Літературний вечір « Так ніхто не кохав…» ( захід на день всіх закоханих)

Літературний вечір

« Так ніхто не кохав…»

Мета:

•                      Навчальна: поглиблювати знання дітей з української літератури, розкрити поняття кохання та любові;
•                      Розвивальна: розвивати творчі здібності, увагу, уяву, пам’ять;
•                      Виховна: виховувати почуття прекрасного, любов до української поезії, повагу до чужої творчості та почуттів.

Хід заходу:

Посередині сцени два малюнка - Чоловіка та Жінки в обох простягнені руки один до одного і між ними серце

 

(вступне відео)

 

(Повільно йдуть хлопчик та дівчинка)

Дівчинка: Сашко, а ти знаєш, що таке кохання?

Хлопчик: Ну, це-е-е…

Дівчинка: Нічого ти не знаєш (зітхає). Чи ти казок не читав?

Хлопчик: Читав.

Дівчинка: То майже в кожній казці про любов написано.

Хлопчик: Що написано? Вони одружились і жили довго та щасливо. І де там про кохання?

Дівчинка: Як це? Всі подвиги здійснюються заради любові! А уявляєш, приїде до мене принц на білому коні та забере мене на край світу.

Хлопчик: Який принц?  Максимум приїде твій тато і забере тебе додому.

Дівчинка: Ой. Вже й помріяти не можна. Нічого ти не розумієш.

( Уходять)

 

Ведучий.( фонова музика)

Життя без кохання,

Життя без любові –

То небо без сонця,

То небо беззоре!

 

Життя неможливе,

Воно не існує,

Коли наше серце

Любові не чує.

 

Пані та панове! Леді і джентльмени! У наші серця завітало свято. Мабуть, найдивовижніше і найпрекрасніше – свято кохання.

У нас прийнято вважати, що лише дорослі мають право закохуватись. Але кохання може прийти в будь-якому віці, навіть у дитсадку.І такій людині можна лише позаздрити, тому що її життя одразу освітиться цим найкращим у світі почуттям. Коли, в якому віці приходить кохання? Звідки його чекати? Скільки разів можна кохати?Відповіді на ці питання вам ніхто не дасть. Не існує рецептів кохання. Коли кохання є, то воно є, а коли його немає, то воно неодмінно прийде. Перше побачення. Перші квіти від коханого. Перший поцілунок. Перша любов... Найчистіше почуття.Багато людей згадують, що перше кохання запам'ятовується назавжди, і хоч бувають почуття сильніші, проте перше – найсвятіше. Воно немов вільний птах, який завжди летить поруч

 

(Пісня «Тримай»)

 

Ведучий (фонова музика)

Тема кохання займає одне з найважливіших місць у світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Перше кохання залишило глибокий слід у його душі, йому здається , що воно єдине за всю історію людства.

 

3 загін виконує вірш:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання..

 

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки...

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки...

 

В’яне серце моє од щасливих очей,

що горять в тумані наді мною...

Розливається кров і по жилах тече,

ніби пахне вона лободою...

 

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..

Де ви бачили більше кохання?..

Я для неї зірву Оріон золотий,

я — поет робітничої рані...

 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

 

(Виходять хлопчик та дівчинка)

Дівчинка: Я вчора фільм дивилась. Там така любов була, така любов. Я аж плакала.

Хлопчик: Тю. Чого ж плакала? Хіба любов – то щось погане?

Дівчинка: Та ні. Вона його кохала, а він на неї уваги не звертав, а вона страждала, а він кохав іншу, а та інша вийшла заміж за іншого…

Хлопчик: Ой, ну таке тільки в кіно буває.

Дівчинка: Та це ж на реальних подіях!

Хлопчик: Всі так кажуть, аби їм повірили. Історичні фільми дивитись треба.

Дівчинка: Точно! Є стільки відомих історій кохання!

Хлопчик: Ти знов за своє?

Дівчинка: (загинає пальці) Клеопатра і Марк Антоній, цариця Катерина і Григорій Потьомкін, Наполеон та Жозефіна…

Хлопчик: (охоплює руками голову) Ти не виправна.

(Уходять)

 

Ведучий (фонова музика):

Любов безмежний, чудовий дар,

Що дав творець своєму створінню.

Любов — це жертва, серця жар,

І райський спокій у терпінні.

«Я тебе кохаю...». Різні віки, різні мови... все різне. Єдине – кохання. Кохання – вогонь і лід, поезія і проза…

Як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами: як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас.

Кохання – все, що було, буде. Воно зігріває нас у свята й будні. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори.

Напевно, ви добре знаєте, що існує багато легенд щодо походження свята Святого Валентина, але ми їх переповідати не будемо, бо відомо всім одне – кохання-вічне.

Краще ми дізнаємось про світлі почуття закоханих людей, які відомі всьому світу.

 

(відео про історії кохання)

 

(Звучить східна музика)

Ведучий:

Любов Хюррем і Сулеймана була схожа на чарівну казку. І навіть листи, які вони один одному писали, були у віршах.

Любовні листи Хюррем до Сулеймана такі вишукані і наповнені такою пристрастю, що важко уявити, як їх могла скласти звичайна дівчина.

Султан Сулейман став для Хюррем всім, до нього вона звертається за захистом, про його увагу молить, коли він карає її розлукою, і його оспівує у віршах власних листах. Саме у них потрібно вчитися  висловлювати свої почуття і писати валентинки!

(сценкаХюремі Султан)

Хюррем: Що зробити для тебе, щоб ти повірив у вічність моєї любові ? Я зроблю все, що захочеш – прийду в твій сон, стану місяцем або сонцем, зникну і з'явлюся, скажу або прокричу будь-яке визнання. Скажи лише одне тільки слово, і я розтану крапелькою посмішки на твоєму обличчі, яке я дуже люблю»

Султан: Моє ти сонце,ніжна моя квітко...моя красуне...зірко,не журися...в твоїх я хвилях кохання опинився...і у твоєму полоні залишився...тебе я теж квіточко кохаю...Причарувала?...напевно,я це знаю

Хюррем: «Хочеться купатися в світлі твоїх очей і одночасно ніжитися на теплих пісках твоїх солодких поцілунків. Хочеться відчувати твоє дихання і підлаштовуватися під нього своїм серцем. Коли я тримаю твої руки, я вмираю. Вогонь кохання розгорається в моїй душі, починається пожежа, яку не можна загасити! Коли чую твоє ім'я, в моїй душі тремтять струни кохання. Я тану, я стану водою і втечу».

Султан: Я втратив голову від пахощів твого волосся.Воно таке п'янке, пахуче, запашне.Ніщо не втамує спраги від твого кохання: ні мої сльози, нi гірські річки, ні море....Я божеволію від цього кохання – воно палке, воно жагуче, воно безмежне....

 

Марії

Якби помножити любов усіх людей,

ту, що була, що є й що потім буде,

то буде ніч. Моя ж любов – як день,

не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки

і всі сонця з усіх небес на світі, –

моя любов горітиме яркіш

за всі сонця, на тисячі століттів.

Якби зірвать квітки з усіх планет,

що вітер їх під зорями колише, –

моя любов пахтітиме міцніше

над квіти всі, крізь років вічний лет.

Якби зібрать красунь усіх віків,

повз мене хай ідуть вони без краю, –

Марії я на них не проміняю,

ні одній з них не вклониться мій спів.

Хай очі їх зіллються в зір один,

і в серце зір цей буде хай світити, –

зачарувать мене не зможе він –

твоїх очей йому не замінити.

З яких зірок злетіла ти сюди,

така ясна, що спів про тебе лине?

Світи ж мені, світи мені завжди,

над зорі всі, зоря моя єдина!

(Володимир Сосюра)

(східний танець )

 

 

(Виходять хлопчик і дівчинка)

Дівчинка: (декламує вірш)

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в своїблаженнісни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не присни, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

Важкого сонця древню булаву.

Не дай менізаплутатись в дрібницях,

не розміняй на спотичкидоріг,

бокості перевернуться в гробницях

гірких і гордих прадідів моїх.

І в них булокохання, як у мене,

і від любові тьмарився їм світ.

І їхжінки хапали за стремена,

та щопоробиш,-тільки до воріт.

А там, а там... Жорстокийклекіт бою

і дзвінмечів до третьоївесни...

Моя любове! Я перед тобою.

Бери мене в своїблаженнісни.

Хлопчик: Чого це ти?

Дівчинка: Та от, в школі вірша задали вчити.

Хлопчик: Гарний вірш.

Дівчинка:Це Ліна Костенко. Вона була закохана у польського письменника Єжи-Яна Пахльовського. Та закони СРСР тоді забороняв одружуватись з іноземцями і чекати довелося аж 15 років!

Хлопчик: Так, я чув багато віршів про кохання. Кажуть, любов як поезія, поезія як любов…

Дівчинка: Вірші не пишуться просто так. Поети вкладають у них справжні почуття, свої справжні переживання. От в Павла Тичини була сумна історія кохання, любовний трикутник з двома сестрами. Одна з них не відповіла поетові взаємністю, а друга померла, після чого Павло хотів навіть піти в монастир. Але згодом таки знайшов свою другу половинку, з якою прожив разом півстоліття.

Хлопчик: Так, цікаво. А я знаю історію Василя Симоненка. Все життя він кохав тільки одну жінку Людмилу, присвячував їй вірші, писав романтичні листи. Він казав: «Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся».

Дівчинка: Он воно як! Так ти також коханням цікавишся, а я думала ти черствий!

Хлопчик: (сором’язливо) Нічого я не цікавлюся…І нічого я не черствий!

Дівчинка: (дражниться) Сухарик, сухарик… (тікає, хлопчик біжить за нею)

 

 

(під відео про Лесю Українку ведучий читає)

Ведучий:

Вона мріяла стати дружиною, але її мрія не здійснилась. Вона так і не пізнала радість материнства і крізь все своє життя пронесла любов та страждання. Це про Лесю Українку, славетну доньку України, в житті котрої було аж три історії кохання. І жодна не принесла їй щастя…Леся Українка і Сергій Мержинський…Трагічна , безмежно сумна , але й водночас духовно висока історія кохання, далека від повної взаємності…Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, зломлених важкою хворобою.

Він – стриманий, скромний, делікатний, синьоокий, красивий, молодий чоловік 27 років.

Вона – на рік молодша, тендітна, худенька, сором'язлива, схожа на зовсім юну дівчину. Жінка, яка втілює у собі силу і мудрість, талант і широку душу, що зуміла знайти в собі мужність боротися з хворобою і прожити дуже коротке життя так яскраво і повноцінно.

Лист Лесі Українки до Сергія Мержинського «Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як  можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?  Я бачила тебе і раніше, але тепер я йду до тебе з усією душею, як дитина йде в обійми того, кого їй шкодує ... Це нічого, що ти мене не обіймав ніколи, це нічого, що між нами не було поцілунків ... Тільки з тобою я не одна.  Тільки з тобою я не на чужині…»

 

Ведучий(фонова музика):

Не дивлячись ні на що, Леся Українка продовжувала писати і велика частина її прекрасних, ліричних віршів того часу була звернена до Сергія Мержинського

 

3 загін виконує вірш:

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,
в душі цвітуть якісь квітки урочі,
в душі квітки і зорі золотії,
а на устах слова, але не тії,
усе не ті, що мріються мені,
коли вночі лежу я у півсні.
Либонь, тих слів немає в жодній мові,
та цілий світ живе у кожнім слова,
і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,
та вголос слів тих вимовить не вмію...

Якби мені достати струн живих,
якби той хист мені, щоб грать на них,
потужну пісню я б на струнах грала,
нехай би скарби всі вона зібрала,
ті скарби, що лежать в душі на дні,
ті скарби, що й для мене таємні,
та мріється, що так вони коштовні,
як ті слова, що вголос невимовні.

