Конкурс "Панна - україночка"

Конкурс «Панна Україночка»

Мета конкурсу: формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотичні почуття, любов до рідної землі, народу; розвивати творчість, виразне інтонаційне мовлення, артистизм.

Хід конкурсу

На сцені – ведуча (учитель) і ведучий (учень класу).

Ведуча. Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про нашу любу Батьківщину, її талановитих людей, згадати народні традиції й помилуватися красою української мови.

Ведучий. Нема кращої землі, ніж наша Україна! Любимо її землі родючі, стихію Чорного моря, яке котить віками гомін волі. Любимо веселі долини і величні вершини Карпат, зелені ниви і густі діброви, тихі , як молитва, озера і бистрі ріки, сивії міста і села у квітчастих вінках садів, мову і пісню, що споконвіку живуть у серці.

Ведуча. Україна – це країна, де ви народилися і зростаєте, зі славною історією, чудовими традиціями і чарівною співучою мовою, що дивує весь світ.

Ведучий. А підтвердження того, що люди у нас талановиті, довго шукати не треба! Погляньте на наших учнів – що не хлопець, то козак, що не дівчинка, то красуня- розумниця! Кажуть, у Парижі найкращі жінки, але то навряд. Найкращі дівчатка в Стремені, в нашій школі.

Ведуча. Я думаю, вже можна відкрити секрет, що наші дівчатка хочуть позмагатися між собою: котра з них найталановитіша, найрозумніша, найкраще знає рідну мову, традиції нашого народу, його історію, творчість.

Ведучий. Цікаво, хто ж ці дівчатка! Конкурсантки, на сцену!

Грає музика. Дівчатка входять на сцену і займають свої місця.

Судити конкурс ми запросимо

Кожен етап конкурсу оцінюється за п’ятибальною системою.

Ведуча. Щоб підтримати учасниць, заспіваємо всім класом пісню

Ведучий. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить.

                                     В. Сосюра

Ведуча. Наша держава має багато народних символів, які близькі й рідні кожній українській душі. Це і мамина пісня, і батьківська хата, і бабусина вишиванка. Кожна з наших дівчаток розкриє перед нами образ одного з улюблених народом понять.

І ЕТАП КОНКУРСУ – « МІЙ ОБРАЗ»

1-ша учасниця, «Калина» (вбрана у вишиту сорочку, плахту, на голові стрічка, оздоблена кетягами калини). Кажуть: «Без верби і калини нема України». Я – один з найулюбленіших образів українського народу. Мене саджають люди біля своїх осель, бо вірять, що я принесу щастя і добробут у родину. А ще я маю лікувальні властивості. Зцілюю від кашлю і застуди. Про мене створено багато легенд, пісень і казок. Прошу учнів разом зі мною проспівати і затанцювати всім відому українську народну пісню « Ой єсть в лісі калина».

Учасниця співає, а інші учні їй допомагають.

2-га учасниця, « Вишенька» ( вбрана в український одяг, на голові стрічка з вишеньками). А я – українська вишенька. «Ой  вишеньки – черешеньки, червонії, спілі. Чого ж бо ви так високо виросли на гіллі?» Це про мене писала Леся Українка. Мене люблять і дорослі, й діти. Росту я у кожному подвір’ї. А які страви з вишнями готують українці: вареня, компоти, пиріжки, вареники! ОЙ, як смачно!

      А ще я хочу прочитати вам вірш великого українського поета Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Учениця розповідає вірш.

3-тя учасниця, « Маківка» ( вбрана у червоне плаття, на голові віночок із маківок). Нема роду ріднішого, ніж матінка, нема цвіту милішого, ніж маківка. Поширена в народі віра в  чудодійні сили маку, зерна якого самі висипаються з голівок. Маком обсипали подвір’я, щоб жоден злий дух до нього не проник. Із маком пов’язані українські приказки, прислів’я, обрядові пісні й дитячі ігри. Давайте пограємо у гру.

Сію, сію мак

Народна дитяча пісня-гра

• Соловейку, сватку, сватку,
• Чи бував же ти в нашім садку?
• Чи видав же ти, як там сіють мак?
•  Ось так, ось так сіють мак.
• Соловейку, сватку, сватку,
• Чи бував же ти в нашім садку?
• Чи видав, як ріс мак?
• Ось так, ось так ріс мак.
•  Соловейку, сватку, сватку,
• Чи бував же ти в нашім садку?
• Чи видав, як рвуть мак?
• Ось так, ось так рвуть мак.
• Соловейку, сватку, сватку,
• Чи бував же ти в нашім садку?
• Чи видав, як їдять мак?
• Ось так, ось так їдять мак.
• Усі стають у кільце, ходять по колу, співають і показують те, про що співають.

4-та учасниця, «Колосок» ( вбрана у вишиту сорочку, спідницю, яка переливається різними кольорами, на голові віночок із колосків пшениці). Я пшеничний колосок, з мене люди роблять хліб святий. Кажуть: «Хліб – мов сонце». Із діда-прадіда, від покоління до поколінні народ шанує хлібний колос і працьовиті руки, що його зростили. Без праці хліба не матимеш. Як працюватимеш, так і житимеш. Любіть хліб, шануйте, їжте на здоров’ячко та щасливі будьте!

5-та учасниця, «Соняшник» ( вбрана у довге зелене плаття, на голові квітка соняшника). У зеленім картузі на одній стою нозі, коло вуха китиця щирим злотом світиться. Звичка в мене є така: я голівку повертаю в бік, де сонце котиться, що мені родичем доводиться.

Учасниця співає пісню Соняшника на мелодію пісні «Найщасливіша» К. Ібряєва

Пісня Соняшника

Виглянуло сонечко вранці на лужку.

Я назустріч сонечку по траві біжу.

І ромашки білії рву я на льоту.

Я віночка зроблю і сонечко вплету.

6-та учасниця, «Зіронька» ( вбрана в український костюм, у руках паличка із зорею). Я – українська зіронька. З’являюся на небі, коли люди відпочивають від денних турбот. У моєму сяйві земля здається чарівною, і люди, дивлячись на мене, мріють про краще життя. Багато складено пісень і віршів про зорі. А я заспіваю вам пісню «Зоре моя вечірняя» (сл.. Т. Шевченка, муз. Г. Гладкого).

7-ма учасниця, «Веселка» (вбрана у вишиту сорочку, спідницю, яка переливається різними кольорами, на голові корона, оздоблена різнокольоровими камінцями).

Дивувались довго ми –

Збудували міст громи.

Та по ньому я і ти не зуміємо пройти.

Він далеко і високо,

Досяга його лиш око.

Так, я українська веселка, яка сходить на небо після  літнього дощика. Скільки віршів, пісень про мене складено!

І я вам заспіваю пісню «Веселкова» (сл.. О. Кононенка, муз. О. Жилінського)

8-ма учасниця, «Осінь» (вбрана в український костюм, у руках кошик з осінніми дарункам и)

Жовте листячко летить, під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає. Коли, діти, це буває?

Так, я – українська осінь. Мене люблять за привітність і щедрість. У народі кажуть: «Осінь – щедра мати, всіх нагодує», «Восени і горобець багатий»

    У моєму кошику – дарунки. Я буду загадувати, а ви, діти, вгадуйте, що я вам принесла:

Я на сонці сонцем сяю, родичів багато маю. Гарбузова господиня, усі знають, що я - …

Кругле, солодке, соковите.

Розіб’єш, а я смачний.

Недарма кладуть в пиріг. Упізнали? Я - …

Я проспіваю вам пісню «Вперше осінь йшла до школи» (сл.. і муз. О. Лобової).

ІІ ЕТАП КОНКУРСУ – «ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ»

Ведуча. Як ти гадаєш, після нашого класного конкурсу зможуть дівчатка брати участь у міських конкурсах, а можливо, й світових? Можливо, з когось вийде «Панна україночка – 2010»?

Ведучий. А чому б і ні? Тільки для цього дівчатка повинні мати добрі знання про нашу Україну.

Ведуча. А це мир зараз перевіримо. Влаштуємо для них справжній іспит із білетами. Тягніть білети, конкурсантки!

    1-й білет

    Назвати і розкрити смисл державних символів України.

    2-й білет

    Україна на світовій карті (показати на світовій карті кордони, назвати сусідів).

    3-й білет

    День Незалежності (назвати дату, пояснити, коли і чому почали святкувати).

    4-й білет

    Звідки походить назва країни (розповісти одну з легенд).

    5-й білет

    Народні й державні свята (назвати дати народних і державних свят, пояснити, чому наш народ відзначає ці свята).

    6-й білет

    Славні сини України минулого (назвати відомих людей минулого і розповісти, чим вони прославили Україну).

    7-й білет

    Славні сини сучасної України (назвати визначних осіб сучасності й пояснити, чим вони прославили Україну).

    8-й білет

    Конституція України (назвати день святкування Конституції України, пояснити, що таке Конституція).

Дівчатка сідають на місця і готують відповіді на запитання білетів.

Ведуча. Ми всі спілкуємося нашою українською мовою. А чи завжди ми помічаємо її співучість, ніжність, красу?

Звучить ніжна мелодія.

Гра «Мікрофон»

   У мікрофон кожен із присутніх має сказати слово, яке спало йому на думку, коли він почув цю мелодію.

Ведуча. Всі відчули красу нашої мови. Дівчата відповідають на запитання білетів.

ІІ ЕТАП КОНКУРСУ – «УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР»

Ведучий. Ми впевнилися, що дівчата у нас гарні, талановиті, добре знають історичне минуле країни та її сучасні реалії. А як у них із гумором? Адже що за українець без гумору? Давайте разом зазирнемо на базар.

Клас виконує пісню «Ой я молода на базар ходила». Учасниці інсценізують гуморески разом з учнями які їм допомагали у підготовці.

1-ша учасниця.

- Кумасю, чом ваша куртка така синя?

- Дізналися  б ви свою ціну, теж би посиніли!

- А яблука чого такі дорогі?

- Так ціни ж на бензин он як підскочили…

2 –га учасниця.

- Скільки коштують яйця?

- Чотири гривні десяток.

- А биті?

- Одна гривня десяток.

- Ну, то набийте мені зо два десятки.

Ведуча. На базар ходять усі: старі, малі, жінки, чоловіки, діти… А коли товар продали, все, що треба, закупили, гроші, ті, що лишилися, порахували, то не гріх  і в «Леокс» зайти чи в «Оленку». А там трапляються всілякі непередбачені ситуації.

3-тя учасниця.

Серед міста, серед клумби,

У неділю, десь в обід,

Заснув дядько у чоботях,

А прокинувсь без чобіт.

Прокинувся протер очі,

Разів кілька позіхнув,

Разів кілька босі ноги

З подивом перевернув.

- Не мої,0 це, - каже,-

Ноги, присягаюсь, не мої!

Бо ж мої були в чоботях,

А ці, бачте, без чобіт!

4-та учасниця

- Кумасю, ти козу купила?

- Купила.

- За скільки?

За двісті гривень.

• А де ж вона?
• Продала
• За скільки?
• За сто гривень.
• На що ж так витратилася?
• А, дарма, аби свіжа копійка!

5-та учасниця

- Ото наші куми дурні! Тільки яблука продали, а у них і гроші вкрали!

- Ну, а ми?

- Е, ми не такі! Ми яблука вранці продали, а гроші у нас аж увечері вкрали! Ми їх попомучили!

6-та учасниця

- Доню, а де ті цукерки, які я щойно купила?

- Мамо, ти ж мене вчила, ніколи не лишати на завтра те, що я можу зробити сьогодні.

7-ма учасниця

- Ну, чоловіче, купив, що я казала?

- Купив!

- А решта де?

- Нема!

- А де дів?

- За чобітки просили чотириста гривень, я дав триста. Маєш сімсот. Сто туди, сто сюди… Маєш дев’ятсот. А сто ми з кумом прогуляли. Ото тобі й тисяча!

ІV ЕТАП КОНКУРСУ «УМІЛІ РУЧКИ»

Ведуча. Кожна дівчинка повинна вміти все робити руками, адже кожного разу не напросишся: « Бабусю, приший, мамо, заший». Зараз ми побачимо, хто вміє і чого треба ще повчитися.

( На швидкість і правильність пришити ґудзик)

V ЕТАП КОНКУРСУ «УКРАЇНСЬКІ СТРАВИ»

Ведучий. Українські господині завжди славилися вмінням готувати смачні страви. Наші дівчатка також мають чим похвалитися.

Зараз для них конкурс «Допоможіть зварити суп»

На картках записані назви предметів: ( ваза, ніж , ручка, диван, ложка, каструля, телефон, сито, ополоник, пилосос). Треба вибрати ті предмети, якими користуємося  на кухні.

На інших картках написані продукти (картопля, персик, сіль, цукор, морква, виноград, цибуля, банан).Виберіть ті продукти з яких мама готує суп

Учень Криниця при дорозі край села

І журавель, похилений над нею.

Хоч би куди дорога завела,

Думки мої із рідною землею.

Бо тут мій дім і тут моя земля.

І тут священні предкові могили.

Душа моя не прожила б і дня

Без тих країв, які мене зростили.

                                          М. Луків