Інтегрований захід національно-патріотичного спрямування з елементами цифрового медіамистецтва
Про матеріал
Інтегрований захід 975 РОКІВ СВІТЛА: КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА (ІСТОРІЯ В КАМЕНІ, ВІЧНІСТЬ У СЛОВІ) (історія України/українська література/цифровий відеомонтаж, генеративні AI-технології та медіамистецтво)975 РОКІВ СВІТЛА: КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА (ІСТОРІЯ В КАМЕНІ, ВІЧНІСТЬ У СЛОВІ)
(Інтегрований захід національно-патріотичного спрямування з елементами цифрового медіамистецтва)
Роман Калинич,викладач історії
Тетяна Голомб, викладач української мови та літератури
Комунального закладу
«Мукачівський професійний політехнічний коледж»
Закарпатської обласної ради
Мета заходу:
- освітня: поглибити знання молоді про етапи становлення обителі від першої печерної келії Преподобного Антонія (1051 р.) до всеєвропейського духовного центру; дослідити роль Нестора Літописця у творенні національного епосу, етичний всесвіт «Києво-Печерського патерика», феномен першої лікарні Руси (Агапіт Печерський), мистецтво Аліпія та місію Лаврської друкарні як інтелектуального щита нації;
- розвивальна: формувати дослідницьку культуру нового покоління, навчати верифікації першоджерел за міжнародною методологією C.R.A.A.P., опановувати інструменти Міжархівного пошукового порталу та утверджувати стандарти академічної доброчесності й коректного цитування;
- виховна: плекати національну гідність і громадянську зрілість; передати через синергію художнього слова й музики відчуття тяглості української державності, вшановуючи пам’ять предків та героїзм сучасних захисників і рятувальників, які оберігають святиню під час сучасної війни.
Формат: інтегрований захід (історія України/українська література/цифровий відеомонтаж, генеративні AI-технології та медіамистецтво).
Перебіг заходу
(Відеоролик «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник з висоти пташиного польоту»)
Викладач історії Добрий день, шановні колеги та студенти. Сьогодні ми відкриваємо захід, присвячений 975-річчю заснування Києво-Печерської лаври — твердині нашої історії, що викарбувана в камені...
Викладач української мови та літератури …та збережена у вічності художнього слова! Ми поєднаємо історичні факти з духовним і літературним виміром цієї видатної святині».
Святі кручі Дніпра
На схилах
дніпровських, де вітер гуде,
Де сива
славутицька хвиля іде,
Піднялися в
небо, мов Божі свічки,
Лаврські куполи
крізь далекі віки.
Тут кожен камінь
— це пам'ять віків,
Пророцтво Андрія,
молитва отців.
В печерах глибоких,
де тиша німа,
Історія наша свій сон
обійма.
Нестор-літописець
тут свічку палив,
Святиню цю духом і
словом скріпив.
Минали століття, орди
й вогонь,
Та Лавра лишалась щитом для
долонь.
І сяє вона у красі
золотій,
Скарбниця народу, фортеця
надій.
На кручах святих, де каштани
цвітуть,
До вічних джерел люди все
ще ідуть.
(Під час презентації)
В
икладач
історії Подивіться
на часову шкалу: від заснування обителі
у 1051 році ми пройшли шлях до 2026 року,
коли Указом Президента України розпочато
25-річний план підготовки до 1000-літнього
ювілею обителі. Символом збереження
нашої пам'яті стає проєкт „Книга
хранителів і ктиторів“, що карбує імена
всіх рятувальників та військових, які
захищають Лавру сьогодні».
Історія зародження обителі розгортається від 1051 року, коли чернець Антоній повернувся з Афону й оселився у печері поблизу княжої резиденції в Берестовому. Згодом князь Ізяслав передав ченцям гору над печерами, а преподобний Феодосій запровадив суворий Студійський статут, перетворивши групу пустельників на організовану духовну державу.
Викладач української мови та літератури Але історія Лаври жива, бо вона втілена в літературі! „Києво-Печерський патерик“ — це видатна пам'ятка житійної літератури та коротка проза давнини. У ньому засуджується жадібність князя Святополка, возвеличується милосердя ченця Прохора й розкривається суд над тими, хто сам не чинить милості.
Уривок з «Києво-Печерського патерика» - Слово про те, коли заснована була церква Печерська:
«…Заснована
ж була сія божественна церква Богородична
в літо 1073. У дні благовірного князя
Святослава, сина Ярославового, який
своїми руками почав рів копати, стала
будуватися церква ця.
Цієї ж [церкви] засновник, і мудрець, і художник, і творець - Бог, який вогнем Божества свого попалив речі тлінні: дрова й гори, і шлях, рівний Дому Матері Своєї [пробив] на перенесення [монастиря] рабів своїх. Розумійте, брати, основу і початок її: Отець звище благословив росою і стовпом вогняним, і хмарою світлою; Син міру дарував Свого пояса, бо і дерево здавалося живим, Божою силою діючи; Святий же Дух вогнем нематеріальним яму викопав на будівництво фундаменту. І на цьому камені сотворив Господь церкву сію, і ворота пекла не переможуть її. Ще ж і Богородиця на 3 літа золота дала майстрам, і Свого Пречесного образу ікону дарувавши, од якої чудеса численні здійснюються, її намісною поставила».
В
икладач
історії Серцем
лаврського архітектурного ансамблю є
Успенський собор, закладений ще у 1073
році як головна святиня Київської Русі.
Він пережив трагедію Другої світової
війни, коли був підірваний у 1941 році та
повністю відбудований у 2000-му. На жаль,
15 червня 2026 року собор зазнав пошкодження
понад 80% покрівлі від російської атаки,
але стіни святині вистояли.
Викладач української мови та літератури У печерських текстах аскетизм тіла перетворюється на диво слова. Найсуворіша форма подвижництва — усамітнення в замурованій келії — переосмислюється як фізичне випробування на межі людських можливостей. У текстах гірка лобода молитвою перетворюється на солодкий хліб, а попіл — на життєдайну сіль.
Давні ченці
У тиші печер, де стихають земні голоси,
Де світло лампад ледь торкається древніх склепінь,
Плекали ченці дивовижну красу
Молитов, що летіли у вись поколінь.
Антоній і Феодосій — два світла Русі,
В печерах дніпровських знайшли свій святий упокій.
Забувши про блага й принади усі,
Вони дарували спокій душі.
У
келіях тісних, під товщею глини й віків,
Писали літопис, молились за мир і народ,
Святиня росла від колін до колін,
Укрита від бур і життєвих негод.
І Нестор-літописець при тьмянім вогні
Віяння часу в сувої рядками вплітав,
Про давні походи, про славні ті дні,
Звідки земля наша силу і корінь взяла.
Викладач історії Лавра була й осередком науки та медицини. На початку XII століття коштом правнука Ярослава Мудрого тут відкрився Микільський Больницький монастир — перша лікарня на теренах Русі.
Викладач української мови та літератури А в літературній традиції цей подвиг уособлює лікар Агапіт Печерський, який зцілював не лише медикаментами, а й духовною вірою, лікуючи навіть київських князів.
У 1113 році у стінах обителі преподобний Нестор Літописець завершує „Повість минулих літ“ — перший систематизований літопис, що став фундаментом нашої національної ідентичності. Саме Нестор вирибував у віках знамениті слова: «І став монастир Печерський славний по всіх землях…».
Уривок З "Повісті минулих літ" - Історія заснування Києво-Печерського монастиря (XI ст.):
«…А тепер-от скажем, звідки дістав свою назву Печерський монастир. Коли боголюбивий князь великий Ярослав уподобав [село] Берестове і церкву Святих Апостолів, сущу тут, і попів мпогих надбав, то між них же був пресвітер, на ім'я Ларіон, муж благий, і книжний, і пісник. І , ходив він з Берестового на Дніпро, на пагорб, де нині старий монастир Печорський, і тут молитви діяв. А був ліс тут великий, і викопав він тут печерку малу, двосаженну, і, приходячи з Берестового, одспівував [церковні] часи і молився тут богу потай.
Потім же вложив Бог князю в серце [добрий намір]: поставив він його митрополитом [у] святій Софії, а ся печерка так осталася. А по багатьох днях знайшовся один чоловік, на мирське ім'я [Антипа] із города Любеча. І вложив йому Бог у серце [намір] у землю [Грецьку] іти і монастирі, що є там, подивитися. Він і подався на Святу Гору, і побачив тутешні монастирі, і возлюбив чернецтво. І прийшов він у один монастир із сущих тут монастирів, і вмолив ігумена його, щоби возложив він на нього сан чернечий. І він тоді, послухавши його, постриг його і нарік його ім'ям Антоній. І, напутивши його і научивши його чернецтва, сказав він йому: "Тож іди назад в Русь, і хай буде на тобі благословення од Святої Гори, бо многі од тебе чорноризцями стануть". І благословив він його, і відпустив його, сказавши йому: "Іди з миром".
Антоній, отож, прийшов до Києва і думав: "Де жити?" І походив він по монастирях, і не вподобав [жодного], бо [цього] Бог не хотів. І став він ходити по дебрях і по горах, шукаючи, де б йому Бог наказав [належне місце]. І прийшов він на пагорб, де ото Ларіон викопав був печеру, і возлюбив місце се, і вселився в неї, і став молитися Богові, зі сльозами говорячи: "Господи! Утверди мене в місці сьому, і хай буде на місці сьому благословення Святої Гори і того ігумена, що мене постриг". І став він жити тут, молячи Бога, їв хліб сухий, і того через день, а води в міру заживаючи, і копаючи печеру, і не даючи собі покою ні вдень, ні вночі, - в трудах пробуваючи, і в неспанні, і в молитвах. Потім же, коли узнали [це] добрії люди, вони приходили до нього, приносячи йому, що було на потребу його. І набув він [такої] слави, як і Великий Антоній. І, приходячи до нього, просили [люди] од нього благословення.
