Матеріали "Інклюзивна освіта"

Практичне завдання № 3

1. Дайте визначення терміну «команда» та опишіть основних членів/їх функції шкільної команди в інклюзивному закладі освіти.

Команда – це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.

У закладі загальної середньої освіти:

- постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі - батьки) дитини з ООП тощо;

- залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

2. Дайте визначення терміну «команда» та опишіть основні види команд.

Команда – це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.

Консультативні команди. Вони створюються для того, щоб розширити інформаційну основу для прийняття управлінських рішень. Це різного роду комітети і ради, круглі столи, гуртки якості. Тут виробляються різні пропозиції і рекомендації. Для таких команд характерна низька ступінь координації з іншими підрозділами організації. Їх робочі цикли можуть бути і короткими, і довгими в залежності від ситуації, що склалася.

Виробничі команди. Вони відповідальні за виконання повсякденних операцій, здійснюваних в організації. Мінімальна підготовка для виконання рутинних завдань пояснюється низьким ступенем технічної спеціалізації. У таких випадках високий рівень координації дій, тому що робота переходить від однієї команди до іншої. Наприклад, бригада технічного обслуговування рейкового шляху потребує свіжої інформації від бригади, яка обслуговує поїзд, про необхідний ремонт. До цієї категорії відносять монтажні і шахтарські бригади, льотні екіпажі, групи обробки даних. Підсумком роботи таких команд є випуск певної продукції, надання послуг, ремонт обладнання. У виробничих командах є високий ступінь координації з іншими організаційними підрозділами, а їх робочі цикли зазвичай повторюються.

Проектні команди. Вони вимагають креативного вирішення проблем, часто включають спеціалізовані знання. Наприклад, для розробки нової марки літака необхідна проектна команда, що включає в себе інженерів-конструкторів, виробничників, фахівців з маркетингу та фінансів, замовників. До цієї категорії відносяться також дослідницькі групи і групи планування, архітектурні та інженерна команди, різні оперативні групи. Підсумками роботи проектних команд є різного роду плани, проекти, дані досліджень і звіти. Цикл життєдіяльності такої команди триває до тих пір, поки не закінчується повна розробка проекту. Ступінь координації дій з іншими підрозділами невисока, за винятком крос-функціональних підрозділів (в цих випадках координація необхідна).

Групи дії. Цей тип команд може бути представлений спортивними командами, хірургічними бригадами в госпіталях, експедиціями альпіністів, кінознімальна групами, комітетами для переговорів між менеджментом і профспілками, спеціальними поліцейськими підрозділами. Підсумками роботи таких команд є відповідні місії, експедиції, контракти, судові процеси, кінофільми, хірургічні операції і т.д. Вони існують лише протягом періоду своєї діяльності, але через деякий час можуть з'являтися знову майже в тому ж самому складі. Участь в них вимагає попереднього навчання або будь-якої спеціальної підготовки.

3. Дайте визначення спільному викладанню та опишіть його основні форми.

Спільне викладання – це така організація навчання у класі, коли спеціалісти (учитель та спеціальний педагог чи асистент учителя) разом здійснюють викладання в єдиному фізичному просторі (класі), у різноманітній за складом групі учнів, серед яких є діти з особливими освітніми потребами.

Цей спосіб викладання використовується як для задоволення потреб окремих учнів, так і для покращення ефективності викладання в цілому для всіх школярів.

Основними компонентами ефективної практики спільного викладання є:

- Спільні узгоджені цілі. Визначення навчальних цілей підчас планування та їх узгодження є однією з важливих умову спішного спільного викладання.

- Спільні цінності та переконання. Педагоги повинні мати не тільки спільне бачення «чого навчати», а і спільне розуміння процесу навчання учнів. Присутність двох педагогів забезпечує різні знання, навички та ресурси, що дає змогу самим учителям навчатись один в одного. Спільне розуміння процесів викладання й навчання є одним з результатів і необхідних компонентів практики спільного викладання.

- Рівноцінність учасників. Рівноцінність обох педагогів досягається тоді, коли кожний з них відчуває, що його/ її знання та досвід цінуються. Повага до свого колеги є запорукою досягнення паритету у своїй діяльності.

