Зустріч випускників "У школу, як у казку, поверніться"

Заходять двоє діток і дзвонять дзвінком

Учень1 
Це дзвенить шкільний дзвінок,

Який вас кликав на урок,
Під який ви кожен раз 
Йшли у школу з класу в  клас. 

Учень2 
Це дзвенить шкільний дзвінок 
І ці звуки милозвучні 
Вас зворушили, напевно, 
Бо були колись й ви учні. 

Пісня «Хліб та сіль»

Директор:  Доброго, теплого та приємного дня всім присутнім у цьому залі! Сьогодні ми хочемо започаткувати традицію щорічних зустрічей випускників і школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи своїх учнів  у рідні стіни. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі.  Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина.

        Гордиться наша школа своїми випускниками.  Роки летять, та вона не старіє і пам’ятає всіх своїх дітей.  Пролунав шкільний дзвінок, але тепер, він кличе нас не в шумний клас, не на уроки. Він просить пригадати шкільні роки – дитинство і юність,  такі багаті на теплі та яскраві спогади. Вітаємо наших випускників. Низький уклін ветеранам педагогічної праці, які присутні на сьогоднішньому вечорі.

       Раді бачити серед поважних гостей і Леонтія Володимировича Вдовиченка та Галину Василівну Довжаницю. В минулому – випускників школи, а нині –шанованих людей та незмінних меценатів закладу освіти. Запрошую вас до слова.

Виступ голови

       Згадаймо тих, кого сьогодні немає поруч. Вони не  з нами не тому, що затримались у справах чи не сумують за улюбленими вчителями та шкільними друзями. Вони поспішили на іншу зустріч – зустріч  з Богом і вирушили у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануймо їхню світлу пам’ять хвилиною мовчання.

 

Відеоролик «Вони у вічність відійшли» (манометр, всі стоять)

Пісня «Свіча», передають свічку

 

І в.    Вперше переступили шкільний поріг ви зовсім малими. І став він для вас другою домівкою, а перша вчителька – шкільною мамою. Тут ви росли й мужніли, сюди ж повернулись нині:  хтось сивочолим, а хтось у розквіті сил.

ІІ в.  Привітаймо ж  –  випускники 1968 року! (Оплески)

І в.    Випускники 1978 року!

ІІ в.  Випускники 1988 року!

І в.    Випускники 1998 року!

ІІ в.  Випускники 2008 року!

І в.    Педагогічний колектив та ветерани освітянської ниви!

ІІ в.  Ми всі – єдина сім’я, велика шкільна родина. У нас спільне минуле, таке приємне сьогодення і, сподіваємось, ще не одна зустріч у майбутньому.

І в.    Впевнений, ми завжди знайдемо спільну мову – мову єднання усіх поколінь. Для вас танцює ансамбль «Перлинка».

Танець «Мова єднання»

ІІ в.    Коли сяють зорі – шлях стає світлішим, коли є міцні дуби, що тримають небо, – молодим пагінцям рости  простіше, коли поруч відчуваєш дружнє плече – ідеш впевненіше.

І в. А коли з року в рік тебе підтримують мудрі вчителі та директор – вчитися легше, адже є на кого рівнятися, є на кого покластися.

ІІ в.  До слова запрошуємо директора школи 1985-2017 років Василя Івановича Гаврилюка.

Виступ В.І.Гаврилюка

Пісня «Літа минають»

І в. На світі безліч тягнеться доріг
Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті.
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі.

ІІ в. Відбились там і ваші десь сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини,
А ви йдете, йдете туди несміло.

І в. Йдете, бо ваші там любов і біль,
Солодких мрій і спогадів причали.
О, як це добре, що шляхи до шкіл
Забудь-травою не позаростали.

IІ в. Літа, літа, чом ви не журавлі?

Чом вас не можна з вирію вернути?

Чом юності щасливі й добрі дні

За півстоліття ніяк не забути?

 

I в.   У 1968 році продзвенів останній шкільний дзвінок для 18 учнів 8 класу, яких впевнено вели до випуску класний керівник Лисюк Юлія Миколаївна та перша вчителька Литвин Христина Іванівна.

I в.  Отож, запрошуємо випускників на сцену!

Під оплески випускники піднімаються на сцену

II в.  Дорогі гості, чи вдалося вам стати тим, ким мріяли, що вам у цьому допомогло і що б сьогодні порадили ви майбутнім випускникам?

Виступ випускників

I в.  Дякую за хороші слова і запрошую на сцену директора школи Тетяну Володимирівну Буржинську. 

