Урок 6 Клас: 7
Тема. Етапи побудови інформаційної моделі. Побудова інформаційних моделей
Мета:
Тип уроку: комбінований
Обладнання: комп’ютери з встановленими ОС, редактор презентацій.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
1) Привітання із класом
2) Повідомлення теми і мети уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Варіант 1
Варіант 2
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Опитування
ІV. Виклад нового матеріалу
Етапи побудови інформаційної моделі
Подати інформаційну модель можна за допомогою різноманітних засобів. Раніше архітектори, створюючи модель майбутньої будівлі, виконували креслення на великих аркушах паперу, використовуючи креслярські інструменти та олівці. Геологи, створюючи інформаційну модель експедиції, прокладали її маршрут на географічній карті, а розрахунки майбутніх витрат занотовували у вигляді таблиці в зошит.
У наш час подання інформаційної моделі можна також виконувати на комп’ютері з використанням різноманітних програмних засобів. Для словесного подання моделей можна використати текстові процесори, для графічного – графічні редактори. Якщо для дослідження зручно поєднати в моделі текстове та графічне подання, то використовують як текстові процесори, так і редактори презентацій. Структурне подання моделі може бути виконано з використанням діаграм, таблиць або схем у текстових процесорах.
Вибір засобу залежить від того, якою є мета створення моделі та яким способом можна ефективніше відобразити суттєві властивості об’єкта або явища.
Побудова інформаційної моделі виконується за таким алгоритмом:
1. Визначити мету створення моделі.
2. Визначити предметну область дослідження, для якого створюється модель.
3. Виділити ті властивості об’єкта або явища, які є суттєвими для дослідження.
4. Установити взаємозв’язки між значеннями вибраних властивостей, між даним об’єктом або явищем та іншими об’єктами та явищами предметної області, що є суттєвими для дослідження.
5. Вибрати форму подання інформаційної моделі.
6. Вибрати засіб, з використанням якого буде подано модель.
7. Зобразити модель відповідно до вибраної форми подання, відобразивши в ній суттєві властивості та встановлені взаємозв’язки.
Побудова інформаційних моделей
Розглянемо послідовність побудови інформаційних моделей у різних програмних середовищах.
Побудуємо інформаційну модель океанічних западин для вивчення на уроках географії найглибших западин, їх глибин і розподілу по океанах світу.
1. Мета створення моделі – вивчення океанічних западин та їх розподілу по океанах.
2. Предметна область охоплює всі океани Землі. У різні часи та в різних державах виділяли різну кількість океанів. Міжнародна гідрографічна організація з 2000 року виділяє п’ять океанів. Саме такою будемо вважати предметну область під час побудови нашої моделі. Для створення моделі використаємо дані, отримані з інтернет-енциклопедії Вікіпедія.
3. Суттєвими властивостями об’єктів моделювання є назви западин, їх глибина, належність западин до океанів. Несуттєві властивості – солоність води в западинах, морські мешканці западин, океанічні течії та інші.
4. У моделі суттєвими є взаємозв’язки між западинами та океанами, у яких розміщені ці западини.
5. Виберемо для цієї моделі структурну форму подання у вигляді схеми, яка сприятиме кращому сприйняттю відомостей про суттєві властивості океанічних западин.
6. Зобразити структурну модель можна в текстовому процесорі, який містить засоби для вставлення схем.
7. Як результат отримуємо модель, наведену на рисунку 2.
Рис 2. Схема даних про найглибші океанічні западини
Зауважимо, що для моделі можуть використовуватися інші форми подання: таблиця, у якій наведено дані про западини, діаграма порівняння середніх і найбільших глибин океанів, карта з нанесеними позначеннями глибин океанічних западин тощо.
Побудуємо інформаційну модель об’єкта ромашка лікарська, яку можна використовувати на уроках біології під час вивчення особливостей будови рослин.
1. Мета побудови моделі – вивчення будови рослини.
2. Предметна область охоплює рослинний світ.
3. Суттєвими властивостями є будова органів рослини: коріння, стебла, листків, квітів. Несуттєві властивості: запах, час цвітіння, лікарські властивості, місця розповсюдження тощо, – оскільки вони не стосуються будови рослини.
4. Для цієї моделі суттєвим є взаємне розташування органів рослини.
5. Виберемо для цієї моделі графічну форму подання, яка наочно відобразить суттєві властивості об’єкта дослідження.
6. Засіб для подання графічної моделі – графічний редактор.
7. Під час відтворення графічної моделі потрібно зобразити органи рослини за таким описом: стебло – пряме, циліндричне, голе, розгалужене; листки – чергові, розсічені; квітки – білі пелюстки, жовті серединки; коріння – стрижневе, мало розгалужене, тонке, неглибоко проникає у ґрунт.
Як результат отримаємо графічне подання моделі, зображене на рисунку 3 Зверніть увагу: словесний опис рослини, який наведено для створення графічного подання моделі, також є інформаційною моделлю цього об’єкта, але поданою в іншій формі.
V. Усвідомлення набутих знань. Робота за комп’ютером
Інструктаж з ТБ
VІ. Підсумок уроку
Запитання
Рефлексія:
Виставлення оцінок.
VІI. Домашнє завдання
(Матеріал для конспекту взято з підручника Інформатика, Ривкінд Й.А., 7 клас)
1