Інтерактивний урок для учнів 7-8 класів "День Землі. Історія заснування"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗНАМ’ЯНСЬКА РАЙОННА РАДА

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФІЛІЯ «ДМИТРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ»

 

 

 

 

 

Інтерактивний урок для учнів 7-8 класів

 

 

 

 

ПІДГОТУВАЛА

                                                                                          ТА ПРОВЕЛА:

       ВЧИТЕЛЬ ЕКОЛОГІЇ                                                                        

                                                                                                     КУЧМУК Л.В.

Тема: День Землі. Історія заснування

Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення Всесвітнього Дня Землі. Розвивати вміння учнів брати участь у дискусії, робити висновки; навчати працювати в групі. Виховувати любов до дивовижного світу і краси природи; переконувати учнів піклуватися про природу навколо, активно допомагати у вирішенні екологічних проблем

 

«... День Землі - це день відповідальності перед
нашою планетою, відповідальності перед людьми, які її
населяють, перед самою природою, частиною якої ми є».
С.П. Капіца

 

       Генеральна Асамблея ООН в 2009 році на 63-й сесії проголосила 22 квітня Міжнародним днем Матері-Землі.

      Символом Дня Землі є зелена грецька буква тета  на білому тлі.

      День Землі – це комплекс різноманітних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля нашої планети. Різноманітні акції об’єднані загальною ідеєю – досягнення справедливого балансу між економічними, соціальними та екологічними потребами нинішнього і майбутніх поколінь, повернення людству інстинкту самозбереження та почуття міри, сприяння гармонії між людиною та природою.

      Є два основні періоди проведення Дня Землі – 20-21 березня і 22 квітня.

Історія цих свят бере свій початок в США.

      День Землі, який припадає на 21 березня, був заснований в Сан-Франциско. Вперше він був проведений в цьому та інших містах 21 березня 1970 року. Пізніше день весняного рівнодення був проголошений Генеральним секретарем ООН У. Таном як День Землі.

       Приблизно в той же час ще один День Землі був заснований відомим американським політиком і сенатором Гайлордом Нельсоном. Історія цього свята пов'язана з іменем Дж. Стерлінга Мортона, який в кінці 19 ст. переїхав з сім'єю на територію майбутнього штату Небраска. Це була дуже непривітна та пустельна територія з бідною рослинністю. Дж. Стерлінг Мортон розпочав кампанію з пропаганди озеленення навколишньої території, запропонувавши встановити щорічний день, присвячений озелененню - своєрідний День Дерева. Протягом першого дня мешканці штату висадили близько 1 млн. дерев. 1889 року уряд штату Небраска оголосив День Дерева офіційним святом, яке святкувалося 22 квітня, в день народження Дж. Мортона.

      Вже в 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став відзначатися по всій території США. Перша одноразова акція цього дня пройшла 22 квітня 1970 року. Більше 20 мільйонів людей взяли участь в цих заходах, до проекту приєдналися сотні шкіл. Як сказав Г. Нельсон, «День Землі організував себе сам». В 1990 році свято набуло статусу Міжнародного. В цей рік його учасниками стали 200 млн. людей з 141 країни світу. До 2000 року акція вже нараховувала сотні мільйонів чоловік із 181 країни світу.

      Це свято покликане нагадати нам, про те, що планета Земля - наш спільний дім, вона прекрасна і унікальна та потребує турботи та захисту.

      Яка ж вона, наша Земля?

      Підраховано, що планеті Земля приблизно 4 з половиною мільярди років. Щоб обійти навколо Землі по екватору, потрібно подолати шлях довжиною майже в 40 010 кілометрів.

      Відстань від поверхні до центру - 6378 кілометрів. Тверді породи (літосфера) формують шар всього близько 70 кілометрів, а далі вглибині, знаходяться породи у напіврідкому та рідкому стані.

      Наша Земля неймовірно багата мінералами - вчені класифікували вже близько 4000 видів мінералів, приблизно 200 з них мають практичне значення. Щорічно відкриваються 50-100 видів мінералів.

      У Землі один природний супутник - видимий неозброєним оком Місяць.

Як і в людей, у нашої планети є свої рекорди:

Долина Смерті в Каліфорнії і місце в Лівії, зване Ель Азізія, утримують рекорди найбільш спекотних місць на Землі. Рекорд Ель Азізії - 57.8 градусів за Цельсієм (13 вересня 1922 року), рекорд Долини Смерті - 55.8 градусів за Цельсієм (10 липня 1913 року).

 

 

Долина Смерті в Каліфорнії

Пустеля Атакама (Чилі) - найбільш сухе місце на Землі (0,01 см опадів на рік, деякі частини пустелі не зрошувалися дощем протягом 400 років!)

 

 

 

 

Пустеля Атакама

       Найхолоднішим місцем на Землі визнана Антарктика - 89 градусів за Цельсієм (зареєстровано 21 липня 1983 року).

       Черрапунджі (Індія) - найбільш вологе місце на Землі.

 

Еверест

 Еверест (Непал) - найвища точка світу (8 844 м над рівнем моря).

Озеро Байкал Озеро Байкал (Росія) - найглибше озеро в світі (1 637 м в найглибшій точці).

 

 

 

      Мауна Кеа (Гаваї) найвища гора в світі (від дна, де вона починається, до верхньої точки висота складає 10 206 м).

     Маріанська западина - найглибше місце на Землі (10 915 м нижче рівня моря).

     Мертве море (Ізраїль, Йорданія) - найнижче море в світі (747 м нижче рівня моря). Це одна з найсолоніших водойм світу (запас солей бл. 43 млрд. т), концентрація солей — 260-270 ‰ (в окремі роки — 310 ‰).

     Озеро Тітікака (кордон Перу і Болівії, Південна Америка) - найвисокогірніше судноплавне озеро в світі (висота над рівнем моря 3 821 м, максимальна глибина 280 м).

     Індонезія - найбільший архіпелаг на Землі (складається з 5 великих і 30 груп островів, загальна кількість островів – 17 508).

    Червоне море - найтепліше і є одним з найсолоніших водойм у світі, через вплив схем циркуляції води, випаровування та вітрової дії. Солоність коливається між 35 і 38‰

     Річка Ро                                               Вороняча печера

      Озеро Маніту (Канада) - найбільше острівне озеро в світі (острів має площу в 2 766 км2, тут знаходяться 108 озер).

      Річка Ро (Монтана, США) - найкоротша річка в світі (61 м)

      Скеля Бішоп (Сицилія) - найменший острів на Землі (маяк на острові почав будуватися в 1847 році, закінчено - в 1858 році, має 45 м у висоту).

     Фйорд Скорсбісанд (Гренландія) - найдовший і найглибшиий фйорд у світі (протяжність 350 км, 1 500 м в глибину).

      Метеоритний кратер Вредефорт (Південна Африка) - найбільший кратер на Землі (радіус 190 км).

     Вороняча печера (Грузія) - найглибша печера в світі (2 140 м в глибину).

     Rafflesia arnoldii (Індонезія) - найбільша квітка-паразит в світі (1 м в діаметрі, маса - до 11 кг).

Morecambe Bay

 

Водоспад Angel

    Jack Hills (Австралія) - найдавніша ділянка незайманої землі.

      Morecambe Bay - найбільше болото в світі (Англія).

Вашингтонська обсерваторія - найбільш вітряне місце на Землі (США).

      Каньйон Колка (Колумбія) - найглибший каньйон на Землі.

     Земля Вілкеса (Антарктика) - тут знаходиться найтовщий в світі шар льоду (4,8 км завтовшки).

     Водоспад Angel (Венесуела) - найвищий водоспад на Землі (979 м).

 

 

Mill Ends Park

Mill Ends Park (Портленд, Орегон, США) – найменший парк у світі (з'явився в 1948 році, складається з кола діаметром 61 см, площа 0,29 м2).

 

 

 

      У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру — символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі.

      Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку 1954 року. На даний час такий же дзвін є в багатьох містах різних країн світу: Японії, Німеччини (1989), Польщі, Туреччини (1989), Мексики (1990), Австралії (1992), Монголії (1993), Філіппін (1994), Канади (1996), Бразилії (1997), Аргентини (1998), Еквадору (1999), Узбекистану (2003) та інших. 1996 року такий же дзвін був встановлений у штаб-квартирі ООН у Відні. Дзвін Миру відлитий з монет - дитячих пожертв з усіх континентів - і є символом глобальної солідарності людей Землі.        Також у нього вплавлені ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Дзвін має гравіювання «Хай живе загальний мир у всьому світі».

       День Землі покликаний націлити людей на збереження природного середовища Землі, навчити людей з розумінням і вдячністю відноситись до її багатств. В різних країнах світу в цей день проводять різноманітні екологічні заходи: конференції, виставки, глобальні акції, такі як відмова від використання автомобіля, Годину Землі (щорічна міжнародна подія започаткована WWF (World Wide Fund for Nature, Світовим фондом дикої природи), і закликає господарства та комерційні установи вимкнути їх необов'язкове світло та електричні пристрої на одну годину, щоб стимулювати зацікавлення до потреби протидіяти зміні клімату.) та ін. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, ріки та водойми, висадити хоча б одне дерево. Це свято святкують люди всіх національностей та віросповідань.

 

Глобальні екологічні проблеми людства

      Серед глобальних проблем людства на початку ХХІ-го століття на перше місце виходять глобальні екологічні проблеми. Те, що людина зробила з навколишньою природою, за своїми масштабами є катастрофічним. Забруднена атмосфера, гідросфера, знищені мільйони гектарів родючих ґрунтів, планета забруднена отрутохімікатами і радіоактивними відходами, величезних розмірів досягло обезліснення і опустелювання – руйнується біосфера. В результаті власної діяльності перед людиною виник ризик самознищення.

Забруднення біосфери

       Поява в природному середовищі нових компонентів, викликане діяльністю людини або грандіозними природними явищами (наприклад, вулканічною діяльністю), характеризують терміном забруднення. Екологічна дія забруднюючих агентів може виявлятися по-різному; вона може зачіпати або окремі організми, або популяції, біоценози, екосистеми і навіть біосферу в цілому. Розрізняють природне й антропогенне забруднення. Природне забруднення виникає в результаті природних причин - виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней і пожеж. Антропогенне забруднення - результат діяльності людини. В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення в багатьох випадках перевершує потужність природних.

Забруднення атмосфери

      Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природний і антропогенний. Природне джерело - це вулкани, курна буря, вивітрювання, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин.

      До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорт, різноманітні машинобудівні підприємства. За даними вчених (1998р.) щорічно у світі в результаті діяльності людини в атмосферу надходить 25,5 млрд. т оксидів вуглецю, 190 млн. т оксидів сірки, 65 млн. т оксидів азоту, 1,4 млн. т хлорфторвуглеводів (фреонів), органічні сполуки свинцю, вуглеводні, у тому числі канцерогенні (ті, що викликають захворювання на рак) сполуки.

     Крім газоподібних забруднюючих речовин в атмосферу надходить велика кількість твердих часток. Це пилюка, кіптява і сажа. Дуже небезпечним є забруднення природного середовища важкими металами. Свинець, хром, ртуть, мідь, нікель, цинк, ванадій стали практично постійними компонентами повітря промислових центрів. Викид в атмосферу промислових газів, що включають такі з'єднання, як окис вуглецю СО (чадний газ), окиси азоту, сірки, аміаку та інших забруднювачів призводить до пригноблення життєдіяльності рослин і тварин, порушення обмінних процесів, до отруєння і загибелі живих організмів.