Нагороджує  випускників грамотами про присвоєння звання  «Почесний учень» Фанфари, оплески, випускники займають місця в залі

 

I в.  Рік 1978… В самостійне життя від шкільного порога вирушають 9 красивих дівчат і 15 змужнілих юнаків. З надією та найкращими сподіваннями дивляться їм у слід перша вчителька Євгенія Іванівна Ільчук та класний керівник Сергій Олексійович Мельник.

Презентація фото шкільних років 1978 року

ІІ в.  Чи так воно було? Чи збереглись у пам’яті моменти шкільних років? Про це запитаймо у самих випускників 1978 року. Запрошуємо на сцену вас та класного керівника Сергія Олексійовича!

Під оплески випускники піднімаються на сцену

I в.  Ми віримо в те, що ви стали хорошими людьми, адже  школа під назвою  «Життя» куди суворіша. Аби перевірити вашу життєву науку, запрошуємо Вас на екзамен спогадів дитинства.

ІІ в.  Сергію Олексійовичу, як підтримаєте своїх вихованців перед іспитом?

Виступ класного керівника.

І в.  Відповідайте без підготовки, щиро і  відверто. Ніхто не повинен залишитися на повторний курс, а екзаменаційна комісія – це усі присутні в залі.

Обирають запитання і готують відповіді.

1.       Як звали вашого сусіда по парті?
2.       Чи закохувались ви в своїх однокласників?
3.       Який клас шкільних років запам’ятався найбільше?
4.       Ваш улюблений предмет, чому?
5.       Про кого із своїх вчителів ви хочете розповісти?
6.       Ким ви хотіли стати і ким стали?
7.       Чи збулись ваші мрії?
8.       Скільки разів ви відвідували кабінет директора?
9.        Як змінилася наша школа,  що нового ви помітили, заходячи сюди?
10.  Яку школу відвідують чи відвідували ваші діти, внуки?
11.  Чи вірите в любов з першого погляду?
12.  Чи списували ви домашнє завдання? У кого?
13.  Що з того, що ви вивчили в школі найбільше пригодилося у житті?

Ів.  Шановні випускники, ви дійсно стали справжніми людьми і за 40 років не розгубили чесності, щирості, гумору. На сьогоднішньому екзамені ви були справжніми відмінниками і всі отримуєте по 12 балів!

ІІв.   Хоч ходять чутки, що в школі більше п’яти вам не ставили…

Оплески, діти вручають магніти, випускники займають місця в залі

Ів.  Для усіх присутніх звучить музичний номер.

Пісня «Мир вам, люди!»

IІв.  Ще в дитинстві ти ходив у трави

Гомінливі, трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси.

 

Ів. З того часу тридцять літ минуло,

Як останній дзвоник відлунав,

Та кохання перше не забулось –

Шкільну подругу ти дружиною назвав.

 

ІІ в.  Раді вітати в нашій залі гостей, яких востаннє називали учнями  30 років тому.

 Ів.  Якщо чесно, то шкільне життя ваше було коротким. Перших чотири роки поруч з Наталією Петрівною Левицькою, яка в стінах школи замінила вам маму, пролетіли, як у казці.

 IІв. Чотири наступних – ви навчались та розважались під пильним оком класного керівника Галини Володимирівни Чикун.

Ів.  Можливо саме тому двоє з вас  не розлучаються ні вдень, ні вночі ще зі шкільної  парти. У них спільні дім, діти, господарство та прізвище Рибак Микола Адамович та Віра Саватіївна.

IІв. Ще п’ятеро пов’язали зі школою свою професійну діяльність:

Презентація фото шкільних років 1988 року

Ів.  Запрошуємо до спілкування випускників 1988 року та класного керівника Галину Володимирівну.

Під оплески випускники піднімаються на сцену

Ів.  Галино Володимирівно, які слова ви хочете сказати своїм таким дорослим учням сьогодні? Що побажаєте, порадите?

Виступ класного керівника

ІІв.  Дякую. Випускники, у які спогади  поринули ви у, переглядаючи ці слайди?

Виступ випускників

Ів. Скільки учнів у вас було в першому класі?

ІІв. Коли ви спізнювалися на уроки, що говорили, заходячи до класу?

Ів. А чи пам'ятаєте ви останнього старосту свого класу?

ІІв. Який цікавий випадок з шкільного життя пригадуєте?

Ів. У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?

ІІв. Скажіть, будь ласка,  з яких пір ви стали помічати, що шкільна дружба Віри та Миколи переросла в кохання?

Ів. Миколо Адамовичу, які знаки уваги ви проявляли до майбутньої дружини? Чи не ревнували однокласниці?

ІІ в. Хто з вашого класу вийшов заміж/одружився першим?

І в. Хто першим став татом/ мамою?

ІІ в.  Чи є серед вас багатодітні сім’ї?

І в. А в кого найбільше діток?

ІІ в. Можливо, когось діти вже порадували онуками?

І в. Порадьте нам, як досягнути успіху?

ІІ в.   В чому секрет щасливого подружнього життя?
І в.  Дякую за відвертість. Сподіваюсь, ви владнаєте  питання  з онуками до наступної зустрічі.

Оплески, діти вручають магніти, випускники займають місця в залі

Пісня «Хай радіють усі»

ІІв. Клас, який закінчив школу 20 років тому, залишив слід у серці кожного педагога. (І не тільки). Коли  Євгенію Іванівну Ільчук, першу вчительку випускників, не задовольняв результат використання традиційних прийомів виховання, застосовувалась енергетично заряджена вода та сеанси цілителя Кашпіровського.

І в. Класний керівник Микола Сергійович Новак мав свої методи: виявляв неабияку активність, допомагаючи учням у збиранні врожаю на колгоспних полях, відвідував школярів удома та (найголовніше і найприємніше) водив у туристичні походи з ночівлями. Вони завжди відрізнялись згуртованістю, ініціативністю. Саме вони були активними учасниками художньої самодіяльності, стояли біля витоків КВК, були попереду у навчанні і праці.

Презентація фото шкільних років 1998 року

ІІв. Із жовторотих курчат  виросли красуні-лебідки та хлопці-орли, які довели, що можуть не лише біля школи хуліганити, а й рідний край при потребі оборонити.

І в. Олександр Анастасійович Антонюк, Ігор Васильович Гаврилюк, Андрій Адамович Никончук та Олександр Михайлович Літвін – учасники АТО.

ІIв. 2014 рік… Саме він змінив нас усіх, змінив нашу Україну, змінив ставлення інших країн світу до українців.

Iв. Ми усі щиро дякуємо нашим героям-захисникам. Саме завдяки їм  сьогодні маємо можливість зустрітись,  поринути у приємні спогади під мирним небом і помолитись…

ІІв . 

Моліться, люди України,

За тих, хто на передовій!

Моліться за чужого сина,

Щоб вас колись потішив свій!

Ті хлопці нам не є чужими,

Бо нашу волю бережуть.

Вони не знають,чи живими

До матері колись прийдуть….  

Пісня «Я не хочу гратись у війну»

Iв.   Запрошуємо на сцену клас 1998 року випуску та їхнього класного керівника Миколу Сергійовича.

Під оплески випускники піднімаються на сцену

ІІ в. Миколо Сергійовичу, народна мудрість стверджує, що представники всіх професій бачать результати своєї праці через короткий проміжок часу та можуть відкорегувати недоліки. І лише вчитель чекає цього десятиліттями, не в силі нічого змінити.

Iв.  Чи задоволені ви таким «врожаєм»? Що хотіли б сьогодні сказати своїм учням таке, чого не говорили двадцять років тому?

Виступ класного керівника

ІІ в. Дякую за щирість. А тепер запитання до ваших вихованців. Чи пам’ятаєте ви, як виглядали шкільні шпаргалки?

Ів. Ми спеціально спробували їх відтворити. Погляньте, що у нас вийшло.

Роздає шпаргалки

Ів. Єдина відмінність – замість відповіді на них питання.

 

ІІв. В чому полягала ваша оригінальність під час навчання в школі?

Iв.    Ви пам’ятаєте, кого з вас таки встигли прийняти в піонери?

ІІ в. Чи шкодуєте ви, що не стали комсомольцями?

І в.  А про що шкодуєте?

ІІ в. Який цікавий випадок  з шкільного життя пригадуєте?

І в.  Можливо, знаєте, який з нинішніх класних колективів на вас схожий?

ІІ в. Хто найбільше дошкуляв у класі?
Ів. Як реагували батьки, коли ви приносили додому двійку?
ІІ в. Що ви робили на перервах?

І в. Чи списували на уроках? Якщо «так», яким чином?
ІІ в. Хто був неформальним лідером у вашому класі?

І в. Чи користувалися ви шпаргалками і коли?
ІІ в. Які шкільні розваги пригадуєте?

І в. Найкумедніша історія вашого шкільного життя.
ІІ в. Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?

І в. Як змінилася наша школа із тих пір, як ви покинули її стіни?
ІІ в. Чи розповідаєте про шкільні роки своїм дітям?

Ів. Дякуємо за відвертість у спілкуванні.

Оплески, діти вручають магніти, випускники займають місця в залі

Пісня «Свято казки»

І в. Роки пролітають, як мить, блискавично.
Здається, недавно плив лебедем вальс.
І дзвоник останій лунав символічно,
Тривожним прощанням освячував вас.

IIв. 10 років, як розправили ви крила,

10 років, як залишили свій клас,

10 років, мов хвилина пролетіли,

І сьогодні ми вітаємо всіх вас.

Ів. і ІІ в. Випускників 2008 року!

Презентація фото шкільних років 2008 року

 

Ів. Хай не образяться інші, бо я скажу – ви сьогодні найкращі. Ви молоді, красиві, повні сил та молодечого запалу, всі живі та здорові. А це, повірте,  – головне.

ІІв. Просимо випускників, їх першого вчителя Сергія Григоровича Варжеля та класного керівника Тетяну Володимирівну Буржинську на сцену.

Під оплески випускники піднімаються на сцену

Ів. Ви щасливі ще й тим, що  маєте таких молодих та енергійних шкільних маму і тата. Скільки тепла, любові та ласки віддали вони вам, своїм вихованцям.

ІІв. Чи лишились слова на сьогодні?

Ів. Сергію Григоровичу, як ви почувалися в дружньому колективі «шкільних мам»?

Виступ першого вчителя

 ІІв. Тетяно Володимирівно, ви і досі цікавитесь справами своїх випускників. Хто з них вже встиг вразити вас своїми вчинками?

Виступ класного керівника

Ів.  Дякуємо. А зараз хочемо ближче познайомитися з наймолодшими ювілярами, почути, що відбулося за ці короткі  десять років.

ІІв. Сподіваюсь, ви ще не забули свої дитячі розваги?  Пограємо в «Ромашку».

1. Який епізод з вашого шкільного життя вам найбільше запам’ятався?
2. Про кого із своїх однокласників вам би найбільше хотілось розповісти?
3. Чи оволоділи ви професією, про яку мріяли в школі?
4. Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?
5. В які азартні ігри ви грали на перервах?
6. Чим запам’ятався вам перший вчитель?
7. Можливо маєте якість побажання своїм друзям, випускникам, вчителям?
8. Ваш улюблений предмет. 
9. О котрій годині розпочиналися уроки? 
10. Скільки вікон ви повибивали під час навчання? 
11.  Що пригадуєте про випускний вечір? 
12. Як звали вашого сусіда по парті? 
13. Чи закохувалися ви в своїх однокласників? 
14. Який клас шкільних років ви запам’ятали найбільше, чому? 
15. Чи списували ви завдання? У кого? 
16. Який ваш улюблений урок? 
17. Чи хотілось би вам знову стати школярем? 

Ів.  Дякуємо за приємні миті спілкування. Прийміть пам’ятні сувеніри від випускників 2018 року.

Оплески, діти вручають магніти, випускники займають місця в залі

Директор: Двері школи завжди відчинені для вас, адже «колишніх» учнів не буває. Приємним сюрпризом сьогодні є візит випускників школи, які цього річ не є ювілярами, але дуже скучили за своїми вчителями і друзями дитинства. Запрошуємо їх до слова.

Виступ випускників

Оплески, діти вручають магніти, випускники займають місця в залі

На сцені всі учасники програми

І в.  Нехай вас по світу розкидає доля,
        Та пісня до болю знайомого поля
        Завжди повертатиме з давніх доріг
        До рідного краю, на отчий поріг.

ІІ в.  Роки-кілометри відлічує доля
         На трасі життя, що у даль пролягла.
         Ви знову у рідній зібралися школі.
         Вона вам і храмом, і домом була.

 

І в. І час, що спішить у прискоренні вічнім
      Секундами - кроками міряти дні,
      Опоєний вечора чаром магічним,
      Засне ненадовго у тиші німій.
 

Ів.  Не сумуй, випускник, на прощання

      Посміхнися скоріше, давай,

      Побажай виконання бажання,

      Нових зустрічей всім побажай.

 

ІІ в. Здоров’я вам на всі літа,

         Душа хай буде молода.

         Хай сонце веселенько сяє,

         Хай Україна процвітає.

 

Ів.  Хай щастя панує у вашому домі,

       Хай успіх крокує із вами завжди.

       Та Матінка Божа вас міцно боронить

       Від зла та недуги, від горя й біди.

 

ІІв. Тож дай вам, Боже, жити у мирі,

       Щоб завжди руки мали ремесло,

       Щоб працювали в нашій Україні,

       Щоб легко і щасливо вам було!!!

Фінальна пісня «Хай у вас буде всього доволі»

Іп.Дякуємо за увагу!

IIп. До нових зустрічей, до щирих спілкувань!

Мелодія шкільного вальсу