності та повноти інформаційних данихй програмного забезпечення. Забезпечення доступності інформаційних даних та основних послуг для користувача в потрібний для нього час

Сьогодні найбільшу кількість інформації опрацьовують за допомогою персональних або робочих компʼютерів, саме тому атаки на компʼютерні системи набули такого розповсюдження. До таких атак ми можемо віднести:шкідливе програмне забезпечення (віруси); інтернет-шахрайство;атаки на відмову в обслуговуванні;крадіжки коштів;крадіжки персональних даних;несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів і систем;розповсюдження свідомо недостовірної інформації.

Загрози при роботі в інтернеті та їх уникнення. Від користувачів. Електронні методи впливу. Зумисне пошкодженнячи викрадення даних хакерами. Пошкодження даних унаслідок необережних дій. Компʼютерні віруси. Спам. Фішинг. ЗАГРОЗИ КОРИСТУВАЧАМ ІНТЕРНЕТУ

Шкідливе програмне забезпечення — будь-яке програмне забезпечення, призначене для отримання несанкціонованого доступу до обчислювальних ресурсів самого компʼютера або до інформаційних ресурсів, які зберігаються на ньому, не санкціонованого їх власником, чи спричинення шкоди (завдання збитків) власникові компʼютера, інформаційним даним чи компʼютерній мережі шляхом копіювання, спотворення даних, видалення або підміни даних. Шкідливі програми за завданими збитками можна віднести до декількох категорій.

ШКІДЛИВІ ПРОГРАМИстворюють перешкоди в роботі системизменшують ресурси комп'ютеравиконують несанкціоновані дії з данимидестабілізують роботу користувача з компʼютером

Захист інформаційних даних — це сукупність заходів, спрямованих на запобігання порушенню конфіденційності, цілісності, доступності даних. Наприклад, від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису та читання. Тобто для того, щоб правильно побудувати систему захисту даних, необхідно дати відповідь на декілька питань:які дані необхідно захищати;як зловмисник може отримати до них доступ;яким чином можна перешкодити зловмиснику?

Щоб мінімізувати ризики зараження, важливо читати всі умови встановлення будь-яких програм. Значна частина шпигунських програм установлюється як навантаження до іншого програмного забезпечення, про що, як правило, зазначається дрібним шрифтом. Не слід забувати користуватися антивірусом. Спеціалізовані захисні програми істотно підсилюють рівень безпеки персональної інформації.

Щоб убезпечити себе при роботі в інтернеті, важливо знати та дотримуватись ряду рекомендацій, а саме: У жодному разі не відкривайте електронні листи, файли або посилання на вебсторінки, отримані від людей чи джерел, яких ви не знаєте або яким не довіряєте. Ніколи не передавайте свої паролі або логіни стороннім особам. Памʼятайте, що більшість технічних адміністраторів тих ресурсів, якими ви користуєтесь, не мають права запитувати у вас дані про ваші паролі. Коли користуєтеся соціальними мережами, памʼятайте, що ви можете стати мішенню для дій шахраїв і злочинців. Не завжди з першого погляду можна відрізнити дружню розмову від спроби розвідати важливу інформацію про ваше особисте життя чи роботу. Завжди користуйтесь лише ліцензійним програмним забезпеченням, крім випадків, коли не існує альтернатив. Те саме стосується й вебдодатків та інформаційних ресурсів.

Дякую за увагу!