- Спільне лідерство.

- Співпраця. Очевидно, що спільне викладання передбачає насамперед співпрацю. Тому доцільно зупинитись на цьому компоненті детальніше.

Основними характеристиками співпраці у процесі спільного викладання є: особиста взаємодія, позитивна взаємозалежність, міжособистісні навички, моніторинг прогресу та індивідуальна підзвітність.

4. Прочитайте приклад з практики описаний нижче, дайте відповіді  на запитання.

1. Шестирічний Іванко майже має проблеми із зором, він може розрізняти світло, темні предмети, однак не може визначати своє положення у просторі за допомогою зору. Хлопчик пересувається, торкаючись рукою стін або меблів.

Які зміни необхідно зробити у класній кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб хлопчика? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

Можливо зробити класну кімнату в шаховому стилі, дитина зможе розрізняти предмети чіткіше і їй буде зручніше пересуватись. Використовувати при навчанні предмети та таблиці які можна розмістити на парті.

2. У шестирічної Валентини дитячий церебральний параліч і вона пересувається в інвалідному візку, у неї спостерігаються проблеми дрібної моторики рук. У дівчинки відмінний інтелектуальний і соціальний розвиток. Валентина спроможна сидіти без сторонньої підтримки, однак їй потрібна допомога під час пересування.

Які зміни необхідно зробити у груповій кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб дівчинки? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

Поставити парти і мебель в цілому з урахуванням розміру візка. Використовувати предмети які можна тактильно досліджувати ( виготовлення різних предметів з пластиліну, кінетичного піску для розпрацювання моторики)

3. Ганні дуже подобається малювати. У дівчинки від народження уражений слух і вона змушена користуватися слуховим апаратом. Інколи діти думають, що Ганна їх ігнорує, хоча насправді вона часто не чує і не помічає їхніх звертань, якщо не дивиться безпосередньо на них?

Які зміни необхідно зробити у груповій кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб дівчинки? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

В класі повішати більше стендів, різних схем, карт і використовувати їх в навчанні. Так буде візуальне сприйняття і дитина буде розуміти матеріал і при цьому не хвилюватись.

4. Сергій – моторний хлопчик з дуже доброю координацією рухів. Проте, у хлопчика спостерігаються проблеми з концентрацією уваги. Це особливо помітно під час групових занять, коли наявна велика кількість візуальних відволікаючих чинників.

Які зміни необхідно зробити у класній кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб хлопчика? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

Прибрати зайві предмети інтер’єру. Робити командні та парні заходи, напарник буде звертати увагу хлопчика. Можливо брати хлопчика на аудиторію в якості помічника вчителя.

5. Діна – кумедна й артистична дівчинка, в якої раніше спостерігалися прояви агресивної поведінки. Вона здатна працювати над завданням тривалий час, однак інколи швидко засмучується і починає гніватися. Батьки дівчинки побоюються, що у такі моменти вона може зашкодити собі або іншим дітям.

Які зміни необхідно зробити у груповій кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб дівчинки? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

Прибрати монотонність навчання та додати нових способів донесення знань до діток.

6. Віктор – допитливий, але відлюдькуватий хлопчик, якому подобається гратися на самоті. Особливо йому подобається гратися з конструктором, будуючи різні споруди. Віктор не розмовляє, але слух у нього нормальний. Хлопчик розуміє прості звертання, але його реакції нестабільні. Батьків хлопчика поінформували, що у їхнього сина спостерігаються розлади аутичного спектру.

Які зміни необхідно зробити у груповій кімнаті, які засоби навчання слід використати, яких заходів вжити для задоволення особливих потреб дівчинки? Які особливості навчальної діяльності такої дитини потрібно врахувати вчителю?

Можливо створити момент успіху. Наприклад зробити конкурс на кращу споруду з конструктору, і зробити його командним. Колектив який буде з хлопчиком буде бачити його освіченість, буде давати можливість йому розкриватись. І таким чином у нього будуть з’являтись друзі.