Літературний захід до 130 річчя з дня народження Майка Йогансена

Кухарук Юлія Юріївна 15 листопада 32 Відгуки відсутні

Про матеріал

Літературно-мистецький захід «Майк Йогансен: людина, яка грала зі словом і випереджала час» присвячений 130-річчю від дня народження видатного українського письменника, поета, перекладача, мовознавця та представника літературного авангарду 1920-х років. Матеріал покликаний ознайомити учасників із багатогранною особистістю Майка Йогансена, особливостями його творчого шляху, літературними експериментами та внеском у розвиток української культури. Особлива увага приділяється новаторству митця, його прагненню до творчої свободи, інтелектуальної гри та пошуку незвичайних художніх форм, а також трагічній долі письменника в період сталінських репресій. Захід побудований у форматі інтерактивної літературно-мистецької години з елементами літературного квесту, творчої лабораторії та дискусії. Передбачено різноманітні форми залучення аудиторії: інтелектуальні ігри, мовознавчі й творчі завдання, роботу в групах, обговорення літературних творів, зокрема повісті «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію», а також підсумкову рефлексію. Розробка спрямована на розвиток читацької компетентності, критичного та творчого мислення, уміння аналізувати художній текст, висловлювати власні судження й усвідомлювати значення збереження національної культурної пам'яті. Матеріал може бути використаний учителями української літератури, бібліотекарями, керівниками літературних гуртків для проведення позакласних заходів з учнями 10–11 класів, студентами та всіма, хто цікавиться українською літературою. Його мета — не лише вшанувати пам'ять Майка Йогансена, а й відкрити його творчість сучасному читачеві, показати, що українська література може бути сміливою, інтелектуальною, експериментальною та актуальною поза часовими межами.
Перегляд файлу

Авторський сценарій літературно-мистецького заходу

МАЙК ЙОГАНСЕН: ЛЮДИНА, ЯКА ГРАЛА ЗІ СЛОВОМ І ВИПЕРЕДЖАЛА ЧАС

До 130-річчя від дня народження письменника

Форма проведення: інтерактивна літературно-мистецька година з елементами літературного квесту, творчої дискусії.

Цільова аудиторія: учні 10–11 класів, студенти, педагогічні працівники, шанувальники української літератури.

Тривалість: 60 хвилин.

Місце проведення: бібліотека, літературна вітальня, актова зала або онлайн-простір.

Мета заходу: ознайомити учасників із багатогранною особистістю Майка Йогансена, розкрити його роль у розвитку української літератури 1920-х років, продемонструвати новаторство письменника в поезії, прозі, мовознавстві та перекладацькій діяльності; зацікавити аудиторію його творчою спадщиною через інтерактивні форми роботи, розвивати критичне мислення, читацьку компетентність, уміння аналізувати художній текст і висловлювати власні судження.

Завдання заходу: розкрити особливості українського літературного авангарду та місце Йогансена в ньому; показати письменника не тільки як жертву сталінських репресій, а передусім як талановитого новатора; ознайомити з основними творами та творчими експериментами митця; продемонструвати взаємозв'язок літератури, мовознавства, перекладу й інших видів мистецтва; залучити учасників до практичної творчої діяльності.

Обладнання та оформлення: портрет Майка Йогансена, мультимедійна презентація, проєктор, книжкова виставка, картки із завданнями, аркуші паперу, маркери, стікери, QR-коди з посиланнями на електронні матеріали та відео.

Ключова ідея: Майк Йогансен — це не лише ім'я в переліку представників «Розстріляного відродження». Це письменник, який сприймав літературу як простір свободи, експерименту, інтелектуальної гри та постійного пошуку нових форм.

Хід заходу

І. Вступна частина. Література, яка не боїться експериментувати.


На екрані з'являються слова: «А що, як література може бути не лише серйозною, а й грайливою? Не тільки звичною, а й несподіваною? Не просто розповідати історії, а змушувати читача мислити?»

Ведучий 1.

