Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії

Про матеріал

Українська мова професійного спрямування. Тема 2 "Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії". Призначена для онлайн, офлайн та змішаного навчання студентів фахової передвищої освіти. Можна використовувати як для синхронного, так і асинхронного навчання.

Перегляд файлу

ТЕМА 2

ЛЈтературна мова Мовна норма

Культура мови, Культура мовленн пЈд час

УкраТнська мова належить до слов'янських мов. Вона Е единою нацюнальною мовою украТнського народу.

УкраТнська нацюнальна мова снуе

а) у вищт фори загальнонароДноћ' моеи сучаснт укра7нськт ттературнт мов],•

ТТЕРАТУРНОЈ ТЕМА?

Литературна мова - це унормована, вщшлфована форма загальнонародноТ мови, що обслуговуе наЙрвномаНПНIИЛ сфери сусгпльноТ дяльносп: держав\--п й громадсью установи, пресу, художню л•тературу, науку, театр, освпу, побут.

ТТЕРАТУРНОЈ

ТЕМА 2


	Лтературна мова реализуеться в уснт писемнт формах, Обидви форми поширен• в сучасному мовленни, тм властив• основн' загаЛЬНОМОВН1 норми, КОЖНа з них мае свот особливость зумовлен• специфкою функцюнування л•тературнот мови в кожюй з форм.
		Усна форма лтературноТ обслуговуе безпосередне сгмлкування людей, побутов• виробнич! потреби сусгмльства.

однаково проте

мови

Культура мбви рвень волод'ння нормами усноТ писемноТ литературнот мови, а також свџрме, ципеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобв залежно зд мети й обставин сгмлкування. Наука про культуру мови окрема галузь мовознавства, яка, використовуючи дан! сторй' литературноТ мови, граматики, лексиколопТ, стил!стики, словотвору, виробляе наукови критерй' в оц'нц! мовних явищ.

Головне завдання культури мови — виховання навичок литературного сгплкування, заСВОЕННЯ стабильне використання литературних норм у слововжитку, граматичному оформленн1 мови, У вимоз та наголошуваннь неприйняття спотвореноТ мови або суржику.

TEMA2 основн' ознаки культури мови:

1) (потрбно продумувати текст основну думку висловлювання; розкривати тх повно; говорити й писати лише те, що добре вџрмо; не говорити й не писати зайвого; добирати матервл, якого не вистачае);

2) правильнкть I чистота (дотримуватися норм лпературнотмови);

3) точн'сть (добирати слова будувати речення так, щоб наЙточнпше передати зг.лст висловлювання);

4) лопчнисть I послщовн•сть (говорити писати послщовно, забезпечувати смислов1 зв'язки мж словами реченнями в текст; складати план виступу чи лекцй••, систематизувати дљраний матер•ал•, уникати лопчних помилок);

5) багатство (використовувати рвноман•тю мовн• засоби, уникати невиправданого повторення слв, однотипних КОНСТРУКЦIЙ речень);

6) доречн•сть (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте при певних обставинах сгплкування);

7) виразн•сть образнкть (добирати слова будувати реченнятак, щоб якнайкраще, якнаЙТОЧНП-це передати думку, бути орипнальним у висловлювань-п вешти впливати на спврозмовника).

Поради:

читайте хоч би перюдично укратнську класичну I сучасну гптературу та публицистику, пресу з тим, щоб мати слуху» рвень розвитку сучасноТ украТнськоТ лпературнот мови;