Інтелектуальна гра з фізики: «Що?Де?Коли?»

Позакласний захід з фізики для учнів 7-9 класів

Мета:

-         формувати уміння активізувати і планувати, пояснювати фізичні досліди і явища; формувати інтерес до вивчення фізики на основі зв’язку її з життям, побутом та іншими навчальними предметами.

-          

-         розвивати пізнавальну активність учнів, творчі здібності, уміння логічно мислити, аналізувати, вирізняти головне, орієнтуватися в новій ситуації, розвивати вміння приймати правильне рішення.

-         виховувати почуття відповідальності, уміння працювати в колективі, уміння використовувати свій інтелект, волю, емоції; через гру виховувати інтерес до фізики як до науки, виховувати почуття колективізму, повагу до однокласників та особисту відповідальність, формувати потребу в самоосвіті.

Форма проведення: гра-конкурс.

Обладнання: завдання гри та відповіді до них, бланки для запису відповідей

Зв'язок з предметами: математика,  біологія, українська література, історія, хімія.

Інтелектуальна гра з фізики: «Що?Де?Коли?»

1д.Добрий день вам, люди добрі,що сидять в Нашій Веселинівській  господі,

Ми зі святом фізики вас вітаємо, щастя і добра бажаємо!

4д.Увага! Увага!Хай стихнуть розмови і тиша настане у залі оцім.

Сьогодні на захід прийшли ви чудовий, хай буде цікаво і весело всім.

6д.Сьогодні будемо на святі царицю всіх наук вітати –

Так можемо гордо і по праву ми фізику назвати!

Сценка « Тиск твердих тіл, рідин і газів»

Дійові особи:

Учень

Учитель

Учені: Паскаль, Архімед,Торрічеллі, Лікар, Біолог, Фермер, Бісеня

(За столом учень готує уроки. Позіхає, тре чоло, розсіяно водить очима).

Вихователь. Що, Василю, закінчив підготовку?

Учень. Та я ще, той… Фізика залишилася…

Вихователь. То чому ти її до цих пір не вивчив?

Учень. Та нам задали повторити весь розділ про тиск твердих тіл, рідин і газів, і закони тут… усякі (щось мляво говорить).

Вихователь. Ось, що раз ти так повільно повторюєш, то залишайся у класі, а ми підемо на прогулянку.

Учень. (бурмоче). На тіло занурене в рідин, діє закон Архімеда… Паскаля…(Кліпає очима, озирається навколо, голово його хилиться до столу і він засинає, світло гасне. Через деякий час засвічується кольорове світло. Входить об’ємна фігура з таблицями. Хлопчик відкриває очі, лякається).

Учень. Ти хто?

Фізика. Я – Фізика, наука про природу. А природа – це все, що оточує нас…

Учень. (злякано) Не треба мені все, не треба: мені тільки один розділ треба вивчити: «Тиск твердих тіл, рідин і газів».

Фізика. Ну що ж, ми тоді підемо, а ти вивчай  цей розділ, ось тобі мої помічники…

(На сцені залишаються Архімед, Паскаль, Торрічеллі.)

Паскаль. Мсьє, давайте присядемо і хай розповість кожен про себе.

Я, Блез Паскаль, народився в 1623 р. у Франції в Клермо  Феррані. У 1653 відкрив закон: тиск, який діє на рідину або газ, передається без змін у кожну точку рідини або газу. (Демонструє дослід із кулею Паскаля).

Бісеня. (вибігає). О, я цей закон теж знаю, дивіться…(бризкає в зал). Бачите тисну…, а цей тиск передається без змін. Бачите, бачите (грається і ховається в куточок).

Паскаль. О, пардон, мон шер, не звертайте на нього уваги. Наука – ось зміст життя! Хіба ж це не цікаво? Ось різної форми посудини,  а як вода в них розміститься? (до залу: не знаєте) Це я теж установив і сформулював закон сполучених посудин: у сполучених посудинах будь – якої форми поверхні однорідної рідини встановлюються на одному рівні.

Торрічеллі. О, сеньйор, ви великий учений. А я – Еванжеліста Торрічеллі – народився 1608 р.в одному столітті з вами, тільки в Італії у Фаенці, освіту здобув у Римі.

Я вперше довів існування атмосферного тиску і зумів його визначити. І знаєте, як мені це вдалося? Послухайте.Для герцога Тросконецького (Флоренція) конструювали насос для поливання саду, який мав подавати воду на висоту понад 10 м. Як не старалися, але нічого не виходило. «Фініта» і все. Звернулися за поясненням до мого вчителя Галілео (до залу: Ви його знаєте? Сі?). Віен також не міг пояснити цього, тільки сказав, що « Природа боїться пустоти до певних границь».

А ось у 1643 р. мені вдалося довести за допомогою цієї трубки, що нормальний атмосферний тиск дорівнює тиску стовпа ртуті заввишки 760 мм, а це відповідає тиску води заввишки 10 м. Ось чому вода під дією атмосферного тиску не підіймається вище, ніж  на 10 м.

Бісеня. (вибігає) Так, так, атмосферний тиск – це добра справа, дивіться, які фокуси можна робити (демонструє дослід зі склянкою).

Паскаль. О, монтер, я в 1648 р. експериментально підтвердив ваше відкриття про існування атмосферного тиску. Ви знаєте, мон шер, я взяв барометр, піднявся на гору Пюш – де – Дом (1300 м.) і побачив, що атмосферний тиск зменшується.

Архімед. Внуки мої, я ваш пра-пра-пра-прадідусь – Архімед, народився 287 р до н.е. в Сіцілії у Сіракузах.

Мій батько був наближеним до царя Гієрона, що правив Сіракузами. І ось одного разу, коли цар Гієрон замовив ювеліру виготовити золоту корону, він не повірив у його чесність: царю здалося, що частину золота ювелір замінив сріблом. Його величність Геєрон доручив мені з’ясувати, чи є в короні срібло.

Маса корони і маса золота, яке дав цар, були однакові, як же мені дізнатися, чи є там срібло? О, скільки днів і ночей я передумав… Уже став думати про смерть ганебну, перед якою вирішив помитися.

Намилився золою і став залазити у ванну. Дивлюсь – вода підіймається, сів – вода ще більше піднялася, встав – опустилася.

О, еврика! Це ж її рівень залежить від об’єму зануреного тіла.

О, то тепер можна дізнатися, який об’єм води витисне золото, а який  - срібло, тієї самої маси!

Ось так, любі мої, я розв’язав задачу через один щасливий випадок.

Торрічеллі. Сеньйор Архімед, ви геніальний учений і вашим законом користуємось й сьогодні.

Архімед. Так, я установив закон, що тіла, які перебувають у рідині, втрачають у своїй вазі стільки, скільки важить рідина, взята в об’ємі тіла.

Паскаль. О, мон шер, ми виштовхувальну силу у вашу честь назвали архімедовою і коротко сформулювали так:архімедова сила дорівнює вазі рідини в об’ємі тіла, тобто F_A=gp_pV_т . А діти, щоб легше запам’ятати, кажуть «рожеве»  (F_A=p_pgV_т ).

Бісеня. Неймовірно! А я знаю, коли тіла плавають, а коли тонуть. Ось дивіться( кидає у воду дерев’яну кульку, бризки розлітаються, воно сміється).

Якщо архімедова сила більша за силу тяжінні, то тіло плаває. А якщо тіло тоне, бо архімедова сила менша за силу тяжіння. (дослід)

(Щось розглядає, задумується) А ось, як пояснити, що ця коробка плаває у воді, а як її стиснути – тоне? Адже сила тяжіння не змінилась. (дослід із фольгою)

Архімед Зовсім просто. Виштовхувальна сила залежить від об’єму тіла, чим більший об’єм, тим більша виштовхувальна сила діє на тіло. Коли ти стиснув – об’єм став менший, отже, зменшилася виштовхувальна сила, і тіло тоне.

Бісеня. Евріка! Евріка! Я також зрозумів, і знаю тепер, чому плавають кораблі(до залу: А ви?)

(Заходить лікар, фермер, біолог)

Разом. Вельмешановні панове, прийміть від нас низький уклін і дяку за ваші відкриття, за вашу науку.

Лікар. Я – лікар, на кожному кроці використовую закон Паскаля. Ось шприц -  я тисну на поршень, а він на рідину, а ось піпетка – давайте я вам закапаю ліки. А ось манометр, ми ним вимірюємо тиск крові.

Підвищення кров’яного тиску (гіпертонія) дуже шкідливе для організму, бо може спричинити руйнування системи, розрив сосуд( Готується виміряти тиск у одного з присутніх).

Біолог. А я знаю таку ящірку, яка сама штучно збільшує кров’яний тиск. Судини в очах не витримують і лопають, і кров з ока вибризкує прямо у ворога, причому в радіусі до 1,5 м. Такий «кров’яний душ» змушує всіх ворогів тікати.

Бісеня. Що, ось так? (поливає з бризкалки).

Біолог. А ще ящірка змінює шкіру, також використавши штучне збільшення тиску крові в судинах голови. Коли судини різко наповнюються кров’ю, вони збільшують, і голова роздувається до тих пір, поки шкіра на ній не трісне. Тоді ящірка вилізає крізь цей отвір зі шкіри, як із комбінезону.

Бісеня. Добре ящіркам, вони щороку міняють комбінезон, а ось в інтернаті шуби міняють раз на три роки. А я як одягнув шкіру при народжені, так і ношу все життя.

Фермер. А нам фермерам, без вашої науки за справу не варто і братися. Ось для прикладу. Барометр усе покаже: яка буде погода, коли сіяти, коли збирати.

А за допомогою манометра – тиск рідин і газів вимірюю. А без аерометра мені також не обійтися. Велика сила – наука в сільському господарстві. Ось ідемо до мене і подивитесь.(всі виходять)

Учень.(просинається, бурмоче) Тиск, який діє на…(закон Паскаля). На тіло, занурене в рідину…

(Заходить вчитель)

Вихователь. Ну що, вивчив фізику?

Учень.  (радісно) Вивчив! Вивчив! Я так добре все запам’ятав. Відтепер я буду спати не лише на самопідготовці, а й на кожнісінькому уроці.

Учитель: Я вітаю всіх зі святом фізики і хочу представити команду знавців Веселинівського ліцею (представлення учасників команди) команда дівчаток та хлопців. Починаємо нашу гру «Що? Де? Коли?»

Команда в зборі? До гри готові? Ні пуху, ні пера! Хай розум та знання допоможуть.

Кожен виграний раунд – це один бал, який оцінюється певною валютою – позитронами, що виражаються  гучними оплесками.

Для того щоб визначити яка команда буде крутити барабан проведемо конкурс «Розминка»  ми будемо блоками ставити запитання командам. У разі неправильної відповіді або її відсутності слово надається команді - супернику.

Запитання для першої команди

1. Які природничі науки ви знаєте?(географія, біологія, астрономія, фізика…)
2. Яка геометрична фігура трапляється в коханні? (трикутник)
3. Одиниці вимірювання швидкості в СІ? (м/с)
4. Що таке механічний рух? (рух відносно інших тіл)
5. Що називають фізичним тілом? (все що нас оточує)
6. Як визначити ціну поділки приладу?
7. Який рух називають рівномірним?

Запитання для першої команди

1. Що таке фізичні явища? (все що відбувається навколо нас)
2. Яку геометричну фігуру вивчає покарана дитина? (кут)
3. Які фізичні величини ви знаєте? (довжина, час, швидкість….)
4. Скільки полюсів має магніт? (два)
5. Одиниці вимірювання шляху в СІ (м)
6. Що таке траєкторія? (уявна лінія)
7. Сума кутів трикутника? (180⁰)

Фізика – складна але, водночас, цікава та багатогранна наука. Саме тому в процесі гри кожне із запитань розкриватиме зв’язок науки фізики та її невід’ємних частин. То ж крутіть барабан. (знавці крутять барабан)

Сектор№1.

Шановні знавці! Проти вас грає Карлсон. (Під музику з’являється Карлсон із баночкою варення , на якій заклеєний напис)

Карлсон: Я придбав баночку смачних слив і прочитав напис: «98». Ха! Ура! Нарешті я наїмся солоденького. А то аж схуд! Відкрив. Одна, друга… Сливи були дуже смачні,але я не з’їв і 90. Як вони скінчилися. Знавці! В чому справа?

Учитель: Поки знавці думають, послухаємо фізичні коломийки:

1. Спостереження і дослід -  джерело фізичних знань,

          Де їх можна примінити у підручнику читай.

2. Про будову речовин, ми взнали багато,

         І про неї можемо вам довгенько співати.

3. Кипить в чайнику вода. А з носика пара –

           Це два стани речовин ми вам тут назвали.

4. А за третім в холодильник, в морозильну камеру,

          Скільки льоду там набралось, ще й вам його стане.

5. А в основі їх лежать рухливі молекули: там щільніше,

           Там вільніше. Ну а там -  далеко.

6. Ми би ще багато чого вам тут проспівали,

         Та не всі слова у риму вчителька нам склала.

Учитель: То ж чому Карлсон не зміг з’їсти 98 слив? ( Він прочитав напис догори ногами. У баночці 86 слив). А ми робимо висновок, що фізика та логіка – невід’ємні. Даруємо позитрони – оплески тому, хто переміг у цьому раунді і крутимо барабан далі. Сектор №2.

Шановні знавці проти вас грає бібліотекар . Шановні знавці проти вас грає бібліотекар Боднар Л.О. Перебираючи книги в шкільній бібліотеці, я натрапила на цікаві слова вченого, які стали його заповітом. «Ніякого кольору не виникає з білизни і чорноти, змішаних разом, крім проміжних темних; кількість світла не змінює виду кольору. Біле світло не є простим, воно є сумішшю всіх кольорів спектра». Про яке явище говорить вчений та продемонструйте те, що написано в заповіті. А поки знавці думають , у нас в гостях цікава гостя.

(під музику вилітає наміткі Баба-Яга)

Баба-Яга: (Таємниче, приклавши долоню до рота). Між нами кажучи, я ні на що в своєму житті енергії не витрачаю. Ну, це так. Між іншим. А взагалі, ви повинні знати, що я перша в світі жінка, яка ще три тисячі років тому підняла в небо літальний апарат. Важчий за повітря. Конструкція, як ви самі розумієте, вже дещо застаріла за час її експлуатації, але я й не думаю переходити на реактивну тягу. Ну, знаєте, не переношу шуму, тряски…А скільки палива треба!

          Інша справа – ступа. Безшумна машина ні злітної смуги не треба. Ні ангарда для зберігання, ні палива ніякого. Змахнула мітлою – і в ту ж мить за тисячу верст від своєї хатини. У Баби-Яги свої закони! І вашій фізиці нічого й носа сунути до мого дрімучого лісу. Та й що тут дивного: випусти пір’ячко з рук –  воно і полетить за вітром без ніяких тобі витрат енергії. Ну, досить, заговорилась я з вами. Мене Кощей на іменини до себе запросив, - пора збираться.

 Учитель: Слухаємо і дивимось відповідь на запитання (учні повинні вишикуватися в певному порядку, відповідно кольору циліндра на голові. В заповіті йде мова про явище дисперсії). Як бачимо, фізика та література невід’ємні. І рахунок стає:… Позитрони – оплески…

А ми рухаємося далі. Крутимо барабан. Сектор №3. Шановні знавці, проти вас грає сам Дмитро Іванович Мендєлєєв.

Мендєлєєв: Зв’язки хімічних речовин вивчав Дмитро Іванович

Та полюбляв ще дуже він покуштувати на ніч.

Не знав він правило просте, відоме навіть дітям:

Якщо ви перед сном їсте – насняться вам страхіття.

Надвечір якось пан Дмитро поїв собі смачненько,

Набивши їжею нутро, пішов на боковеньку.

Вже здогадались певно всі, що жах не забарився –

Йому в ночі в усій красі наснилася таблиця.

А зранку, пригадавши сон, второпав він сердешний:

«Періодичний це закон! Я винайшов нарешті!»

Мораль в історії усі побачать при нагоді –

Періодично поїси ученим не зашкодить.

Дмитра усякий пом’яне не злим і тихим словом,

Бо він довів,що головне – періодичність всього.

Учитель: Знавці, а питання таке: «Чому в рухах у Мендєлєєва карта світу?».

(Тому що, в таблиці хімічні елементи названі на честь країн, міст, держав).

Як бачимо, фізика та хімія нероздільні. Позитрони-оплески і рахунок стає…

Учитель: Поки знавці думають над запитаннями, послухаємо гумореску про фізику

Якщо бажаєш перерахувати ти,

За що нам фізиці подякувати треба,

То озирнись навколо себе,глянь на небо

 І до його висот ти думкою злети.

І літакові сили фізика дала,

Щоб він долав небесні далі неозорі.

Ракета мчить,і миготять назустріч зорі...

У цьому фізики є частка немала.

А фотографія?А відео?Кіно?

А мікроскоп,що мікросвіт нам відкриває?

 А в телескопі небо наче оживає

 І все це фізикою в руки нам дано.

Ну,а комп'ютер?Знову фізики прогрес

 Ввійшов трудяга цей і в побут,і в науку,

І за комп'ютер кожен з нас підніме руку.

Без нього жоден ми не мислимо процес.

Ти молодий. Сучасний любиш ти талант

 - Поп-співаків,і різні ВІА,ритми танцю...

Вкладеш касету ти у плеєр - і вже вранці

 Піднявся настрій твій. А фізиці - „Віват”.

В ошатній залі йде озвучення концерту.

 Колонки тут,підсилювач,магнітофон.

Де б не сидів - ти добре чуєш. І завмер ти.

Співак улюблений взяв в руки мікрофон.

Отож бо фізиці підвладне в світі все.

Технічний розвиток нам фізика несе.

Слухаємо ваші відповіді.

Крутимо барабан далі, сектор№4. Проти Вас грають хлоп’ята – поварять. (З’являються три хлопці. На тарілках яйця, стакан молока, бутерброд).

1-й поварьонок: Якби ви тільки знали, як я люблю снідати жарену яєчню з цибулькою, на українському салі. Та серед 5 яєць два з них уже зварені. Як же мені розпізнати сирі, щоб пожарити? (Потрібно покласти яйце на стіл й обертати його навколо вертикальної осі. Варене буде обертатися швидше, ніж сире , тому що воно обертається як одне ціле, а сире ж  складається з окремих частин, між якими виникає внутрішнє тертя, що гальмує рух).

2-й поварьонок: Жарені яйця на сніданок – це ж жах! Ось стакан пареного молока – це діло. Та потрібно бути обережним, щоб молоко не скипіло. Скажіть, чому молоко,  закипаючи,  збігає? (Масляниста плівка на поверхні для пари, що вирвалася з бульбашок, змушує її підніматися. Молоко ніби розбухає, збільшується в об’ємі і «біжить»)

3-й поварьонок: Видумуєте тут всяке: то жарити, то варити. Ось я віддаю перевагу бутерброду. Раз різнув, два «чикнув» - смачний бутерброд готовий. Та будьте обережні, якщо ви випустите його з рук, то в більшості випадків він верхньою частиною впаде до низу. Чому? (Тому що сила тяжіння буде більшою).

Учитель: Поки знавці думають над запитаннями, до вашої уваги сценка про 7 класницю   

        Слухаємо бліц -  відповіді. Рахунок… Позитрони-оплески… А цей раунд показав, що фізика і повсякденне життя – нероздільні. А ми крутимо нашу стрілку далі.

Сектор №5. Проти вас грає вчитель історії. (Внести загадковий мішечок)

          Шановні знавці! Одержання електричної енергії завжди пов’язане з перетворенням внутрішньої енергії мінералів. Перший з них -  найдавніший, породжений архейською ерою. А тому – найдорожчий. Другий – житель палеозою. Коли ж він чорний – за ним доглядають, коли ж червоний – сам людей обслуговує, коли ж сірий. То його викидають. Третій – наймолодший з них житель кайнозойської ери, в якій живемо і ми. Про себе цей мінерал може сказати: «У лісі все життя моє пройшло. Я людям постачаю світло і тепло.». Знавці, дайте відповідь на запитання: «Що за речовини – мінерали в мішечку?» (Вода, вугілля, торф).

Учитель: А поки команда з’ ясовує, про які мінерали йде мова, до нас завітав маг – чарівник

Демонструє досліди і їх треба пояснити

1. З яйцем в солоній і прісній воді.
2. Як дістати монету не намочивши рук.

Учитель: Слухаємо команду. Позитрони. Оплески. Рахунок. А цей раунд показав, що фізика та історія – нероздільні.

 Ну, що ж. наш захід «Що? Де? Коли?»закінчується. І зовсім неважливо на чию честь звучало позитронів більше. Головне, щоб ви і ми розуміли. Що тільки в «руках» пані фізики майбутнє нашої планети.

Сьогодні учні школи не марнували час,

Тому є кандидати для нагород у нас.

Оплесками знавців дружно будемо вітати,

Їм солодкий приз – медалі,

 Щоб було про що згадати.

То ж збережіть від нас на пам’ять ці медалі « золоті»,

Вам бажаємо удачі і в навчанні, і в житті!

(Вручення нагород учасникам команди)