Календарне планування.Біологія (рівень стандарту),Остапченко Л.І та інші.Видавництво "Генеза"

Про матеріал
Календарне планування уроків біології розроблено відповідно чинних освітянських вимог до підручника та навчальної програми.
Перегляд файлу

 

 

№ п.

п

Дата

§підручника

    Зміст навчального матеріалу

               ( уроку )

 Практична частина. Навчальні проєкти

 

Очікувані результати навчання

ВСТУП ( 5 години )

1

 

§1

Біологія як наука. Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.

 

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;

називає:

основні галузі застосування біологічних досліджень;

наводить приклади:

  • біосистем різних рівнів;

характеризує:

  • властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

Діяльнісний компонент

розрізняє:

  • - біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент

  • оцінює:
  • важливість біологічних знань  для розвитку людства.

 

2

 

§2

Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.

 

 

3

 

§3

Фундаментальні  властивості живого. 

 

 

4

 

§4

Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. 

 

 

5

 

 

Узагальнення вивченого матеріалу.

 Тестовий контроль.

 

 

ТЕМА 1. БІОРІЗНОМАНІТТЯ ( 13 годин )

6

 

§5

Систематика – наука про різноманітність організмів.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;

називає:

- сучасні принципи наукової систематики;

  • гіпотези походження вірусів;
  • шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:

- вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;

характеризує:

- критерії виду;

- віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.

Діяльнісний компонент:

складає:

- характеристику виду за видовими критеріями;

- порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;

класифікує: 

- певні види грибів, рослин, тварин;

- визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.

  • Ціннісний компонент

оцінює:

- важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

7

 

§6

Принципи наукової класифікації організмів. 

 

8

 

§7

Сучасні критерії виду.

 

Н. П.1 Складання характеристики виду за видовими критеріями.

9

 

§8

Віруси, віроїди, пріони. Загальний огляд.

 

10

 

§9

Особливості організації вірусів та їх функціонування.

 

11

 

§10

Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування.

 

12

 

§11

Гіпотези походження вірусів. Роль вірусів в еволюції організмів. Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.

 

13

 

§12

Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Загальний огляд

 

14

 

§13

Особливості організації та функціонування прокаріотичних клітин

Захист міні-проектів

15

 

§14

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.

 

16

 

§15

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів. 

 

17

 

§15

Огляд царств еукаріотичних організмів

Лаб.роб. 1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

18

 

§5 - 15

Узагальнення і систематизація знань за темою : «Біорізноманіття».

 Тестовий контроль.

 

ТЕМА 2. ОБМІН РЕЧОВИН І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ  (15 годин.)

19

 

§16

Білки: огляд будови й біологічної ролі.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;  

називає:

- структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;

- критерії якості питної води;

наводить приклади:

- хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком
надходження певних хімічних елементів, речовин;

характеризує:

- особливості енергетичного обміну клітин
автотрофних та гетеротрофних організмів;

- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;

  • нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:

- єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;

-  роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;

- роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;

- необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.

Діяльнісний компонент

складає схеми:

  • - обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;

порівнює:

- енергетичне і пластичне значення різних речовин.

Ціннісний компонент

висловлює судження:

  • - щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);
  • оцінює:

- важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

20

 

§17

Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.

 

21

 

§18

Нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.

 

22

 

§19

Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем.

 

23

 

§20

Енергетичне забезпечення процесів метаболізму. Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією. 

 

24

 

§21

Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів.

 

25

 

§22

Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів. Біосинтез нуклеїнових кислот

 

26

 

§23

Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів. Біосинтез  білків

 

27

 

§24

Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму. Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

 

28

 

 

Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.

 

29

 

§25

Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.

Значення якості питної води для збереження здоров’я людини.

Захист міні-проєктів

30

 

§26

Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин. Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини

 

31

 

§26

Практична робота 1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.

Практична робота

32

 

 

Узагальнення і систематизація знань за темою : « Обмін речовин і перетворення енергії».

 

33

 

§ 16 - 26

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1.

 

 

ТЕМА 3. СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ (20 годин.)

34

 

 

Основні поняття генетики. Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

  •   ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:

- сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);

- типи мутацій;

- причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;

наводить приклади:

- спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;

  •  модифікаційної мінливості людини;

характеризує:

  • типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);
  • закономірності модифікаційної мінливості людини;
  • типи мутацій людини;
  • мутагенні фактори;

пояснює:

-  застосування генетичних маркерів;

  •  явище зчепленого успадкування у людини;
  •  молекулярні механізми мінливості у людини; 
  •  біологічні антимутаційні механізми;

Діяльнісний компонент

порівнює:

- моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;

- спадкову та неспадкову мінливість людини;

розв’язує:

- типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);

визначає:

- можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);

за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;

складає:

- схеми родоводів;

робить висновки про:

- генотип людини як цілісну інтегровану систему.

Ціннісний компонент

обґрунтовує судження:

- щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;

виявляє власне ставлення до:

профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

35

 

§27

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.

 

36

 

§28

Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація.

 

37

 

§29

Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.

 

38

 

§30

Механізми збереження сталості генетичного матеріалу

 

39

 

§31

Закономірності спадкової мінливості людини. Мутації та їхні властивості. Поняттяпро  спонтанні мутації. Біологічні антимутаційні механізми.

 

40

 

§32

Каріотип людини та його особливості. Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.

 

41

 

 

§33

Закономірності неспадкової мінливості людини.

Модифікаційна мінливість .

Лаб. роб. 2.Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості

42

 

§34

Особливості людини як об’єкта генетичних досліджень

 

43

 

§35

Сучасний стан досліджень геному людини. Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

Захист міні-проєктів

44

 

§36

Типи успадкування в людини. Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.

 

45

 

§37

 Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини.

 

 

46

 

§38

Закономірності розподілу алелів в популяціях. Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування.

 

47

 

§39

Сучасні завдання медичної генетики. Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини.

 

48

 

§40

Методи діагностики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.

 

Захист міні-проектів

49

 

§41

Лікування та профілактика спадкових хвороб людини.

 

50

 

 

Розв’язування задач на закономірності спадковості людини

 

51

 

 

Практична робота 2. Розв’язування типових генетичних задач.

Практична робота

52

 

§

27-41

Узагальнення знань з теми «Спадковість та мінливість», створення та захист проектів. Усне опитування. 

Створення буклету, постеру,  презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо (один на вибір)

орієнтовні теми:

Генетичний моніторинг в людських спільнотах.

Скринінг-програми для новонароджених. Генотерапія та її перспективи

ТЕМА 4. РЕПРОДУКЦІЯ ТА РОЗВИТОК  (12 год.)

53

 

§42

Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

 

Знаннєвий компонент

оперує термінами та поняттями:

- мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;

називає:

- гіпотези старіння;

наводить приклади:

- порушень клітинного циклу;

пояснює:

- значення регенерації;

- суть та біологічне значення запліднення.

характеризує:

- періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;

Діяльнісний компонент

складає порівняльну характеристику:

- статевих клітин людини;

- розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;

демонструє навички:

- роботи з мікроскопом.

Ціннісний компонент

оцінює:

- вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;

- важливість профілактики онкологічних захворювань;

обґрунтовує судження про:

- вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;

- необхідність відповідального ставлення до планування родини.

виявляє власне ставлення щодо:

- трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;

- правил біологічної етики;

- біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.

54

 

§43

Особливості процесів регенерації різних груп організмів.

 

55

 

§44-45

Особливості процесів регенерації

організму людини.

Захист міні-проектів

56

 

§44-45

Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи.  Правила біологічної етики.

 

57

 

§46

Способи розмноження клітини еукаріотів.

 

58

 

§47

Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають. Старіння та смерть клітин.

Лаб. роб. 3.

Вивчення будови статевих клітин людини

59

 

§48

Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки. Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання. Профілактика онкологічних захворювань.

 

60

 

§49

Статеві клітини.Особливості гаметогенезу у людини.

Суть та біологічне значення запліднення. Причини порушення процесів запліднення у людини.

Лаб. роб.3.  Вивчення будови статевих клітин людини

61

 

 

Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини. Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.

 

62

 

§50

Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції). Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

Лаб. роб.4. Вивчення етапів ембріогенезу

63

 

§51

Взаємодія частин зародка,що розвивається(явище ембріональної індукції).  Чинники,здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

 

64

 

§52

Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини

Захист міні-проектів

65

 

 

Узагальнення знань з теми «Репродукція та розвиток». Тестовий контроль.

 

 

66

 

 

Повторення і узагальнення вивченого матеріалу за семестр

 

 

67

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2.

 

 

68

 

 

 

Аналіз контрольної роботи. Коригування знань учнів

 

 

69-70

 

 

Урок семінар « Значення біологічної науки для розвитку суспільства».

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, 10 клас, Планування
Додано
30 вересня 2021
Переглядів
4876
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку