Лінійка "День писемності і мови"

Сценарій лінійки до Дня писемності й мови

(лунають фанфари)

Пісня (7 кл.)

(Слайд 1)

Ведучий 1

Доброго дня, шановні вчителі, учні нашої школи!

Сьогодні в цьому залі нас зібрало свято – День української мови та писемності.

Звучить гімн

Ведучий 2
Для нашого закладу -  це не просто формальний захід, а важлива подія,оскільки своєю працею, своїми досягненнями у вивченні рідної мови  впродовж років  ми довели, що є хорошими знавцями української мови не лише в місті, а й в області.
 

Ведучий 1
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Читець 1
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
 

 Читець 2
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
 І аж до скону захищена.
 

Ведучий 2 (слайд 2)
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".
 

Ведучий 1
Зі святом вас, шановні добродії, зі святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.
 

Ведучий 2 (Слайд 3)
Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-Літописця.

Основоположником українського письменства вважається чернець Києво-Печерського монастиря  Нестор-літописець, автор і упорядник найдавнішої пам’ятки Київської Русі – «Повісті минулих літ». (Слайд 4) «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.(Слайд 5) .    Існує два різновиди старослов’янських  писемних знаків: кирилиця і глаголиця. (Слайд 6,7)

Ведучий 1 (Слайд 8)
Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
 

Ведучий 2
Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова.
 

Ведучий 1
Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та шляхетсько-панських посіпак і своїх панів.
 

Ведучий 2 (Слайд 9)
(1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
 

Ведучий 1
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
 

Ведучий 2
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
 

Ведучий 1
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
 

Ведучий 2
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
 

Ведучий 1
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
 

Ведучий 2
1884 р. – закрито всі українські театри.
 

Ведучий 1 (Слайд 10)
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".
 

Ведучий 2
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
 

Ведучий 1
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
 

Ведучий 2 (Слайд 11)
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
 

Ведучий 1
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.
 

Ведучий 2 (Слайд 12)
Але, на щастя, у нашому закладі ми маємо можливість пізнавати красу й безмежне багатство рідного слова, долучатися до великої справи збагачення рідної мови, щоб передати наступним поколінням мову Шевченка й Лесі Українки, Франка й Стуса, Ліни Костенко й Василя Симоненка.

Ведучий 1
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно, бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
 

Ведучий 2
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
 

Ведучий 1 (Слайд 13)
Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
 

Ведучий 2

І закінчити нашу лінійку ми  хотіли саме словами поезії (Олесь Лупій "Говоріть"):
 

Читець 3

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Читець 4
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
 

Читець 5 (Слайд 14)
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Читець 6
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведучий 1 На цьому наша лінійка, присвячена Дню української мови та писемності, завершена. Просимо всіх пройти до своїх класних кімнат.

Пісня («Гімн українській мові»)

Читець 1
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
 

 Читець 2
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
 І аж до скону захищена.
 

Читець 3

Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
 Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Читець 4
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
 

Читець 5 (Слайд 14)
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Читець 6
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.