Леся Українка. Цитати поезій

Ох, розкрились троянди червоні,наче рани палкі, восени,так жалібно тремтять і палають –прагнуть щастя чи смерті вони?

Чи є кращі між квітками. Та над веснянії?Чи є в житті кращі літа. Та над молодії?

Росла в гаю конвалія. Під дубом високим,Захищалась від негоди. Під віттям широким.

Літо краснеє минуло,Сніг лежить на полі;Діти з хати виглядають. В вікна… шкода волі!

Уже скотилось із неба сонце,Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітились у небі зорі,Уже заснуло, заснуло й горе.

У маленькій хатинці, у тихім куточку. Мати спить і дитина маленька. У віконце одчинене линуть з садочку. Урочисті пісні соловейка.

Стояла я і слухала весну,Весна мені багато говорила,Співала пісню дзвінку, голосну. То знов таємно-тихо шепотіла.

Поблискують черешеньки. В листі зелененькім,Черешеньки ваблять очіДіточкам маленьким.

На зеленому горбочку,У вишневому садочку,Притулилася хатинка,Мов маленькая дитинка

Ні долі, ні волі у мене нема,Зосталася тільки надія одна