Конспект уроку "Григорій Сковорода"

Відділ освіти виконавчого комітету Бібрської міської ради.

Баківська філія Новострілищанського  опорного ліцей імені Миколи Лебедя

Урок - семінар:

Григорій Сковорода — музикант, педагог, письменник і філософ

2026

Урок-семінар:

Григорій Сковорода — музикант, педагог, письменник і філософ

Мета: висвітлити яскраві сторінки життя, ідеї, пошуки та прагнення одного з найкращих синів України; показати непересічне місце Сковороди у формуванні української світоглядної традиції; розвивати культуру зв'язного мовлення; популяризувати здоровий спосіб життя; сприяти усвідомленню високої людської місії на землі.

Обладнання

1 . Портрет Григорія Сковороди.

2. Заповіді П. Іванова з книги «Дєтка».

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Оголошення теми і мети уроку
3.  Виклад матеріалу

Три великі таємниці є в нас: народження, кохання і смерть. Про перші ми вже неодноразово говорили на уроках літератури, а ось про останню ми поговоримо зараз (за бажанням учнів учитель зачитує уривки з книги  А. Лавріна «Тисяча й одна смерть» про останні хвилини життя видатних історичних діячів).

•   Від чого залежить поведінка людини в передсмертний час?
•   Чому людей лякає смерть?
•   Чи хотіли б ви знати дату своєї смерті? Чому?

Легенда про останній день Сковороди (розповідає вчитель).

Був прегарний день. До дідича з'їхалося багато сусідів погуляти й повеселитися. Мали також на меті послухати Сковороду... За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством, повставали всі від обіду. Сковорода зник. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в саду. Надвечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою, де той копав яму. Сприйнявши за жарт слова про закінчення мандрівки, господар пішов до хати разом з Григорієм Савовичем. Сковорода недовго в ній залишався. Він пішов у свою кімнату, перемінив білизну, помолився Богу і, підклавши під голову звої своїх писань і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж; до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти у його кімнату; щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний, закостенілий. Ця подія трапилася 9 листопада 1794 року.

- Що б ви могли сказати про Сковороду, знаючи лише про останні години його життя?

- Якою ви собі уявляєте цю людину?

- Чи часто в житті трапляються такі люди?

- Французький поет XV ст. Франсуа Війон писав:

      Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю чорне, біле і рябе,

Я знаю, як Господь створив людину,

Я знаю все й не знаю лиш себе.

Переклад Л. Первомайського

Пізнання самого себе і для Війона, і для Сковороди було першочерговим життєвим завданням, можливо, і для вас воно стане таким.

Життєвий і творчий шлях Г. Сковороди

Щоб краще усвідомити і зрозуміти феномен Григорія Савовича, потрібно заглибитись у дивосвіт його життєвих пригод. На сьогоднішньому уроці ви матимете можливість заслухати ряд цікавих повідомлень, які допоможуть вам відкрити велич його місії не лише в українському, а й у загальноєвропейському контексті.

Сковорода  і  освіта (доповідь учня, що вибірково занотовується)  Припускають, що початкову освіту Сковорода здобув у місцевого дяка. Пізніше навчався у церковнопарафіяльній школі, яка знаходилась у його селі (Чернухи). На щастя. Київська академія розчиняла свої двері перед усіма здібними дітьми, незалежно від майнового стану батьків. Саме сюди Сава Сковорода направляє у 1738 році свого сина. Період навчання в академії був для Григорія досить тривалим, майже 20 років, хоча класів було вісім (4 нижчі, 2 середні, 2 вищі). Саме тут він вивчив давньоєврейську, грецьку і латинську мови, що дало змогу читати улюблених античних і середньовічних письменників та філософів в оригіналі (Плутарха, Ціцерона, Горація, Еразма Роттердамського тощо). У Петербурзі перебуваючи при дворі, займається самоосвітою. За кордоном, куди він виїжджає з експедицією (для заготівлі вина), розширює свої знання в багатьох відомих навчальних закладах і бібліотеках. Дослідники стверджують, що Сковорода побував в Угорщині, Сло­ваччині, Польщі і Аварії. Над розширенням власного кругозору Сковорода працював до останніх днів.

