Конспект уроку з української літератури на тему :"Степан Руданський. Життєвий шлях поета. Співомовка «Добре торгувалось».

Конспект уроку з української літератури

Тема: Степан Руданський. Життєвий шлях поета. Співомовка «Добре    торгувалось».

1. Мета уроку

Навчальна: ознайомити учнів із біографією С. Руданського; розкрити поняття «співомовка» як унікального жанру; проаналізувати зміст і художні особливості твору «Добре торгувалось».

Розвивальна: розвивати навички виразного читання гумористичних творів, почуття гумору, вміння розрізняти іронію та сатиру.

Виховна: виховувати любов до рідного слова, повагу до кмітливості та винахідливості українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                       Зміст уроку.

І. Організаційно-мотиваційний момент.

Слово вчителя.

Встало сонце, усміхнулось,

Ми до знань усі звернулись.

Нехай іскриться щирий сміх,

Об’єднає нас усіх.

Співомовку ми прочитаємо —

Рідне слово величаємо!

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

«Незакінчене речення»

Я хочу дізнатися…

Я хочу зрозуміти…

Я хочу відчути…

Ім’я письменника, з яким ми познайомимось сьогодні, у перекладі з

грецької означає «вінок» або «вінець». Його називають «найвеселішим

поетом України». Син І. Франка, Тарас, згадував, що цей письменник за

його твори був найулюбленішим для цілої їхньої родини.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.Слово вчителя.

Степа́н Васи́льович Руда́нський (25 грудня 1833 (6 січня 1834), Хомутинці, Подільська губернія — 21 квітня 1873 (3 травня 1873), Ялта) — український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар.

Життєпис

Народився 25 грудня 1833 року (за старим стилем) у селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священника.

Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії в Кам'янці-Подільському (1849–1855).

Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з батьком. Коли 1856 року Руданський приїздить до Петербурга, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і культури. Тут у 1850–1860-х роках працювали Сергій Боткін, Іван Сєченов та інші молоді передові вчені.

У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». Петербурзький період найплідніший у житті Руданського-поета. У цей час (1859) він почав друкуватися. Помітно загострюються громадянські мотиви його творчості («До дуба», «Гей, бики!»), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов.

Після закінчення академії Руданський, оскільки мав захворювання легенів, одержав призначення працювати повітовим лікарем на південному узбережжі Криму, куди він і приїхав 1861 року. У 1861–1873 рр. Руданський працював міським лікарем в Ялті, карантинним лікарем в порту, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Він доклав багато зусиль для піднесення благоустрою міста, невтомно трудився як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи, водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість — головним чином, у галузі перекладу.

Помер Руданський у Ялті 21 квітня 1873 року (за старим стилем). Передчасну смерть спричинила не лише недуга (сухоти ще зі студентських років), але й надмірні вимоги начальства у зв'язку зі спалахом епідемії холери в Ялті.

2. Робота з літературознавчим словничком (запис інформації в зошитах)

Співомовка - невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту.

Ознаки співомовок:

1. Опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;

2. Стисле зображення події, динамічний розвиток;

3. Несподівана розв’язка;

4. Одна-дві дійові особи;

5. Завершення твору гострим, дотепним висловом.

3.Читання та  аналіз співомовки «Добре торгувалось»

«Добре торгувалось» — гумористична співомовка Степана Руданського, написана 1857 року, що є майстерним зразком українського народного гумору та викриває пихатість і зарозумілість багатих купців через історію про кмітливого чумака.

Сюжетна основа

Твір побудований на діалозі між чумаком (українським селянином) та двома купцями-крамарями в місті. Крамарі вирішили покепкувати з простого, на перший погляд, чоловіка, але самі потрапили в незручне становище через власну неввічливість та кмітливу відповідь чумака.

Паспорт твору

Тема: зустріч чумака з крамарями в крамниці.

Ідея: засудження зверхності, пихи та неввічливості; уславлення мудрості та почуття гумору простої людини.

Основна думка: не шукай дурнішого за себе, бо сам можеш ним виявитися.

Жанр: гумористична співомовка.

Художні засоби

Діалог: основа твору, що надає йому динамічності.

Епітети: «дурні купці», «мазаний чумак».

Метафора: «добре торгувалось» (іронічне значення).

Гумор: виражається через комічну ситуацію та несподівану розв'язку.

ІV. Рефлексаційно-оцінювальний етап.

1. Опитування за змістом тексту.

• Порівняйте створений образ чумака і купців. Які паралелі можна провести?

• Чому купці вирішили висміяти чумака?

• Яке питання вони поставили чоловікові? (Що він продає?)

• Що відповіли крамарі на питання чумака: «Що ви тут торгуєте?»

• Якою була фінальна відповідь чумака? Чому вона виявилася переможною?

• Чому цей твір є актуальним в сучасних реаліях?

      2.Підсумок уроку

Степан Руданський довів, що українське слово може бути не тільки ліричним чи трагічним, а й гострим, як бритва. У співомовці «Добре торгувалось» ми бачимо перемогу народної моралі над міщанською обмеженістю.

Домашнє завдання:

Вивчити визначення «співомовка».

Навчитися виразно читати твір «Добре торгувалось» за ролями.

(Творче) Придумати коротке продовження історії або намалювати ілюстрацію до твору.