„ Мати – символ добра на землі ” Сценарій до Дня матері

„ Мати – символ добра на землі ”

Сценарій до Дня матері

 

 «Співаймо разом»

1. Коли неспокій у моїй душі, У відчай я від цього не впадаю.

 Нагадую про чарівні пісні І їх співаю, з гордістю співаю.

Про рідний край, Волинський рідний край, Що кличе нас до себе знову й знову, Про запашний про диво-коровай. Про рідну мову, українську мову.

Приспів: Співаймо разом, співаймо всі,

                Бо пісня нам дарує крила.

                Співаймо рідні свої пісні,

                Я українка і тим щаслива!

                Співаймо друзі, співаймо всі

                Бо пісня нам дарує крила.

                Найкращі в світі у нас пісні

                Чарує душу мова солов'їна!

2. Про шепіт я співаю колосків, Що запашний дарують хліб щороку.

А ще співаю про своїх батьків, Без них не можу я зробити й кроку.

А ще у пісні молюся не раз До Матінки Святої і до Бога,

Нехай вони благословляють нас На Божий шлях, на праведну дорогу.

1-й Вед. День Матері припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами і виряджає у дорогу життя, праці і радості.

2-й Вед. Травень – місяць Пречистої Діви Марії, що благословляє у хресну путь Сина, який став спасителем людства. До матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги.

1-й Вед. Де живе твоя мати – там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі.

2-й Вед. Рід, родина, сім’я. Ці слова рідні і близькі для всіх. З давніх-давен хороший рід прославлявся у піснях.

 «Батьки мої»

1. Серце, що біль відчуває, Що завжди научає мене,

Серце, яке зігріває, Що за руку в світі веде.

Ви найбільше, Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки, Рідні мої!

Ви завжди біля мене, Вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, Батьки мої!

Приспів: Нехай усмішка тепла не зникає,

               Вона дарує радість і тепло,

                Нехай Господь завжди Вам помагає

                За ваше щире батьківське добро,

                Батьки мої!

2. Низько я Вам уклонюся, Ви мене на світ привели.

Богу за Вас помолюся, Бо я з Вами не знаю біди.

Ви найбільше, Що маю в цьому житті.

Я люблю Вас батьки, Рідні мої!

Ви завжди біля мене, Вдень і вночі,

Ви ночей не доспали, Батьки мої!

3. Ви найбільше, Що маю в цьому житті.

          Я люблю вас батьки, Рідні мої!

          Ви завжди біля мене, Вдень і вночі,

          Ви ночей не доспали, Батьки мої!

1-й Вед. Мама, матуся, матінка ... Чарівне, ніжне, щире слово вертає нас до батьківської оселі, де пройшли твої найкращі днини. Мати – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів – мільйони, і кожна з них несе в серці любов. Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої матусі зранку і до світанку, з дитинства раннього до старості глибокої.

2-й Вед. Лебедина мамина пісня... вона оповита ласкою, загорнена тугою, заколисана серцем. Матері – прекрасні, коли підносять дитину до грудей. І кожен каже: „ Найкраща мама – моя ”, бо безмежна її ніжність. Якби було стільки доброти, скільки випромінює серце матері, зло згинуло б.

1-й Вед. Найкраще слово на Землі – мама. Це найперше слово, яке вимовляє людина, і воно звучить всіма мовами світу однаково ніжно. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все вміють. У мами найвірніше і найчутливіше серце, в ньому не гасне любов, воно ніколи не буває байдужим.

«Донечка»

1. Сонечко, сонечко золотом сія,

Дощиком, дощиком умивається.

Я ж твоя донечка і до тебе я

Лагідно, лагідно посміхаюся.

Я ж твоя донечка і до тебе я

Лагідно, лагідно посміхаюся.

2. Зірочка, зірочка сяє голуба,

Сріблом небаченим розсипаться,

Я ж твоя донечка і до тебе я

Лагідно, лагідно посміхаюся.

Я ж твоя донечка і до тебе я

Лагідно, лагідно посміхаюся.

3. Пісеньку, пісеньку, пісеньку свою

Подарувати тобі намагаюся.

Рідна матусенько, я тебе люблю,

І до тебе лагідно пригортаюся.

Рідна матусенько, я тебе люблю,

І до тебе лагідно пригортаюся.

2-й Вед. Мамо, вечір догоряє, Виглядає тебе роса. Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза.

1-й Вед. Сад вишневий на порі Повернулись журавлі, А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі.

2-й Вед. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою Дивом-казкою, Юним соняхом, -  Сива ластівко, Сиве сонечко.                            

«Мама»

1. Хто мене зігріє в темну ніч? Хто мені тихенько заспіває?

Ми з тобою, мамо, віч-на-віч. Знаю я, що кращої немає.

Хай минають дні, летять роки I, нехай, складне стає так просто.

Може вже й доросла я?

              Приспів: Я не буду казати Та знай: ми блукаємо між світами.

                             Але там, де у неба є край Чути пісню моєї мами.

                             Я не буду казати Та знай: ти у мене одна єдина.

                             Тільки ти чекай. Мамо, я до тебе лину!

2. Хто мене зігріє в темну ніч? Доля, мов ріка, така глибока.

Тільки ми з тобою віч-на-віч, Ніжна моя мамо синьоока.

Хай минають дні, летять роки I, нехай, cкладне стає так просто.

Може вже й доросла я?

 

   Мама – перше слово вимовлено мною!

   Мама – перша подруга моя!

   Мамо, все святе пов’язане з тобою,

   Мамо, лиш у тебе вірю я!

 «Мамо»

1. Пташенята у гнізді – мамо, мамо, 
   Тягнуть крилечка малі – мамо, мамо, 
   Перше слово , перший крок – мамо, мамо, 
   Перший у житті урок - мамо, мамо 

Приспів: 
Ти – моя ластівка, я твоя дитина, 
Найдорожча у житті –матінко єдина

2. Сонце світить все росте- мамо, мамо 
   Ти як сонце золоте- мамо, мамо 
   Перше слово, перший крок- мамо, мамо 
   Перший у житті урок- мамо, мамо 

 

   Уклін тобі, тобі пошана,

   В цей день святковий, люба неньо,

   За ті важкі години ранні,

   За золоте твоє серденько,

   Щоб все віддало в любім зриві,

   Щоб тільки ми були щасливі.

   Можна у світі багато зробити –

   Перетворити зиму на літо.

   Можна море й океани здолати,

   Гору найвищу штурмом узяти,

   Можна пройти крізь пустелі і хащі,

   Тільки без мами не можна нізащо,

   Бо найдорожче стоїть за словами –

   „ В світі усе починається з мами! ”                     

2-й Вед. Наше життя починається з матері – найріднішої, найближчої нам людини. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це книга життя, з якої ви вирушаєте в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашими ліжками, коли ви були маленькими! Скільки сил віддала вона, коли підросли! Подумайте як багато зробила для вас ваша мама! Адже мама готова пожертвувати всім аби її донці чи синові було добре.

«Мамо»

1. Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама,

З доріг далеких і чужих порогів

Ми їдемо у місто, де нас чекає мама,

Ми завжди повертаємось додому.

Так часто не встигаєм сказати, що хотілось,

Бо час розлуки нас наздоганяє,

В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось,

В якому мама завжди нас чекає.

Приспів:      Будь здорова, мамо,

Будь щаслива, мамо,

Найвірніший і найкращий друг.

Не сумуй так, мамо,

Не тривожся, мамо,

Бо любов твоя рятує від розлук.

2. Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш,

Які б нас не спіткали буревії,

Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш,

Що сповнене любові і надії.            Приспів. (2)

1-й Вед. А чи завжди ми цінуємо мамині турботи про нас? Звичайно, материнську любов і турботу оцінимо значно пізніше.

