Країна моя - Україна, найдорожча для мене земля.
Країна моя - Україна,
найдорожча для мене земля.
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму.
Обладнання: журнал із зображенням герба, прапора, запис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, виставка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати.
Хід уроку
Вчитель: Добрий день, мої любі діти!
Ви прийшли нині в перший клас.
Вчитись будете і радіти,
І рости кожен день і час.
Школа двері для вас відчинила
І запрошує вчитись вас.
Бо знання - це велика сила!
Тож навчайтеся! В добрий час!
Вчитель: Сьогодні для вас пролунав перший дзвінок, який покликав вас на перший у вашому житті шкільний урок. Ви переступили поріг Країни Знань. Усі жителі цієї країни носять почесне звання - учень, школяр. Сьогодні ви із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів, школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією і хочу вручити вам символічні медалі -ключики від Країни Знань.
Зібрались дружно ви на свято
Сьогодні в цей прекрасний час,
Щоб всім удачі побажати,
І запросить у перший клас.
Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для вас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх вас буде перший клас.
І тата й мами вам бажають
Доріг щасливих і дзвінких.
І школа радо нас вітає -
Першокласників таких!
Вчитель: Щоб бути гарними школярами, потрібно виконувати правила учнів.
- А ви їх знаєте?
- Зараз перевіримо і пограємо в гру «Так чи ні». Якщо «так» - плескайте в долоні, а якщо «ні»- тупайте ногами.
Треба гарно вам читати? (Так)
Треба менших ображати? (Ні)
На перерві пострибати? (Ні)
А всі парти пописати? (Ні)
Друга треба виручати? (Так)
А треба слухати матусю? (Так)
Тоді дратуйте хоч бабусю? (Ні)
У школі вибийте шибки? (Ні)
Учительці робіть все навпаки? (Ні)
Брудне взуття носіть у школу? (Ні)
І книги кидайте додолу? (Ні)
Завжди старших поважайте! (Так)
І малюків не ображайте! (Так)
Вчитель: Молодці! Всі правила для учнів ви знаєте. А що потрібно до школи брати ви знаєте?
- Послухайте вірш «Як Микола збирався до школи» і скажіть, чого брати не потрібно.
«Хто уважний»
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М'яч, граблі, перо, подушку.
На обід м'яку ватрушку.
Ще й стільця, стола і парту,
Ще й географічну карту,
Трактора, машину, мило.
Вже й надворі звечоріло.
Сів Микола, дума думку:
- А чи все поклав у сумку?
Вчитель: Діти, на вашу Думку, чого не потрібно було брати до школи Миколі?
Вчитель: Отже, тепер можна гордо сказати, що ви - діти України – справжні школярі.
Але, найголовніше, щоб ви були справжніми людьми: добрими, чесними, чуйними, не байдужими до чужого горя, а справжніми друзями, готовими завжди прийти на допомогу.
Вчитель. Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Буває часом сліпну від краси,
Спиняюся, не тямлю, що за диво —
Оці степи, це небо, ці ліси —
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є — дорога, явори,
Усе моє — все зветься Україна.
(Пісня «Рідна Україна»).
Вчитель: Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову - це найдорожча у світі Батьківщина.
У всьому світі кожен зна:
Є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина —
Це наша славна Україна.
Про Україну, рідний край
Ти завжди, завжди пам'ятай.
Вчитель. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про її столицю — місто Київ.
Вчитель. Зараз я розповім вам одну легенду про трьох синів. А ви уважно послухайте і скажіть, хто ж була мама цих трьох синів?
Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди та прославити свою матір.
Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам'ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім'я - Тризуб.
Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім'я - Прапор.
А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов'я. І дали йому ім'я - Гімн.
З того часу йдуть завжди разом - Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну
матір.
Вчитель. Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символи держави. Що таке гімн?
(Звучить гімн України).
Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. Їхній автор —
український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого Гімну.
Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.
(Кліп «Прапор»)
Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. Так і зараз наші воїни захищають рідну землю від ворогів.
Вчитель. А зараз кожен учень підійде до мене і ми обмалюємо ваші долоньки навколо карти України і розфарбуємо у червоний колір ось ці сердечка і теж розмістимо їх навколо нашої карти, щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю ю та теплом наших сердець і долонь, наче дівчина у вінку. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам'ятати, що ми громадяни своєї України. Ми її патріоти, а тому все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо своєї Батьківщини.
Вчитель. Давайте разом пригадаємо і підсумуємо, що ж таке Батьківщина.
Батьківщина - це рідний край!
Батьківщина - це ліс і гай!
Батьківщина - це рідна земля!
Батьківщина - це школа моя!
Вчитель. Народними символами українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба, калина і хрещатий барвінок, дивовижна писанка і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.
Вчитель. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.
Вчитель. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України».
Підсумок уроку
Вчитель: Ось і добігає до кінця наш перший урок. Почнуться шкільні будні, але те, про що ми сьогодні говорили, запам'ятайте на все життя. Бо немає нічого святішого і ріднішого на білому світі, ніж своя рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця наша ненька Україна. Наша Батьківщина — рійна Україна. Завжди пам'ятайте це і гордо пронесіть усвідомлення цього через усе життя. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен із нас приходить у світ для добра!
(Виконується пісня «Хай радіють усі»)
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша — солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку