|
№ |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Дата |
Дата |
Примітки |
|
1 |
Вступ до курсу «Землі Черкащини в XVI–XVIII ст.» (1 год.) |
|
|
|
|
2 |
ТЕМА 1. Землі краю в XVI – першій половині ХVІІ ст. (6 год.) Становище населення краю після Люблінської унії 1569 р. |
|
|
|
|
3 |
Полонізація та окатоличення українського населення. Трахтемирівський, Канівський, Мотронинський та інші монастирі краю – осередки збереження православної віри. |
|
|
|
|
4 |
Козацтво краю як виразник і захисник інтересів широких верств населення |
|
|
|
|
5 |
Селянсько-козацькі повстання кінця ХVІ – 20–30-х років ХVІІ ст |
|
|
|
|
6 |
Ватажки повстанського руху Тарас Федорович (Трясило), Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня, Яків Остряниця. Бої під Жовнино та під Кумейками |
|
|
|
|
7 |
Землі краю після прийняття «Ординації Війська Запорозького реєстрового» 1638 р. «Золотий спокій» і наростання напруження в селянсько-козацькому середовищі. |
|
|
|
|
8 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
9 |
Тема 2. Черкащина в епіцентрі Козацької революції середини XVII ст. (7 год.) Черкащина напередодні повстання і Визвольної війни .Постать Богдана Хмельницького та його соратників. |
|
|
|
|
10 |
Перші перемоги (Жовті Води), битва під Корсунем як приклад військового мистецтва. |
|
|
|
|
11 |
Чигирин – центр українського державотворення і столиця козацької держави. |
|
|
|
|
12 |
Полкові міста і найбільш відомі полковники. |
|
|
|
|
13 |
Черкащина – арена бойових дій у 1652–1655 рр. (Умань, Охматів, Монастирище). Смерть Богдана Хмельницького. Обговорення питання про владу у Суботові та Корсуні. |
|
|
|
|
14 |
Ослаблення гетьманської влади внаслідок внутрішніх протиріч і нерівноправності у стосунках Московією. Призначення московського воєводи в Умані. Кримсько-татарські спустошення правобережних земель краю. |
|
|
|
|
15 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
16 |
Тема 3. Край у період загострення внутрішніх протиріч і Руїни (6 год.)Загострення внутрішніх протиріч і міжусобна боротьба, бойові дії, каральні акції та значні руйнування на території краю у 1660-х і наступних роках. |
|
|
|
|
17 |
Край за гетьманства Петра Дорошенка. Спроба об’єднати українські землі. Турецька агресія 1670-х рр., захоплення Умані. |
|
|
|
|
18 |
Спустошення і обезлюднення правобережної Черкащини у добу Руїни. Занепад господарства і культурного життя. Відхід населення на Лівобережжя. |
|
|
|
|
19 |
Заселення земель правобережної Черкащини. Покозачення місцевого населення та приплив втікачів з інших земель. |
|
|
|
|
20 |
Очільники відновлення козацького устрою та відродження господарського життя краю Захар Іскра, Семен Палій, Андрій Абазин. |
|
|
|
|
21 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
22 |
Тема 4. Черкащина у XVIII ст. (6 год.) Землі краю у складі двох держав. Особливості адміністративно-територіального устрою лівобережної і правобережної Черкащини.
|
|
|
|
|
23 |
Відмінності у формах землеволодіння у лівобережній та правобережній Черкащини. Формування старшинського землеволодіння на лівобережжі і перетворення старшини у великих землевласників |
|
|
|
|
24 |
Розподіл землі між польськими магнатськими родинами на правобережжі краю. |
|
|
|
|
25 |
Невдоволення населення правобережжя краю зростаючою експлуатацією селян та переростання його у відкриті виступи. Гайдамацький рух та його поширення на території краю. |
|
|
|
|
26 |
Повстання Коліївщина. Ватажки повстанців Максим Залізняк та Іван Гонта. Придушення повстання за участю російських військ. Розправа з повстанцями. |
|
|
|
|
27 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
28 |
Тема 5. Особливості культурного розвитку (6 год.) Усна народна творчість на землях Черкащини ХVІІ–ХVІІІ ст. як прояв національної самобутності українського народу. Відображення у народній творчості подій того часу, боротьби проти соціального гніту, опору намаганням денаціоналізації та покатоличення |
|
|
|
|
29 |
Історичні пісні і думи краю. Оспівування мужності народних ватажків у думах «Хмельницький і Барабаш», «Корсунська перемога», в народних піснях «Максим Залізняк», «Пісня про Івана Гонту» та інших. Кобзарство |
|
|
|
|
30 |
Видатний український філософ, мислитель і педагог Григорій Сковорода і Черкащина. «Коврайські сторінки» його біографії. Черкащина у літописах Г. Граб’янки, С. Величка. |
|
|
|
|
31 |
Освіта краю. Школи при монастирях і церквах. Церковний діяч і письменник Павло Алепський про освіту на Черкащині. Умань, Канів, Черкаси, Золотоноша та інші осередки освіти. |
|
|
|
|
32 |
Особливості матеріальної культури краю. Житло, народний одяг, прикраси, повсякденний побут та декоративно-ужиткове мистецтво. |
|
|
|
|
33 |
Практикум. |
|
|
|
|
34 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
35 |
Підсумковий урок. Історія Черкащини як складова історії України. Розвиток регіональних історій: історія міста, села, селища, об’єднаної територіальної громади |
|
|
|