Сковорода і музика (доповідь учня, що вибірково занотовується) Музичний талант Григорія виявився надзвичайно рано. Змалечку він співав у церковному хорі та вчився грати на скрипці. Під час навчання в Києві він співав в академічному хорі. За імператорським наказом Сковороду та ще кількох обдарованих спудеїв забирають до столиці, щоб співати у придворній хоровій капелі. Хлопці співали як при відправах у храмах, так і на балах, за що отримували непогану платню. Після трьох років навчання Сковорода одержав звання регента, (керівника хору). У Петербурзі він написав кілька церковних пісень та світських романсів («Каждому городу нрав и права», «Ой та, птичко жовтобока»). Під час своїх мандрівок Сковорода також не розлучався з музикою. Він чудово грав на скрипці, лірі, сопілці, кобзі.

Сковорода і педагогіка (доповідь учня, що вибірково занотовується) Восени 1750 року Григорій Сковорода починає викладати в Переяславському колегіум. Пише для учнів посібник «Думки про поезію і керівництво до оволодіння нею».             В. Шевчук вважає, що цим посібником була збірка поетичних творів «Сад божественних пісень», яка відтворює всі можливі на той час рими і методи написання віршів. Прогресивні погляди філософа, не сподобалися єпископові Сребницькому, що очолював заклад, і він змушений був покинути викладацьку роботу. У 1754 році за рекомендацією митрополита Щербицького стає в Ковраях домашнім учителем сина поміщика Томари. Уроки Василеві дуже подобалися, вони часто проводилися просто неба в супроводі гри на сопілці чи флейті. Через непорозуміння Григорій покидає дім Томари (назвав хлопця свинячою головою). Після невеликої перерви він знову працює приватним вчителем в Ковраях. Саме в цей період було написано чимало поетичних творів. Невдовзі він переїздить до Харкова, де викладає в колегіумі поетику, риторику і грецьку мову.

З перервами він працює тут до 1769 року. Причини припинення викладацької діяльності були різні. Перший раз через невдоволення єпископа, другий — інтриги учителя риторики Шванського, третій — через незбіг думок щодо трактування Бога при вивченні катехізису. Останні 25 років він провів у мандрах.

Розпорядок дня Г. Сковороди (доповідь учня, що вибірково занотовується)

Вставав Сковорода, ж правило, разом із сонцем, щоб мати змогу походити босим по росі. Гарно умившись, вирушав у дорогу. Влітку, коли було тепло, то спав під відкритим небом, а взимку в своїх приятелів, яких було в нього багато.

За переконаннями був вегетаріанцем, намагався обходитися навіть без речей, що виготовлялися із тварин, їв Сковорода найчастіше один раз на день і то після заходу сонця, мовляв, на це витрачається багато часу, який можна використати краще. Помолившись, він лягав спочивати від нелегких верст шляху. Сковорода жив так, як писав у своїх філософських трактатах, дотримуючись всіх вимог, які собі сам поставив.

Розпорядок дня П. Іванова (вчитель розповідає для порівняння)

1 . Два рази на день купайся в холодній воді, щоб себе добре почувати. Гаряче купання завершуй холодним.

2. Частіше ставай босими ногами на землю, хоча б на одну-дві хвилини. Вдихни через рот кілька разів повітря і в думках побажай собі і всім людям здоров'я.
3. Не вживай алкоголю та не кури.
4. Звільни свою голову від думок про хвороби, втому і смерть. Це твоя перемога.
5. Думку не відокремлюй від справи.

4. Підсумок  уроку

•      Чим зацікавив вас життєвий приклад Г. Сковороди?
•      Взагалі, чи можна назвати його життя прикладом?
•      На надгробку Г. Сковороди написані такі слова: «Світ ловив мене, але не впіймав». Чи можуть вони бути візитною карткою всього його життя?

5.           Виставлення і аргументація оцінок
6.        Домашнє завдання

1 . Опрацювати конспект.

2. Знайти додаткові відомості про Г. Сковороду (за бажанням).
3. Зіставте власний розпорядок дня із тим, що пропонують Г. Сковорода й

 П. Іванов, зробіть висновки.