Конспект уроку з основ сім'ї 10 клас на тему: "Прощення - питання вибору чи настрою?"

Тема: Прощення – питання вибору чи настрою

 

Урок для 10 класу за програмою «Основи сім’ї»

 

Мета: допомогти учням зрозуміти, що таке прощення; розкрити алгоритм прощення та спонукати учнів прощати своїм кривдникам, щоб зберегти мир і спокій у своїй душі й уникнути конфліктів; вчити їх свідомо робити вибір; виховувати любов і повагу до ближніх та самого себе.

Обладнання: фото совенят, епіграф-плутанка, «Казка про прощення», аудіо запис, цитати - пазли, кольорові олівці.

Хід уроку

І. Вступна частина.

Організація класу, вітання.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.

Погляньте на цю фотографію, яку б назву ви їй дали? (Посварилися)

- Який настрій у обох птахів? (Вони сердиті)

- Мабуть вони образилися один на одного. Що таке образа? Які почуття вона в нас викликає?

( Біль, гнів, ненависть)

 

•          За що можна образитися на когось?

 (За те, що тебе вдарили,

за те, що сказали про тебе неправду,

за те, що на тебе подивилися зверхньо,

за те, що забули виконати дану тобі обіцянку,

за те, що про тебе просто забули)

•          Чи хочуть ці пташенята миритися? (Ні)
•          Чи не нагадують вони вам людей? (Так)
•          Що потрібно для того, щоб вони помирилися?

 (Пробачити один одному)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, тема нашого уроку: «Прощення».

А от епіграф нашого уроку я прошу вас розшифрувати самостійно та разом із темою уроку записати в зошити великими літерами.

•          Що ж таке  пробачення і що таке прощення? Чи є між ними різниця? (Відповіді учнів)

Пробачення – добровільна відмова від образи на людину.

Прощення – добровільна відмова від особистої справедливої помсти в думках, словах і діях.

•          Отже, «пробачення» і «прощення» як подібні між собою, так і мають суттєві відмінності. Чи потрібні людині такі почуття?
•          Можливо, можна прожити і без них? (Відповіді учнів.)

Отже, сьогодні на уроці ми вияснимо причину, кому і як шкодить образа, чому потрібно прощати, що це дає нам самим. А ще ви отримаєте мудрі поради, як це потрібно робити.

ІV. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Прослуховування «Казки про прощення».

З нами у житті відбувається безліч різних подій. Одні з них забуваються, іншим ми не надаємо значення, але є й такі, які ми пам’ятаємо все життя.

(Додаток 1) http://www.otozh.com.ua/2018/08/18/ya-ne-proshhu-kazka-dlya-doroslix-yaku-potribno-prochitati-kozhnomu/ 

2. Бесіда з учнями.

- Чому дівчина заховала образу в серці?

- Чи попереджав її Ангел  про наслідки образи?

-  Що спонукало жінку звернутися до лікаря і психолога?

- Чому вона не послухала Ангела першого разу і прислухалася до нього тепер?

- Що сталося після щирого пробачення?

- Чи буває так насправді?

-Який висновок можна зробити, прослухавши цю казку?

(Не тримайте образ, ваші образи, крім вас нікому не заважають!)

-Як ви думаєте, хто допоможе нам навчитися прощати? (Господь)

- А як можна до Нього звернутися? (У молитві) Я прочитаю вам коротеньку, але дуже дієву молитву, яка на мій погляд, потрібна усім нам:

Господи, якщо я заподіяла біль іншим, дай мені сили, щоб вибачитися… Якщо ж люди зроблять боляче мені, дай сили пробачити їх…

3.               Вправа «Складіть пазли».

Я пропоную вам прислухатися до мудрих порад відомих людей, але для того, щоб їх прочитати, ви маєте скласти пазли .

Завдання 1: Складіть цитати. (Додаток 2)

(Розрізані цитати відомих людей  у конвертах роздаються групам учнів, з протилежного боку до цитат приліплений двосторонній скотч)

Завдання 2: Оберіть цитату, яка вам подобається та приклейте її в зошит.   

4. Прослуховування запису передачі «Голос надії» по темі «Прощення» https://radio.hope.ua/golos-nadiyi/proshhennya-ztsilyuye/

- Які поради ви запам’ятали?

-Чи погоджуєтеся ви із висновком, що образи слід обов’язково прощати?

5. Вправа «Намалюй образу і прощення»

Я пропоную вам у зошитах спробувати намалювати ці два почуття – образу і прощення. Яку форму вони матимуть? Які кольори ви оберете?

А поки ви малюєте, я  процитую вам відомих людей. Наприклад, Ніка Вуйчича, людину без рук і без ніг, людину, яка збирає багатотисячні стадіони по всьому світу. Ось, що він сказав: «Не думайте про те, що ваше прощення означає для ваших противників, тих, хто ображав вас у минулому. Насолоджуйтеся тим, що прощення дає вам. Навчіться прощати, і вам стане легше йти до своїх мрій, не обтяженими багажем минулого.»

Тому, що  «Прощення анітрохи не вимагає, щоб ти вірив людині, яку прощаєш. Але якщо вона визнається і покається, то в твоїй власній душі станеться чудо, яке дозволить тобі протягнути руку і почати будувати між вами міст зцілення. І іноді ця дорога може привести тебе до дива повністю відновленої довіри. Прощення потрібно насамперед тому, хто пробачає, воно звільняє від того, що пожирає тебе живцем, що вбиває в тобі радість і здатність любити повною мірою і відкрито.», говорить Янг У.

«Якщо ви не можете прощати людей, ви не можете приймати своє багатство. Якщо ваша душа заповнена ненавистю, любов не може знайти в ній собі місця. Ви повинні позбутися негативних почуттів, які пожирають вас і не дають вам спокою.» Гейдж Р.

«…Якщо буду звинувачувати інших в тому, що вони є винуватцями мого гніву, роздратування або заздрості, я тим самим стаю супроти  даної мені можливості засвоїти потрібний урок. І цей урок буде повторюватися в житті, але тільки більш наполегливо і болісно. На мій погляд, основний зміст даного положення дуже простий: несучи особисту відповідальність за те, що відбувається всередині мене, пізнаючи себе і глибинні причини власних негативних реакцій, я можу в буквальному сенсі звести нанівець механізм повторюваних циклів у своєму житті. Відмовляючись звинувачувати інших за брак любові і прощення в собі самому, я можу істотно скоротити або навіть повністю зупинити всі страждання у своєму житті.» Шарму Р.

(Аналіз виконаних у зошитах малюнків)

6. Робота в парах.

Змоделюйте життєву ситуацію, коли потрібно було б попросити вибачення і пробачити.

V. Закріплення навчальних досягнень

 1. Вправа «Мікрофон»

•          Чи важливо у сімейних стосунках просити вибачення один в одного?
•          Чи варто тримати образу в собі? Чому?
•          Назвіть протилежне образі почуття.
•          Яку шкоду завдає образа нам самим?
•          Чи знаєте ви, що означає прощення?
•          Чи залежить прощення від нашого характеру, настрою?
•          Чи вмієте ви прощати?

2. Вироблення «Пам’ятки прощення».

•          Що потрібно робити, щоб пробачити?

                       

VІ. Підсумок уроку.

Отже, прощення – це одна із найкращих загальнолюдських рис характеру, яка не залежить від часу, віку чи настрою. Це наш свідомий вибір.

І як підсумок нашого уроку, послухайте ці поетичні рядки:

 

Тебе образили – умій прощати, 

Перемагати зло добром навчись.

Щоб гіркоту образи забувати,

Частіше на Голгофський хрест дивись.

 

Навчись прощати, коли серце крається,

А біль нестерпний груди стиснув знов, 

Здається, що весь світ тебе зрікається, 

Згадай Христа, згадай Його любов.

 

Умій прощати – це велика сила,

А помста – то безсилля знак лихий. 

Непрощення каміння у могилу 

Ти не неси з собою, друже мій.

 

Ти пробачай так легко, наче дихаєш, 

Неначе воду п’єш чи хліб щодня їси. 

Нехай молитва стане тобі втіхою,

Вогонь святий у серці не згаси.

 

Вмій пробачати не лише на слові,

Але всією сутністю душі.

Народжується прощення в любові,

В двобої молитовному вночі.

 

Навчись прощати, і відчуєш радість,

Лікує милосердя, як бальзам.

В Ісусовій молитві є порада:

Пробачиш – прощення отримаєш і сам.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Знайти у Вікіпедії визначення слова «прощення» та записати його в зошит.
2. Відшукати та виразно прочитати вірші про прощення наступного уроку.

 

 

 

                                           Використані джерела

 1. Основи християнської етики. 6 клас: підручник. – К. : Літера ЛТД,

 2010. – 192 с. : іл..

2. https://mykniga.com.ua/zmist/vislovi-velikix-i-uspishnix-lyudej-pro-proshhennya.html

3. https://narodna-pravda.ua/2019/03/10/proshhena-nedilya-2019-virshi-pro-proshhennya-lystivky-i-pryvitannya/
4. http://slovoproslovo.info/umij-proshchati/
5. https://radio.hope.ua/golos-nadiyi/proshhennya-ztsilyuye/
6. https://ukr.media/culture/345244/
7. https://ukr.segodnya.ua/lifestyle/psychology/kak-uluchshit-otnosheniya-v-brake-pyat-sovetov-psihologa-1156653.html
8. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
9. http://www.otozh.com.ua/2018/08/18/ya-ne-proshhu-kazka-dlya-doroslix-yaku-potribno-prochitati-kozhnomu/ 
10. http://www.tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/vluchni-citati-pro-proshhennya/

 

 

 

 

Додаток 1

                                                 Казка про прощення

 

•          Я не пробачу, - сказала Вона. - Я буду памятати.

- Пробач, - попросив її Ангел. - Пробач, тобі ж легше буде.

- Ні за що, - вперто стиснула губи Вона.

 - Цього не можна пробачати. Ніколи.

- Ти будеш мститися? - стурбовано запитав він.

- Ні, мстити я не буду. Я буду вище цього.

- Ти прагнеш суворого покарання?

- Я не знаю, яке покарання було б достатнім.

 - Усім доводиться платити за свої рішення. Рано чи пізно, але всім ... - тихо сказав Ангел. - Це неминуче.

- Так я знаю.

- Тоді пробач! Зніми з себе вантаж. Ти ж тепер далеко від своїх кривдників.

- Ні. Не можу. І не хочу. Немає їм вибачення.

- Добре, слова твої, - зітхнув Ангел. - Де ти маєш намір зберігати свою образу?

- Тут і тут, - доторкнулася до голови і серця Вона.

- Будь ласка, будь обережна, - попросив Ангел. - Яд образ дуже небезпечний. Він може осідати каменем і тягнути на дно, а може породити полум'я люті, яка спалює все живе.

- Це Камінь Пам'яті і Шляхетна Лють, - перервала його Вона. - Вони на моєму боці.

І образа оселилася там, де вона і сказала - в голові і в серці.

Вона була молода і здорова, вона будувала своє життя, в її жилах текла гаряча кров, а легеныі жадібно вдихали повітря свободи. Вона вийшла заміж, народила дітей, завела друзів. Іноді, звичайно, вона на них ображалася, але в основному пробачала. Іноді сердилася і сварилася, тоді пробачали її. В житті було всяке, і про свою образу вона намагалася не згадувати.

Минуло багато років, перш ніж вона знову почула це ненависне слово - «пробачити».

