16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Матеріал до уроку "Шкідлива ентомофауна плодових культур міста Чугуєва"

Про матеріал
В Україні відмічено близько 400 видів шкідливих комах, які пошкоджують плодові насадження. У напрямку від північної до південної зони плодівництва змінюється видовий склад, число поколінь окремих видів та ступінь їх шкодочинності. Шкідливі комахи знищують п’яту частину врожаю сільськогосподарських культур, тому зараз в усьому світі найважливішу роль в боротьбі зі шкідниками відіграють пестициди. Активне використання широкого асортименту хімічних речовин допомагає зберегти врожай, але з кожним роком дедалі більше відчувається наслідки їх небажаного впливу на навколишнє середовище. Разом із шкідниками гинуть корисні види, що й порушує екологічну рівновагу в біоценозах. Саме тому нині ведуться пошуки нових засобів боротьби зі шкідниками, які б сприяли збереженню і всебічному використанню наших природних спільників. Науковою основою захисту рослин є сільськогосподарська ентомологія, екологія і фітопатологія. Плодівництво є актуальне серед приватного господарства. Серед плодових культур яблуня, вишня, абрикоса займає перше місце. Але отриманню високоякісної продукції плодових культур перешкоджає велика кількість різних шкідників та хвороб, особливо в сучасних умовах. Вивчення та дослідження впливу сучасних типів садів та сортового складу дерев на формування фауни шкідливих фітофагів на території міста Чугуєва, є важливо, тому що це дозволить виявити особливості фауністичного складу, а значить біологічно правильно застосовувати заходи по захисту від шкідників найбільш поширених і цінних плодових культур в садовому агроценозі, тому дані дослідження є актуальними.
Перегляд файлу

Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Чугуївської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

ШКІДЛИВА  ЕНТОМОФАУНА  ПЛОДОВИХ  КУЛЬТУР 

МІСТА  ЧУГУЄВА

 

 

 

 

 

Роботу виконала:

Ведмідь Дар’я Юріївна,

учениця 10 класу

Чугуївської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №2

 

Керівник:

Сєрік Ольга Вадимівна,

вчитель біології,

спеціаліст І категорії

Чугуївської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №2

 

 

Чугуїв – 2016


ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП…………………………………………………………………….……........3

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………..5

1.1. Сучасний стан питання дослідження шкідливої ентомофауни плодових культур ……………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГО – ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА ЧУГУЄВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ..…………………………………………9

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ…..………………11

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ……....…….….13

4.1. Особливості формування шкідливої ентомофауни плодових культур…….13

4.2. Еколого – біологічні особливості Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.)………………………………………………………………………………14

4.3. Заходи захисту плодових насаджень від фітофага………………………..…17

4.4. Розробка практичних рекомендацій……………..…………………...............18

ВИСНОВКИ………………………...………………………………….…………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...……………..23

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Садок вишневий коло хати.

Хрущi над вишнями гудуть…

Т.Г. Шевченко

Актуальність теми. В Україні відмічено близько 400 видів шкідливих комах, які пошкоджують плодові насадження. У напрямку від північної до південної зони плодівництва змінюється видовий склад, число поколінь окремих видів та ступінь їх шкодочинності.

Шкідливі комахи знищують п’яту частину врожаю сільськогосподарських культур, тому зараз в усьому світі найважливішу роль в боротьбі зі шкідниками відіграють пестициди. Активне використання широкого асортименту хімічних речовин допомагає зберегти врожай, але з кожним роком дедалі більше відчувається наслідки їх небажаного впливу на навколишнє середовище. Разом із шкідниками гинуть корисні види, що й порушує екологічну рівновагу в біоценозах. Саме тому нині ведуться пошуки нових засобів боротьби зі шкідниками, які б сприяли збереженню і всебічному використанню наших природних спільників. Науковою основою захисту рослин є сільськогосподарська ентомологія, екологія і фітопатологія.

Плодівництво є актуальне серед приватного господарства. Серед плодових культур яблуня, вишня, абрикоса займає перше місце. Але отриманню високоякісної продукції плодових культур перешкоджає велика кількість різних шкідників та хвороб, особливо в сучасних умовах.

Вивчення та дослідження впливу сучасних типів садів та сортового складу дерев на формування фауни шкідливих фітофагів на території міста Чугуєва, є важливо, тому що це дозволить виявити особливості фауністичного складу, а значить біологічно правильно застосовувати заходи по захисту від шкідників найбільш поширених і цінних плодових культур в садовому агроценозі, тому дані дослідження є актуальними.

Предмет дослідження: вплив фітофага на плодові культури.

Об’єкт дослідження: Хрущ травневий східний Melolontha hippocastani F.

Мета роботи: з’ясувати вплив ентомофагів на плодові культури та показати перспективи застосування систем захисту від фітофага плодових культур.

Завдання:

  1.               Проаналізувати літературні джерела з даного питання.
  2.               Виявити особливості формування шкідливої ентомофауни плодових культур.
  3.               Дослідити еколого - біологічні особливості домінуючого виду фітофага.
  4.               Дослідити типи пошкоджень плодових культур шкідником.
  5.               Проаналізувати та обґрунтувати системи захисту від шкідника плодових культур.
  6.               Рекомендувати населенню міста Чугуєва системи захисту від шкідника плодових культур.

Новизна екологічного проекту полягає в тому, що аналіз впливу Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.) на плодові культури на рівні міста Чугуєва не проводився.

Практичне застосування: використовуємо пам’ятку як основу для подальшого розповсюдження інформації серед жителів міста з метою попередження впливу Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.) на плодові культури. Матеріали роботи було використано для проведення відкритого заходу «Роль комах у екосистемах на прикладі Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.» для учнів 8-х класів Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 та опубліковано статтю в соціальній мережі у міській групі «Тиичный Чугуев».

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

1.1. Сучасний стан питання дослідження шкідливої ентомофауни плодових культур

Протягом багатьох століть людство підкорювало природу, використовуючи її, здавалося б, невичерпні багатства і в наші дні природа щедро віддає людині все, що має. Але тепер ми дедалі чіткіше починаємо усвідомлювати: настав час віддавати борги, потурбуватись і про саму природу, взяти її під надійний захист [1].

Живі організми якнайчастіше пов’язані не лише з неживою природою, а й між собою. Вони існують не відокремлено один від одного, а в певних комплексах – біоценозах. Біоценоз – це всім відомі ліс або сад, озеро чи струмок. Створювались та розвивались природні системи протягом надзвичайно тривалого часу, іноді навіть десятки тисяч років. Природно, що довго може існувати тільки чудово збалансована система, яка функціонує за певними законами [2].

Та людина дуже легко може втрутитись у справи і створити штучні системи – агробіоценози: лани, сади, городи. І хоч часто при цьому руйнується безліч невидимих ниточок, що з’єднували всі компоненти біоценозів у єдине ціле, в багатьох агробіоценозах існує певна рівновага між різними організмами, зокрема між корисними і шкідливими [11].

У всіх біоценозах, як природних, так і штучних, однією з найпоширеніших груп тваринного світу є комахи. За кількістю видів на нашій планеті їх більше, ніж усіх інших тварин і рослин, взятих разом[2]. Вчені підрахували що в середньому на 1 га плодово – ягідного саду припадає до 300кг комах, 3 – 4кг гризунів та 300 – 500г птахів[12]. Та справа не лише в кількості. Саме серед комах зустрічаються дуже небезпечні шкідники сільськогосподарських культур, а крім того, вони – переносники збудників багатьох хвороб не тільки тварин, а й людини. Тим часом, багато видів комах є надійними її помічниками. Це комахи - запилювачі, хижаки та паразити, які здатні обмежувати кількість своїх родичів, шкідливих для людини [6]. Число видів членистоногих, що пошкоджують ягідні культури в Поліссі і лісостеповій зоні, вважають найбільшим порівняно з видовим складом в інших зонах. Не знаючи про зв’язки між комахами в біоценозах – так звані біоценотичні зв’язки – дуже важко, а часом і неможливо розробити раціональні та безпечні для людини і біосфери в цілому заходи боротьби з шкідниками. Адже для цього треба врахувати природні регуляторні механізми в екосистемах, які в значній мірі залежать від складних взаємовідносин між рослиноїдними та паразитичними видами [5].

Звичайно, в наш час ідеальну картину саморегулюючих систем не завжди можна побачити навіть в умовах незайманої природи. Існує багато факторів, здатних порушити стабільність екосистеми, змінити фізіологічний стан рослин, зробити їх більш уразливими для шкідників. Тому спостерігаються спалахи масового розмноження шкідливих комах [11].

Шкідники поступово пристосовуються до пестицидного пресу. Надзвичайно висока плодючість рослиноїдних комах, здатність багатьох видів давати кілька поколінь протягом року сприяли тому, що змогли вижити найбільш стійкі форми. Створилась парадоксальна ситуація: застосовуючи нові, більш ефективні хімічні препарати, ми сприяємо виникненню не чутливих до них шкідників. Підтвердження цього – за весь час використання людством пестицидів не зник жоден вид шкідників [9].

Саме тому нині ведуться пошуки нових засобів боротьби з шкідниками, які б сприяли збереженню і всебічному використанню наших природних спільників. Один з перспективних напрямів у цих пошуках є біологічний метод боротьби з шкідниками, який передбачає цілеспрямоване використання паразитів, хижаків і збудників хвороб проти шкідливих комах. Згаданий метод ставить на службу людині принцип біологічного протиборства фітофагів (рослиноїдних комах) та їх природних ворогів, властивий усім екосистемам.

Проблеми масового розмноження шкідливих комах має виключно велике значення. Знання законів, які дозволяють управляти коливанням чисельності шкідників, необхідно для проведення зборів по зменшенні чисельності, а також для розроблення науково обґрунтованої теорії їх прогнозування [3]. Крім того, не дивлячись  на велику кількість робіт, до цих пір немає єдиної думки про причини  виникнення популяційно – динамічних циклів.

Під керівництвом О. О. Мігуліна вперше в Україні створено службу сигналізації і прогнозів шкідників. Згідно із завданням було виконано суцільне обстеження виноградників України, складено карту поширення Філоксери – Phylloxeridae, на основі чого було розроблено систему заходів захисту виноградників від цього шкідника [11].

Багато років присвятив докладному вивченню комах – шкідників плодових культур О.О. Гросгейм під час роботи на Мліївській садово - городній дослідній станції. Він опублікував свою оригінальну теоретичну працю «О массовых размножениях вредителей». Ця праця дістала високу оцінку відомих ентомологів: професорів О.Г. Лебедєва, Ф.О. Зайцева, В.П. Поспєлова і М.М. Троїцького [9].

Глибокому вивченні комах – шкідників плодових культур займався В.П. Васильєв, який детально описує біологічні особливості основних шкідників плодівництва, дає характеристику циклів їх сезонного розвитку, особливо вивчає умови розвитку І та ІІ покоління Плодожерки яблуневої – Carpocapsa (Laspeyresia) ponomella L. в умовах України незалежно від суми ефективних температур [11].

Робота Б.М. Литвинова «Численность и вредоносность Плодожерки яблонной», розкриває біологічні особливості Плодожерки яблуневої та шкодочинність, яку завдає яблуні в умовах Харківської області.

Шкідливі комахи пошкоджують усі органи плодових дерев – бруньки, квітки, плоди, гілки, стовбури, коріння. Пошкодження спричинюють порушення нормального росту, розвитку, періодичності плодоношення, зниження маси та якості врожаю. Немало видів є переносниками вірусних (Aphididae, Cicadellidae ) і грибних (Curculionidae, Tenthredinidae, Tortricidae) хвороб [1].

Багаторічні спостереження за шкідниками яблуні здійснювалися в умовах Краснокутської дослідної станції садівництва (Схід Лісостепу України) О.С. Тертишний відмітив 5 груп шкідників:

  • постійно небезпечні – Плодожерка яблунева, Квітоїд яблуневий, Склівка яблунева;
  • періодично небезпечні – Листокрутка, Міль - пістряка плодова, Щитівка яблунева комоподібна;
  • шкодять рідко – Клоп ягідний;
  • зустрічаються рідко – Галиця яблунева листкова;
  • потребують охорони – Бражник очковий, Ведмедиця сільська, Перламутрівка велика [5].

У галузі сільськогосподарської ентомології проводилися і тривають дослідження вченими кафедри зоології Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва.

Головний напрям досліджень кафедрами зоології та ентомології – пізнання закономірностей популяційної динаміки основних шкідників сільськогосподарських і лісових культур та розроблення основних елементів сучасного інтегрованого захисту рослин як керування динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів та цілеспрямованого застосування сучасних методів і засобів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища [11].

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

ЕКОЛОГО – ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА ЧУГУЄВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

Дослідження проводилися у 2015 році на територіях приватних плодових садів вулиці Литвинова та Карбишева міста Чугуєва Харківської області, де показані на рисунку (рис. 2.1.):

Місто Чугуєв – адміністративно-територіальний центр Харківської області. Розташований в північно-східній частині області. Площа – 1161,4км2. Населення – 88,6 тис.осіб, у тому числі міське – 66,5 тис.осіб. Щільність населення становить – 76 особи/км2.

Поверхня переважно рівнина, яка ускладнена ерозійно-структурними, балково-долинними та яружно-балковими формами. Переважає нахил поверхні з півночі на південь. Максимальна висота - 200м, мінімальна - 82м.

Територія міста розташована в межах Середньоросійської лісостепової фізико – географічної провінції, належать до вологої, теплої агрокліматичної зони.

Основна водна артерія – Сіверський Дінець, та його притоки – Уда, Мож, Великий Бурлук, Гнилиця. В районі побудовано 37 ставків із загальним водним дзеркалом 304 тис. га та розташована південна частина Печенізького водосховища.

Серед ґрунтів переважають чорноземи типові середньо гумусові, чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені, в заплавах річок-алювіальні, дернові, лучні, лучно0болотні, болотні та деревно-слабопідзолисті піщані ґрунти.

Природна лучно-степова рослинність майже не збереглася. Ліси займають 4552 га. Основні деревні породи – Сосна звичайна, Дуб звичайний, Вільха клейка, Вільха чорна, Яблуня лісова, Осика звичайна.

Відсоток природних та напівприродних територій становить 27,33.

У районі заповідано 9 територій місцевого значення: 8 заказників (3-ландшафтних, 1-ботанічний, 4-ентомологічних) та 1 заповідне урочище. Загальна площа територій природно-заповідного фонду складає 4131,7 га, що становить 3,56% від усієї площі району[10].

Місто Чугуєв є одним з найбільш розвинених і сприятливих центрів Харківської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

 

 

Матеріалом проекту є виявлений фітофаг Хрущ травневий східний (Melolontha hippocastani F.).

Методами дослідження:

  1. Огляд гілок, листя, квітів та стовбурів дерев. Огляд рослин робиться не лише з ціллю відшукування самих комах, а їх пошкоджень, які вони наносять рослинам.
  2. Косіння та ловіння сачком.
  3. Розкопування ґрунту під деревами.

Підрахунок хрущів проводили таким чином: поділили сад на шість зон. У кожній вибрали модельні і підрахували кількість жуків на ньому.

Зустрічаємість комах – шкідників визначали окомірно. У кожній вибрали модельні плодові дерева і підрахували кількість жуків на ньому. Склали разом і знайшли середнє арифметичне [4].

При обліку використовували п’ятибальну шкалу, результати яких зазначені у таблиці (табл. 3.1):

Таблиця 3.1.

Зустрічаємість шкідливої ентомофауни

 

Бал

Загальна чисельність і шкодо чинність

0

відсутність особин даного виду

1

зустрічались поодинокі особини

2

невелика кількість

3

середня кількість

4

зустрічались масово

В шкільній лабораторії Чугуївської ЗОШ І – ІІІ ступенів №2 вивчали еколого – біологічні особливості фітофага за визначником: [7, 8] з використанням бінокуляру МБС – 9, результати показані на рисунку (рис. 3.1.).

Рис. 3.1. Вивчення еколого – біологічних особливостей фітофагів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

 

 

4.1. Особливості формування шкідливої ентомофауни плодових культур

На території міста Чугуєва Харківської області плодові насадження закладали у 60 – 70 роки ХХ століття. Плодові дерева 30 – 40 річні (яблуні, груші, сливи, вишні, абрикоси) протягом багатьох років були перевірені в даній місцевості, володіють стійкістю до морозів, хворобам і шкідникам. В той час плодові сади відрізняються значним біорізноманіття тваринного світу: гніздяться десятки видів птахів, сформувались багаті комплекси комах.

Окремі зрілі плодові насадження своїм біорізноманіття не поступаються полезахисним лісовим смугам, паркам та іншим угрупуванням. На вулиці Литвинова та Карбишева розкорчовують старі дерева, так як нові сади раціональніше і дешевше закладати, а малопродуктивні старі дерева переводити до розряду паркових насаджень. Із старих садів комахи – поліфаги мігрують в сучасні приватні сади. Різноманітність шкідливої ентомофауни зумовлена і тим, що місто Чугуїв розташований в зоні лісостепу, тому у складі ентомофауни зустрічаються види характерні для північних кордонів. Основна маса шкідників завозиться у сади разом з посадочним матеріалом. Потрапляють шкідники разом з плодами, які раніше привозились з інших регіонів. Фауна саду формується також і за рахунок переміщення шкідливих багатоїдних видів з листяних порід дерев лісу та лісозахисних смуг. З іншого боку лісові ділянки та лісосмуги є джерелами членистоногих зоофагів. У садах зоофагам належить важлива роль у регулюванні чисельності шкідливої ентомофауни плодово – ягідних культур.

Таким чином, формування шкідливої ентомофауни плодового саду, яка представлена в основному поліфагами, вузько спеціалізованими видами (олігофагами) та шкідниками, що живляться лише одним видом поживи (монофагами) здійснювались за рахунок міграцій з лісових насаджень, завезенням з посадочним матеріалом. Також на формування фауни плодового саду впливають елементи зональності.

4.2. Еколого – біологічні особливості Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.)

Фенологічні спостереження за фітофагом плодових культур дали можливість виявити екологічні та біологічні особливості розвитку в умовах плодових садів вулиці Литвинова і Карбишева міста Чугуєва Харківської області.

Царство Тварини – Animalia

Тип Членистоногі – Arthropoda

Клас Комахи – Insecta

Підклас Крилаті - Pterygota.

Ряд Твердокрилі – Coleoptera

Родина Пластинчатовусі – Scarabaeidae

Вид Хрущ травневий східний – Melolontha hippocastani F.

Жуки 21 - 31мм завдовжки, тіло видовжено – овальне, чорного або червоно – бурого кольору; надкрила видовжено – овальні, з п’ятьма вузькими ребрами; передньоспинка бура; пігідій у західного травневого хруща витягнутий у довгий вузький відросток, у східного – прямовисний, витончений, заокруглений на верхівці; вусики 10 – членикові; у самця велика вигнута булава із семи однакових пластинок, у самки – невелика, 6 – членикові. Яйце розміром 1,5 – 2мм, кулясте, біле. Личинка – до 60мм, С – подібно вигнута, біла; голова світло – бура; вусики 4 – членикові; анальний отвір у вигляді поперечної щілини. Лялечка жовтувато – біла, з двома відростками на верхівці черевця.

Зимують личинки й жуки у грунті. Літ жуків починається в останній декаді квітня і триває більше місяця. Початок льоту збігається з початком розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків відмічається за температури ґрунту 9 – 140С на глибині 10см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень. Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі роки з низькою відносною вологістю повітря в період льоту жуки живляться зав’язями плодових культур – яблуні, сливи, абрикоса. Після спарювання самки зариваються в ґрунт на глибину 10 – 15см і відкладають  по 20 – 30 яєць у два – три заходи. Плодючість – 60 – 70 яєць.

Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть, не виходячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками та перегноєм. У весняно – літній період здійснюють горизонтальні та вертикальні переміщення, концентруючись у шарах ґрунту  з вологістю 6 – 7% і температурою 17 – 200С. У вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1м і глибше. Це пов’язано з невисокою холодністю личинок. Їх загибель починається за температури – 0,7 – 10С. Розвиток личинок триває 4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують живлення. Після третьої перезимівлі у червні – липні линяють востаннє і заляльковуються в земляній колисочці на глибині 20 – 50см. Лялечка розвивається 30 – 40 діб. Новоутворені жуки залишаються в земляній колисочці до весни.

Генерація чотирирічна. На крайньому півдні може бути трирічна. Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках.

Чисельність хрущів різко знижується в холодні й малосніжні зими внаслідок вимерзання личинок.

Таким чином аналізуючи еколого – біологічні особливості Хруща травневого східного Melolontha hippocatani F. – це поліфаг за типом живлення, результати зазначені у таблицях (табл. 4.1, 4.2) та показані на рисунку (рис. 4.1.):

 

Таблиця 4.1

 

Пошкодження плодових культур в умовах приватних садів вулиці Литвинова і Карбишева міста Чугуєва Харквської області

Вид комах – шкідників

Плодово – ягідні культури

Пошкоджені органи рослин

яблуня

груша

Вишня

слива

персик

Абрикос

Слива

малина

суниці

виноград

Хрущ травневий східний Melolontha hippocatani F.

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

Коріння – личинки; бруньки, листя, завязі – доросла особина (імаго)

 

Таблиця 4.2

 

Пошкодження плодових культур фітофагом в умовах приватних садів вулиці Литвинова і Карбишева міста Чугуєва Харквської області

 

 

Плодові культури

Кількість видів

Абсолютна

Відносна (%)

1.

Яблуня

125

23%

2.

Груша

88

16%

3.

Вишня

109

20%

4.

Слива

67

12%

5.

Абрикос

102

19%

6.

Персик

46

10%

 

Рис. 4.1. Пошкодження плодових культур фітофагом в умовах приватних садів вулиці Литвинова і Карбишева міста Чугуєва Харквської області

4.3. Заходи захисту плодових насаджень від фітофага

Серед заходів за доглядом плодових культур займає своєчасний і планомірний захист рослин від шкідливої ентомофауни. Досконала агротехніка для догляду за плодовими культурами й утримання ґрунту в саду, а також боротьба з хворобами підвищують стійкість насаджень до пошкоджень шкідниками. Усі заходи захисту на вулиці Литвинова і Карбишева проводять у чітко визначені періоди, пов’язані з розвитком шкідників і фенологією плодових дерев.

  •                 Весняний період. Наприкінці лютого – на початку березня під час відлиг провести побілку стовбурів і скелетних гілок. До розпускання бруньок за середньодобової температури понад 4 – 50С – обприскування дерев одним із овіцидів проти зимуючих личинок. У фенофазу відокремлення бутонів – рожевого бутона – обприскування дерев інсектицидами для придушення комплексу шкідників – листогризучих, сисних, довгоносиків, пильщиків. Знищення гусениць Червиці в’їдливої у стовбурах і гілках впорскуванням інсектициду в ходи шкідника.
  •                 Літній і осінній періоди. Систематичне збирання і видалення із саду падалиці та гнилих плодів. Вирізування й спалювання гілок, пошкоджених гусеницями Червиці в’їдливої. Корчування дерев, які загнили з різних причин. Після збирання врожаю і його реалізації – знищення непридатних у господарстві залишків пакувального матеріалу, а також прокладок із соломи і трави, які застосовуються для установлення читал, оскільки в них накопичуються гусениці плодожерок та інших шкідників.
  •                 Осінньо – зимовий період. Збирання і спалювання зимових гнізд білана і золотогузки. Зрізані яйцекладки кільчастого шовкопряда треба зберігати в пучках у підвішеному стані до весни для випуску із них яйцеїдів – теленомусів. Приваблення в сади комахоїдних птахів, підгодівля їх під час снігопадів.

4.4. Розробка практичних рекомендацій

З метою інформованості про необхідність збереження плодових культур від шкідливої ентомофауни матеріали роботи було використано для проведення відкритого заходу «Роль комах у екосистемах на прикладі Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F.)» (додаток А) для учнів 8-х класів Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 (рис.4.2).

 

 

 

 

 

 

Рис . 4.2. Роль комах у екосистемах на прикладі Хруща травневого східного (Melolontha hippocastani F

З метою попередження пошкоджень шкідниками плодових культур розроблено пам’ятку для власників плодових садів (додаток Б), та опубліковано статтю в соціальній мережі у міській групі «Тиичный Чугуев» як основа для розповсюдження інформації серед населення міста Чугуєва та Чугуївського району, результати якого показані на рисунку (рис. 4.3, 4.4.):

 

 

 

 

Рис. 4.3. Інформування населення міста Чугуєва та Чугуївського району

 

Рис. 4.4. Публікація статті в соціальній мережі у міській групі «Тиичный Чугуев»

Таким чином, сукупність заходів за доглядом плодових культур займає своєчасний і планомірний захист рослин від шкідливої ентомофауни. Надання якісного та об'ємного догляду, досконала агротехніка за плодовими культурами й утримання ґрунту в саду, а також боротьба з хворобами підвищують стійкість насаджень до пошкоджень шкідниками. Усі заходи захисту на вулиці Литвинова і Карбишева проводять у чітко визначені періоди, пов’язані з розвитком шкідників і фенологією плодових дерев.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

В екологічному проекті з’ясовоно вплив ентомофагів на плодові культури та показано перспективи застосування систем захисту від фітофага плодових культур.

У теоретичній частині було розглянуто і підтверджено, що шкідливі комахи знищують врожай сільськогосподарських культур, тому зараз в усьому світі найважливішу роль в боротьбі зі шкідниками відіграють пестициди, але разом із шкідниками гинуть і корисні види, що й порушує екологічну рівновагу в біоценозах. Саме тому нині ведуться пошуки нових засобів боротьби зі шкідниками, які б сприяли збереженню і всебічному використанню природних спільників. Науковою основою захисту рослин є сільськогосподарська ентомологія, екологія і фітопатологія.

У практичному дослідженні на територіях приватних плодових садів вулиці Литвинова та Карбишева міста Чугуєва Харківської області було виявлено особливості формування шкідливої ентомофауни плодових культур. Формування шкідливої ентомофауни плодового саду, яка представлена в основному поліфагами, вузько спеціалізованими видами (олігофагами) та шкідниками, що живляться лише одним видом поживи (монофагами) здійснювались за рахунок міграцій з лісових насаджень, завезенням з посадочним матеріалом. Також на формування фауни плодового саду впливають елементи зональності.

Досліджено еколого - біологічні особливості домінуючого виду фітофага. Аналізуючи еколого – біологічні особливості Хруща травневого східного Melolontha hippocatani F. – це поліфаг за типом живлення.

Проаналізувано та обґрунтувано системи захисту від шкідника плодових культур. Сучасні методи захисту плодово – ягідних культур: агротехнічний, селекційно – генетичний, біологічний, біотехнічний, хімічний, інтеграційний.

З метою попередження пошкоджень шкідниками плодових культур розроблено пам’ятку для власників плодових садів, та опубліковано статтю в соціальній мережі у міській групі «Тиичный Чугуев» як основа для розповсюдження інформації серед населення міста Чугуєва та Чугуївського району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

  1. Белецкий Е. Н., Байдык Г. В., Евтушенко Н. Д. Сельскохозяйственная ентомология. – Х.: Харьк. гос. аграр. ун – т, 1997. – 205 с.
  2. Белова Н. К. Защита растений. – М.: МГУ, 2004 – 202 с.
  3. Бобяк Н. П., Шелестова В. С. Моделювання чисельності і шкодочинності популяцій яблуневої плодожерки за допомогою агроекологічних факторів – Ніжин: Укр. ентом. тов, 2003, - 142 с.
  4. Бойчук Ю. Д., Бугай О. В, Маркіна Т. Ю. Робоча програма та методичні рекомендації до навчально - польової практики з курсу зоології безхребетних. – Х.: ХДПУ, 2003. - 30 с.
  5. Гадзало Я. М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у північно – західному Лісостепу і Поліссі України. – Львів: Світ, 1999. -  183 с.
  6.  Головко В. О., Злотін О. З., Мєшкова В. Л. Сільськогосподарська екологія. – Х.: Еспада, 2009. – 624 с.
  7.  Гусєв В. І., Єрмоленко В. І. Атлас комах України. - К.: Радянська школа, 1962. – 304 с.
  8.  Гусев В. И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. - М.: Лесная пром – сть, 1984.
  9. Исаичева В. В. Защита растений от вредителей. – М.: Колос, 2002. – 472 с.
  10.  Клімов О. В., Вовк О. Г., Філатова О. В. Природно - заповідний фонд Харківської області. - Х.: Райдер, 2005. - 304 с.
  11.  Литвинов Б. М., Євтушенко М. Д. Сільськогосподарська ентомологія.- К.: Вища школа, 2005. – 413 с.
  12.  Яновський Ю. П. Основні шкідники зерняткових культур у розсадниках і захист рослин від них у лісостепу України. – Корсунь – Шевченківський: Ірена, 2002. – 299 с.

Додаток А

 

Відкритий захід

 «Роль комах у екосистемах на прикладі Хруща травневого східного

(Melolontha hippocastani F.)»

для учнів 8-х класів Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

Садок вишневий коло хати.

Хрущi над вишнями гудуть…

Т.Г. Шевченко

В Україні відмічено близько 400 видів шкідливих комах, які пошкоджують плодові насадження. У напрямку від північної до південної зони плодівництва змінюється видовий склад, число поколінь окремих видів та ступінь їх шкодочинності.

Шкідливі комахи знищують п’яту частину врожаю сільськогосподарських культур, тому зараз в усьому світі найважливішу роль в боротьбі зі шкідниками відіграють пестициди. Активне використання широкого асортименту хімічних речовин допомагає зберегти врожай, але з кожним роком дедалі більше відчувається наслідки їх небажаного впливу на навколишнє середовище. Разом із шкідниками гинуть корисні види, що й порушує екологічну рівновагу в біоценозах. Саме тому нині ведуться пошуки нових засобів боротьби зі шкідниками, які б сприяли збереженню і всебічному використанню наших природних спільників. Науковою основою захисту рослин є сільськогосподарська ентомологія, екологія і фітопатологія.

Плодівництво є актуальне серед приватного господарства. Серед плодових культур яблуня, вишня, абрикоса займає перше місце. Але отриманню високоякісної продукції плодових культур перешкоджає велика кількість різних шкідників та хвороб, особливо в сучасних умовах.

Вивчення та дослідження впливу сучасних типів садів та сортового складу дерев на формування фауни шкідливих фітофагів на території міста Чугуєва, є важливо, тому що це дозволить виявити особливості фауністичного складу, а значить біологічно правильно застосовувати заходи по захисту від шкідників найбільш поширених і цінних плодових культур в садовому агроценозі, тому дані дослідження є актуальними.

Фенологічні спостереження за фітофагом плодових культур дали можливість виявити екологічні та біологічні особливості розвитку в умовах плодових садів вулиці Литвинова і Карбишева міста Чугуєва Харківської області.

Царство Тварини – Animalia

Тип Членистоногі – Arthropoda

Клас Комахи – Insecta

Підклас Крилаті - Pterygota.

Ряд Твердокрилі – Coleoptera

Родина Пластинчатовусі – Scarabaeidae

Вид Хрущ травневий східний – Melolontha hippocastani F.

Жуки 21 - 31мм завдовжки, тіло видовжено – овальне, чорного або червоно – бурого кольору; надкрила видовжено – овальні, з п’ятьма вузькими ребрами; передньоспинка бура; пігідій у західного травневого хруща витягнутий у довгий вузький відросток, у східного – прямовисний, витончений, заокруглений на верхівці; вусики 10 – членикові; у самця велика вигнута булава із семи однакових пластинок, у самки – невелика, 6 – членикові. Яйце розміром 1,5 – 2мм, кулясте, біле. Личинка – до 60мм, С – подібно вигнута, біла; голова світло – бура; вусики 4 – членикові; анальний отвір у вигляді поперечної щілини. Лялечка жовтувато – біла, з двома відростками на верхівці черевця.

Зимують личинки й жуки у грунті. Літ жуків починається в останній декаді квітня і триває більше місяця. Початок льоту збігається з початком розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків відмічається за температури ґрунту 9 – 140С на глибині 10см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень. Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі роки з низькою відносною вологістю повітря в період льоту жуки живляться зав’язями плодових культур – яблуні, сливи, абрикоса. Після спарювання самки зариваються в ґрунт на глибину 10 – 15см і відкладають  по 20 – 30 яєць у два – три заходи. Плодючість – 60 – 70 яєць.

Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть, не виходячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками та перегноєм. У весняно – літній період здійснюють горизонтальні та вертикальні переміщення, концентруючись у шарах ґрунту  з вологістю 6 – 7% і температурою 17 – 200С. У вересні личинки заглиблюються в ґрунт на 1м і глибше. Це пов’язано з невисокою холодністю личинок. Їх загибель починається за температури – 0,7 – 10С. Розвиток личинок триває 4 роки. Після кожної перезимівлі личинки піднімаються у верхні горизонти ґрунту, переходять у наступний вік і продовжують живлення. Після третьої перезимівлі у червні – липні линяють востаннє і заляльковуються в земляній колисочці на глибині 20 – 50см. Лялечка розвивається 30 – 40 діб. Новоутворені жуки залишаються в земляній колисочці до весни.

Генерація чотирирічна. На крайньому півдні може бути трирічна. Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках.

Чисельність хрущів різко знижується в холодні й малосніжні зими внаслідок вимерзання личинок.

Таким чином аналізуючи еколого – біологічні особливості Хруща травневого східного Melolontha hippocatani F. – це поліфаг за типом живлення

Серед заходів за доглядом плодових культур займає своєчасний і планомірний захист рослин від шкідливої ентомофауни. Усі заходи захисту на вулиці Литвинова і Карбишева проводять у чітко визначені періоди, пов’язані з розвитком шкідників і фенологією плодових дерев.

 

Додаток Б

Пам’ятка для власників приватних плодових садів

  •                 Весняний період. Наприкінці лютого – на початку березня під час відлиг провести побілку стовбурів і скелетних гілок. До розпускання бруньок за середньодобової температури понад 4 – 50С – обприскування дерев одним із овіцидів проти зимуючих личинок. У фенофазу відокремлення бутонів – рожевого бутона – обприскування дерев інсектицидами для придушення комплексу шкідників – листогризучих, сисних, довгоносиків, пильщиків. Знищення гусениць Червиці в’їдливої у стовбурах і гілках впорскуванням інсектициду в ходи шкідника.
  •                 Літній і осінній періоди. Систематичне збирання і видалення із саду падалиці та гнилих плодів. Вирізування й спалювання гілок, пошкоджених гусеницями Червиці в’їдливої. Корчування дерев, які загнили з різних причин. Після збирання врожаю і його реалізації – знищення непридатних у господарстві залишків пакувального матеріалу, а також прокладок із соломи і трави, які застосовуються для установлення читал, оскільки в них накопичуються гусениці плодожерок та інших шкідників.
  •                 Осінньо – зимовий період. Збирання і спалювання зимових гнізд білана і золотогузки. Зрізані яйцекладки кільчастого шовкопряда треба зберігати в пучках у підвішеному стані до весни для випуску із них яйцеїдів – теленомусів. Приваблення в сади комахоїдних птахів, підгодівля їх під час снігопадів.

 

doc
До підручника
Біологія 7 клас (Довгаль І.В., Ягенська Г. В., Жолос О. В., Ходосовцев О. Є., Костіков І. Ю., Волгін С. О., Додь В. В., Сиволоб А. В., Скрипник Н.В., Толстанова Г. М.)
Додано
4 березня
Переглядів
127
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку