Т.М. Бойко

 

 

Розвиток творчо-пізнавальної діяльності

молодших школярів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

Застосування проектних технологій в початковій школі як засіб розвитку пізнавальної активності учнів………………………………………………………6

Створення ситуації успіху у молодших школярів через формування ключових компетентностей……………………………………………………………………12

Формування пізнавальних здібностей учнів з використанням технології критичного мислення………………………………………………………………24

Висновки……………………………………………………………………………33

Список використаних джерел……………………………………………………..35

Додатки……………………………………………………………………………..37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 У сучасній українській школі головне завдання – підвищення ефективності навчально-виховного процесу з метою сприяння всебічного і гармонійного розвитку людини, її інтелектуального і морального зростання, виховання творчої особистості.

Проблема становлення підростаючого покоління набуває пріоритетного напряму як для системи освіти, так і для розвитку суспільства взагалі. Сьогодні особливо актуального значення набуває проблема виховання розвиненої творчої особистості в соціально-педагогічних умовах її життєдіяльності. Необхідність вирішення цієї проблеми підкріплена конституційним правом кожного громадянина України на вільний розвиток особистості; правом дитини на надання їй відповідних можливостей для творчої діяльності, яке проголошено Конвенцією про права дитини.

Одним із пріоритетних завдань української школи є розвиток здібностей, нахилів та інтересів школярів, що визначено законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті. Стає необхідним створення сприятливих умов для творчої діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу, розвивали пізнавальні інтереси.

Пізнавальний інтерес постійно впливає на поведінку людини, на її духовну й розумову сфери, інтелектуальні, морально-етичні і комунікативні якості, тому він забезпечує виховання творчої особистості. Інтереси людини до пізнання дійсності мають суттєвий вплив на особистість, вони тісно пов’язані з увагою, пам’яттю, мисленням, емоціями, волею і сприяють творчій самореалізації та духовному самовдосконаленню людини.

      Навчальна робота має провідне значення у задоволенні та розвитку інтересів учнів, тому важливим напрямом є формування пізнавального інтересу в навчальному процесі.

     Сучасна педагогіка розглядає навчально-виховний процес як пізнавальний процес, який включає взаємодію таких компонентів: зміст навчання – систематизовані відомості з певного напрямку знань; викладання знань – педагогічна діяльність учителя; навчання – різнобічна пізнавальна діяльність учня. Як зазначав В. Сухомлинський: «Освіта – це органічний синтез навчання та виховання, єдність розвинених почуттів та розвитку розуму, сформована потреба до безперервного набуття знань».

  На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань – це створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України. Запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів тощо.

Розвиток у молодших школярів пізнавальних інтересів є найважливішою умовою виховання таких цінних якостей, як розвиток пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для оволодіння в початкових класах. За певних умов інтерес є засобом живого, захопливого навчання, визначає інтенсивний і зосереджений розвиток пізнавальної діяльності, переростає в стійку рису характеру.

Проблема формування і розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів завжди привертала увагу психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків. В Україні ці питання досліджують А. Алексюк, Н. Бібік, В. Вербицький, С. Гончаренко, І. Підласий, О. Савченко, О. Сухомлинська, Т. Сущенко та ін.

В умовах школи особливого значення набуває формування в учнів  пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення й поглиблення знань. Виховання у дітей стійких пізнавальних інтересів, їх розвиток завжди були актуальною проблемою, тому що від того, як активно учні вивчають навчальний матеріал, наскільки самостійно проходить їхня діяльність на уроці, залежить ефективність усієї роботи вчителя.

      Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.

      Для якісного оновлення уроку в початкових класах, на мій погляд, є розвиток творчо-пізнавальної активності школяра. Адже пізнавальна діяльність полегшує і прискорює розумову реакцію.

Сьогодні проблема пізнавального інтересу дедалі ширше у контексті різноманітної діяльності учнів, що дозволяє вчителям успішно формувати і розвивати пізнавальний інтерес учнів, збагачуючи особистість, виховуючи у ній активним ставленням до життя.

Пізнавальний інтерес є одним із факторів навчального процесу, який має великий вплив як на створення світлої і радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність протікання пізнавальної діяльності учнів.

Навчання спирається на інтереси дітей, воно ж і формує їх, тому інтерес є передумовою навчання і його результатом. Пізнавальний інтерес може виступати і як засіб навчання, і як мета педагогічної роботи в плані розвитку загальної пізнавальної активності. Така потрійність прояву інтересу як мети, засобу і результату навчання та виховання складає головну особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів.

НУШ має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу в НУШ визначено одним із пріоритетних напрямів у розвитку освіти. Наскрізними компетентностями в НУШ є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати питання. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться.

