Конспект бесіди "Ми проти булінгу"

Про матеріал
«Ми проти булінгу!» — конспект короткої інтерактивної бесіди для учнів 2 класу (6- 7 років), розрахованої на 15–20 хвилин. Через зрозумілі дітям ситуації, запитання та рухові вправи учні вчаться помічати образливу поведінку, підтримувати однокласника й звертатися по допомогу до дорослого. Конспект підходить для проведення онлайн у Zoom і доповнюється презентацією з ілюстрованою історією «Класу дружби».
Перегляд файлу

Бесіда «Ми проти булінгу!»

Аудиторія: діти 6-7 років

Тривалість: до 20 хвилин

Форма навчання: онлайн

Мета: зрозуміти поняття «булінг»; допомогти дітям розпізнати образливу поведінку, підтримати однокласника й знати, до кого звернутися по допомогу.

Підготовка: три картки або значки: 😊 «приємно», 😟 «неприємно», 🆘 «потрібна допомога».

У Zoom діти можуть показувати відповідну реакцію пальцями, у чаті або називати її вголос.

1. Початок — «Як почувається серце?»

Учитель

  • Уявіть: вас запросили до гри. Що відчуваєте? А якщо вам кажуть: “Ми з тобою ніколи не гратимемося”?»

Діти обирають 😊 або 😟.

Учитель підсумовує

- Наші слова й учинки впливають на почуття інших. Сьогодні навчимося помічати, коли комусь потрібна допомога».

2. Пояснення простими словами

Учитель

- Іноді діти сваряться, а потім миряться. Та буває, що когось знову і знову ображають: дражнять, навмисно не приймають до гри, пишуть образливі повідомлення. Дитині боляче або страшно. Таке цькування називають булінгом. Навіть якщо неприємне сталося лише раз, про це теж можна й потрібно розповісти дорослому». Повторюваність є однією з ознак булінгу; дітям не потрібно самим визначати, як називається ситуація, щоб отримати допомогу.

3. Гра «Що зробимо?»

Прочитайте ситуації. Після кожної запитайте: «Що відчуває дитина? Як можна їй допомогти?»

Ситуація

Можлива відповідь дітей

Марко випадково зачепив Олю й одразу вибачився.

Прийняти вибачення; якщо боляче чи неприємно — сказати про це.

Діти щодня називають Софійку образливим прізвиськом, хоча вона просить припинити.

Не повторювати прізвисько. Підтримати Софійку й повідомити дорослого.

У спільному чаті хтось надсилає глузливі повідомлення про однокласника.

Не пересилати й не підтримувати глузування. Показати повідомлення дорослому.

Важлива репліка вчителя

- Сказати дорослому про образу — це попросити про допомогу, а не “ябедничати”».

(Поради ЮНІСЕФ також наголошують на зверненні до дорослих, яким дитина довіряє, зокрема в ситуаціях онлайн-цькування) .

4. Правило трьох кроків

Разом із дітьми промовте й покажіть рухами:

  1. «Зупинись, мені неприємно» — долоня перед собою. Якщо сказати це страшно, можна відразу перейти до наступного кроку.

  2. Відійди або припини розмову в чаті — крок убік.

  3. Розкажи дорослому, якому довіряєш — долоня біля рота.

Учитель

- Якщо бачиш, що ображають іншого, не смійся разом з усіма. Поклич дорослого та скажи дитині: “Я побуду з тобою”». Дитина не має самотужки зупиняти кривдника.

5. Завершення — «Наш клас підтримки»

Запропонуйте дітям завершити одне речення на вибір:

  • «Якщо другу сумно, я можу…»

  • «Якщо мене ображають, я звернуся до…»

  • «У нашому класі ми не…»

Фінальні слова вчителя: «У нашому класі кожен має право почуватися в безпеці. Якщо тебе щось засмутило чи налякало — скажи мені або іншому дорослому, якому довіряєш. Ми допоможемо».



docx
Пов’язані теми
Класному керівникові, Виховна робота
НУШ
Інкл
Додано
25 вересня
Переглядів
23
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку