Критерії оцінювання англійської мови учнів 1-4 класів

Критерії оцінювання учнів  3-4 класів щодо форм роботи на уроці англійської мови з використанням формувального оцінювання.

Функціональна складова. Формувальне оцінювання відбувається впродовж навчального періоду та завершується наприкінці семестру або року підведенням підсумків. Ключові уміння та фокус оцінювання: 

сприймання на слух — основна ідея, детальне сприйняття; 

читання — про себе, основна ідея, детальне сприйняття;

говоріння — усна взаємодія (діалог з однокласниками, відповіді на питання вчителя), монологічне мовлення (декілька речень про себе, короткі фрази на повсякденні теми);

письмо — письмова взаємодія (короткі повідомлення, речення). 

Види діяльності, які пропонуються до формувального оцінювання, враховують функціональну складову навчання англійської мови у реалізації мети початкової загальної середньої освіти та супроводжуються детальним описом та типами завдань, які допоможуть вчителеві побудувати поступову, чітку та ґрунтовну систему формувального навчання в молодшій школі. 

Система також враховує та сприяє розвитку життєвих умінь 21го століття, таких як: креативне та критичне мислення, навчання впродовж життя, уміння співпрацювати, соціальна відповідальність. 

Орієнтовні параметри оцінювання навчально–пізнавальних досягнень учнів. 

Сприймання на слух: 

обсяг прослуханого запису — до 2 хв

орієнтовна кількість завдань — 3–4 

оптимальна кількість запитань в завданні — 5-6 

темп мовлення — повільний, чіткий 

формат — діалог, монолог

лексичне/граматичне наповнення — в межах тем, визначених чинними навчальними програмами

Читання: 

обсяг тексту — 100 – 150 слів 

орієнтовна кількість завдань — 3–4 

оптимальна кількість запитань в завданні — 5-6 

формат — короткі повідомлення, описи 

лексичне/граматичне наповнення — в межах тем, визначених чинними навчальними програмами

Говоріння: 

обсяг висловлювання — 5-6 фраз 

орієнтовна кількість завдань — 2–3

формат — діалогічне мовлення (запитання – відповідь), монологічне мовлення  (опис) 

використання лексики/граматики — в межах тем, визначених чинними навчальними програмами

Письмо: 

обсяг висловлювання — 40–50 слів

орієнтовна кількість завдань — 1–2

формат — короткі письмові повідомлення, заповнення пропусків в тексті, комбіновані завдання на читання та письмо 

Рекомендації щодо форм роботи на уроці з використанням формувального оцінювання

Формувальне оцінювання здійснюється протягом всього навчального процесу за допомогою спостереження, поурочного, тематичного вербального оцінювання досягнень учнів, учнівських робіт та ін.  

Пропонована система спрямована на конкретизацію результатів навчальних досягнень учнів, а, отже, може бути використана в якості семестрового оцінювання. Ключові уміння оцінюються за допомогою критеріїв, які відповідають вимогам типових навчальних програм. Кожен критерій оцінюється згідно рівня навчального досягнення. 

Рівні навчальних досягнень учнів визначаються дескрипторами, які надають якісні та кількісні параметри для оцінювання кожного уміння відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів.  

Наприкінці семестру вчитель надає оцінку роботи учнів протягом семестру та в результаті виконання вправ відповідно до критеріїв та орієнтовних типів завдань. 

Вчителі матимуть можливість підібрати власні вправи або використати приклади завдань, які наведено в Додатку 1. Орієнтовні типи завдань є виключно рекомендованими, не є обов’язковими, та наведені для прикладу та більш конкретного опису формату оцінювання результатів навчання. 

Сприймання на слух

Читання 

Говоріння 

Письмо

Технологія учнівського мовного портфеля дозволяє заохочувати третьокласників добирати власні найкращі роботи і презентувати власні успіхи іншим. Поступово заповнюючи його сторінки, третьокласник вчиться осягати багатокультурність і багатомовність оточуючого світу, розмаїття іноземних мов, відчуття себе громадянином власної країни, а також роздумувати над важливістю вивчення іноземних мов для задоволення особистих інтересів і потреб, зокрема, для здійснення комунікації з ровесниками з інших країн. За допомогою мовного портфеля відбувається первинне усвідомлення процесу навчання іноземної мови та самоусвідомлення у ньому. З допомогою вчителя третьокласник вчиться проєктувати власні цілі, спостерігати за власними діями та успіхами, презентувати власні роботи та формувати первинні демонстраційні уміння. Так відбувається становлення метакогнітивної діяльності, від подальшого розвитку якої залежить формування умінь самостійної роботи в іншомовному навчанні, впевненість у власних діях, уміння ставити і досягати власні цілі на наступних етапах. Самоусвідомлення і самоспостереження є першим кроком до формування первинних умінь самооцінювання в подальших класах, відправним пунктом траєкторії, націленої на розвиток учнівської автономії на старшому етапі середньої школи, що є необхідним умінням та умовою для успішного навчання її випускників у майбутньому.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що окреслюють очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови охоплює такі види мовленнєвої діяльності: рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для участі в них необхідні такі уміння: сприймання на слух; зорове сприймання; усне та писемне продукування; усна, писемна та онлайн взаємодія. Для виявлення рівня володіння кожним умінням розроблені відповідні критерії.

Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над ходом і якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. 

Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів їм потрібно досягти, і що від них очікують. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості власних знань і умінь. 

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не поурочне), тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Важливою ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік.

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання. 

Семестровий контроль проводиться за всіма мовленнєвими уміннями. У журналі робиться, наприклад, такий запис:

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та оцінок контролю з мовленнєвих умінь. 

Особливості дистанційного оцінювання навчальної діяльності учнів

• використання опитувальників та їх адаптація;
• підготовка розгорнутих запитань на перевірку засвоєння матеріалу;
• забезпечення послідовності у чергуванні викладання матеріалу та інтерактивного опитування;
• додаткова увага до аспекту самооцінювання учнями власної навчальної діяльності;
• достатній час на відповіді учнів;
• анонімне опитування учнів (за потреби);
• використання оцінювання як інструменту кращого розуміння процесу учіння;
• заохочення конструктивної критики (що працює, що не працює) з боку учнів.