Уявіть письменника, який знає багато іноземних мов, цікавиться математикою, захоплюється фольклором, пише поезію, пригодницькі романи, літературознавчі праці, перекладає Шекспіра та водночас експериментує з художньою формою.

Чи може така людина вміститися в межі одного літературного напряму? Чи можна назвати її творчість звичайною?

Сьогодні ми говоритимемо про митця, який не прагнув бути схожим на інших. Він умів дивувати, іронізувати, порушувати звичні правила й доводити, що українська література може бути сучасною, інтелектуальною та відкритою до світових мистецьких тенденцій.

Це Майк Йогансен — письменник, поет, перекладач, мовознавець, представник українського авангарду 1920-х років.

Ведучий 2.

28 жовтня 2025 року виповнилося 130 років від дня його народження. І сьогодні ми пропонуємо не просто згадати основні факти біографії митця, а спробувати зрозуміти, чим його творчість цікава сучасному читачеві.

На нас чекає своєрідна літературна лабораторія. Ми будемо дослідниками, читачами, мовознавцями й навіть трохи письменниками.

А почнемо з невеликого експерименту.

Інтерактив «Що ви знаєте про Майка Йогансена?»

Ведучий демонструє три твердження. Учасники мають визначити, які з них правдиві.

  1. Майк Йогансен був не лише письменником, а й викладачем мовознавства.

  2. Він писав виключно ліричну поезію.

  3. Він був одним із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ.

Правильні відповіді: 1 — так; 2 — ні; 3 — так.

Ведучий:

Як бачимо, вже перші факти руйнують уявлення про Йогансена як про письменника одного жанру. Спробуймо відкрити його особистість глибше.

ІІ. Літературний портрет. Людина багатьох талантів.


Ведучий 1.

Майк Йогансен — літературний псевдонім Михайла Гервасійовича Йогансена. Народився він 28 жовтня 1895 року в Харкові. Походив із родини, у якій поєдналися різні культурні традиції: батько був родом із Латвії та працював учителем німецької мови, мати походила з родини старобільських козаків.

У 1917 році Йогансен закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Згодом учителював, а в 1930-х роках викладав загальне мовознавство в Харківському інституті народної освіти.

Його освіченість була справді вражаючою. Він знав старогрецьку, латину, німецьку, французьку, самостійно опанував англійську та іспанську, цікавився скандинавськими й слов'янськими мовами. Мав також ґрунтовні знання з точних наук.

Ведучий 2.

Проте найбільш цікавим є те, як Йогансен використовував свої знання. Він не обмежувався одним видом діяльності. Працював із художнім словом, досліджував мову, займався перекладами, створював літературознавчі праці, писав сценарії, працював із фольклорним матеріалом.

Він був людиною, для якої пізнання світу не мало чітких меж.

І саме ця багатогранність допомогла йому сформувати власний неповторний стиль.

Ведучий 1.

Цікаво, що ім'я Майк — не його ім'я за народженням, а літературне ім'я, яке він обрав сам. У цьому теж можна побачити певну незалежність митця, його прагнення створити власний творчий образ.

Мініактивність «Портрет у п'яти словах».

Учасникам пропонують назвати п'ять характеристик, які, на їхню думку, найкраще описують Йогансена на основі почутої інформації.

Орієнтовні відповіді: інтелектуал, експериментатор, поліглот, новатор, митець.

Ведучий підсумовує:

Можливо, найточніше Йогансена можна охарактеризувати одним словом — багатогранність. Але за кожною гранню його таланту стояла спільна риса — прагнення до творчої свободи.

ІІІ. Літературний контекст. Чому 1920-ті називають часом українського мистецького експерименту?


Ведучий 2.

Щоб зрозуміти Йогансена, необхідно звернутися до літературного середовища, у якому він творив. 1920-ті роки стали періодом активного розвитку української культури. З'являлися нові літературні об'єднання, журнали, видавництва, формувалися нові мистецькі напрями. Письменники прагнули відійти від традиційних форм і шукали способи говорити з читачем по-новому.

Одним із важливих літературних об'єднань була ВАПЛІТЕ — Вільна академія пролетарської літератури, одним із засновників якої став Майк Йогансен. Серед відомих представників цього середовища були Микола Хвильовий, Микола Куліш та інші письменники.

Їх об'єднувало прагнення розвивати українську літературу, підвищувати її мистецький рівень, відкривати її до світового культурного досвіду.

Ведучий 1.

Йогансен не був просто учасником літературного процесу. Він активно долучався до його формування. Брав участь у створенні літературних маніфестів, працював над виданнями, ініціював появу «Літературного ярмарку» та «Універсального журналу». У 1928–1931 роках він очолював «Техно-художню групу А». Але що саме означає бути новатором у літературі?

Це не обов'язково писати про щось незвичайне. Іноді достатньо по-іншому подивитися на звичайну річ, змінити спосіб розповіді, порушити звичну композицію або запросити читача до інтелектуальної гри. Саме це й робив Майк Йогансен.

Інтерактив «Традиція чи новаторство?»

Ведучий демонструє пари характеристик. Учасники мають визначити, які з них більше відповідають мистецьким пошукам авангарду.

Традиційний підхід

Експериментальний підхід

Звична композиція

Нестандартна побудова твору

Передбачувана розповідь

Гра з читацькими очікуваннями

Одноманітність художніх засобів

Поєднання різних стилів і прийомів

Автор лише розповідає

Автор взаємодіє з читачем

Ведучий:

Зверніть увагу: новаторство не означає заперечення всього попереднього. Воно означає пошук нових можливостей мистецтва. Саме тому творчість Йогансена цікава для дослідження й сьогодні.

IV. Творча лабораторія «Йогансен і мистецтво слова»

Ведучий 1.

А тепер переходимо до найцікавішої частини нашої зустрічі — спробуємо побачити літературу очима самого Йогансена. Для нього слово було не просто засобом передавання інформації. Воно могло створювати настрій, формувати образ, викликати несподівані асоціації.

Тому ми підготували три невеликі лабораторії.

Лабораторія № 1. «Мовознавча майстерня»

Майк Йогансен був не лише письменником, а й філологом. Він досліджував закономірності мови, працював над граматиками й словниками, цікавився теорією віршування.

Учасникам пропонують виконати завдання:

Уявіть, що ви створюєте словник незвичайних слів. Спробуйте пояснити значення таких авторських словосполучень:

  • вітер думок;

  • місто-лабіринт;

  • сонячний настрій;

  • мовчазна музика;

  • дощ спогадів.

Потрібно придумати власне коротке пояснення до одного зі словосполучень і скласти з ним речення.

Приклад відповіді: «Дощ спогадів» — це відчуття, коли давні події одна за одною повертаються в пам'ять.

Ведучий:

Це завдання показує, наскільки багато можливостей приховано в поєднанні звичайних слів. Література починається там, де ми перестаємо сприймати мову лише як набір правил і починаємо творчо її використовувати.

Лабораторія № 2. «Конструктори образів»

Учасники об'єднуються в невеликі групи. Кожна група отримує три слова: предмет, явище природи та емоція.

Наприклад:

годинник, вітер, тривога;

вікно, дощ, надія;

дорога, туман, самотність.

Завдання: за три хвилини створити короткий художній текст (3–5 речень), у якому ці слова будуть поєднані незвичайним способом.

Після виконання кожна група зачитує свій текст.

Ведучий:

У таких вправах важливий не єдиний правильний результат, а здатність побачити незвичайне у звичайному. Це одна з можливостей експериментального мислення, яке було близьким авангардистам.

Лабораторія № 3. «Література без меж»

Майк Йогансен працював у різних жанрах. Він писав поезію, пригодницьку прозу, нариси, літературознавчі праці, твори для дітей.

Учасникам демонструють назви його збірок та творів:

«Д’горі»;

«Кроковеє коло»;

«17 хвилин»;

«Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших»;

«Подорож ученого доктора Леонардо...».