І відомий усім став Великий Антоній, і шанований усіма. І почали приходити до нього братія, і став він приймати і постригати їх. І зібралося до нього братії числом із дванадцять, викопали вони печеру велику, і церкву, і келії, які є і до сьогодні в печері під старим монастирем. Коли ж згуртувалася братія, сказав їм Антоній: "Се Бог вас зібрав, братія. Ви [тут] єсте по благословенню Святої Гори, тому що мене постриг ігумен Святої Гори, а я вас постригав. Хай буде на вас благословення, - перше - од Бога, а другеє - од Святої Гори". І, це сказав-ши їм, він мовив до них: "Живіте особно. Я поставлю вам ігумена, а сам хочу в іншу гору сісти один, усамітнившись, як ото і раніше я був звик».
Викладач історії У XVIII столітті Лавра була найбільшим церковним землевласником в Україні, володіючи 3 містами, 200 селами, цегельнями та винокуренями. Сьогодні, у XXI столітті, її статус трансформувався: це Національний заповідник зі 140 пам'ятками, що з 1990 року перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Викладач української мови та літератури Книга для Лаври стала справжньою зброєю культури. У 1661 році з ініціативи Інокентія Ґізеля побачило світ перше друковане видання „Патерика“. Лавра діла як інтелектуальний хаб та захисник української православної культури від асиміляції у XVI–XVII століттях.
В
икладач
історії
До вашої уваги — Велика Лаврська Дзвіниця
заввишки 96,5 метрів, зведена у 1745 році.
Унікальний механізм її курантів 1903 року
не має циферблата зі стрілками: час
вимірюється суто акустично через удари
дзвона, а сам механізм досі запускають
вручну за допомогою лебідки. Імперії
століттями намагалися стирати нашу
ідентичність. Лавра пережила опустошливу
пожежу 1718 року, руйнування собору в
1941-му та ворожу ракетно-дронову атаку
15 червня 2026 року. Але незважаючи на всі
випробування вогнем, Лавра завжди
відбудовувалася.
Викладач української мови та літератури Ця незламність звучить у слові українських класиків:
Тарас Шевченко: «Мені здається, що ніде ніякий зовнішній вид так не доповнить сердечної молитви, як вид з ґанку лаврської друкарні».
Ліна Костенко: «Київські гори — це не просто рельєф. Це хребет нашої духовності…».
О
ксана
Забужко:
«…це наша земля, і наше там відродиться…
як завжди».
Викладач історії Сьогодні захист Лаври виходить на новий рівень: здійснюється 3D-оцифрування реліквій для вічного збереження, а її статус підтверджено у списку ЮНЕСКО „Світова спадщина під загрозою“. Музейники, реставратори та військові стають новітніми хранителями нашої спадщини.
Києво-Печерська лавра — це завжди було більше, ніж просто архітектура. Це пульсуюче серце, через яке проходить вся українська історія, її боротьба та воскресіння. Пропонуємо віртуальну подорож до святині.
Викладач української мови та літератури Дякуємо вам за увагу та шану до нашої тисячолітньої спадщини!
(Звучить пісня про Лавру)
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
«Києво-Печерський патерик»: давньоукраїнська пам'ятка житійної літератури / аналіз твору, проблематика, історія створення. Київ, 2026.
Повість минулих літ: літописні відомості про заснування Печерського монастиря преподобними Антонієм та Феодосієм / пер. та комент. Київ, 2026.
Калинич Р., Голомб Т. Текст виступу для презентації до 975-річчя Києво-Печерської лаври: куплетно-смислова партитура та методична розробка бінарного заходу. Мукачево: МППК, 2026. 3 с.
Калинич Р.М., Голомб Т.М. 975 років Світла: Києво-Печерська Лавра (Історія в камені, вічність у слові): мультимедійна електронна презентація до бінарного виступу викладачів історії та української літератури. Мукачево: Мукачівський професійний політехнічний коледж, 2026.
5. Калинич Р.М., Єрмоліна Ю. Лавро над Дніпром (Електронний ресурс). Роман Калинич / особа, яка ініціювала музичний відеомонтаж. Ресурси монтажу: електронна презентація та куплетна синхронізації до відзначення 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври; технічний редактор музичного відеомонтажу, Єрмоліна Юлія, студентка третього курсу з професії Офісний службовець (бухгалтерія), Адміністратор. Мукачево: МППК, 2026.
6. Історія Лаври // Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»: офіційний сайт. 2026. URL: https://kplavra.kyiv.ua/.
7. Туристичні об'єкти Києво-Печерської лаври // Туристичний гід та культурна спадщина Києва. 2026. URL: https://guide.kyivcity.gov.ua/lavra-vr/?space=3&startlookat=60.69,0,120,0,0
8. Авторська кінематографічна оркестрова балада та аудіовізуальне полотно проєкту «1000 років» до 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври / створено засобами генеративного штучного інтелекту Suno AI на основі поетичного тексту для емоційно-образного супроводу бінарного заходу. URL: https://suno.com/discover
9. Професійне програмне середовище для цифрового нелінійного відеомонтажу, покадрової аудіовізуальної синхронізації, художньої кольорокорекції та створення візуальних переходів. 2026. URL: https://www.blackmagicdesign.com/products/davinciresolve/