- Мене зрадив чоловік. З дітьми постійно тертя. Гроші мене не люблять. Що робити? - запитала вона похилого психолога.

Він уважно вислухав, багато уточнював, чомусь весь час просив її розповідати про дитинство. Вона сердилась і переводила розмову в даний час, але він знову повертав її в дитячі роки. Їй здавалося, що він блукає по закутках її пам'яті, намагаючись розглянути, витягнути на світло ту давню образу. Вона цього не хотіла, а тому пручалася. Але він все одно побачив, допитливий цей дядько.

- Очищатися вам потрібно, - підвів підсумок він. - Ваші образи розрослися. На них налипли більш пізні образи, як поліпи на кораловий риф. Цей риф став перешкодою на шляху потоків життєвої енергії. Від цього у вас і в особистому житті проблеми, і з фінансами не ладиться. У цього рифа гострі краї, вони ранять вашу ніжну душу. Усередині рифа оселилися і заплуталися різні емоції, вони отруюють вашу кров своїми відходами життєдіяльності, і цим привертають все нових і нових поселенців.

- Так, я теж щось таке відчуваю, - кивнула жінка. - Час від часу нервова стаю, часом депресія тисне, а іноді всіх просто вбити хочеться. Гаразд, потрібно очищатися. А як?

- Вибачте ту першу, найголовнішу образу, - порадив психолог. - Якщо не буде фундаменту - і риф розсиплеться.

- Нізащо! - стрепенулися жінка. - Це справедлива образа, адже так воно все і було! Я маю право ображатися!

- Ви хочете бути правою або щасливою? - запитав психолог. Але жінка не стала відповідати, вона просто встала і пішла, несучи з собою свій кораловий риф.

Минуло ще скільки-то років. Жінка знову сиділа на прийомі, тепер уже у лікаря. Лікар розглядав знімки, гортав аналізи, хмурився і жував губи.

- Лікарю, чого ж ви мовчите? - не витримала вона.

- У вас є родичі? - запитав лікар.

- Батьки померли, з чоловіком в розлученні, а діти є, і внуки теж. А навіщо вам мої родичі?

- Чи бачите, у вас пухлину. Ось тут, - і лікар показав на знімку черепа, де у неї пухлина. - Судячи з аналізів, пухлина нехороша. Це пояснює і ваші постійні головні болі, і безсоння, і швидку стомлюваність. Найгірше, що у новоутворення є тенденція до швидкого зростання. Воно збільшується, ось що погано.

- І що, мене тепер на операцію? - запитала вона, холонучи від жахливих передчуттів.

- Та ні, - і лікар насупився ще більше. - Ось ваші кардіограми за останній рік. У вас дуже слабке серце. Таке враження, що воно затиснуте з усіх боків і не здатне працювати на повну потужність. Воно може не перенести операції. Тому спочатку потрібно підлікувати серце, а вже потім ...

Він не договорив, а жінка зрозуміла, що «потім» може не настати ніколи. Або серце не витримає, або пухлина задавить.

- До речі, аналіз крові у вас теж не дуже. Гемоглобін низький, лейкоцити високі ... Я напишу вам ліки, - сказав лікар. - Але і ви повинні дати собі раду. Вам потрібно привести організм в відносний порядок і заодно морально підготуватися до операції.

- А як?

- Позитивні емоції, теплі відносини, спілкування з рідними. Закохаєтесь, в кінці кінців. Погортайте альбом з фотографіями, згадайте щасливе дитинство.

Жінка тільки криво посміхнулася.

- Спробуйте всіх пробачити, особливо батьків, - несподівано порадив лікар. - Це дуже полегшує душу. У моїй практиці були випадки, коли прощення творило чудеса.

 - Та невже? - іронічно запитала жінка.

- Уявіть собі. У медицині є багато допоміжних інструментів. Якісний догляд, наприклад ... Турбота. Прощення теж може стати ліками, причому безкоштовно і без рецепта.

Пробачити. Або вмерти. Пробачити або померти? Померти, але не пробачити? Коли вибір стає питанням життя і смерті, потрібно тільки вирішити, в який бік ти дивишся.

Боліла голова. Нило серце. «Де ти будеш зберігати свою образу?». «Тут і тут». Тепер там боліло. Мабуть, образа занадто розрослася, і їй захотілося більшого. Їй заманулося витіснити свою господиню, заволодіти всім тілом. Дурна образа не розуміла, що тіло не витримає, помре.

Вона згадала про свої головні кривдників - тих, з дитинства. Батька і матір, які весь час або працювали, або лаялися. Вони не любили її так, як вона цього хотіла. Не допомагало нічого: ні п'ятірки і похвальні грамоти, ні виконання їх вимог, ні протест і бунт. А потім вони розійшлися, і кожен завів нову сім'ю, де їй місця не виявилося. У шістнадцять років її відправили в технікум, в інше місто, усучивши їй квиток, чемодан з речами і триста гривень на перший час, і все - з цього моменту вона стала самостійною і вирішила: «Не пробачу!». Вона носила цю образу в собі все життя, вона присягнулася, що образа разом з нею і помре, і схоже, що так воно і збувається.

Але у неї були діти, були внуки, і вдівець Сергій Степанович з роботи, який намагався невміло за нею доглядати, і вмирати не хотілося. Правда  - рано їй було вмирати! «Треба пробачити, - вирішила вона. - Хоча б спробувати ».

- Батьки, я вас за все пробачаю, - невпевнено сказала вона. Слова прозвучали кволо і непереконливо. Тоді вона взяла папір і олівець і написала: Шановні батьки! Дорогі батьки! Я більше не серджуся. Я вас за все пробачаю.

У роті стало гірко, серце стислося, а голова захворіла ще більше. Але вона, міцніше стиснувши ручку, вперто, раз по раз, писала: «Я вас пробачаю. Я вас пробачаю ». Ніякого полегшення, тільки роздратування піднялося.

- Не так, - прошепотів Ангел. - Річка завжди тече в одну сторону. Вони старші, ти молодша. Вони були колись, ти потім. Не ти їх породила, а вони тебе. Вони подарували тобі можливість з'явитися в цьому світі. Будь же вдячної!

- Я вдячна, - сказала жінка. - І я правда дуже хочу їх пробачити.

- Діти не мають права судити своїх батьків. Батьків не пробачають. У них просять вибачення.

- За що? - запитала вона. - Хіба я їм зробила щось погане?

- Ти собі зробила щось погане. Навіщо ти залишила в себе ту образу? Чому у тебе болить голова? Який камінь ти носиш у грудях? Що отруює твою кров? Чому твоє життя не тече повноводною річкою, а струмує кволими струмочками? Ти хочеш бути правою або здоровою?

- Невже це все через образу на батьків? Це вона, чи що, так мене зруйнувала?

- Я попереджав, - нагадав Ангел. - Ангели завжди попереджають: не збирайте, не носіть,  не труїте себе образами. Вони гниють, смердять і отруюють все живе навколо. Ми попереджаємо! Якщо людина робить вибір на користь образи, ми не маємо права перечити. А щодо  вибачення - ми повинні допомогти.

- А я ще зможу зламати цей кораловий риф? Чи вже пізно?

- Ніколи не пізно спробувати, - м'яко сказав Ангел.

- Але ж вони давно померли! Немає в кого тепер просити вибачення, і як же бути?

- Ти проси. Вони почують. А може, не почують. Зрештою, ти робиш це не для них, а для себе.

- Дорогі батьки, - почала вона. - Вибачте мене, будь ласка, якщо щось не так ... І взагалі за все вибачте.

Вона якийсь час говорила, потім замовкла і прислухалася до себе. Ніяких чудес - серце ниє, голова болить, і почуттів особливих немає, все як завжди.

- Я сама собі не вірю, - зізналася вона. - Стільки років пройшло ...

- Спробуй по-іншому, - порадив Ангел. - Стань знову дитиною.

- Як?

- Опустися на коліна і звернися до них, як в дитинстві: мама, тато.

Жінка трохи забарилася і опустилася на коліна. Вона склала руки човником, подивилася вгору і сказала: «Мама. Батько". А потім ще раз: «Мама, тато ...». Очі її широко розкрилися і стали наповнюватися сльозами. «Мама, тато ... це я, ваша дочка ... вибачте мене ... вибачте мене!». Груди її струсонули підступають ридання, а потім сльози хлинули бурхливим потоком. А вона все повторювала і повторювала: «Вибачте мене. Будь ласка, вибачте мене. Я не мала права вас судити. Мама тато…".

Знадобилося чимало часу, перш ніж потоки сліз вичерпалися. Знесилена, вона сиділа прямо на підлозі, прихилившись до дивану.

- Як ти? - запитав Ангел.

- Не знаю. Не зрозумію. Здається, я порожня, - відповіла вона.

- Повторюй це щодня сорок днів, - сказав Ангел. - Як курс лікування. Як хіміотерапію. Або, якщо хочеш, замість хіміотерапії.

- Так. Так. Сорок днів. Я буду.

В грудях щось пульсувало, поколювало і перекочувалось гарячими хвилями. Можливо, це були уламки рифу. І вперше за довгий час абсолютно, ну просто ні про що, не боліла голова.

 

 

Додаток 2

1. Завжди пробачай ворогам. Це їх дратує.

2. Якщо жінка пробачила чоловікові одного разу, вона не повинна згадувати про його гріхи кожен день.

3. Почуття образи – це наче пити отруту і чекати смерті ворога.

4. Пробачити – це відпустити ув’язненого і зрозуміти, що ув’язненим був ти.

5. У шлюбі ми кожен день любимо і кожен день пробачаємо. Така клятва любові і прощення.

6. Якщо ми знайдемо прощення у своїх серцях для тих, хто завдав нам болю і скривдив, то зможемо піднятися на вищий рівень гідності і краще почуватися. Президент Джеймс Е. Фауст

7. «Хто мстить іноді шкодує про вчинене; той, хто прощає, ніколи не шкодує про це.» Дюма А.

8. «Якщо тобі трапиться розсердиться на кого б то не було, розсердься в той же час на самого себе, хоча б за те, що зумів розсердитися на іншого.» Гоголь Н.

9. «Прощення, що йде від серця, перетворює нещасливе минуле у щасливе майбутнє.» Лууле Ст.

10.  «Уміння прощати – великий дар. Тим більше, що це нічого не варто.»                       Сміт Б.

11 «Люди, які не відчувають до себе любові, як правило не вміють прощати.»

12 «Як тільки людина захворює, їй треба пошукати у своєму серці, кого треба пробачити.» Хей Л.

13 «Один із секретів довгого і повноцінного життя — кожен вечір, перед тим як відправитися спати, дарувати прощення всім людям.» Ландерс Е.

14  «Жалюгідні слова потрібно прощати неодмінно.» Достоєвський Ф.

15 .«Прощення — це дорога з двостороннім рухом. Прощаючи кого-небудь, ми прощаємо в цю мить і самих себе.» Пауло Коельо

16 «Хочеш порадіти мить — помстися, хочеш радіти все життя — пробач.» Шуберт Ф.

 17  «Мстивість — це невміння пробачити самому собі чужі помилки.»      Омуров С.           

18 «Слабкі не вміють пробачати. Це роблять тільки сильні.» Ганді М.

 19 «Вміння прощати приходить не відразу, а в міру усвідомлення того, що на твої образи всім наплювати…» Мамчич М.

20 «Чим людина розумніша, тим легше прощає дурниці.» Бабаян О.