Завдання: спробувати передбачити за назвою, про що може розповідати твір, яким може бути його жанр і настрій.

Ведучий 2.

Особливо цікаво, що Йогансен умів працювати з читацькими очікуваннями. Він не завжди прагнув дати читачеві звичну, передбачувану історію. Його твори запрошують не тільки стежити за подіями, а й помічати сам процес творення літератури.

V. Літературна мандрівка «Подорож ученого доктора Леонардо...»

Ведучий 1.

А тепер зупинимося на одному з найцікавіших творів письменника — «Подорожі ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію».

Уже сама назва привертає увагу. Вона довга, незвична, трохи іронічна й ніби обіцяє читачеві незвичайну пригоду. Цей твір демонструє характерне для Йогансена поєднання пригодницького сюжету, гумору, іронії, авторської гри та експериментів із формою оповіді. Тут важливо не тільки те, що відбувається з героями, а й те, як автор організовує розповідь, взаємодіє з читачем, створює особливу атмосферу.

Ведучий 2.

Пропонуємо невелику дискусію. Запитання до учасників:

  1. Чому, на вашу думку, автор обирає таку розгорнуту назву твору? Який ефект вона створює?

  2. Чи може гумор бути способом серйозної розмови про життя?

  3. Чому письменник може навмисно порушувати звичну послідовність оповіді?

  4. Чи обов'язково художній твір має бути цілком серйозним, щоб порушувати важливі питання?

  5. Чи зацікавила б вас книжка із такою назвою сьогодні?

  6. Творче завдання «Реклама незвичайної книжки».

Уявіть, що ви працівники сучасного книжкового видавництва. Вам потрібно створити коротку рекламну фразу для твору «Подорож ученого доктора Леонардо...», яка зацікавить сучасного читача.

Орієнтовний приклад:

«Подорож, у якій звичні правила літератури залишаються позаду, а кожна сторінка стає несподіванкою!»

Ведучий:

Йогансен доводить, що література може бути інтелектуальною грою, у якій читач не просто споживає готовий сюжет, а стає активним учасником творчого процесу.

VI. Майк Йогансен — перекладач і дослідник мови.

Ведучий 2.

Окремої уваги заслуговує перекладацька діяльність Майка Йогансена. Завдяки знанню багатьох мов він мав можливість працювати з творами світової літератури. Серед авторів, яких він перекладав, — Вільям Шекспір, Фрідріх Шиллер, Едгар Аллан По.

Проте переклад для нього був не просто механічною заміною слів однієї мови словами іншої. Це складна інтелектуальна праця, що вимагає розуміння стилю, культурного контексту, ритму та художнього задуму.

Йогансен також створив праці «Елементарна наука віршування», «Аналіз фантастичного оповідання», які засвідчують його інтерес до теорії літератури.

Інтерактив «Перекладач — це…»

Ведучий пропонує учасникам завершити речення:

Перекладач повинен не тільки знати мову, а й…

Хороший переклад — це…

Найскладніше у перекладі художнього твору…

Мова стає багатшою, коли…

Після відповідей ведучий підсумовує:

Майк Йогансен поєднав у собі письменника, перекладача й науковця. Саме тому його творчість цікава не лише літературознавцям, а й філологам, перекладачам та всім, хто захоплюється можливостями української мови.

VII. Історична сторінка «Коли творчість намагалися змусити мовчати».


На екрані з'являються імена представників «Розстріляного відродження».

Ведучий 1.

На жаль, історія Майка Йогансена — це не тільки історія творчого успіху й мистецьких пошуків. Період, у який він жив і працював, був позначений посиленням тоталітарного контролю над культурою. Українські письменники, художники, науковці зазнавали переслідувань, цензури, арештів і репресій.

Багато представників українського мистецького відродження 1920-х років стали жертвами сталінського терору. Саме до цієї трагічної сторінки української історії належить доля Майка Йогансена.

Ведучий 2.

