Фоторепортаж “Малі патріоти Великої країни” презентує результат втілення макропроекту з формування ціннісного ставлення до держави, становлення громадянина-патріота своєї держави.І етап: організаційно-підготовчий (вересень 2014 р. – жовтень 2014 р.);ІІ етап: ствердження системи з патріотичного виховання (листопад 2014 р. – серпень 2015 р.)ІІІ етап: результат (вересень 2015 - жовтень 2015 р.)
Інформація про макропроект Назва проекту :«Малі патріоти Великої країни» Характер проекту: соціально-виховний. Географічна територія, на яку поширюється макропроект: селище Миропіль, Романівський район , м. Коростишів Житомирського району Термін реалізації проекту: 2014-2016 р. Продукт проекту: фоторепортаж
Ми – патріоти – дочки і сини Для твого блага все в житті здолаєм! Бо ти найкращий, краю мій ясний, Вітчизну й матір ми не вибираєм! Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі необхідно, щоб всі діти виросли національно свідомими громадянами. Суспільство зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості здійснювався на моральній основі. А особистість, віддаючи свою любов Батьківщині, прагне досягти взаємності. Реалізація заявлених викликів забезпечить країні гідне місце у цивілізованому світі. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність – сама благодатна пора для прищеплення священної любові до своєї Батьківщини. Виховання у молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу. Актуальність теми полягає в тому, що однією із нагальних потреб сучасного українського суспільства є формування у молодого покоління, й зокрема молодших школярів, патріотичних якостей, активної життєвої позиції й соціальної відповідальності. Вступ Девіз проекту: "Українському народу не потрібно співчуття - потрібні патріоти. Потрібен ти!" (І. Олійник)
Виховання патріотизму немислиме без формування любові до рідного слова. Під час підготовки до виховного заходу діти слухали пісні на слова Тараса Шевченка, більш детально знайомилися з біографією поета, особливо з дитячими роками життя, читали та вивчали вірші. Конкурс на краще декламування віршів Кобзаря виявив переможців, а парад вишиванок показав, що діти з великим задоволенням демонструють свій національний одяг і пишаються тим, що вони – українці.
Історію свого селища, його минуле і радісне, і сумне, потрібно знати, пам'ятати, бо "Хто не знає свого минулого, той не має майбутнього". Саме таку назву ми обрали для проекту, під час якого вивчали історичні сторінки Мирополя. Із твору учениці: “Якась незрозуміла тиша(серед нас, таких рухливих і крикливих) панувала, коли ми відвідували пам’ятні місця і слухали розповіді вчительки про Велику вітчизняну війну, про наших прадідів, які боронили землю від ворогів, про мирних мешканців Мирополя , які були розстріляні. Гірке минуле… Але ми маємо його знати, бо хто не знає свого минулого, той не має майбутнього”.
Учні нашого класу часті гості у шкільному музеї. Але цього дня зустріч була особливо схвильована, тривожна. Діти спочатку мовчки роздивлялися експонати, вдивлялися у світлини. А потім тихі перешіптування, запитання… На багатьох фотографіях вони пізнавали знайомі обличчя . Їм було цікаво, сумно і страшно водночас… А потім в класі ще довго розповідали про своїх рідних, які були в той час на Майдані, які нині знаходяться в зоні АТО.
Ми пам’ятаємо наших героїв, які на Майдані боролися проти несправедливості, на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. На класних зборах було вирішено розбити клумбу на шкільному подвір'ї і зробити в нашому селищі куточок пам'яті загиблим на Майдані. В місті Коростишеві придбали гранітну дошку «Пам'яті героїв Небесної Сотні» і,при підтримці батьків, встановили її. Щемить серце від того, що дуже часто біля цього пам’ятного знаку можна побачити букетики квітів та віночки, сплетені із верби та калини.
Зустріч із учасником АТО Коротухою Т. М. запам’яталася дітям надовго. Із широко відкритими очима вони слухали про те, що на сході нашої країни стріляють, що там вбивають, що там іде справжня війна. Тарас Миколайович відповів на запитання діток, і запевнив всіх, що вони,дорослі, зроблять все можливе і неможливе , щоб це страхіття якнайшвидше закінчилося. І діти повірили… Вони із вдячністю потисли герою руку, подарували йому подарунок, який приготували, і побажали всім нам миру…
Так цікаво було побувати на полігоні під час демонстрування військової техніки. Діти із захопленням розглядали спеціальні машини засобів зв'язку, побували у захисних спорудах, побачили новітні розробки засобів спостереження. Старших лейтенант Данилюк В. П. провів цікаву екскурсію в музеї територіального вузла. Багато діток захотіли стати військовими і захищати свою Батьківщину так, як це роблять їхні батьки.
Ми серцем і душею з тими, хто весь цей важкий і страшний час боронить нашу свободу на сході України. Ми брали участь в акції «Діти Мирополя за мир!», продавали домашнє печиво і кошти перерахували для придбання одягу для учасників АТО. Щоб підтримати наших бійців, писали їм листи та передавали солодкі подарунки, допомагали старшим товаришам плести маскувальну сітку. В цей осінній день ми проводжали військовослужбовців 10 ТВУЗу у зону АТО на ротацію. Солоденьке до чаю та листи і малюнки були подарунком нашим захисникам. Слава Україні ! Героям слава! – цими словами діти побажали щасливої дороги та швидкого повернення додому.
Результативність моєї роботи прослідковується в тому, що у дітей:виникла зацікавленість у дослідженні історії рідного краю,народних традицій, природи, бажання їх берегти ;пошукова активність трансформувалася у допитливість;розвинулися здібності до генерування оригінальних ідей;з’явилося відчуття особистої значущості від залучення до різних видів роботи;сформувалися комунікативні здібності, уміння виявляти свої бажання, інтереси та узгоджувати їх з іншими у процесі спільної діяльності. Робота над проектом закінчується, але формування патріотичних почуттів продовжується. Я переконана в тому, що ті знання і відчуття, які отримали учні засіли глибоко в їх дитячі сердечка. З маленьких патріотів виростуть великі люди, які будуть гідними своїх предків, будуть любити рідну землю, берегти волю і незалежність України, поважати свій народ і пишатися тим,що вони – українці.