Методична розробка випускного свята в початковій школі
СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО СВЯТА 4 КЛАСУ
Вчитель:
Доброго дня, усім хто прийшов сьогодні на наше свято. Доброго дня, дорога класна родино! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці весна, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.
Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю. І зараз до цієї зали зайдуть ті, хто творитиме майбутнє України, ті, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них напишуть у газетах. Ними гордитимуться вчителі , адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут
–Веселі
-Спритні
-Дружні
-Пустотливі
-Гіперактивні
-Трішки галасливі
-Але ті, що опанувавали усі науки початкової школи
Дозвольте запросити до класу тих, кому присвячується це свято — наших випускників, учнів 4-го класу.
Линь же, музико, в небо гучніше
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше,
Бо усі вже чекають на вас.
( представлення кожного учня)
Катруся Мельник
Добра дівчина, спокійна,
І, як друг, вона надійна!
Дуже гарні очі має!
Завжди всім допомагає.
Касянчук Ростислав - хлопець хороший,
Вміє добре рахувати гроші
Знає цікаві новини
З якими ділиться щохвилини.
Малиш Богдана – дівчинка старанна,
Дуже добра і слухняна.
З радістю всім допоможе,
Зробить все, що тільки зможе.
Назар Кирилюк – хлопець хоч куди,
Хоч до рани приклади.
Дуже добрий і терплячий,
Має він спокійну вдачу
Добруцька Ілонка – дівчинка – свято.
Дуже любить вона танцювати, співати.
Символ скромності й краси.
Любить все неординарне,
Мріє про життя безхмарне.
Пісня «Найкращий 4 клас»
- А я чула, що сьогодні у нас останній урок...
- Як то останній?!
- Ми прощатимемося з початковою школою.
- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...
- А що ж далі?
- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й екзамени якісь!
- Щось мені вже не хочеться туди...
- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!
- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...
- Невже у нас випускний?
- Так, 4 роки - це не жарти.
- А пам’ятаєте, якими малюками ми прийшли в перший клас, нічого не вміли.
- Так, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.
- А може і не сім, подивимося, що вирішить міністр освіти.
- А от я довго не могла навчитися вимовляти букву « р», а тепер запросто –
«риба».
- А я так довго плакала за дитячим садком.
- А тепер?
- А тепер довго буде плакати за початковою школою.
- А яка у вас заповітна мрія?
- Я, навчилася красиво малювати і мрію стати художником.
- А я буду закрійником.
- Що будеш відкривати і закривати двері?
- Ну що ти, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.
- А я хочу стати солісткою.
- Невже, ти співаєш, як Оля Полякова?
- Ну що ти, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як « Чумак» чи « Верес»
Пісня “ Країна мрій”
А час летить від вечора до рання—
В минуле вже немає вороття.
Наш поїзд мчить з маленької країни «Дитинства»
у велику країну «Юного життя».
У ласкавому травневому повітрі
Бузковий запах ллється і бринить.
Тож, на шкільному нашому подвір’ї
Останній дзвоник скоро продзвенить.
Це сльози й радість,
свято і прощання.
Для когось він лунає перший раз,
Для когось справді буде він останній,
А нас покличе у наступний клас!
Добрий день вам,
любі гості!
гарне свято прийшло до нас!
Будем разом ми всі радіти –
Для канікул настає вже час!
Ну, а в нас особливе свято,
Бо ідемо ми в 5 клас.
Давайте згадаємо, як все почалося, наші перші кроки та роки навчання в початковій школі.
А що, згадаємо давайте
Чотири роки нелегких!
Нехай почують мами й тата,
Що ми робили тут без них.
Згадаємо разом чотири радісних роки,
Веселі перерви, цікаві уроки…
- Ой, як хочеться у перший клас, хоч на хвилинку.
(учень показує платівку з написом : 1 клас)
У вересневий світлий день
Ми прийшли до школи
Школа радо стріла нас,
Нам дала просторий клас.
У дівчаток – бантики пишні,
І портфелики в руках.
Губки – наче спілі вишні,
і цікавість у очах.
Хлопчики усі – швиденькі
І рухливі , і меткі,
Ми були такі маленькі,
А от виросли які!
Школярики-школярі,
Нас чекали букварі,
нас чекали світлі парти,
і підручники, і карти,
І просторий чистий клас,
наша перша вчителька привітала нас!
Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати
А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!..
В зошита задрались вуха,
Ніби він уважно слуха.
Потім крейдою писали —
Форми білі-білі стали!
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли…
Пісня
Ось і закінчився 1 клас.
Його пройшли ми на «відмінно».
І можемо тепер писать, читать,
Й усі задачі розв’язать!
(Учень показує платівку з написом: 2 клас)
Другий клас. Пішла таблиця
Й почала нам часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках — «горимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання -
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити!
Стали в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
Ми пейзажі в класі вчили
(Парти довго потім мили)
Композицію картини
І портрети — для людини,
Для машин — автопортрет.
Не знання, а вінегрет!
Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли!
Пісня «Ми вже не малята»
(учень показує табличку з написом: 3 клас)
Ось і третій рік ми в школі,
Цифри вирвались доволі.
Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати — перед боєм.
Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
А ще ж множити, ділити...
Мізки б тут не розгубити!
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі — просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
У школі ти повинен зрозуміти,
Що сам ти долі власної творець,
Що лінощі лиш заважають жити,
Й хто їх поборе — справжній молодець!
На сцену вибігає Лінь, вона ловить учня, потім іще одного, пригортає до себе. Один притулився до неї, а інший хоче вирватись, але Лінь не відпускає ні одного, ні другого.
Лінь. Ось ти, мій молодець! І ти йди до мене, мій постійний клієнте. Як же я люблю таких діток, що багато обіцяють, але ніколи цього не виконують. Ну, це мої діточки — лінивчики-нещасливчики. Я їх так люблю!
1 -й хлопчик. Відчепися від мене, я не твій молодець, я ніколи з тобою не дружив! Геть від мене! Геть!
2-й хлопчик. Та ну його! Ти мене краще пригорни, з тобою так тепленько, так добренько...
Лінь. Ну, тебе я гарненько пригорнула, міцно затиснула. Ой, а як цей пручається! Ти диви... Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною, хоч хвилиночку... а там і годиночку... і деньочок... і годочок... і завжди...
Вибігає дівчинка.
Дівчинка. Геть від нього відійди!
Іншу жертву десь знайди!
Відпусти, погана Лінь,
Хлопця доброго покинь!
Мало ти дітей скосила,
Що піднятись їм несила?
Йди від нас за небокрай.
Там лінивчиків шукай!
За слова такі прости,
Але хлопців — відпусти.
Лінь. А як ні? Що далі буде?
Мене ж люблять усі люди!
Не пущу, і не чекай,
І так грізно не гукай!
Я цих хлопців вподобала
Й назавжди собі придбала!
Дівчинка. Ах! Не хочеш відпускати?
Значить, будем воювати!
Друзів ми не покидаєм,
А з біди їх виручаєм!
Гей! Усі на допомогу!
Вирушайте у дорогу,
Зошити й книжки беріть
Й Ліні разом доведіть,
Що навчання, дружба й труд
Лінь на порох розітруть!
Вибігають хлопчики та дівчатка з книжками і зошитами, дають їх хлопчикам, яких зловила Лінь. Ті починають гортати книжки, щось учити, і Лінь їх потихеньку відпускає.
Лінь.
Ой, та нате вже, беріть.
Лиш від мене відійдіть!
Все ще буде в іншім часі.
Я знайду їх в п'ятім класі...
Ні, не буду я у збитку —
Ще навідаю їх влітку.
Звертається до ледачого хлопчика, якому було приємно з нею.
Ти ж далеко не тікай І мене не забувай!
2-й хлопчик.
Ну не знаю, подивлюся,
Друзів трохи я боюся....
Дівчинка.
Лінь, іди, іди від нас,
Нам дорослішати час.
За книжки ми всі взялися
Й Ліні підлої — збулися!
Лінь неохоче, похнюпившись, іде зі сцени. Діти вигукують, свистять їй услід і сміються.
Дівчинка.
Працьовиті всі ми стали,
Лінь від нас тому й відстала.
Тож і влітку всі читайте,
Книжку й зошит не лишайте!
Пісня
(учень показує табличку з написом: 4 клас)
І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить
Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.
Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...
Не питають, чи ти здібна,—
Всім же грамотність потрібна!
Але найбільше дивувань
Коли відкриєш двері в клас,
І побачиш скільки нас
Ми не просто 4 клас
Ми – це армія добра…
Троє у нас дівчат,
І двоє сміливих козачат
На уроках всі ми «вчені».
Всі актори ми на сцені
Клас веселий і кмітливий.
Може витримати все.
Усі перепони і перешкоди
На своєму шляху знесе.
Навчання в школі
Не пройшло даремно
Про нас знає вся школа
І це нам приємно.
У нашому класі всі дружно ми живем,
Кому щось потрібно – допоможем без проблем.
Ми гарні учні – нас будуть любить,
А нашим батькам за нас не червоніть.
4 – активний клас!
Все до ладу йде у нас!
І вчимося ми старанно,
І відпочиваєм гарно!
Можем пісню заспівати
І у танці закружляти.
Ми – не звикли нудьгувати,
І всім радим – так тримати!
А БУЛО ще й таке…
СЦЕНКИ З ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ
Мініатюра перша
Вчитель: «Вася, хто тобі вчора писав твір? Говори правду!»
Василь: «Марина Вікторівна, я насправді не знаю! Я вчора рано ліг спати»
Мініатюра друга
Вчитель: «Танечка, назви нам, будь ласка, шість тварин, які живуть в Африці!» Тетянка: «З задоволенням, Галина Петрівна! Це два крокодила і чотири папуги
Мініатюра третя
Вчитель: «Колосов, йди до дошки і розкажи нам вірш Пушкіна, яке я задавала вчора додому!»
(Колосов виходить, стоїть біля дошки і колупає в носі)
Вчитель: «Колосов, я тебе слухаю!»
Колосов: «А як це, Ірина Ігорівна? Я ж нічого не кажу»
Мініатюра четверта
Вчитель: "Бабенко, коли ти виправиш двійку з математики?"
Бабенко: "Так у щоденнику я ще вчора її виправив, Галина Олексіївна! А ось у журналі ніяк не виходить Та ви ж самі його постійно з собою носите, а в учительську мене не пускають!"
Пісня
1. Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день у цьому році. Найрадісніший бо ми подорослішали, мріємо навчатися далі працювати, творити і жити.
2. І найсумніший – бо ми прощаємося з нашими затишними куточками, в якому мит раділи й сумували, плакали і сміялися, прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддала нам свою ласку і тепло.
Мене до школи мама привела,
Та вчительці, як скарб, передала.
Так гарно й радісно було в той день мені,
Бо з того дня матусь вже мав я дві.
Ви ж, як фея, і добра, і мила,
Усміхнулися лагідно нам.
Як же щиро ви всіх нас любили!
Як нас завжди хвалили батькам!
Перша вчителька!
Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим.
І любов була щира, гаряча,
Зігрівала сердечко усім.
Ми проводили маневри,
Випробовували нерви.
Вчителька тест пройшла,
Ключ до кожного знайшла.
Спасибі вам за добру науку,
За те, що ви протягнули нам руку.
За те, що багато чому навчили,
А головне – ви нас як рідних любили!
Останнє нині в нас побачення,
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами
За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк..
А хтось одержував знову двійку,
Встрявав з товаришем у бійку,
Базікав часто безупинно …
Та ви прощали нам провини!
Так, ми в житті вас не забудемо
І пам’ятати завжди будемо
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву,
І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали.
За все ми вдячні вам без ліку.
Спасибі ніжне і велике.
Ми першу вчительку свою вітаємо,
Здоров’я щиро вам бажаємо!
Ви перші на початку навчання
Подарували нам свої знання.
Пробачте ще за двійки й трійки,
Які отримували ми не раз.
Та обіцяєм: будем вчитись на відмінно,
Щоб не підвести й не осоромить вас!
( створення прощальної корзинки)
Шановна Аліно Володимирівно, ми хочемо Вам на згадку залишити маленьку частинку наших дитячих сердець.
Пісня « Перша вчителька»
Слово першій вчительці.
Дорогі діти, шановні батьки! Ось і прийшов день прощання з початковою школою! Це урочисте і трохи сумне свято. Чотири роки тому ви прийшли у перший клас. Тут ми з вами піднімалися важкими кроками по сходах знань. Ви вчилися читати і рахувати, вчилися дружити, вчилися жити за суворими шкільним правилам. Просто не віриться, що минуло вже 4 роки, що не так давно ви були такими маленькими невмійками. У нашому сходження до зірок вас супроводжували ваші вірні друзі, батьки. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони вас. Якими похмурими були їхні очі, коли ви отримували 2. А які спалахували іскорки в них, коли у вас все виходило? Дякую вашим батькам за терпіння, за підтримку і увагу, яку ви нам надавали. Без вашої участі ми б не змогли виростити таких чудових дітей - наших випускників початкової школи.
Сьогодні мені і сумно і радісно. Сумно тому, що ви йдете від мене, що восени у вас будуть нові вчителі, нова друга мама . Мені дуже хочеться, щоб вони вас теж полюбили, полюбили такими, які ви є.
Радісно - тому, що ви подорослішали, стали розумнішими, багато чому навчилися. Я вітаю вас, мої любі, з закінченням початкової школи. Бажаю і середній школі підтвердити отримані знання, залишатися такими ж наполегливими, терплячими і допитливими в отриманні знань, а найголовніше залишатися дружними, добрими, веселими і бадьорими Я буду завжди рада бачити вас, і якщо потрібно буде, то завжди допоможу, ви завжди будете в моєму серці і на добру згадку я хочу подарувати вам ось цей букет з побажаннями на майбутнє. Щасливого шляху в 5 клас.
Спасибі усім, хто працює у школі!
За ласку, увагу, турботу, старання!
Всім, хто чотири роки був з нами!
Шлемо найпалкіші вітання!
Галино Вікторівно!
Ви у школі – найголовніша,
Бо директор – всьому голова,
То ж прийміть від нас Ви вітання
І подяки щирі слова.
За те, що є усюди лад
І всього є доволі,
За те, що кожен-кожен рад
Навчатись в нашій школі.
А у директора є «права» рука –
Так завучів в народі називають.
Їх праця в школі дуже клопітка:
Чітко розклади складають,
За виховним процесом
Пильно спостерігають.
“Good morning, children” – ми раді чути,
Хочем трішечки іноземцями побути.
І як читати – «мейд» чи «маде»
- На етикетках шоколаду,
Вчать іноземці вчителі.
З нами клопоти чималі!
Бо слова добре треба знати,
Ще й граматику вивчати,
Минулий і майбутній час,
Всі дивні форми дієслова
– Тяжка та іноземна мова.
Дорогі наші вчителі!
Хай щастям, успіхом славиться дім,
За ласку й турботу – низький вам уклін.
Хай радість приходить до вашого дому,
Розмівши тривогу, негоду і втому.
Пісня « Ми бажаєм…»
Слово для привітання надається директорові Осадчій Галині Вікторівні.
( вітання та вручення дипломів про закінчення початкової школи)
Наша школа казкова!
І дитинство в нас чудове!
Та хіба було б воно таким без наших батьків?!
Ми хочемо привітати мам і тат,
Що разом з нами початкову школу
Сьогодні закінчили, з днем оцим,
Трохи сумним, але таким святковим
Ми до батьків сказати хочем слово.
І привітати хочем від душі.
Подарувати пісню вам чудову.
Найкращі прочитати вам вірші.
Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали. і лічили.
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прати і місити тісто.
Ви нам для навчання умови створили,
Ремонт капітальний у класі зробили.
Завжди ви звертали велику увагу
На наші екскурсії , свята, розваги.
Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Матусю кохана, ти лагідна, мила,
Тепло всім даруєш і радість щодня,
Мене народила, в любові зростила,
За це щиро вдячна, безцінна моя!
Щасливі нині в ці хвилини,
І Богу дякуєм за вас.
За те,що вклали мудрість й сили,
За те,що виховали нас!
Матусі милі,наші дорогенькі,
Хай Бог Творець вас береже.
Хоч зараз ці слова маленькі,
Та нагорода для вас є!
Дітки, давайте подякуємо матусям. (Мамо, ти моє сонечко. Діти дарують сонечка)
Й для вас сьогодні маєм.що сказати!!!
Схиляєм серце татусі й для вас!
Бо з вас могли ми приклад брати,
Бо з юних днів,виховували нас!!!
Татку, татусеньку,таточку,тату,
Кращого в світі немає навкруг.
Він наш порадник, заступник і друг.
Ми вас любимо так щиро,
Пам’ятайте й ви про нас.
А тепер для вас цю пісню
Заспіває весь наш клас.
Невтомність ,впевненість і сила,
Суворість і турбота про сімю.
Батьківська мужність ваша вчила-
Як досягти поставлену мету!!!
Пісня « Батькам»
Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір,
Її обличчя любе, її ласкавий зір.
Замислиться бабуся, зажуриться на мить.
І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.
І я бабусі руки цілую залюбки,
Вони немов співають, розказують казки.
Я слухаю бабусю, я вся, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки умілі та міцні.
У мене найкращій дід –
Він очолює весь рід!
Ми йому бажаєм жити
Серед рідних не тужити!
Щоб збулось усе, як треба –
Ти рости, дідусь, до неба!
Пісня « Про бабусю»
Вчитель: Шановні батьки, мені було дуже приємно працювати з вами, відчувати вашу зацікавленість у шкільних справах, прагнення, незважаючи на свою зайнятість, допомогти у вирішенні різних проблем. Я вдячна всім вам.
Спасибі вам за добрі справи, за допомогу.
У мене є до вас невирішена справа . Я прийняла ваших дітей згідно такої розписки.
Розписка
Я, вчителька початкових класів Ясенівського ЗЗСО 1-2 ступенів , даю розписку у тому, що дійсно 1 вересня 2017 року взяла на виховання та зберігання дітей (дивитися список в журналі) загальним ростом 7 м 68 см і вагою 100кг 500г від батьків, бабусь і дідусів у кількості 5 осіб.
Цією розпискою повідомляю і прошу пробачити, що брала дітей дрібногабаритними, а віддаю середньогабаритними. З цієї причини вам складніше буде їх одягти, взути й нагодувати. Тим не менше, дивлячись на задоволені, красиві, розумні обличчя дітей, висловлюю впевненість, що отримані за період з 01.09.2017р. по 29.05.2021р. з різних предметів знання є твердими, вміння міцними, навички - набутими і, можливо, стануть в нагоді в середній школі і принесуть користь.
Дана розписка видана 27.05.2021р. батькам 4 класу Ясенівського ЗЗСО 1- 2 ступенів.
Наявні претензії приймаються тільки в день видачі розписки.
А зараз у мене до вас є кілька запитань.
Дайте відверту відповідь на такі запитання:
1) Хто хоч 1 раз проспав з сином чи донькою початок занять в школі?
2) Хто допомагав робити уроки, малювати?
3) Хто хоч раз покарав дитину за погану оцінку?
4) У хто відвідав УСІ батьківські збори?
5) А хто разом із сином чи донькою дивиться мультики, катається на велосипеді, ходить у зоопарк?
Ось бачите, діти, які активні у вас батьки. За їхню активність дозвольте їх нагородити листами подяки.
(Церемонія нагородження, вручення листів подяки батькам)
Слово для привітання батькам
Всі гості у нас шановні й поважні.
Бо тут вчителі й батьки наші славні.
А ще тут у залі сьогодні
Майбутні учні нашої школи.
(Дитячий садок розказує вірші)
- Жовте сонце, небо синє –
Ми йдемо до школи нині
І хоч знаєм - буде важко,
Та сьогодні ще не страшно.
- Малюки вас всіх вітають,
Щастя й радості бажають.
В старшій школі добре вчіться
І не бійтесь, не лініться.
Ми ще трохи підростемо
Також в школу ми прийдемо.
- Інші займуть ваші парти,
Сядуть за ними писати.
Квіти у класній кімнаті
Іншим тепер поливати.
-
Ми прийдем не лінуватись,
А всього-всього навчатись.
Ну, а пустощі ніколи
Ми не візьмемо до школи.
- Отак на заздрість старшим учням,
Ми скоро тут покажем клас!!!
Навчай нас, школо, всім наукам,
А гумору навчайся в нас!
- Але ми обіцяєм не лінитись,
Тільки на «відмінно» вчитись.
Рано з сонечком вставати,
Щоб у школу не проспати.
- Запам'ятайте, друзі,
Даємо вам наказ:
Учіться на відмінно!
І ждіть у школу нас.
Пісня « Перший дзвоник»
- Чотири роки шкільний дзвінок
Щораз вас кликав на урок.
Про нього спомин вам дзвінкий –
Молодший братик гомінкий,
Нехай нагадує завжди
Про незабутні ті роки.
(Першокласники дзвенять дзвіночками і дарують їх випускникам)
Ще чотири назад ми були такими ж, як і ви сьогодні, а зараз он які вправні та вмілі. І всього цього нас навчили у рідній школі, наша перша вчителька, звичайно ж з допомогою батьків. Тож сміливо йдіть до школи! Вчить Буквар і шануйте вашу першу вчительку.
На згадку про наше сьогоднішнє свято прийміть невеличкі подарунки. Надувну кульку, щоб вам було так легко у житті, як цій кульці у повітрі, ручку і олівець, щоб ви гарно виводили букви та цифри, та найголовніше «Пам’ятку школяра», де написано, як поводити себе у школі.
(Звучить музика, майбутнім першокласникам вручають подарунки).
Початкова школо, прощавай!
Ми всі у ній здружилися
І через це в цей час
Трохи сумує наш клас.
Адже з дитинством прощатись пора
Знову до школи прийде дітвора,
Нам всім на зміну,
Щоб провести тут годину щасливу.
А ми всі у цей час переходим в 5 клас!
Крейда, глобус, дошка, карти
Разом з нами перейдуть,
Тільки вище стануть парти,
Разом з нами підростуть...
Ми здружились між собою,
Дружба справжняя у нас
Разом з нами, наша дружба
Переходить в п'ятий клас!
Шановна вчителько нова!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні.
Хоч інколи ми пустуни маленькі,
Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.
Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,
Якщо полюбите ви щиро нас усіх.
Багато доброго, нового
життя відкриє ще для вас
як перша сходинка до нього
для всіх нас буде 5 клас.
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом:"Старша” школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!
Зараз ми повинні дати клятву п'ятикласника.
Клятва п'ятикласника
Вступаючи в ряди учнів середньої ступені школи, перед лицем своїх товаришів, перед обличчям батьків, перед обличчям вчителів урочисто клянемось:
-Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть самого складного і каверзного. Клянемось!
- Не доводити вчителів до температури кипіння – 100 ОС. Клянемось!
- Бути швидким і стрімким, але не перевищувати швидкість 60 км/год при пересуванні по шкільних коридорах. Клянемось!
- Витягати з вчителів не жили, вичавлювати не піт, а міцні і точні знання і навички. Клянемось!
- Плавати тільки на "добре" і "відмінно" у морі знань, пірнаючи до самої глибини. Клянемось!
- Бути гідним своїх вчителів. Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Вальс
Спасибі усім, хто був поруч із нами!
Душевну красу віддавав до кінця!
Щоб ви ніколи не хворіли,
Роботу щиро любили,
Щоб дачу мали і квартиру,
Щоб в мирі і достатку жили,
Щоб мали всі грошей багато,
Щодня щоб їли шоколад,
І щоб на вас із неба падав
Любові й щастя зорепад.
Спасибі всім, хто дбав про нас
У цей скрутний, нелегкий час
Разом. Спасибі! Спасибі! Спасибі!
І не треба плакать на прощання,
Треба заспівати нам – і все.
Хай про цей день добрий, теплий спогад
Кожен з вас у серці пронесе!
Тепер належить нам майбутнє України
І нам долати сходинки життя.
Бо ми - надія ваша, ваша зміна,
Бо ми – це ваше світле майбуття.
Фінальна пісня
про публікацію авторської розробки
Додати розробку