      Таким чином, значення пізнавального інтересу в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом. Вибіркова направленість пізнавального інтересу на предмети і явища навколишнього світу підносить пізнання, особливо виділяючи з нього те, що лежить в сфері духовних потреб індивіда. Наявність в учнів стійких пізнавальних інтересів забезпечує систематичну ефективну діяльність учнів при оволодінні знаннями і способами діяльності.

       Тому сучасна початкова школа покликана виявляти і розвивати здібності учнів, формувати уміння і бажання вчитися. А реалізувати ці завдання можна на основі формування пізнавальної діяльності молодших школярів.

 

1. Застосування проектних технологій в початковій школі як засіб розвитку пізнавальної активності учнів

      Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

       У початковій школі метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.

       Проектна діяльність — одна з найперспективніших складових освітнього процесу, адже вона створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, зокрема: полікультурні, мовленнєві, інформаційні та соціальні. Самостійне здобування знань, їхня систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему й ухвалювати рішення відбувається саме через метод проекту.

      Метод проектів (від грецької — шлях дослідження) — це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.

      Проектна діяльність «змушує» дітей по-новому подивитися на свої можливості, осмислити характер взаємодії з навколишнім середовищем, дає відповіді на запитання.

     Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:

• розвиває критичне
• мислення, пізнавальну активність;
• підвищується мотивація до навчальної діяльності;
• формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності;
• виховує почуття відповідальності за результати спільної роботи;
• поглиблюються знання з оволодіння інформаційно-комунікативними технологіями.

      Особливостями втілення проектної технології у початкових класах є:

1)проектування в початковій  школі має свою специфіку: слід  враховувати       вікові психологічні  особливості учнів, бо зрозуміло,  що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

2)усі етапи проектної  діяльності учнів початкових  класів повинні ретельно контролюватися  вчителями, бо і теоретичних,  і практичних знань та вмінь  в учнів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

3)Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

4)Учні молодшої школи  вчаться проводити спостереження,  брати інтерв’ю, систематизувати  і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані  висновки.

5)Результати пошуків  широко використовуються у процесі  навчальної та позаурочної діяльності,що приносить ще більше задоволення  молодшим школярам.

      Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів  ретельно контролюються вчителем, бо теоретичних і практичних знань і вмінь в учнів молодших класів ще мало. Участь у роботі над проектами сприяє формуванню у молодших школярів вибирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, словниками, спеціальною літературою. Учні вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

     Досвід свідчить, що найскладніше самостійно розподіляти обов'язки. Важливо зазначити, що тут слід дотримуватися принципу "кожний робить те, що зможе зробити краще інших". Становленню особистості сприяє також необхідність допомогти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше - нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом.

     На мою думку, кожен  учитель має організувати такий процес навчання, при якому учні активно приймали б участь у проведенні занять, отримували знання, моделюючи ситуації та вирішуючи  певні задачі, вміли самостійно і критично мислити, здійснювати вибір, відповідати за нього, вміли позитивно і гуманно вирішувати конфліктні ситуації, поважати думку іншого.

     У початковій школі найчастіше розробляються проекти, пов’язані з певними навчальними темами. Адже це перш за все творча діяльність учня, що поєднує теорію, проблемність і практичність застосування. Частіше практикую використання дослідницьких, інформаційних, творчих проектів.

     Завдяки такому підходу, використання методу проектів стало  можливим на будь-якому уроці. У процесі роботи над проектом проводяться екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. Особлива увага приділяється   завершальному етапу проектної діяльності – захисту проекту.

     Пропонуючи учням початкових класів роботу над проектом, враховую навчальну ситуацію з певних предметів, власні інтереси та здібності учнів. Дидактична мета проекту повинна бути триєдиною, при цьому мати соціальне значення, бо це має велике значення для становлення компетентнісної особистості молодшого школяра.

 Наприклад, окремі  навчальні проекти, які я  розробила з учнями :

Тема проекту	Провідна діяльність	Освітній продукт
«Усна народна творчість» з літературного читання	Пошукова (збір прислів’їв, загадок, скоромовок)	Створення саморобної книжки з прислів’ями, загадками.
«Тарас Шевченко – світова наша слава» з літературного читання	Пошукова, дослідницька, творча	Створення альбому. Проведення свята.
«Природа, яка нас лікує» з природознавства	Дослідницька, природничо-наукова	Створення гербарію.
«Наш друг - підручник» з української мови	Дослідницько-інформаційна, творча	Складання пам’ятки, виготовлення закладки до підручників.
«Цікава математика» з математики	Дослідницько-пошукова, творча, пізнавальна	Лепбук.
«Здоров’я дітей – здоров’я нації» з основ здоров’я	Дослідницько-пошукова, творча, пізнавальна	Складання правил здорового способу життя.

 

       На уроках літературного читання використання проектних технологій є доцільним і ефективним.  Так, наприклад, при вивченні теми «Усна народна творчість» застосовую короткотривалий проект (на один урок). В процесі його реалізації учні отримали завдання: підібрати прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. На завершальному етапі було створення саморобної книжки з прислів’ями, загадками. Це вже не просто урок позакласного читання, а цікавий, динамічний, ефективний процес. Коли діти самі пропонують щось змінити, щось додати, а щось видалити. Учні не пасивні глядачі презентації, а можуть відчути себе автором, творцем.

      Метою  розробленого  проекту «Тарас Шевченко – світова наша слава» було: розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, формувати громадянську і загальнокультурну компетентність, формувати уміння аналізувати, зв’язано і послідовно викладати думки, стимулювати прагнення самостійно підбирати, осмислювати й розуміти нову інформацію; розвивати творчі навички, мовлення, критичне мислення дітей; поповнювати активний словниковий запас учнів; розвивати комунікативні якості та здібності, стимулювати інтерес до книги, до навчально-пізнавальної літератури; виховувати почуття гордості за Україну і за її національного героя, інтерес до історії рідного краю. В процесі реалізації проекту діти разом з батьками підготували ілюстрації , вивчили напам’ять вірші автора. Завершальним етапом проектної діяльності школярів було шкільне свято.

       Наприклад,  з природознавства підготувала проект «Природа, яка нас лікує» (Додаток 1). В процесі його реалізації учні підбирали  цікавий матеріал про лікарські нашої місцевості; проводили дослідницьку  роботу; розвивали пізнавальний інтерес. Метою проекту було створити умови для осмислення нової інформації про лікарські рослини; ознайомлювати дітей із різноманітними рослинами Хмельниччини; навчати збирати і засушувати рослини;формувати дбайливе ставлення до рослинного світу; розкривати зміст народознавчих вірувань в оздоровчу силу природи; заохочувати до здорового способу життя, до самостійного читання літератури про цілющі трави та їх властивості; викликати бажання берегти своє здоров’я.

      На уроці «Українська мова» учні 3 класу працювали над проектом «Наш друг - підручник». Метою та завданням цього проекту були:  формувати навички роботи з енциклопедичною та довідковою літературою;  залучати учнів до набуття нових знань на основі реальної життєвої практики;  сприяти розвитку допитливості, інтересу до книжок;  з’ясувати значення підручників у житті людини; формувати в учнів здібності розв’язувати проблеми пошукового характеру; учити шукати відповіді на цікаві запитання;  формувати мотивації успіху та досягнень, творчої самореалізації; y сприяти розумінню необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку; виховувати любов та дбайливе ставлення до книжок, підручників.

       На завершальному етапі школярі склали пам’ятки та виготовляли закладки до підручників. Учні не просто отримують інформацію в готовому вигляді , а самостійно її здобувають, роблять висновки.

      Участь у проектній діяльності – складна праця і для учня, і для батьків. Намагаюсь  пояснити батькам, що вони мають не «зробити», а допомогти у       підготовці, надати інформацію.

       Пропонуючи учням початкових класів роботу над проектом, враховую навчальну ситуацію з певних предметів, власні інтереси та здібності учнів. Дидактична мета проекту повинна бути триєдиною, при цьому мати соціальне значення, бо це має важливу роль для становлення компетентнісної особистості молодшого школяра.

       Слід зазначити, що проектна діяльність молодших школярів – це одна із форм пізнавальної активності, бо учні вчаться здобувати активно знання та застосовувати їх в практичній діяльності. Її зміст полягає у в мотивованому досягненні поставленої мети для створення творчих проектів та у забезпеченні єдності й наступності різноманітних аспектів процесу навчання.

       В своїй педагогічній діяльності вважаю, що застосовуючи проектні технології на уроках в початковій школі,  матиму можливість  стимулювати пізнавальну активність і самостійність учнів, сприятиму розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності,

                               від нашого мистецтва та мудрості залежить життя,

                                здоров'я, розум, характер, воля, інтелектуальне

                                обличчя, місце та роль у життя, щастя

                                 підростаючого покоління.      

                                                               В. О. Сухомлинський

       Перед сучасною початковою школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєвої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини. Конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна  особистість. Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості.

         Тому я поставила за мету сприяти розвитку життєвих компетентностей учнів та формуванню їх життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме:

• організовувати навчально-пошукову, дослідницьку діяльність учнів;
• прийняття рішень та планування дій;
• розв'язання типових життєвих завдань;
• організовувати тісну співпрацю з батьками, як першими вчителями і партнерами;
• самоорганізація та самовиховання.

       Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" допомагає долати труднощі, включає створення різно­манітних видів радості, використання прийомів, за до­помогою яких розгортається робота з різними кате­горіями учнів.

      Я, Бойко Т.М., намагаюся створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності, властиві кожній дитині, виховується активний громадянин демократичного суспільства, будівник могутньої держави, патріот своєї Батьківщини – України.

       Постійно вдосконалюючи свою педагогічну майстерність, замислююсь: як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, навчити їх думати, проникати в суть явищ, привертати увагу школярів до слова і дій учителя. Мене завжди хвилює питання, як зробити навчання цікавим. Адже моїх учнів об’єднує одне спільне бажання — вони прагнуть досягти більшого, бути кращими у навчанні. Тому своє завдання як учителя бачу в тому, щоб розвинути інтелектуальні здібності своїх учнів, підтримувати їхнє бажання вчитися, допомогти дітям досягти успіху.

      Моє кредо — виростити дітей активними, успішними громадянами, які поважають і цінують надбання своєї країни. 

      Тому створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі — зумовлена самим життям. Результати діяльності багатьох педагогів стимулювали мене до впровадження у свою практику педагогічної технології «Створення ситуації успіху», яка спрямована на те, щоб викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні. Переконана, що ситуація успіху досягається лише тоді, коли сама дитина визнає цей результат як успіх.

 

       Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя – створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію».

      Учителеві потрібно організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб кожен (обов’язково кожен) відчув силу успіху, що надихає. Адже саме невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримувати учня, похвалити навіть за не значимий крок до пізнання.

      Формування компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками: активних, пасивних, інтерактивних, індивідуальних, групових і т.д. Всі вони важливі, бо діюча особистість повинна зуміти виконати й просту, механічну роботу, й складну творчу. Проте, зрештою, творчі види роботи – найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це безперервна творчість, постійне розв’язання нестандартних завдань. Ще Сократ говорив: «Поставити дитину у безвихідь – значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона захоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто – дізнатися».

      Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

     У моєму класі рідко буває тихо. Взаємодія й бажання поділитися пізнаним — це життєво важливі компоненти приємної атмосфери. А відкриття, нова інформація, радість від досягнення потребують свого вираження.

       Коли після того, як я зайшла до класу, всіх огорнула приємна атмосфера — значить, перший крок зроблено: учнів налаштовано на настрій, який сприятиме ефективному навчанню.

     Ще один крок – це діяльність, яка передувала б подальшому навчанню й заохочувала б до нього. Тому у власній педагогічній діяльності віддаю перевагу барвистій обстановці, кольоровим плакатам, наочності, що спонукатиме до роботи тих, хто має візуальний стиль навчання, музиці, що стимулює учнів, які найліпше сприймають на слух. А от фізична активність налаштує на навчання тих, хто має кінестетичний стиль. Поєднання цих засобів додасть молодшим школярам упев­неності, що активізовано три рівні мозку, які відповідають за мислення, почуття й діяльність.

       Переконана в тому, що школа має бути найкращою – школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони прагнуть. Для цього створюю найоптимальніші умови для розвитку молодого покоління, формую справжню і всебічно розвинену успішну творчу особистість, допомагаю дитині знайти своє власне обличчя. Бачу у кожній дитині особистість, сприймаю близько до серця її проблеми, шукаю засоби теплого спілкування з нею. Моя робота містить обов’язкові компоненти: участь родини; розгорнуті практичні заняття, які демонструють увагу до психологічних особливостей дитини; навчання дітей з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей; робота в групах; виховання поведінки.

       Створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі в початкових класах  дає можливість удосконалювати внутрішній світ дитини, дає натхнення для постійної роботи над собою. Ситуація успіху посилює акцент на позитивних якостях праці учня.

      У своїй педагогічній діяльності постійно застосовую висловлювання, які підтримують дітей, надають їм наснаги, створюють ситуацію успіху:

• Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде ...
• Саме ти і міг би зробити таку справу...
• Я впевнена, що ти пам’ятатимеш про ...
• Це зовсім нескладно, навіть якщо не вийде — нічого страшного.
• Ось цей елемент вийшов дуже гарно!
• Починай же! Тебе чекає успіх!

      На мою думку, учитель має відповідати стандартам і оцінкам, заснованим на сучасних уявленнях про відмінне викладання та ефективну учительську практику. Адже дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності — ось моє найперше завдання, бо успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

       Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчи­тель. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, на­близити успіх до кожної дитини деякі наступні прийоми:

 1. Невтручання – максимальне надання самостійності учням у вирішенні проблем.

2. Холодний душ – учитель відтягує час з поліпшенням оцінок. Не одразу «поливає бальзамом» зачеплене самолюбство, ущемлені амбіції, а дещо «підсипає солі».

3. Емоційне поглажування – вселити учневі віру в себе, похвалити за будь що, навіть незначне усмішкою, поглядом, відкритість вчителя для довіри і співчуття.

4. Анонсування – спершу обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, створити психологічну установку на можливий успіх, дати впевненість у своїх діях. Можна заздалегідь оголосити питання семінару, назвати прізвища учнів, яких передбачаєте спитати, дати пробну контрольну роботу і інше.

5. Вчасна допомога – учні потрапили у складну ситуацію, проте не перестають боротись за перемогу, і потрібно вчасно надати допомогу, підтримати, вселити впевненість у свої сили, показати учневі, що вчитель бачить у ньому особистість, яка здатна здолати труднощі.

6. Сходинки до успіху – вчитель веде вихованця поступово вгору, піднімаючись сходинками самовизначення, знаходження віри в себе та оточуючих.

7. Даю шанс – створення такої ситуації, за якої учень дістає ситуацію неочікувано для самого себе розкрити власні можливості, здібності.

8. Сповідь – правильно прогнозувати реакцію учнів, щиро звернутись до їх найкращих почуттів. Рекомендується застосовувати в тих випадках, коли є надія, що відверте звертання вчителя до кращих почуттів учнів одержить розуміння, породить відповідний відгук. Як його застосовувати – справа досвіду і техніки. Тут треба все прорахувати, прогнозувати можливі реакції.

9. Еврика – активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття уже відомих фактів. Завдання вчителя – помітити це глибоко особисте відкриття, усіляко підтримати учня, поставити нові завдання і надихнути на їх розв’язання.  Допомога вчителя при створенні ситуації відкриття має бути як можна більш непомітною.

10. Навмисна помилка – використовується на уже відомому учням матеріалі, при перевірці знань для активізації уваги учнів

11. Емоційний сплеск – дати емоційний заряд впевненості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання

12. Обмін ролями – дає учням можливість проявити себе. Вчитель показує учням, що вони здатні зробити набагато більше, ніж від них очікують.

      На сучасному етапі методика пропонує багато дуже цікавих активних, інтерактивних, нестандартних форм роботи. Для активізації розумової діяльності учнів, для формування ключових компетентностей важливе гармонійне поєднання звичних, традиційних форм з інноваційними. Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти → запам’ятати → засвоїти → принести до власної ціннісної системи      стати компетентною».  А тому важливо працювати по порядку, від простого до складнішого, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування якихось важливих рис, умінь, навичок, що всі разом і ставлять компетентність.

      Наприклад, можна познайомити учнів з маленьким віршиком. Його слід учням спершу прочитати (це пасивний, найпростіший, давним-давно відомий вид роботи, але він формує особистісні компетентності та навички, гарно, швидко, осмислено читати, без чого просто неможливо жити в світі), потім вивчити напам’ять (це простий, репродуктивний вид роботи, але він тренує пам’ять, формує компетентності), потім починається складний процес осмислення: слід вірш проаналізувати, щоб охопити у всій його складності художню думку, а потім правильно, виразно прочитати, отримати естетичну насолоду – збагатитись, отримавши різні ключові компетентності особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.

      Лише один малий віршик дає можливість використати дуже багато форм роботи й привнести дещо у формування майже всіх компетентностей. Саме від майстерності учителя буде залежати, чи використовують цю можливість учні. «Не достатньо знати, необхідно також застосовувати».(А. Франко)

    Для створення ситуації успіху можна використовувати такі вправи:

Гра «На що схожий настрій»

Мета: вивчити емоційний стан учасників тренінгу.

Хід вправи: по черзі всім потрібно сказати, на яку пору року, погоду, природне явище, схожий ваш настрій сьогодні.

Наприклад: мій настрій сьогодні схожий на весняну, білу пухнасту хмаринку в голубім небі. А ваш?

Вправа «Комплімент»

Вчитель і діти стоять у колі взявшись за руки.

Вчитель передає справа від себе кульку, або яскраву іграшку, говорячи приємні слова – компліменти.

Наприклад:  Дениско, ти сьогодні такий усміхнений!

                      Лізочко, у тебе такі красиві бантики!  

Гра «Закінчи речення»

Діти сидять у колі. Вчитель пропонує їм закінчити речення, висловлюючись по черзі.

• Більшість дітей кожного класу…
• Мені подобається, якщо діти…
• Я не люблю, коли сміються над …
• Мені соромно, коли …
• Мені цікаво, коли …
• Мені боляче, коли …
• Я мрію …
• Я вірю …
• Я прагну …
• Я люблю…
• Я турбуюся…
• Про мене турбуються…
• У мене вірять…
• Я сподіваюсь…
• У майбутньому я хочу…
• Мені сумно, коли…
• Я радію, якщо…
• Я не люблю, коли…

Гра «Як би, я»

Дітям пропонується придумати кінцівку невеликого твору:

• «Якби я був (-а) вітром, то…»
• «Якби я був (-а) зіркою, то…»
• «Якби я був (-а) хмаркою, то…»
• «Якби я був (-а) морем, то…»
• «Якби я був (-а) невидимим(-ою), то…»
• «Якби я був (-а)найкращим винахідником, то…»

Гра «Дерево життя»

Дітям пропонується намалювати дерево свого життя за такою схемою:

• корінь – мета вашого життя;
•  стовбур – ваше уявлення про себе;
•  гілки – якості, які ви вже маєте, здійснені мрії й бажання;
• плоди – якості, які ви хотіли б мати, ваші мрії та бажання.

«Надувні кульки»

А тепер згадаємо все приємне, веселе, радісне, найкраще. Надуйте цими самими позитивними емоціями по одній кульці. Зав’яжіть нехай все добре і хороше залишається з вами назавжди.

        Пропоную деякі вправи на уроках літературного читання в початкових класах:

З кожного слова – по одному звуку, щоб вийшло нове слово.

     Називаю слова. Учні повинні скласти з них слово таким чином: взяти з першого слова перший звук і позначити його буквою, а з другого – другий, з третього – третій і т.д.

     Виграє той, хто першим складає слово і правильно прочитає його.

Мало, дим. сир (мир);

Пара, перо, він, мама, канал (пенал);

Заєць, лис, ломи, собака (зима);

Звір, лось, шишка, лини, корито (зошит);

Лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон).

 За алфавітом.

     На дошці висить таблиця з алфавітом. Кожна цифра відповідає порядкові, місцю букви в алфавіті: а-1, б-2, в-3 і т.д.

     Наприклад, слово абрикос цифрами пишеться:

                   1, 2, 20, 10, 14, 18, 21.

     Матеріал для гри:

29, 15, 19, 16, 1 (школа); 10, 19, 29, 11, 23 (зошит); 15, 18, 11, 9, 15, 1 (книжка); 24, 28, 7, 18, 31 (учень); 2, 1, 23, 31, 15, 12, 3, 30, 11, 18, 1 (Батьківщина).

З букв одного слова.

     З букв даного слова учням за певний час за допомогою словничків скласти і записати слова:

     Айстри (старий, три, рис, сир, тир);

     Диктант (нитка, так, тин, кит, кат, танк);

     Екскурсія (рік, сік, кір, сук);

Заміни букву, щоб вийшло нове слово.

      Синя соковита на дереві росте, я с на з змінити – великий дощ впаде. (Слива, злива).

     З н частина я доби, з п я грію щозими, з р предметом стану я, от вам загадка моя. (Ніч, піч, річ),

     Мчу дорогами я з ш, з л я ягода смачна. (машина, малина).

     З т все тихо-тихо; з м для їжі лихо, погризе, потрошить все, що й у нору занесе. (тиша, миша).

      З л я риба запашна, огорожа з т міцна; своїх хлопців звуть батьки, коли с поставиш ти. (лин, тин, син).

Перестав букви, щоб вийшло нове слово.

     Осел – село, лісок – сокіл, курча – ручка, старий – айстра, кіт – тік, гава – вага, марка – рамка, кури – руки, гори – роги. тіло – літо, банка – кабан, дошка – шкода, рис – сир, липа – пила, нора – рана, лови – воли, наголос – голосна, спина – насип – напис, смола – масло, сосна – насос.

Допиши казку.

         На мою долоньку впала сніжна зірочка. Я злякався, що вона розтане, і обережно підняв її пуховою рукавичкою.

- Дякую тобі, -  несподівано промовила сніжинка.

- Ти вмієш говорити? – здивувався я. – Розкажи, звідки ти прилетіла!

-  Добре, - посміхнулася сніжинка. – Слухай...

 Як приходить весна?

         Якось на початку березня ми з дідусем гуляли у парку. Сніг ще не зійшов. День був похмурий. Я пожалкував, що весна ще не скоро прийде до нас.

         - Дозволь не погодитися з тобою, - відказав на це дідусь. – Придивись уважніше, і помітиш сам, що весна вже дуже близько.

         Виглянуло сонечко, і я справді помітив, що ...

 Допиши прислів’я.

Не хвали себе сам, ...

Нема друга – шукай, а ...

Дім без книги -- ...

Розум і  вихованість-...

Добре слово краще, ніж ...

Землю красить сонце, ...

З добрим дружись, ...

Хоч в вогонь і в воду, аби ...

Ласкаве слово ...

      Щоб  зацікавити  дітей  володіти  різними  розумовими  операція на  уроках можна  використовувати  нестандартні  форми  їх проведення. Це  уроки-програми  передач, уроки-практикуми, уроки-подорожі, уроки-КВК, уроки-дослідження  та  інші.

 

      Досвід показує, що створення ситуації успіху сприяє розвитку творчо-пізнавальних інтересів в учнів початкової школи, а саме:

 

        Отже, створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети. Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів. Тому вчителям, учням і батькам необхідно докладати спільних зусиль, щоб успіх кожного і успіх всіх був гарантований.

 

3. Формування пізнавальних здібностей учнів з використанням технології критичного мислення

       Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи. А тому вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно і самостійно. Ці завдання актуальні на кожному етапі шкільної освіти, а саме її початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення.

 

       З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

   Критичне мислення – це здатність думати, аналізувати та виголошувати власні незалежні висновки та рішення. Наприклад, можна провести урок з використанням технології розвитку критичного мислення (Додаток 2).

      На мій погляд, у початкових класах важливо для розвитку пізнавальних інтересів учнів використовувати такі стратегії  критичного мислення:

Мозковий штурм

      Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учнів і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Його можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці, індивідуально, у парах, групах.

Вправа «Мозковий штурм»

Вчитель. Для того, щоб успішно виконати наступне завдання, і вплести незабудки давайте пригадаємо і швидко дамо відповіді на питання :

1)    Яку частину мови ми називаємо прикметником? (Прикметник – це частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?)

2)    З якою частиною мови прикметник пов'язаний у реченні? (Прикметники в реченні зв’язані з іменниками.)

3)    В якому числі завжди стоїть прикметник? (Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний.)

4)    Прикметники змінюються… (В однині прикметники змінюються за родами. Також змінюються за числами та відмінками.)

Вчитель прикріпляє квіти незабудки. Ці маленькі квіточки - символ постійності і вірності у багатьох народів світу.

Асоціативний кущ

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Наприклад, на уроці читання у 3 класі «За В.Скуратівським «Благослови,мати, весну закликати» можна виконати таку вправу.

 

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя)

(Етап рефлексії)

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Наприклад, на уроках природознавства можна виконати такі завдання.

Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми)

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми. Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Наприклад, на уроці Я досліджую світ при вивченні теми «Тварини взимку»  можна провести вправу «Кубування».

- Розкажіть, що ви знаєте про зайця? Чим харчується?   Хто це? (заєць) Яке хутро? Де живе? Користь людині. Як зимує?  

Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

—    Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

—   Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

—   Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується. Наприклад, на уроці літературного читання в 4 класі можна провести таку вправу.

 

 

 

Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—  Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—  Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—   Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—  Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

— Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

—  Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

— Читання тексту і перевірка результатів.

—  Обговорення.

Стратегія «Взаємні запитання»

—  Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

—  Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

• Одне одному в групі;
• Одне одному в парах;
• Одна пара (група) інший.

Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

 

 

 

Наприклад, завдання учням намалювати як вони уявляють Україну.

     Використання стратегій розвитку критичного мислення  дає учителю можливість:

•   активізувати мислення;

•  формулювати цілі навчання;

•   залучати учнів до плідного обговорення;

•   мотивувати навчання учнів;

•   активно залучали учнів до навчального процесу;

•   стимулювати зміни;

•  стимулювати міркування про здійснену роботу;

•  розкрити різні точки зору;

•  допомагати учням ставити власні запитання;

•   заохочувати самовираження;

•  забезпечити обробку інформації;

•  заохочувати прояви критичного мислення.

     Практичне використання цих методів та прийомів забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

• підвищується інтерес до навчання, учні проявляють активність на уроках;
• виникає прагнення краще осмислити отриману інформацію, замість звичайного задоволення поверхневими поясненнями;
• відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до своєї діяльності;
• виробляється прагнення критично оцінити інформацію, дії інших;
• розвивається пошукова спрямованість мислення;
• зникає боязнь зробити помилку;
• посилюється бажання уважно прислухатися до однокласників, спільно шукати шляхи вирішення навчальних проблем.

     На мій погляд, перед НУШ постає завдання виховати людину незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де. Цілком зрозуміло, що підвалини цих якостей повинні закладатися в початковій школі з перших років навчання дітей.

      Я вважаю, що вміння критично мислити є найпотрібнішою навичкою майбутнього для молодших школярів. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези. А для розвитку критичного мислення на уроках в початкових класах можна використовувати різноманітні інноваційні технології, які допомагають розвивати у дітей сприйняття явищ, предметів чи подій з різних точок зору, дозволяють успішно керувати навчальною діяльністю учнів, уміло враховувати різнорівневі можливості школярів, формувати риси творчої особистості.

       Отже, вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези.

 

Висновки

У сучасній українській школі головне завдання – підвищення ефективності навчально-виховного процесу з метою сприяння всебічного і гармонійного розвитку людини, її інтелектуального і морального зростання, виховання творчої особистості.

Проблема становлення підростаючого покоління набуває пріоритетного напряму як для системи освіти, так і для розвитку суспільства взагалі. Сьогодні особливо актуального значення набуває проблема виховання розвиненої творчої особистості в соціально-педагогічних умовах її життєдіяльності. Необхідність вирішення цієї проблеми підкріплена конституційним правом кожного громадянина України на вільний розвиток особистості; правом дитини на надання їй відповідних можливостей для творчої діяльності, яке проголошено Конвенцією про права дитини.

Одним із пріоритетних завдань української школи є розвиток здібностей, нахилів та інтересів школярів, що визначено законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті. Стає необхідним створення сприятливих умов для творчої діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу, розвивали пізнавальні інтереси.

Пізнавальний інтерес постійно впливає на поведінку людини, на її духовну й розумову сфери, інтелектуальні, морально-етичні і комунікативні якості, тому він забезпечує виховання творчої особистості. Інтереси людини до пізнання дійсності мають суттєвий вплив на особистість, вони тісно пов’язані з увагою, пам’яттю, мисленням, емоціями, волею і сприяють творчій самореалізації та духовному самовдосконаленню людини.

      Навчальна робота має провідне значення у задоволенні та розвитку інтересів учнів, тому важливим напрямом є формування пізнавального інтересу в навчальному процесі.

Нова українська школа має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу в НУШ визначено одним із пріоритетних напрямів у розвитку освіти. Наскрізними компетентностями в НУШ є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати питання. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться.

     Тому сучасна початкова школа покликана виявляти і розвивати здібності учнів, формувати уміння і бажання вчитися. А реалізувати ці завдання можна на основі формування пізнавальної діяльності молодших школярів використовуючи проектні технології, прийоми технології критичного мислення та створення ситуації успіху.

Таким чином, значення творчо-пізнавального інтересу в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом. Вибіркова направленість пізнавального інтересу на предмети і явища навколишнього світу підносить пізнання, особливо виділяючи з нього те, що лежить в сфері духовних потреб індивіда. Наявність в учнів стійких пізнавальних інтересів забезпечує систематичну ефективну діяльність учнів при оволодінні знаннями і способами діяльності.

Список використаних джерел

 

2. Большакова І. Розвиток критичного мислення / І. Большакова // Початкова освіта. – 2012. – № 11. – С. 3–7.
3. Бритикова  Г.В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7.-с.26-28.
4. Воронова С. Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. – 2007. - №3.
5. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська – Х. : Основа, 2007. – 108 с.
6.  Гавриш Р. М. Розвиток пізнавального інтересу як засіб формування особистості молодшого школяра / Р. М. Гавриш // Розкажіть онуку. – 2010. – № 10. – С.6–13.
7.  Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання / Т. Головань // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 15–17.
8. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.uazakon.com / documents / date_5x / pg_irwjos / index.htm. 10.Державний стандарт початкової загальної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.mon.gov.ua/ua/often-requested/statestandards/
9.  Державний стандарт початкової загальної освіти// Початкова освіта. – 2011. – №7. – С. 1-18.
10.  Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Життєві компетентності особистості. Практично-зорієнтований посібник. - Донецьк: Каштан, 2007.

1. Закон України «Про загальну середню освіту» : підписаний Президентом України 13 травня 1999 р. / Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1999. – № 15. – С. 6–31.

11.  Ібряшкіна Н. Формування у дитини емоційно-позитивного ставлення до шкільного навчання // Початкова освіта. – 2007. - №42.           
12.  Козира В.М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: навчально-методичний посібник для вчителів. / В.М. Козира. - Тернопіль: ТОКІППО, 2017. - 60с.
13.  Концепція Нової української школи.
14.  Кроуфорд А. Технологія розвитку критичного мислення учнів / Д. Кроуфорд. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.
15.  Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч.-2006.-№13.-с.12-14.
16.  Метод проектів у початковій школі // Упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк.світ, 2007. –128 С.
17.  Можаєва О. М. Формування і розвиток основних компетентностей особистості в початковій школі // Початкова освіта. – 2009. - №32.
18.  Старинська О. Ініціатива як умова активізації пізнавальної діяльності учня / О. Старинська // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 34–35.
19.  Фенченко Г. Проектна діяльність учнів школи. // ж.”Рідна школа”. – 2006, № 5
20.  Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів. Активізація розумової діяльності // Початкова освіта. – 2001.
21.  Химинець В. В. Інновації в початковій школі / В. В. Химинець, М. Ю. Кірик. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 312 с.
22.  Шимон Л. Розвиток критичного мислення учнів початкових класів / Л. Шимон // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. – 2009. – № 44. – С. 1–3.