Інтегрований урок з історії України та української літератури

Голомб Тетяна Миколаївна 9 листопада 30 Відгуки відсутні

Про матеріал

Карпатська Україна. Література рідного краю Мета: - поглибити знання учнів про Карпатську Україну та літературу рідного краю; визначити вплив сили слова на формування патріотичних поглядів українців як самобутньої нації; - розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, вміння виразно читати пое¬тичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки; - виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, рідного краю, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї.
Перегляд файлу

Інтегрований урок з історії України та української літератури

Підготували:

Тетяна Голомб, викладачка української мови та літератури;

Вікторія Янчишин, викладачка історії



Тема: Карпатська Україна. Література рідного краю

Мета:

- поглибити знання учнів про Карпатську Україну та літературу рідного краю; визначити вплив сили слова на формування патріотичних поглядів українців як самобутньої нації;

- розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, вміння виразно читати пое­тичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки;

- виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, рідного краю, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї.

Тип уроку: інтегрований урок (українська література, історія України). Урок-дослідження.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Викладач історії Історія й література — дві сестри одних батьків, ім’я яким — події й люди. Історія передує літературі, а література інтерпретує історію. У нас сьогодні відбудеться незвичайний урок, присвячений 86-ій річниці створення незалежної держави. Карпатської України.

ІІ. Мотивація

Викладач української літератури Учні, до сьогоднішнього уроку ви розділились на 2 групи. Кожна група отримала випереджувальне завдання.

 1 група - «Історикознавці». 2 група – «Літературознавці».

Я пропоную розпочати урок-дослідження невеличким відео про хроніку подій утворення Незалежної Карпатської України.

https://www.youtube.com/watch?v=ITHxULc143Y (тривалість 5 хв)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Викладач української літератури Щоб донести до наших нащадків історію нашого краю, ми повинні про це пам’ятати та розповідати. А передається все це словом у творах письменників нашого краю.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

Викладач історії 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив незалежність Карпатської України. І того ж дня новостворена держава загинула, а разом із нею й цвіт української нації на Закарпатті, який боронив своє право на свободу в боях на Красному Полі та по всій лінії фронту.

Викладач української літератури Поезія «Красне Поле» (Софія Малильо)

Красне Поле… Велич поля…

Там змагалась наша доля,

Доля Срібної, Карпатської Землі.

Плем’я підкарпатців воскресало,

Запалившись Волі ідеалом,

Що осяяв рідних гір шпилі.

Красне Поле… Досвід Поля…

Не дається безкоштовно Воля!

Споконвік вона в такій ціні,

Що не купиш просто лиш любов’ю,

Тож платить народ життям і кров’ю

Своїх вірних дочок і синів.

Красне Поле… Дні тривоги…

Застогнали і поля й дороги

У насилля вихорі лихім:

Їде – мчиться воїнство вороже,

І ніщо спинити їх не зможе…

І розколе тишу бою грім…

Скільки днів гонведи лютували,

Горстки мужніх підло добивали, –

Зберегли аннали точний лік.

Днів отих, оті Карпатські Крути,

Вільній Україні – не забути,

пам’ятати велич їх навік.

Далі інформаційну довідку продовжують наші дослідники.

Історикознавець 1

Після закінчення Першої світової війни, поразки та розпаду Австро-Угорщини Закарпаття відійшло до складу демократичної Чехословаччини. За умовами Сен-Жерменського мирного договору Підкарпатська Русь (саме так називалася тоді наша земля) мала отримати автономію, так само як і словаки. Але в силу різних політичних обставин, а також чехізації Підкарпатська Русь отримала її тільки 8 жовтня 1938 року, а через 3 дні, 11 жовтня, було сформовано перший автономний уряд.



Історикознавець 2

Тобто станом на листопад 1938 року Перша Чехословацька Республіка була федерацією за конституцією у складі трьох адміністративних одиниць — Чехії, Словаччини та Підкарпатської Русі. Але не варто перебільшувати державно-правовий статус Закарпаття в той час, адже можливості автономії були досить обмежені. Місцевий уряд міг вирішувати лише внутрішні питання, які стосувалися освіти, культури, але натомість не дозволялося мати свого війська, опікуватися зовнішньополітичними відомствами тощо.



Літературознавець 1

Карпатської України не було б, якби не було двадцяти міжвоєнних років. Чехословаччина — це одна з найбільш демократичних країн того часу, яка дала можливість русинам-українцям випускати свої газети, журнали, формувати свою політичну та культурну еліту.

Величезну роль у національному пробудженні відіграла і “Просвіта”, яка акумулювала в собі всю україноцентричну інтелігенцію того часу.

Саме на міжвоєнний період припадає, мабуть, найбільше піднесення української літератури Закарпаття. У цей час творили такі відомі автори, як Василь Ґренджа-Донський, Зореслав, Юрій Станинець, Юлій Боршош-Кум’ятський. Чому таке піднесення? Бо це був єдиний куточок України, де автори могли вільно друкуватися. Цього не можна було зробити ні в Польщі, ні тим паче в Радянській Україні.

До того ж багато українських письменників проживало в Празі, тобто в одній державі із Закарпаттям, і могли часто приїжджати.

Викладач української літератури Поезія перед бурею (Зореслав)
Скривавлена Європа спить у сні,
(Порожні і пусті її хороми…)
А понад нею бурі навісні
Збирають свої громи.

Мовчить земля… Кругом заклята ніч.
Лиш полохливо лилики літають,
То заглядають марева до віч,
То в теміні зникають…

А з підземелля зрада буха, б’є;
(Вже динаміт підложений, готовий!..)
На Півночі Червоний Смок встає –
Жадний людської крови.

І зором його очі обняли
Усю Европу, Азію й всю землю…
На всі краї зрадливо налягли
Керваві тіні Кремлю.

Навколо ж все дрімає в тьмі німій,
Навколо тишина страшна, жахлива,
А з Півночі надходить буревій –
Кервава буря й злива.

В далечині зиґзаґи блискавок
Все небо ріжуть вже керваво, грізно.
Вставай Европо, йде Червоний Смок,
Вставай, бо буде пізно!..

Народи, встаньте! Йде ваш судний день,
Сини землі, мечі до рук беріте,
Дзвоніте на тривогу, йде вогень,
Дзвоніте, гей дзвоніте!..

Історикознавець 3

Напередодні Другої світової війни Угорщина на чолі з адміралом Міклошем Горті стала союзницею Третього рейху й, відповідно, мала свої територіальні претензії до сусідніх країн. Перша територіальна зміна Підкарпатської Русі сталася після 2 листопада 1938, коли відбувся Перший Віденський арбітраж. Тоді Угорщина отримала Південну Словаччину та західну частину Карпатської України — Ужгород, Мукачево, Берегово і прилеглі території. Уряд Волошина, який замінив на посаді прем’єр-міністра заарештованого за зраду Андрія Бродія, був змушений перенести столицю до Хуста. Адміністративний статус Карпатської України знову змінився 14 березня 1939 року, коли Августин Волошин проголосив незалежність Карпатської України, а зранку наступного дня Сойм ратифікував це рішення й обрав його президентом. Тим часом карпатські січовики намагалися зупинити наступ угорців (зафіксовано понад 20 боїв карпатських січовиків проти наступаючих угорських військ) на різних ділянках кордону молодої держави.



Літературознавець 2

Незгасній і незгасимій пам’яті щасливих і трагічних днів Вознесіння національного духу на Карпатській Україні в роках 1938-1939, світлій пам’яті національного подвижника і народного провідника Президента Карпатської України о. Августина Волошина, довічній славі творців і оборонців Карпатської України, трагічно полеглим, усопшим і сущим патріотам України із щирими молитвами та доземним поклоном на січовицьких могилах…присвячені поезії о. Степана Севастіяна Сабола – Зореслава.



Викладач української літератури Поезія «Ідемо» (Юнацтву Підкарпаття) Зореслав

В ореолі ранку йдемо
У заграві вогняній,
Долам і верхам несемо
Зрив розкованих стихій.

Ми – воплочене хотіння,
Ми – непереможний чин,
Ми – підвалини й коріння,
Ми – окрилення вершин,

Ми – нестримане завзяття,
Ми – любов, і правда, й гнів,
Ми – світанок Підкарпаття,
Ми – пролог великих днів.

Перед нами шлях останній –
Шлях невблаганих борень;
Лиш у бою, лиш в змаганні
Нам засяє новий день.

Ми стихією грізною
Йдем вперед на ясний шлях,
А за нами йде горою
Перемога в блискавках.

Викладач історії 15 березня 1939 року карпатський Сойм проголосував за незалежність Карпатської України. Державний устрій молодої держави був визначений в її Конституції: це була президентська республіка із столицею в Хусті.

Статті з Конституції

“Карпатська Україна є незалежна Держава;

Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА;

Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України;

Державною мовою Карпатської України є українська мова;

Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта…;

Державний гімн Карпатської України є: “Ще не вмерла Україна…”

Президентом Карпатської України став обраний під гуркіт гармат Августин Волошин.

Літературознавець 3

Сама ж назва “Карпатська Україна” почала фігурувати в діловодстві з січня 1939 року. Згідно з чехословацьким законодавством, в усіх державних документах фігурували обидві назви — й Підкарпатська Русь, й Карпатська Україна. Але, звичайно, на неофіційному рівні, у тому числі й у головній газеті краю “Нова Свобода”, вживався саме термін Карпатська Україна. Діячі Карпатської України віталися між собою “Слава Україні” — “Героям слава”. У тому числі так вітався й Президент Августин Волошин.



Історикознавець 4

15 березня угорці окуповують Хуст, керівництво Карпатської України — Августин Волошин, Юліан Ревай, Степан Росоха  — евакуйовується, Іван Грига, Степан Фігура та Федір Тацинець розстріляні, а Колодзінський гине від ран. Бої тривають ще кілька днів, але стає зрозуміло, що Закарпаття окуповане, а Чехословаччина перестала існувати. Світ стоїть на порозі Другої світової війни.



Викладач української літератури Поезія «Спомин»


Немов ввижається: столиця Хуст –
Замаєний, розспіваний і гордий,
А з півдня, з висохлих угорських пуст
Знімаються, мов хмари, дикі орди.

Ой, буде буря, ой, ударить грім,
Зачервоніє кров’ю Срібна Тиса!..
Заклекотів, урвався хмаролім,
І спів, і сум в один акорд злилися.

Ревли гармати, гори заревли,
Мов львиця зранена, земля зривалась…
Кров потекла, могили поросли,
Коли орда столицю здобувала.

І відтоді, як вітер загуде
І панахиду править у Карпатах,
Хтось схлипує й питає: де ж ви, де,
Ой, лицарі абсурду, соколята?

Минулося, та не забулось! Хуст
Остався спомином живим понині:
Розстріляний стрілець, а з його уст
Останній покрик: «Слава Україні!»

Викладач історії Августин Волошин — блискучий політик того часу, і це визнавали тоді всі. Релігійна людина, педагог та політик, який дуже поважав закон. То що цікавого ви про нього дослідили?

Літературознавець 4

Августин Волошин з’явився на світ 18 березня 1874 року в селі Келечині в родині греко-католицького священника. Хлопець здобув початкову освіту в народній сільській школі. Але в Ужгородську гімназію зміг вступити тільки після 4 класу нормальної школи. Ще сталося в 1883 році. Це в юному віці Августин вивчив угорську мову. Закінчивши в 1892 році гімназію, він за рекомендацією  греко-католицького єпископа вступає на теологічний факультет Будапештського університета.

Через рік навчання він захворів і покинув університет. Повернувшись в Ужгород, Волошин закінчив навчання в богословській семінарії.

22 березня 1897 року Августина висвятили на священника та направили до Преображенської Ужгородської церкви на Цегольні. Волошин активно виступає проти мадяризації українського населення і проти того, щоб перевели богослужіння на угорську мову. Він бере участь у нарадах в Будапешті, виступаючи проти заміни алфавіту кирилиці на латинський. Августин хотів стати викладачем в горожанських школах, тому додатково складав іспити, щоб отримати бажану посаду.

У період  1900-1917 років він був профессором учительської Ужгородської семінарії, а в 1917-1938 роках її директором.

У 1919 році діяч вступає на політичний шлях  і перше, що він зробив – ухвалив в складі Хустської, Ужгородської і Пряшівської рад ухвалив рішення про приєднання до Чехословаччини., ініціатором створення якої він був. В період 1920-1939 років очолював Християнсько-народну партію Підкарпатської Русі. Протягом 1919-1921 років він входив до складу Директорії.



Літературознавець 5

В 1921 році починає видавати релігійну газету під назвою «Благовісник», яка захищала церкву від нападків зі сторони різних конфесій. Діяч виступав за видавництво українських підручників для народних шкіл. В 1928 році організовує «Кружок духовенства християнської народної партії». Потім вирішив передати свій будинок в 1933 році під сиротинець.

Загалом він займався і писемницькою діяльністю. За роки керівництва семінарієй, Волошин написав 63 підручники – читанки, граматики, методичні праці, букварі.

В 1937-1938 роках він керував педагогічним товариством Підкарпатської Русі, а в 1938 році – виступав ініціатором створення в Ужгороді  вищого навчального закладу з 4-ма факультетами.

Августина Волошина згодом обрали секретарем по питанням соціального забезпечення і питань охорони здоров’я. Міністри Підкарпатської Русі ухвалили рішення про створення окремої цілісної державності, прем’єром якої став Волошин.

Разом з помічниками 1 листопада 1938 року він виїздить на Віденський арбітраж. Результатом арбітражу стало відібрання від Підкарпатської Русі міст Мукачево, Ужгород, Берегово і частину сіл, які були  передані до Угорщини.

За сприяння прем’єра було запроваджено українську мову в якості державної та введено в загальний вжиток назву «Карпатська Україна».



Історикознавець 5

13 січня 1939 року було створено партію – Українське національне об’єднання. А вже 15 березня цього ж року відкрилося перше засідання сойму. На ньому обрали першого президента Карпатської України – ним став Августин Волошин. Вже через декілька днів Карпатську Україну окупували угорські війська.  Рівно через 2 місяці його арештували і відвезли в Москву, посадивши його в Лефортовську тюрму. 22 травня 1939 року почалися допити, але президента так і не встигли судити: 19 липня 1945 року він помер в Бутирській тюрмі. Його реабілітували 12 вересня 1991 року.

15 березня 2002 року Авґустину Волошину надали посмертно звання Героя України.

ІV. Систематизація та узагальнення вивченого

Викладач української літератури Сьогодні на уроці ви почули про історію створення незалежної Карпатської України, дослідили біографію президента незалежної держави – Августина Волошина, прослухали поетичні твори про ці події. На завершення пропоную вирішити філворд про А.Волошина.

(Філворд - це угорський кросворд, головоломка, в якій потрібно знайти всі слова, вписані в квадратну сітку.)

Відповіді: Келечин священник єпископ благовісник президент Бутирська тюрма Герой України реабілітований

V. Підсумок уроку.

Викладач історії А я пропоную вирішити завдання анаграми «Карпатська Україна».

(Анаграма – це прийом переставляння окремих букв чи складів у слові, внаслідок чого утворюються нові слова з іншим значенням.)

Відповіді: Карпатська Україна Сойм Красне Поле Підкарпатська Русь Австро-Угорщина Чехословаччина Зореслав Просвіта Президент Августин Волошин.

(Відеоролик Карпатські січовики- пісня про вояків Карпатської Січі)

VI. Домашнє завдання

З літератури: вивчити вірш про Карпатську Україну (на вибір)

З історії: створити презентацію «Карпатська Україна»

Shape1

Shape2

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів