Бесіда «Ми проти булінгу!»
Аудиторія: діти 6-7 років
Тривалість: до 20 хвилин
Форма навчання: онлайн
Мета: зрозуміти поняття «булінг»; допомогти дітям розпізнати образливу поведінку, підтримати однокласника й знати, до кого звернутися по допомогу.
Підготовка: три картки або значки: 😊 «приємно», 😟 «неприємно», 🆘 «потрібна допомога».
У Zoom діти можуть показувати відповідну реакцію пальцями, у чаті або називати її вголос.
1. Початок — «Як почувається серце?»
Учитель
Уявіть: вас запросили до гри. Що відчуваєте? А якщо вам кажуть: “Ми з тобою ніколи не гратимемося”?»
Діти обирають 😊 або 😟.
Учитель підсумовує
- Наші слова й учинки впливають на почуття інших. Сьогодні навчимося помічати, коли комусь потрібна допомога».
2. Пояснення простими словами
Учитель
- Іноді діти сваряться, а потім миряться. Та буває, що когось знову і знову ображають: дражнять, навмисно не приймають до гри, пишуть образливі повідомлення. Дитині боляче або страшно. Таке цькування називають булінгом. Навіть якщо неприємне сталося лише раз, про це теж можна й потрібно розповісти дорослому». Повторюваність є однією з ознак булінгу; дітям не потрібно самим визначати, як називається ситуація, щоб отримати допомогу.
3. Гра «Що зробимо?»
Прочитайте ситуації. Після кожної запитайте: «Що відчуває дитина? Як можна їй допомогти?»
Ситуація |
Можлива відповідь дітей |
Марко випадково зачепив Олю й одразу вибачився. |
Прийняти вибачення; якщо боляче чи неприємно — сказати про це. |
Діти щодня називають Софійку образливим прізвиськом, хоча вона просить припинити. |
Не повторювати прізвисько. Підтримати Софійку й повідомити дорослого. |
У спільному чаті хтось надсилає глузливі повідомлення про однокласника. |
Не пересилати й не підтримувати глузування. Показати повідомлення дорослому. |
Важлива репліка вчителя
- Сказати дорослому про образу — це попросити про допомогу, а не “ябедничати”».
(Поради ЮНІСЕФ також наголошують на зверненні до дорослих, яким дитина довіряє, зокрема в ситуаціях онлайн-цькування) .
4. Правило трьох кроків
Разом із дітьми промовте й покажіть рухами:
«Зупинись, мені неприємно» — долоня перед собою. Якщо сказати це страшно, можна відразу перейти до наступного кроку.
Відійди або припини розмову в чаті — крок убік.
Розкажи дорослому, якому довіряєш — долоня біля рота.
Учитель
- Якщо бачиш, що ображають іншого, не смійся разом з усіма. Поклич дорослого та скажи дитині: “Я побуду з тобою”». Дитина не має самотужки зупиняти кривдника.
5. Завершення — «Наш клас підтримки»
Запропонуйте дітям завершити одне речення на вибір:
«Якщо другу сумно, я можу…»
«Якщо мене ображають, я звернуся до…»
«У нашому класі ми не…»
Фінальні слова вчителя: «У нашому класі кожен має право почуватися в безпеці. Якщо тебе щось засмутило чи налякало — скажи мені або іншому дорослому, якому довіряєш. Ми допоможемо».