Забруднення гідросфери

      Під забрудненням водойм розуміється зниження їхніх біосферних функцій і економічного значення в результаті надходження в них шкідливих речовин. Одним з основних забруднювачів води морів та океанів є нафта і нафтопродукти. Нафта може потрапляти у воду в результаті природних виходів її у районах залягання. Але основні джерела забруднення пов'язані з діяльністю людей: нафтовидобутком, транспортуванням, переробкою і використанням нафти в якості палива і промислової сировини.

      За оцінками експертів, в океан щорічно потрапляє біля 10 млн. т нафти. Нафта на воді утворює тонку плівку, що перешкоджає газообміну між водою і повітрям. Коли нафта осідає на дно, вона потрапляє в донні відкладення, де порушує природні процеси життєдіяльності донних тварин і мікроорганізмів. Крім нафти, значно зріс викид в океан побутових і промислових стічних вод, що містять, зокрема, такі небезпечні забруднювачі, як свинець, ртуть, миш'як, які мають сильну токсичну дію.  Фонові концентрації таких речовин у багатьох місцях вже перевищені в десятки разів.

      Серед продуктів промислового виробництва особливе місце за своїм негативним впливом на водяне середовище і живі організми займають токсичні синтетичні речовини. Вони знаходять все більш широке застосування в промисловості, на транспорті, у комунально-побутовому господарстві.

    Розширене виробництво (без очисних споруджень) і застосування отрутохімікатів на полях призводять до забруднення водойм шкідливими з'єднаннями.

     Поряд із отрутохімікатами сільськогосподарські стоки містять значну кількість залишків добрив (азоту, фосфору, калію), внесених на поля. Крім того, велика кількість органічних сполук азоту і фосфору потрапляють із стоками від тваринницьких ферм, а також з каналізаційними стоками. Підвищення концентрації живильних речовин у воді призводить до порушення біологічної рівноваги у водоймі.

      Одним із видів забруднення водойм є теплове забруднення. Електростанції, промислові підприємства часто скидають підігріту воду у водойми. З підвищенням температури у водоймі зменшується кількість кисню, збільшується токсичність забруднюючих воду домішок, порушується біологічна рівновага.

У ряді регіонів важливим джерелом прісної води були підземні води. Але в даний час в результаті господарської діяльності людей багато джерел підземної води також піддаються забрудненню.

      Людство споживає на свої потреби величезну кількість прісної води. Перспективні розрахунки показують, що при зберіганні таких темпів споживання і з урахуванням приросту населення й обсягів виробництва до 2100 р. всі запаси прісної води можуть вичерпатися.

Забруднення ґрунтів

      У нормальних природних умовах усі процеси, що відбуваються в ґрунті, знаходяться в рівновазі. В результаті розвитку господарської діяльності людини відбувається забруднення, зміна складу ґрунту і навіть його знищення. В даний час на кожного жителя нашої планети припадає менше одного гектара орної землі і ці незначні площі продовжують скорочуватися через недотепну господарську діяльність людини. Величезні площі родючих земель гинуть при гірничопромислових роботах, при будівництві підприємств і міст. Знищення лісів і природного трав'янистого покрову, багаторазова обробка землі без дотримання правил агротехніки призводить до виникнення ерозії ґрунту - руйнації і змиву родючого прошарку водою і вітром. Ерозія в даний час стала всесвітнім злом.  Підраховано, що тільки за останнє століття в результаті водяної і вітрової ерозій на планеті втрачено 2 млрд. га родючих земель активного сільськогосподарського користування.

      Одним із наслідків посилення виробничої діяльності людини є інтенсивне забруднення ґрунтового покриву.

     У ролі основних забруднювачів ґрунтів виступають метали і інші з'єднання, радіоактивні елементи, а також добрива і отрутохімікати, що застосовуються в сільському господарстві. До найбільш небезпечних забруднювачів ґрунтів відносять ртуть і її з'єднання.

Парниковий ефект

     Останнім часом тривога вчених з приводу парникового ефекту зросла. Крім СО2 парниковий ефект викликають деякі інші гази, які називають малими домішками. Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі на 2,50С викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей буде мати негативні наслідки. Найнеприємнішими для людства є два наслідки парникового ефекту.   Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах. Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 м за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок.

       Кліматичні зміни можуть відбуватися і внаслідок зміни людиною типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Крім того людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.

Виснаження озонового прошарку

      Озоновий шар атмосфери захищає нас і всю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця.

      Спостереження метеорологів, які працюють у Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватись. В ньому виникла пульсуюча діра, вміст озону в якій менший від звичайного на 40-50%. Ця діра з?являється антарктичною весною (з серпня по жовтень), а з антарктичного літа зменшує свою площу. Проте, існує тенденція до збільшення її площі з року в рік. Тривожні повідомлення надходять з Північної півкулі: тут також виявлено озонову діру (над архіпелагом Шпіцберген), щоправда, менших розмірів ніж над Антарктидою.  Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням врожаїв сільськогосподарських рослин, захворюваннями тварин і людей, збільшенням шкідливих мутацій, тощо.

      Щодо причини виникнення озонових дір єдиної думки немає. Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють деякі хімічні речовини, які вступають у реакцію з озоном і розкладають його на кисень. Такі речовини широко використовуються в промисловості (як холодоагенти в рефрежераторах та ін.) та побуті (аерозольна упаковка балончиків для фарби, лаку, парфумів). Пари фреонів потрапляють у стратосферу. Під впливом УФ-випромінювання Сонця їх молекули розпадаються, вивільняючи атоми хлору. Ця речовина діє як дуже сильний каталізатор, розкладаючи молекули озону до кисню. Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є окиси азоту, а також запуски космічних апаратів.

      Під загрозою зникнення озонового шару керівники багатьох країн вирішили вжити енергійних заходів. У 1985 р. у Відні урядами більшості країн світу було підписано конвенцію, а в тому ж році в Монреалі – протокол про охорону атмосферного озону.

Кислотні дощі

     Окиси сірки й азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні краплі сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на Землю кислотними дощами. Ці дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища:

врожайність багатьох с/г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;

кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни;

деградують і гинуть ліси;

отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба і численні види комах;

зникнення комах у водоймах призводить до щезання птахів і тварин, які ними живляться;

зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селей;

різко прискорюється руйнування пам?ятників архітектури, житлових будинків;

вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Масове знищення лісів

      Одним з найважливіших компонентів рослинного світу є ліси – енергетична база біосфери. Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Вони вирубуються швидше, ніж виростають. Але ж саме ліс активно очищає атмосферу Землі від забруднення. Зелені рослини вбирають вуглекислий газ, використовуючи його в якості будівельного матеріалу для своїх клітин. Кожен кубометр деревини – це майже півтони забраної з повітря вуглекислоти.

     На місці зрубаних лісів розвиваються процеси ерозії, змиву грунту. За даними ООН, щорічно на планеті вирубують понад 3 млрд. м3 лісу.
Одним із наслідків вирубки лісів є зміна гідрологічних і кліматичних умов.

Відходи виробництва

      Важливою екологічною проблемою стали відходи промислового і сільськогосподарського виробництв. Вони завдають великої шкоди навколишньому середовищу. В даний час розробляються спроби зменшити кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище. З цією метою розробляються і встановлюються найскладніші фільтри, будуються дорогі очисні споруди і відстійники. Але практика показує, що вони хоч і знижують небезпеку забруднення, усе-таки не вирішують проблему. Очевидно, вирішення проблеми можливе при розробці і впровадженні у виробництво цілком нових, замкнутих, безвідходних технологій.

      Екологічні проблеми в тій або іншій мірі завжди супроводжували становлення і розвиток цивілізації. Однак, те, що було в минулому, не може йти ні в яке порівняння з протиріччями, що виникають при взаємодії суспільства і природи в сучасну епоху.

      В основу взаємовідносин людини з природним середовищем повинні бути покладені нові принципи зберігаючого гуманізму, перехід до ноосферної економіки, екологізація виробничої діяльності та людської свідомості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічна політика

Екологічні організації