Країна моя - Україна, найдорожча для мене земля.

Країна моя - Україна,

найдорожча для мене земля.

 

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму.

Обладнання: журнал із зображенням герба, прапора, запис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, виставка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати.

Хід уроку

Вчитель: Добрий день, мої любі діти!

                 Ви прийшли нині в перший клас.

                 Вчитись будете і радіти,

                 І рости кожен день і час.

 

                 Школа двері для вас відчинила

                 І запрошує вчитись вас.

                 Бо знання - це велика сила!

                Тож навчайтеся! В добрий час!

Вчитель: Сьогодні для вас пролунав перший дзвінок, який покликав вас на перший у вашому житті шкільний урок. Ви переступили поріг Країни Знань. Усі жителі цієї країни носять почесне звання - учень, школяр. Сьогодні ви із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів, школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією і хочу вручити вам символічні медалі -ключики від Країни Знань.

                Зібрались дружно ви на свято

               Сьогодні в цей прекрасний час,

                Щоб всім удачі побажати,

                І запросить у перший клас.

 

                Багато доброго, нового

               Життя відкриє ще для вас.

                Як перша сходинка до нього

               Для всіх вас буде перший клас.

 

               І тата й мами вам бажають

               Доріг щасливих і дзвінких.

               І школа радо нас вітає -  

               Першокласників таких!

Вчитель: Щоб бути гарними школярами, потрібно виконувати правила учнів.

-    А ви їх знаєте?

-    Зараз перевіримо і пограємо в гру «Так чи ні».  Якщо «так» - плескайте в долоні, а якщо «ні»- тупайте ногами.

Треба гарно вам читати? (Так)

Треба менших ображати? (Ні)

На перерві пострибати? (Ні)

А всі парти пописати? (Ні)

Друга треба виручати? (Так)

А треба слухати матусю? (Так)

Тоді дратуйте хоч бабусю? (Ні)

У школі вибийте шибки? (Ні)

Учительці робіть все навпаки? (Ні)

Брудне взуття носіть у школу? (Ні)

І книги кидайте додолу? (Ні)

Завжди старших поважайте! (Так)

І малюків не ображайте! (Так)

Вчитель: Молодці! Всі правила для учнів ви знаєте. А що потрібно до школи брати ви знаєте?

-    Послухайте вірш «Як Микола збирався до школи» і скажіть, чого брати не потрібно.       

«Хто уважний»

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М'яч, граблі, перо, подушку.

На обід м'яку ватрушку.

Ще й стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило.

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

-   А чи все поклав у сумку?

Вчитель: Діти, на вашу Думку, чого не потрібно було брати до школи Миколі?

Вчитель: Отже, тепер можна гордо сказати, що ви - діти України – справжні школярі.

Але, найголовніше, щоб ви були справжніми людьми: добрими, чесними, чуйними, не байдужими до чужого горя, а справжніми друзями, готовими завжди прийти на допомогу.

Вчитель. Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Буває часом сліпну від краси,

Спиняюся, не тямлю, що за диво —

Оці степи, це небо, ці ліси —

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є — дорога, явори,

Усе моє — все зветься Україна.

(Пісня «Рідна Україна»).

Вчитель: Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову - це найдорожча у світі Батьківщина.

У всьому світі кожен зна:

Є батьківщина лиш одна.

 

І в нас вона одна-єдина —

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди, завжди пам'ятай.

Вчитель. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про її столицю — місто Київ.

Вчитель. Зараз я розповім вам одну легенду про трьох синів. А ви уважно послухайте і скажіть, хто ж була мама цих трьох синів?

       Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди та прославити свою матір.

       Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам'ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім'я - Тризуб.

       Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім'я - Прапор.

       А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов'я. І дали йому ім'я - Гімн.

       З того часу йдуть завжди разом - Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну

матір.

Вчитель. Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символи держави. Що таке гімн?

(Звучить гімн України). 

       Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. Їхній автор —

український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого Гімну.

       Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

(Кліп «Прапор»)

       Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю.   Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. Так і зараз наші воїни захищають рідну землю від ворогів.

Вчитель. А зараз кожен учень підійде до мене і ми обмалюємо ваші долоньки навколо  карти України і розфарбуємо у червоний колір ось ці сердечка і теж розмістимо їх навколо нашої карти, щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю ю та теплом наших сердець і долонь, наче дівчина у вінку. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам'ятати, що ми громадяни своєї України. Ми її патріоти, а тому  все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо своєї Батьківщини.

Вчитель. Давайте разом пригадаємо і підсумуємо, що ж таке Батьківщина.

Батьківщина - це рідний край!

Батьківщина - це ліс і гай!

Батьківщина - це рідна земля!

Батьківщина - це школа моя!

Вчитель. Народними символами українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба, калина і хрещатий барвінок, дивовижна писанка і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.

Вчитель. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи бу­дували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

Вчитель. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України».

Підсумок уроку

Вчитель:  Ось і добігає до кінця наш перший урок.  Поч­нуться шкільні будні, але те, про що ми сьогодні говори­ли, запам'ятайте на все життя. Бо немає нічого святішо­го і ріднішого на білому світі, ніж своя рідна сторона, ми­ла Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця на­ша ненька Україна. Наша Батьківщина — рійна Україна. Завжди пам'ятайте це і гордо пронесіть усвідомлення цього через усе життя. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен із нас приходить у світ для добра!

(Виконується пісня «Хай радіють усі»)

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.