2-й Вед. Ніхто не вміє так глибоко приховувати свої страждання і муки як мати. І ніхто не вміє так холоднокровно не помічати того, що відбувається з матір’ю, як діти. Вона не скаржиться – значить їй добре.

1-й Вед. Пригадайте скільки даремних хвилювань ми завдаємо мамі, коли засидівшись у гостях, пізно повертаємось додому, а не в обіцяний час. Коли б ви бачили, якою тривогою сповнені мамині очі! Як насторожено прислухається вона, коли чекає нас із дискотеки!

2-й Вед. Якби ми все це бачили і відчували, то завжди намагалися б повернутися вчасно або кимось передати про своє запізнення. Хіба мамина любов, всі її турботи не варті такої маленької уваги до неї. Так, варті. Якою радістю буде вияв уваги, й турботи з вашої сторони. Як мама радіє, що в неї росте турботливий син чи донька.

«Палала»

1. Вітер на тополі всі гілки зламав,

Він, як я, у долі щастя свого питав:

У ставку – лілеї, у очах – любов,

А десь там над нею зорі падають знов.

Приспів:      Я й не знала та й

Палала, палала, палала

У моєму небі зірка!

Падала, падала, падала

Та й казали люди "гірко!".

Думала, думала, думала

Збережу своє кохання,

Я кажу: "Ти люби мене

Вперше, як востаннє!"

2. Ой, вітер, мій вітер, не ламай гілок,

Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок!

У ставку лілеї день і ніч цвітуть,

Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь!

 

1-й Вед. З чого починається любов до землі, до своєї держави – нашої України? З відчуття любові до матері, батька, до рідних та близьких. Усі ми зобов’язані любити ближнього, бо живемо на одній землі.

   Україна в білих селах, у густих садочках,

   У хрещатому барвінку, у синіх квіточках.           

            Україна в рідній мові і в пісні прекрасній.

   Україна в рідній школі, майбутності ясній!

   Я чую твій голос, пшеничний твій колос.

   У душу мені засіває зерно,

   Моя Україно, білявко-хатино,

   Пізнати тебе мені щастя дано.

«Мамина пісня»

1. В садок вишневий ніжні солов'ї
   І двір порослий густо споришами
   Навіки вічні у душі моїй
   Немов пісні які співала мама
   Немов пісні які співала мама, мама

Приспів: В тих піснях калина, мова солов'їна
Дума журавлина, золото пшениць
В тих піснях кохання, зустріч і прощання
Кришталеві ранки, сяєво зірниць

2. Спадав їй тихий вечір на плече
Зозуля у гаю роки кувала
Світили зорі ясні щоб іще
Матуся свою пісню дарувала
Матуся свою пісню дарувала, дарувала

3. І завмирали в тиші солов'ї
Трава стелилась росяна шовкова
А пісня птахом линула в гаї
Бриніла втішно, ніжно, малиново
В душі моїй звучить матусі мова, мова

 

   Якби зібрати всі слова земні,

   Ми б вибрали прості і невисокі,

   Щоб ваші діти трояндами цвіли,

   Щоб не були в житті ви одинокі.

   Хай не спішать літа на ваш поріг,

    Хай повсяк час здоров’я прибуває,

   Ми ніжно любим вас і від душі

   Всього найкращого бажаєм.

   Найкращі дні для наших матерів –

   це дні, коли щасливі їхні діти.

   Від нас залежить, скільки днів таких

   Ми можемо для матері зробити.

   Даруймо ж радість нашим матерям,

   Бо їм турбот і горя вистачає.

 

 Інсценізація вірша „ Мамо чому? ”

 Син.   Чом у тебе у косі ясна

  Забриніла раптом сивина?

 Мати. Од любові, од надії –

  Ти ж один у мене сину мій.

 Син.   А в бабусі голова біліш –

  Тож мене бабуся любить більш?

 Мати. В неї діти – доньки і сини –

  Додають сердешній сивини. 

 Син.   Чом же тьотя біла, як зима,

  В неї діток не було й нема?

 Мати. Так, синочку, біла геть вона,

   Бо нудьгує цілий вік вона.  

 «Сорочка мамина»

1. Мені сорочку мама вишивала,

Неначе долю хрестиком вела.

Щоб я лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була.

Виконуй, доню, - мама говорила,

Закони Божі істини прості:

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

Приспів: А сорочка мамина біла-біла,

     А сорочка мамина серцю мила,

     А сорочка мамина зігріває,

    Я її до серденька пригортаю.

2. Літа, неначе птахи пролітають,

Вже донечки, як квітки навесні.

Я їм сорочку білу вишиваю,

Як вишивала матінка мені.

Виконуй, доню, - мама говорила,

Закони Божі істини прості:

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

Приспів: А сорочка мамина біла-біла,

     А сорочка мамина серцю мила,

     А сорочка мамина зігріває,

    Я її до серденька пригортаю.

 

На тобі сорочечку білу-білу,

На тобі сорочечку серцю милу,

Будеш її зраночку зодягати,

Буде тебе серденько зігрівати.

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я ії до серденька пригортаю.

Я ії до серденька пригортаю.

 

2-й Вед. Сьогодні на нашому святі присутні дуже почесні гості. Це молоді, красиві, любі наші бабусі. Яке ніжне, лагідне пестливе це слово. І ми, онуки, мабуть, у двічі дорожчі за дітей. Бо правду кажуть в народі: діти — це діти, а онуки — це справжні діти. Тож, любі, дорогі наші, милі бабусі, щиро вітаємо Вас із цим світлим материнським святом. Добра Вам, щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей та онуків. І хай ця любов повернеться до Вас сторицею.
 

Сьогодні ми вітаємо бабусь, 
Без них нелегко жити, 
Я всім бабусям поклонюсь, 
Всім дарую квіти.

Дай бабусю поцілую 
Сивину твого волосся. 
Теплим диханням зігрію 
Снігом вибілені коси.

Над усе, над все на світі 
Я бабусеньку кохаю. 
А в оце велике свято 
Гараздом вітаю.

Без журби та у здоров’ї 
Жити, дай Вам Боже. 
А віддячити бабусі 
Бог мені поможе.

 

 «Дякую бабусю за таку матусю»

1. В село до бабусі із міста тікаю,

Щоб з нею побути хоть мить,

Бо я розумію і добре це знаю:

Вона - роду нашого нить.

Прекрасну матусю мені народила,

Найкращу на цілій землі.

Вона така ніжна, вона така мила,

Без неї не бути мені...

Приспів: Дякую бабусі за таку матусю!        |

Господи, за це хвала -              |

За робочі руки, за любов до внуків, |

Щоб ще довго нам жила!              | (2)

2. Роки пролітають над світом птахами,

Думками до моря пливуть.

Побудьте, бабусю, хоть трохи ще з нами -

Милуйтесь, як внуки ростуть.

В житті все бувало,

Та знаю, що гідно старались прожити життя.

Бажаю, бабусю, щоб ви були свідком,

Як стану бабусею я!

„ Заповіт сину ”  Ти добре, сину, проживеш,

    Як знатимеш, куди, ідеш,

    І як зумієш там, де став,

    Стояти так, щоб не упав.

    Ти добре, сину, проживеш,

    Коли нікого не пригнеш

    І пройдеш так життєйську путь,

    Щоб ані бити, ні битим буть.

    Ти добре, сину, проживеш,

    Як сироті сльозу утреш,

    Слабких від сильних захистиш,

    Живих із духом підкріпиш

    Ти чесно, синку, проживеш,

    Коли з неправдою порвеш.

    Бо правдою ти пройдеш світ –

    Це мій святий тобі завіт.

«Сину, сину ангел мій»

1. Коли ясніють очі і вуста

Зникають мої суми і тривоги,

Коли твоїм дзвіночком сміх луна,

Тоді завжди я щедро вдячна богу.

Приспів: Сину, сину, сину, ангел мій,

Я тобі щасливу зичу долю,

Ти добре серце матимеш в житті,

А я, а я пишатимусь тобою.

2. До мене, мій синочку, пригорнись,

Навчу тебе обходити печалі,

Ти тільки всьому щиро усміхнись,

Цим захистиш себе й мене надалі.

Приспів. (3)

Сину, сину, сину, ангел мій,

Я тобі щасливу зичу долю,

Ти добре серце маєш у житті,

І я завжди пишатимусь тобою,

І я завжди пишатимусь тобою...

 

1-й Вед. У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір’ю. На одинці з рідними ми почуваємося щасливими, не дивлячись на те, хто є наші батьки. І ніхто не має права засуджувати своїх батьків, бо вони дали нам життя. Тому кожен у хвилину образи повинен твердити: „ Своєю появою на світ я завдячую Тобі ... ”

2-й Вед. Треба берегти коріння роду, рід. Хто ж його береже, хто берегиня роду? Головною берегинею роду була мати, її святою називали. Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. Мама – всьому початок. Поети і композитори у багатьох своїх творах оспівують силу, красу і ніжність матері – наймилішої, найдорожчої, найкращої людини для нас.

«Калина»

1. Я не перший день тебе люблю.  Але все одно любов мою. 
   Холодно, не помічаєш ти.  Не даруєш квітів, як завжди. 
   За тобою ходжу наче тінь.  И чекаю так на погляд твій. 
   Тільки слів сказати, що люблю.  Не знайду... 

Приспів: Цвіте калина біля джерела. 
Цвіте черемха, але тільки я. 
Я так сумую без твоїх очей. 
Без тебе я... 
А ти проходиш поруч, як завжди. 
Мене не бачиш, як ніколи ти. 
Ти моє щастя, ти любов моя. 
І біль моя... 

2. Сонце не зустріне місяця, 
Ми, як літо і зима. 
Ти почуй мене, коханий мій, 
Найрідніший, дорогий. 
Мрії ти мої не розбивай. 
Квіти подаруй не відпускай. 
И мені, прошепочи, що любиш ти. 

 

1-й Вед.  ( Молитва за батьків ). Всемилосердний боже! Дякую Тобі за наших батьків та за все те добро, що Ти нам подав через них. Вони виховують нас, навчають любити Твої святі заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати й слухати. А Ти, Господи, поможи нам у цьому Твоєю ласкою. Благослови їх, Господи, добром, здоров’ям та довгим щасливим життям, хорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі, діждатися потіхи від своїх дітей, а по смерті прийми їх і нас до небесного Царства. Амінь.

 «Мамо, мамочко моя»

1. У моєї мами очі, наче зорі,

У моєї мами руки золоті.

Ніжно поцілую, квіти подарую,

Бо вона – найкраща у житті!

Приспів:  Мамо, мамочко моя,

       Не сумуй і не журись,

       Обертається земля,

       Я з тобою – посміхнись!

2. У моєї мами серце лебедине,

У моєї мами руки – два крила,

Ніжно поцілую, квіти подарую,

І слова любові, вдячності, тепла!

 

2-й Вед. Мамо, бабусю, богині наші! Це ви навчили нас жити по закону любові й правди. Це ви не давали спіткнутися на життєвих дорогах, будили совість, берегли від ганьби. І ми стаємо на коліна перед любов’ю і добротою, перед мудрістю і мужністю вашою, дорогі наші. Цілуємо ваші мозолясті натруджені руки.

1-й Вед. Мати – всьому початок. Мати – берегиня роду. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Вам, наші любі матусі, щастя земного, здоров’я міцного, нехай горе оминає родини Ваші, а Матір Божа Вас оберігає.

«Мамина хатина»

1. Мамина хатина на краю села

Там, де журавлина віти простягла,

Де обняв криницю калиновий цвіт,

Мамина світлиця, наче диво-цвіт.

2. Біля тину мальви щедро майорять

Світиться віконце – в домі ще не сплять.

Я зайду до хати, сяду край вікна –

Запах рути-м'яти, як сама весна.

3. Приголубить мама, як в дитинстві знов

І в душі озветься радість і любов

І печаль, і горе – все забуду я

Тільки б моя мама ще сто літ жила.

 

Є у мене найкраща на світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся,

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, Небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ та й у люди,

Щоб мною раділа – пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні.

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

 

«Лелеки»

1. Ой, піду я по зорю небесную,

Подивлюся на неї чудесную.

Заспіваю що бажає серденько.

Щоб почули ви мене лелеченьки.

Заплету я коси в трави росяні

Заквітчаю душу й прихорошу їй.

Й полечу на крилах до лелеченьки

Що живе в душі моїй далеченько.

Приспів: Моя душа немов лелека

       Моя зоря така далека

       А в синім морі гуляє доля

       Чому без неї така неволя?

2. Ой, ви вітри буйні, вас благаю я.

Ой лелеки милі вас взиваю я.

Гей полетіть туди де моя доля

І запаліть у ній щасливі зорі

 

Шестеро учнів по чотири строчки на коліні розказують вірші:

1. За все, що маю, дякую тобі.

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

2. Я сонечко вплету в твої чудові коси,

І небо прихилю, й зберу перлини-роси.

Вінок сплету для милого чола,

Аби лиш ти щасливою була.

3. Від тебе все:

І хліб, і весен перший цвіт,

І срібний обрій, і криниця чиста.

І серця жар, і мрій стрімкий потік,

І за селом стежина серед жита.

4. Від тебе все:

Любов і радість визнання,

І доброта і щедрість долі.

На тебе я рівняюся щодня,

Радію і милуюся тобою.

5. Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

До вас наше гарне слово:

Матусі! Бабусі! Будьте здорові!

 

«Дівчина - Весна»

1. Ой палає зірками нічка

і лунає спів,              | (2)

березневий спів.

А уранці грайлива річка

вийшла з берегів.          | (3)

Їй, нестримній, не до вподоби

музика сумна.              | (3)

Не шукайте в річці броду,

бо прийшла весна,          | (2)

дівчина-весна.

Приспів: Дівчина, дівчина, юна весна...

           Звідки приходить - ніхто не зна.

          Звідки приходить - ніхто не зна...

           Дівчина, дівчина, юна весна...

2. В небі місяць, неначе човен,

човен без весла.           | (3)

А на землю приходить знову

ніжна, чарівна             | (2)

дівчина-весна.

І танцює вона до ранку,

спокою не зна.             | (3)

І співає свою веснянку,

ніжна, чарівна             | (2)

дівчина-весна.

3. Ой палає веселка в небі,

і дзвенить струна.         | (3)

І кохає лебідку лебідь,

бо прийшла весна,          | (2)

дівчина-весна.

 

«Веснянка»

1. Ой несе весна відерця дві душі та й повні
   Ми з тобою два весельця у одному човні
   Ой несе весна відерця блакитні та й сині 
   Ми немов берізка з кленом при одній стежині

Приспів: Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові
Вигравай же сопілкар на дуді вербовій
Накукуй зозуле нам ти років любові

2. Ой звела весна кубельця-кубельця пташині
Ми з тобою два джерельця при одній долині
Ой несе весна відерця дві душі та й повні
Ми з тобою два весельця у одному човні

3. А як займуться в одне калинові грозді
На заручини й до нас просимо у гості

 

«Журавлина доля»

1. Попри мою хату журавлі летіли

Та й пісню крилату мені залишили.

А я собі гей, заспіваю,

Бо журливі ноти моє серце крають.

Приспів: Я для України пісню цю співаю,

Я за неї щиро небеса благаю!

Грайте ви, трембіти,

Грайте ви, цимбали,

Хай же лине наша слава!

2. Журавлина доля до небес злітає,

А мені сорочку мама вишиває.

Щоб я Україну величала

І красою неземною чарувала!

 

2 – й Вед. На цьому наш урочистий концерт закінчено. Дякуємо за увагу.