18 серпня 1937 року письменника заарештували. Йому висунули сфабриковані політичні звинувачення. 26 жовтня 1937 року його засудили до розстрілу, а 27 жовтня вирок було виконано. Майка Йогансена реабілітували 28 березня 1958 року. Його доля нагадує про трагічні наслідки тоталітаризму, який намагався знищити українську інтелектуальну та культурну еліту.

Ведучий 1.

Але чи вдалося знищити творчість разом із її автором? Ні. Твори Йогансена продовжують читати, досліджувати, перевидавати. Його ім'я повертається в український культурний простір, а мистецькі пошуки не втратили актуальності.

Хвилина роздумів «Що залишається після митця?»

Учасникам пропонують поміркувати над запитаннями:

Чому важливо повертати імена митців, знищених тоталітарним режимом?

Чи може література зберігати пам'ять про епоху краще, ніж сухі історичні факти?

Чому знайомство з представниками «Розстріляного відродження» важливе для сучасної молоді?

Після відповідей ведучий пропонує хвилину мовчання на знак пам'яті про Майка Йогансена та всіх митців, чиї життя були знищені політичними репресіями.

VIII. Інтелектуальна гра «Чи добре ви знаєте Майка Йогансена?»

Ведучий 2.

Ми вже познайомилися з різними гранями особистості письменника. Пропоную перевірити, що вдалося запам'ятати. Учасники отримують запитання. За кожну правильну відповідь можна отримати один бал.

Запитання:

  1. Яке справжнє ім'я Майка Йогансена?

  2. У якому місті він народився?

  3. Яку освіту здобув письменник?

  4. Яке літературне об'єднання він допоміг заснувати?

  5. Як розшифровується абревіатура ВАПЛІТЕ?

  6. Яку першу поетичну збірку Йогансена було видано 1921 року?

  7. Під яким псевдонімом вийшов роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших»?

  8. Який твір демонструє схильність письменника до химерної прози?

  9. Яких відомих зарубіжних письменників перекладав Йогансен?

  10. У якому році було розстріляно митця?

Відповіді для ведучого:

  1. Михайло Гервасійович Йогансен.

  2. Харків.

  3. Історико-філологічну освіту в Харківському університеті.

  4. ВАПЛІТЕ.

  5. Вільна академія пролетарської літератури.

  6. «Д’горі».

  7. Віллі Вецеліус.

  8. «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію».

  9. Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шиллера, Едгара Аллана По.

  10. 1937 р.

IX. Підсумкова творча рефлексія «Йогансен сьогодні»

Ведучий 1.

Ми пройшли шлях від знайомства з біографією письменника до його літературних експериментів, від мовознавства й перекладу до трагічної сторінки української історії. А тепер спробуймо відповісти на головне запитання: чому Майк Йогансен може бути цікавим сучасному читачеві?

Він жив понад століття тому, але його прагнення до творчої свободи, пошуку нового, інтелектуальної гри та експерименту залишаються актуальними.

Вправа «Одне речення про Йогансена».

Кожному учасникові пропонують завершити одне з речень:

До сьогодні я не знав/не знала, що Майк Йогансен…

Найбільше мене здивувало…

Творчість Йогансена актуальна сьогодні, тому що…

Після цієї зустрічі я хотів/хотіла б прочитати…

Якби я міг/могла поставити письменникові одне запитання, це було б…

Відповіді можна записати на стікерах і розмістити на умовній стіні «Відкриваємо Йогансена».

Ведучий 1.

Сьогодні ми говорили про Йогансена не лише як про представника «Розстріляного відродження», а як про людину, яка жила літературою, досліджувала світ і вміла дивитися на звичайні речі незвичайним поглядом.

Ми не можемо змінити трагічні сторінки минулого, але можемо не дозволити забути тих, хто творив українську культуру.

І найкращий спосіб ушанувати Майка Йогансена — це читати його твори, досліджувати їх, відкривати для себе його незвичайний світ і передавати ці знання наступним поколінням.

Дякуємо всім за участь! Нехай українська література завжди залишається простором свободи, думки та творчого експерименту!





В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів