Матеріал для виховної роботи методоб'єднання на тему: "Сучасні підходи до патріотичного виховання школярів"

Сучасні підходи до патріотичного виховання школярів

        «Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами», - писав Іван Багряний, всі твори якого були наповнені любов’ю до України, несхитною вірою  в незнищенність життя українського народу. Україна завжди була плацдармом для  всіх європейських воєн, об’єктом для всіх завойовників, бо лежить на межі двох світів. Багато горя і нещасть пережила  і зараз переживає наша країна.

        «Над пережитим, мов печатки, стоять хрести, лиснять могили…», які є пам’ятниками минулих і сьогоденних битв і слави.  Для кожного справжнього українця наша держава завжди була землею титанів, землею кіборгів, бо народжувались і виростали її діти, котрі готові були життя заради неї покласти. І сьогодні, коли Україна й українці знову виборюють свою свободу, право на існування, знову  в умовах воєнного стану постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання.

         Патріотичне виховання — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення працювати на благо рідної країни, її народу. 

         Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентноспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

       Тому Нова українська школа особливу увагу приділяє саме національно-патріотичному вихованню учнів .  

           Національно-патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (за В.О. Сухомлинським).

           Відомо, що патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

         Здобувши незалежність, молода українська держава досі переживає тяжкі часи. Політична та економічна кризи, інші проблеми, які неодмінно з’являються у переломні для суспільства часи, коли визначаються орієнтири, відбувається переоцінка цінностей.

         А відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді. Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості та ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Виходячи з цього, патріотизм на даний час є нагальною потребою й держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами — патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в  цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку.

          Структуру патріотизму можна представити через відношення до:

           - себе: національна самосвідомість, честь, гідність, щирість, доброта, терплячість, чесність, порядність;

             - людей: національний такт, милосердя, благородство, справедливість, гостинність, відкритість, щедрість, готовність допомогти; усвідомлення своєї належності до українського народу як його представника; відповідальність перед своєю нацією;

                     - Батьківщини: віра, надія, любов, громадянська відповідальність, вірність, готовність стати на захист, бажання працювати для розвитку країни, підносити її міжнародний авторитет, повага до Конституції та законів держави; гордість за успіхи держави, біль за невдачі, суспільна активність та ініціативність;

                      - національних цінностей: володіння українською мовою, бажання й потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів; дбайливе ставлення до національних багатств, до рідної природи; сприяння розвиткові духовного життя українського народу; шанобливе ставлення до

             Бути патріотом – це означає духовно піднятись, усвідомити в Батьківщині безумовну цінність, яка дійсно й об’єктивно їй притаманна, приєднатись до неї розумом і почуттями. У той же час – патріотизм передбачає відкриття в самому собі  відданості Батьківщині, спроможність безкорисливо радіти її успіхам, вдосконалення, служіння, поєднання своєї долі з її долею, а не любов до України здалека. Патріотизм є творчим актом духовного самовизначення особи.

             Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не «носиться» зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни.

          Любов до Батьківщини в українського патріота поєднується з вірою в неї, в її покликання, прекрасне майбутнє, що обов’язково відбудеться. Справжній патріот, керуючись сучасним досвідом і героїчним минулим народу, вірить, що він здолає всі історичні випробовування, вийде з них міцнішим. Утім, свідомий патріот бачить не лише духовну красу свого народу, а й його слабкості, помилки і недосконалості, розуміє, що в історії Вітчизни є й темні, важкі сторінки. Любити свій народ не означає улещати його чи приховувати від нього слабкі сторони, а чесно і мужньо викривати їх і боротися з ними. У цьому полягає вияв громадянської мужності.

            «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», – зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

           Патріотизм – соціально-історичне явище, яке в різні історичні епохи має конкретні прояви. Cлово «патріотизм»  ( від «partis» ) – грецького походження, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна» .

             У червні 2015 року Міністерство освіти та науки України розробило Концепцію національно – патріотичного виховання дітей та молоді і методичні рекомендації щодо її впровадження у загальноосвітніх закладах, а 13 жовтня 2015 року вийшов Указ Президента України № 580/2015 «Про стратегію національно – патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020р.  У цих документах звертається увага на те, що коли існує пряма загроза втрати Україною державної незалежності, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді.

             Виклики та Нове Бачення:

  Традиційні Методи - Часто застарілі, формальні та не відповідають динаміці сучасного світу. Потребують переосмислення.

  Сучасні Виклики - Глобалізація, війна, інформаційні війни та необхідність формування критичного мислення у молоді.

  Нове Бачення - Перехід від декларативного патріотизму до патріотизму дії та відповідальності.

             Ключові Принципи Сучасного Виховання:

Історична Правда - Вивчення історії без міфів та замовчувань, формування об'єктивного погляду.

Громадянська Активність - Залучення до волонтерства, місцевих проєктів та самоврядування.

Культурна Спадщина - Глибоке розуміння та повага до української мови, традицій та мистецтва.

Патріотизм Дії: Справжній патріотизм проявляється у конкретних вчинках на благо громади та країни.

Екологічні Ініціативи - Участь у прибиранні територій, озелененні та підвищенні екологічної свідомості.

Соціальне Волонтерство – Допомога ЗСУ, літнім людям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам.

Місцеве Самоврядування - Створення шкільних та молодіжних рад, які вирішують реальні проблеми.

                Формування Національної Ідентичності

Ідентичність — це не лише знання історії, але й відчуття приналежності та гордості.

Державна Символіка - Повага та розуміння значення державних символів;

Регіональна Специфіка - Вивчення особливостей свого регіону як частини великої України;

Народні Традиції - Відродження та популяризація українських звичаїв та свят;

Мова та Література - Стимулювання використання української мови у повсякденному житті.

         Наші Наступні Кроки

Створення стійкої системи патріотичного виховання, орієнтованої на майбутнє:

 Оновлення Програм - Інтеграція патріотичних тем у всі навчальні предмети;

 Навчання Педагогів - Проведення тренінгів з новітніх методик виховання;

 Міжнародний Обмін - Залучення до міжнародних проєктів для обміну досвідом

          Предметами  уваги патріотичного виховання є:

• Національна ідея

• Національна культура

• Рідна мова

• Історія народу і держави

• Самовизначення, самоідентифікація

• Категорії Батьківщини (мала і велика Батьківщина)

• Лідери та герої народу, нації, держави

• Рідний край, місто, село

• Рідні мати, батько

          Бажані результати патріотичного виховання:

• Людина розуміє і поділяє сутність національної ідеї

• Є носієм національної культури

• Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини

• Любить і відстоює рідну мову, користується нею

• Любить, захищає і відстоює рідну країну / державу / територію

• Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції

• Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення

• Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій

           На думку приходять слова В’ячеслава Чорновола, який  писав: «Україна починається з тебе».

           Ось чому для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи повинен бути пріоритетним. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що набуває сьогодні особливого значення. Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді, частина якої щороку поповнює лави Збройних сил України, особливо сьогодні, коли потрібно захищати Україну від збройної агресії росії.

           Усе наше суспільство зобов’язане  повернути національну  свідомість, національну гідність, національну гордість. Бо ми маємо чим і ким пишатись, зрештою, як і кожна нація на планеті Земля. Треба зрозуміти, що Україна – це  ми з вами. А школа – місце, де дитині мають нагадати, хто вона.

            Завдання  вчителів  зводяться до єдиного: педагоги ЗОБОВ’ЯЗАНІ виховати національно свідому людину, а також сприяти всебічному національному порозумінню. Адже тільки люди, безмежно віддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність, соборність, кордони  України, врятувати, захистити її, вивести  з тимчасових соціально-економічних труднощів на шлях прогресу та процвітання.

          Отже, потрібно завжди пам’ятати, що в руках педагогів знаходиться майбутнє України, бо це МИ ВИХОВУЄМО НАШЕ ПРОДОВЖЕННЯ.