Якби я всіми барвами владала,
то я б на барву барву накладала
і малювала б щирим самоцвітом,
отак, як сонечко пречисте літом,
домовили б пророчистії руки,
чого домовить не здолали гуки.
І знав би ти, що є в душі моїй...
Ох, барв, і струн, і слів бракує їй...
І те, що в ній цвіте весною таємною,
либонь, умре, загине враз зо мною.

 

Ведучий:

Найкращими словами, що причаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу та біль. Саме кохання, любов — джерело  творчого  натхнення  багатьох поколінь.

Хай ваше кохання завжди купається у чистих променях сонця і приносить вам тільки радість. Хай вогник любові завжди зігріває ваші закохані душі.

Шановні друзі. А давайте послухаємо як б’ються наші  серця, чи сповнені ці серця  палкою любов’ю.

 

( танець )

 

(Виходить дівчинка, сідає на лавку, дістає квіточку та гадає: «Любить, не любить…». Крадучись виходить хлопчик, ховає за спиною букет квітів. Дівчинка бачить його, викидає свою квіточку. Хлопчик підходить ближче)

Хлопчик: Привіт. Чого ти тут сумуєш?

Дівчинка: А я не сумую.

Хлопчик: Я тут це…

Дівчинка: Що?

Хлопчик: (простягає букет) Це тобі. (сором’язливо опускає голову, крутить ногою)

Дівчинка: Чого б це раптом?

Хлопчик: Та, сьогодні ж свято. День всіх закоханих.

Дівчинка: Так ти що, закохався?

Хлопчик: Здається, що так.

Дівчинка: (схоплюється з місця, бере букет) Та це ж чудово! Якщо чесно, ти теж мені подобаєшся.

Хлопчик: (підіймає голову) Справді? Знаєш, я так багато хотів тобі сказати… (бере дівчинку за руку. Сідають на лавку та завмирають)

 

Я можу на тебе чекати,
Довго-довго і вірно-вірно,
І ночами можу не спати
Рік, і два, і навіть довіку!

Хай листочки з дерев опадуть,
Хай у вікна сніги летять...
Я можу на тебе чекати,
Як ніхто не вміє чекать.

І нехай пролітають дні,
Я за ними не буду гнатись...
Я можу на тебе чекати,
Аби тільки тебе діждатись.

Лиш про це я прошу серцево:
Щоб не знала ти, що таке —
Це важке, безкінечне чекання...
Але що ж це я? То — дрібне.

Я можу на тебе чекати,
Довго-довго і вірно-вірно,
І ночами можу не спати
Рік, і два, і навіть довіку!

А хай навіть і... всього життя —
Я можу на тебе чекати,
Аби тільки, почувши ім'я,
Я зміг тебе назвати — моєю...

 

 

(Пісня фінал )

 

 

(фонова музика)

Кохайте…

Кохайте так, немов за мить усе скінчиться,

Немов згорять одразу всі мости,

Немов нічого більше не насниться,

Немов не буде теплої весни…

 

Кохайте так, немов востаннє б’ється серце,

Немов душа от-от покине вас,

Немов останнє всохло на Землі озерце,

І наче вмить зупиниться ваш час…

 

Кохайте так, щоб дарувати радість,

Щоб кожен дотик ніс в собі любов,

І щоб по тілу розливалась ніжна слабість

Від слів із уст коханих знов і знов…

 

Кохайте так, немов надворі осінь,

Без перестану ллють пронизливі дощі,

Немов за обрієм уже світлиться просідь,

Немов без листя вже дерева і кущі…

Ведучий(фонова музика): Сьогодні на святі, ви почули прекрасні слова, вірші та пісні. Якщо ви слухали з відкритим та щирим серцем, то ми впевнені, що ви зрозуміли нашу мету свята, істину кохання, яка не тільки вчить закоханих, але й перевертає все їхнє доросле життя.

Бажаємо вам світлого кохання. Нехай, воно обов’язково прийде до вашої душі, зігріє ваше серце. Дякуємо вам за увагу!