Лекція на тему "Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики"

Соціально-політичні небезпеки,  їх види і особливості.

 

План:

1. Соціальні небезпеки. Їх класифікація.
2. Війни
3. Тероризм. Глобальна злочинність.
4. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини

 

1

Форми спільної діяльності людей,  що склалися історично і характеризують певний тип відносин між людьми,  утворюють суспільство або соціум.

Соціальними називаються небезпеки,  що широко розповсюджуються в суспільстві і загрожують життю і здоров’ю людей.

Носіями соціальних небезпек є люди,  що створюють певні соціальні групи. Особливість соціальних небезпек полягає в тому,  що вони загрожують великій кількості людей. Соціальні небезпеки досить численні. До соціальних належать всі форми насилля, вживання речовин,  що порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики,  паління), шахрайство,  самогубство та інші дії,  що можуть принести шкоду здоров’ю та життю людей.

 Соціальні небезпеки класифікують за певними ознаками:

 

1.      За походженням:
   1.           Небезпеки,  пов’язані з психічним впливом на людину (шантаж, крадіжки,  шахрайство та ін..)
   2.           Небезпеки,  пов’язані з фізичним насильством (розбій,  бандитизм,  зґвалтування та ін..)
   3.           Небезпеки,  пов’язані з вживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія,  алкоголізм,  паління)
   4.           Небезпеки,  пов’язані з хворобами (СНІД, туберкульоз, епідемії інфекційних захворювань,венеричні захворювання тощо)
   5.           Небезпеки самогубства

 

2.      За масштабами подій:
   1.           Локальні
   2.           Регіональні
   3.           Глобальні

 

3.      За статевовіковими ознаками небезпеки,  які характерні:
   1.           Для дітей
   2.           Для  молоді
   3.           Для жінок
   4.           Для чоловіків
   5.           Для людей похилого віку

 

4.      За організацією:
   1.           Випадкові
   2.           Навмисні

Види соціальних небезпек

Шантаж - у юридичній практиці розглядається як злочин, що полягає в загрозі розкриття, розголошення ганебних відомостей з метою отримати які-небудь вигоди (зиск, користь). Шантаж, як небезпека, негативно впливає на нервову систему.

Шахрайство - злочин, що полягає в оволодінні державним або особистим майном (або в придбанні прав на майно) шляхом обману або зловживання довірою. Очевидно, що людина, яка стала жертвою шахрайства, зазнає сильного психологічного стресу.

Бандитизм - це організація збройних банд з метою нападу на державні та громадські установи або на окремих осіб, а також участь в таких бандах і здійснених ними злочинах.

Зґвалтування - статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погроз з використанням безпорадного стану потерпілої.

Утримання заручників - суть злочину полягає в захопленні людей одними особами з метою примусити виконати іншими особами певних вимог.

Наркоманія - залежність людини від приймання наркотиків, захворювання яке проявляється в тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні тільки за умови приймання наркотичної речовини і веде до глибоких нервово-психічних розладів.

Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років. Як свідчить дослідження часто вживати наркотики починають через цікавість,  у підлітковому віці.

Відчути дію наркотику і не втягнутись – неможливо!

Алкоголізм - це хронічне захворювання, що зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. З'являється фізична та психологічна залежність від алкоголю, психологічна і соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, обміну речовин, центральної і периферичної нервової системи.

Велика кількість нещасних випадків і аварій пов’язана із вживанням спиртних напоїв. Алкоголь дуже впливає на нервову систему, психофізіологічні процеси, паралізує діяльність абсолютно всіх органів людини.

Близько 10% прийнятого алкоголю виділяється із організму з сечею. Інший всмоктується і фіксується тканинами. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще,  ніж в інших середовищах. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При цьому гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку.

Паління - вдихання диму деяких тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум тощо). Паління тютюну - одна з найпоширеніших шкідливих звичок, що негативно впливає на здоров'я курця і оточуючих його людей, сприяє розвитку хвороб серця, судин, легень, шлунка. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 40% населення працездатного віку. Курить кожна третя - четверта жінка репродуктивного віку. За даними ВООЗ ці шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно.

Дія тютюну прихована. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово і непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, люди пояснюють це чим завгодно,  тільки не курінням, оскільки від систематичного вживання тютюну до появи хвороб минає тривалий строк.

Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить ще близько 30 отруйних речовин. Вчені встановили, що куріння – один з основних чинників,  який призводить до раку легень. Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. Так,  французькі лікарі науково-дослідного центру Парижу встановили,  що у 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин,  викликане курінням.

Дівчатам треба запам’ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з’являються зморшки на обличчі,  жовтіють зуби, неприємно пахне з рота,  грубіє голос.

2

 

Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни.

Так, за час другої світової війни в СРСР (1941 — 1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

Учені підрахували, що за більш як чотири тисячоліття відомої нам історії лише близько трьохсот років були абсолютно мирними. Війни на планеті забрали вже понад 4 млрд людських життів. Кількість загиблих різко зростала з розвитком засобів знищення людей та розширенням масштабів військових дій.

Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Про це свідчать результати атомного бомбардування в серпні 1945 року міст Хіросіма та Нагасакі в Японії.

Окрім смертельного опромінення, сталося радіоактивне зараження грунту, рослин, повітря, будівель. Кількість убитих становила 273 тисячі осіб. Під смертельне радіоактивне опромінення потрапило 195 тисяч осіб.

Велику небезпеку становлять хімічна та бактеріологічна зброя. Перше досить ефективне застосування хімічної зброї у великих масштабах було здійснене німцями 22 квітня 1915року на півночі Іпру в Бельгії. Цей хімічний напад зазвичай прийнято вважати початком хімічної війни в сучасному її розумінні. Внаслідок першої газобалонної атаки на Західному фронті було отруєно 15 тисяч осіб, з них 5 тисяч загинуло.

Під час Другої світової війни німецьке командування застосовувало біологічну зброю,  розповсюджуючи,  головним чином, висипний тиф. В 1943-44 рр. на шляхах наступу радянських військ у спеціальних концтаборах створювались епідемічні осередки. Сюди привозили хворих і розміщували серед здорових. Німеччина активно готувалась до застосування біологічної зброї.

І хоча рішенням ООН проголошена перемога над чумою,  віспою,  ніхто в світі не відмовляється від лабораторій з біологічними засобами.

 

 

3

 

В наш час явище тероризму досить поширене.

Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то в наші дні практично щоденні повідомлення про терористичні акти сприймаються як щось неминуче. Терор став органічною складовою сучасного життя і набув глобального характеру.

 

Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма політичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики.

Тероризм — антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

 

Існує три основних види тероризму:

•          політичний
•          релігійний
•          кримінальний.

 

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

 

•          напади на державні або промислові об'єкти;
•          захоплення державних установ або посольств;
•          захоплення літаків або інших транспортних засобів;
•          насильницькі дії проти особистості жертви;
•          викрадення (з метою шантажу);
•          політичні вбивства;
•                      вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

 

Якщо будуть знайдені методи боротьби з тероризмом,  світ стане спокійнішим та безпечнішим. А поки він існує,  необхідно знати,  як треба поводитися опинившись у стані заручника. Найважливіше для заручника – це залишатися живим. Тому не можна провокувати терористів на насильницькі дії. Найкраще – це тихо сидіти і не привертати до себе уваги, тобто не вставати без дозволу,  не ходити і не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик). У присутності терористів бажано не вести розмов між собою,  в крайньому випадку розмовляти дуже тихо. Слід позбавитись усього,  що виділяє заручника поміж інших. Особливо це стосується жінок – витерти косметику, зняти прикраси тощо. При стрілянині слід негайно лягти на підлогу.

 

Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучасності.

Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).

Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість осіб, які схильні до скоєння злочинів.

Поради для власної безпеки на кожен день:

•          гроші та цінні речі тримайте при собі;
•          в громадських місцях не залишайте гроші чи документи в карманах верхнього одягу;
•          не відчиняйте двері незнайомим людям;
•          гаманець з грошима ніколи не слід класти в зовнішні кишені одягу;
•          ніколи не носіть гроші разом з документами;
•          повертаючись пізно ввечері додому, намагайтеся йти по освітленій та жвавій вулиці,  уникаючи темних провулків та парків,  хоча це й забере більше часу;
•          не ходіть по вулицях з навушниками: можна не почути злочинця,  що підкрадається ззаду,  або чийогось попередження;
•          уникайте ситуацій,  які загрожують насильством (суперечка з п’яними),  краще виглядати боягузом в очах злодіїв,  ніж бути побитим до смерті;
•          уникайте повертатись додому вночі на самоті;
•          ніколи не сідайте в машину до незнайомих людей;
•          якщо на вас напали,  кричіть якомога голосніше,  або розбийте скло найближчого помешкання чи магазину.

4

Емоції – це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає,  що робить. Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків,  до самого себе.

Емоції бувають:

•          нижчі і вищі
•          позитивні і негативні
•          емоційні реакції та емоційні стани

 

Нижчі почуття пов’язані із задоволенням чи незадоволенням тих чи інших фізіологічних потреб. Вищі емоції виникають на базі задоволення духовних потреб.

Чіткого поділу на вищі та нижчі почуття немає.

Позитивні емоції – позитивна оцінка явища,  об’єкта (радість, любов, захоплення, успіх,  натхнення  тощо).

Негативні емоції – негативна оцінка (лють, гнів,  страх,  тривога  тощо).

Емоційні реакції – короткочасні реакції на певний об’єкт,  подію,  ситуацію

Емоційні стани – більш довготривалі. Це ефект від дії сильної емоційної реакції.

Емоційна реакція,  яка має особливо інтенсивний характер та змушує людину частково втрачати контроль над собою,  робити непродумані вчинки називається афектом.

 

Емоційні переживання супроводжуються певними змінами фізіологічного стану організму. При переляку кров відходить від обличчя,  а соромлячись людина червоніє. Рухи стають специфічними,  змінюється хода,  пульс, дихання, міміка,  інтонація («від страху кинуло в піт»,  «волосся стає дибки»).

Емоції зумовлюють перебудову життєво важливих фізіологічних функцій,  мобілізують резервні можливості організму,  загострюють зір,  слух, настає загальна зібраність,  підвищує обережність,  зібраність тощо.

 

Стрес (напруга) – сукупність захисних фізіологічних реакцій,  які віддзеркалюють дію зовнішніх факторів. Це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію. Це фізіологічна реакція,  яка мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності.

 

Причини стресів:

•          необхідність робити те,  що не хочеться;
•          брак часу,  хтось підганяє,  не дає зосередитись;
•          внутрішнє хворобливе напруження;
•          сонливість;
•          куріння;
•          алкоголізм;
•          сімейні чи виробничі конфлікти;
•          незадоволення життям;
•          борги;
•          комплекс неповноцінності;
•          брак відчуття поваги до себе вдома і на роботі;
•          тощо.

 

Прикмети стресового напруження: неможливість зосередитися,  часті помилки, постійне відчуття втоми, біль голови, спини, шлунку; підвищена збудливість,  зникає апетит,  втрачається почуття гумору.