Інсценування казки про хліб

Свято хліба

Пісня «Ой зелене жито, зелене» (дівчата тримають колоски у руках і кладуть у рядок під сцену)

Ведучий

Хліб! Яке щастя, яке добро, що хліб є на світі!

Спочатку він у землі,потім у колоску, тоді у борошні і нарешті на столі.

В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям і був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Не даремно кажуть: «Не ми хліб носимо, а хліб нас»

У нашого народу є багато традицій пов’язаних із хлібом, а тому ми сьогодні поговоримо про них, щоб збагатити свої знання новими цікавими фактами і дізнатися ціну запашного хліба. Розпочинаємо наше свято

 

Танець «Паляниця»  (з хлібом і рушниками)

Сценка

Мама  На столі, на білій скатертині

             Сяє,наче сонце паляниця

             З печі вийнята.

             Радісно мені, бо сповнена світлиця

             Пахощами хліба

Мама. Діточки, біжіть до столу. Я хліб з печі вийняла,він вже остив поїсте з                                 молочком

             

Доня. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!

 

Син .І я так само - дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно… (діти сідають за стіл, мама ламає їм по кусочку хліба, вони їдять)

 

Доня. Фе, який поганий, він лепкий.

 

Мама. Так ніколи не можна казати про хліб. Хліб треба поважати.

 

Доня. А Юра теж не шанує хліб. Не доїв на дворі шматочок і кинув на землю.

 

Мама. Ой, як погано.  Хліб діти дорогоцінний та смачний, бо в ньому живуть пахощі рідного поля і людської мрії. Важкою працею він дістається людям завжди, без нього немає життя.

Син. А чому матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим…

 

Доня. Ага… Можна замінити булочками, печивом, тістечками.

 

Мама. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво,тістечка – це і є   наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому і по іншому називаються. Але в основі їхній – таке ж  борошно, а це і є наш хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці є дорогоцінним, без нього був голод, вимирали  люди цілими сім'ями , а тому старалися щоб хліб завжди був у господі

А чи знаєте ви, який шлях зернини до хлібини

Скільки ж в це зернятко,

Вкладено труда!

Знає лише сонечко,

Вітер і вода

Не відразу стали зерна

Хлібом тим, що на столі

Люди довго і невтомно

Працювали на землі.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

-         Який же  шлях хліба до столу?

-         Спочатку орють землю. Підготовка перини для зернини

-         Потім сіють. Зернина потрапляє у м'яку перину

-         Восени зернина проростає

-         Взимку відпочиває під пухнастою ковдрою

-         Весною молода пшениця п’є талу снігову воду

-         Швидко росте і набирається сили

-         Пшеницю підживлюють і захищають від шкідників

-         І от вона починає колоситись

-         Колос стає все більшим і більшим наливається

-         Пшениця стає золотою

-         Настає час жнив

-         Жнива. Із маленьких зернинок утворилось золоте море

-         З поля  зерно потрапляє на елеватор

-         Правда ж воно чудове?

-         З елеватора зерно мандрує до млина

-         І от, уже білосніжне пухке борошно

-         З борошна замісили, сформували хліб і поклали у піч

-         Вже всі чекають на нього. На запашний і духмяний.

-         І от лежить він на столі

 

Хліб священний лежить на столі –

Запашний і рум'яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобський неспокій.

Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив'яного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце, сіяє над святом.

 

Пісня «Окраєць хліба на столі»

 

Не кидайся хлібом, він святий, -

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –

І ще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд,

Хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

 

Казка про дівчинку, що наступила на хліб

Мама. -  Інге! Дитинко, погодуй собаку.

Інга. – Ще чого! Не хочу

Мама. – Інге!

Діти. – Інге, ходи з нами гратись.!

Інга. – Дуже треба. Ха  -потанцюю

Мама. –Інго, голубонько я спекла хліб, віднеси до бабусі. Ах, ото вона зрадіє

Інга. – Не хочу, ще чого?

Мама. – Я тебе дуже прошу.

Інга. – Ну гаразд віднесу, якщо дозволиш взути нові черевички

Мама. – Ну добре, вже взувай (дівчинка взуває черевички, мама дає хліб)

Інга. – Покажу нові черевички, покажу нові черевички, тра-ля-ля, тра-ля-ля. Ой, багнюка, що ж робити? Це ж нові черевички (кладе хліб, наступає на нього, жаба кидає на неї плахту) Не хочу, не хочу.

Жаба. – Ой., завітала. Ти сама додумалась наступити на хліб? Чи тебе хтось підучив?

Інга. – Звичайно сама, а тобі що?

Жаба. – Навіщо ти це зробила розумнице?

Інга. – Навіщо, навіщо? Щоб не забруднити черевички

Жаба. – Ну і кмітлива. Така помічниця мені потрібна, будеш у мене хазяйнувати.

Інга.  Ще чого вигадала, не хочу! Відпусти мене зараз же, та яка тут гидотна, павутина, жаби, не хочу, я хочу їсти, зараз же дай їсти!

Жаба. – У тебе хліб під ногами, от і їж

Інга. – Не хочу, він брудний

Жаба. – Іноді брудній шкуриночці зрадієш

Інга. – Їсти хочу. Відпусти, прошу!

Жаба. – Не реви, тут у болоті і так вогко, а я подумаю, що з тобою зробити…

Будь птахом, лети, але знай станеш дівчинкою лише тоді, коли назбираєш стільки зерен, скільки потрібно щоб спекти хліб, який ти втоптала у болото. Лети…(летить бирає колоски, літає біля мами)

Мама. – Де це моя донечка? Лихо якесь трапилось. Що, це за пташка літає?

Інга. – Я можу говорити, мамо більше ніколи…

Мама. – Дівчинко мила, не кидай хліб, бо він святий!

 

Земле наша мила,

Горда і велична,

Ти для всіх колиска рідна і одвічна.

Засівайся земле, не слізьми і кров'ю

Засівайся земле, щастям і любов'ю

Щоб жита рясніли,

Щоб цвіла калина,

Щоб ростила мати хлібороба – сина.

 

 Сієм щедро, сієм рясно,

Сієм радість, сієм щастя,

Засіваємо світлицю

Хай росте овес, пшениця

Хай здіймаються росточки,

Хай ростуть сини і дочки.

Хай на зміну виростають ,

Творці нового врожаю.

Хай шумить колосся в полі,

 Хай цвіте щаслива доля

Сієм, сіємо зернята,

Щоб земля була багата. ( Учень сіє зерном)

 

Під весняним дощиком пшениця

Виростати буде, колоситься

Непомітно літечко настане:

Глянь  - і колос наливатись стане

Золоте колосся на лану

Від ваги своєї гнеться долі.

Тож пора збирать озимину –

Розпочався жнивний час у полі.

 

Пісня «Вийшли в поле косарі»

 

Пісня «Ой снопе, снопе!» (дівчата беруть по снопику і зв’язують у один несуть на стіл)

 

Всі ми дружно працювали,

Про свою Вкраїну дбали

Щедрий маємо врожай,

Пишний вийшов коровай!

 

Презентація «Поїздка в Шегині»

 

Нехай же з роду в рід і з року в рік

Не буде хліборобам переводу,

Нехай же слава Їхня не заходить,

Аж доки сонце ллє на землю світ.

Слава хлібу на столі,

Слава миру на землі.

 

Ведучий

Наші люди часто гинули на фронтах від ворожих куль і не тільки гинули від війни, а й помирали від голоду. Людям не було чого їсти, не було ні крихточки хліба, ні картоплі  чи буряка, ні зернинки, навіть лободи на городах не було. Люди вмирали із голоду, як малі так і старі Це була велика трагедія її називали голодомор. Цю трагедію народ добре запам'ятав

 

Презентація «Шматочок хліба»  Вшануймо пам'ять  хвилиною мовчання тих хто помер із голоду.

 

І кожен день і кожну мить

Дай, Боже,хліб насушний

Щоб ми могли у мирі жить

Щоб не були бездушні

 

 

 

З тих пам’ятних часів

Хліб на столі -  це свято

Скажіть святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати.

Лежить буває під столом.

Під партою, під плотом,

Здобутий не легким трудом,

Политий щедро потом.

 

 

Ведучий

Хліб – велика радість людям. Ще з давніх часів  будь яке свято, чи подія не обходилась без хліба

Народжується дитина – ідуть з хлібом , пізніше із ним відправляють  дитя до Христу, виряджають  у далеку дорогу.

Відзначають весілля з хлібом, короваєм,гостей зустрічають з хлібом і сіллю,  на новосілля також несуть хліб, щоб був достаток у домі. Проводжають в останню путь також із хлібиною.

 

У наших предків хліб завжди символізував добробут, гостинність господарів, сприяв продовженню роду. Шматочки чи крихти хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці, тваринам.

Хліб який упав, слід було підняти, очистити,  поцілувати і з'їсти,а при зберіганні хліба має лежати у такому положенні, в якому саджали його в піч,

Перевернутий хліб вважався поганим знаком.

Хліб згадуємо у молитві, у піснях, віршах, казках , оповіданнях, а ще й у прислів’ях і приказках.

 

Прислів'я і приказки про хліб

 Не страшна біда, коли є хліб та вода.

Сій вчасно – вродить рясно.

Посій у пору, будеш мати зерна гору.

Не кожух гріє, а хліб.

Яка пшениця, така і паляниця

Поганого хліба немає, погано,як нема хліба.

Глибше орати, більше хліба мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що у коморі

Без солі не смачно,без хліба не ситно.

 

Хліб чесно вчіться здобувати,

Умійте крихти шанувати

З дитинства мати науча

Хліб потрібно шанувати!

Хліб – усьому голова!