Методичне об'єднання класних керівників "Запорука успішної адаптації майбутніх першокласників в новій українській школі"

Про матеріал
Матеріал для методичного об'єднання кл.керівникам початкової школи, для виступу педагогічної ради щодо успішної адаптації учнів шестерічного віку: "Запорука успішної адаптації майбутніх першокласників в новій українській школі"
Перегляд файлу

Запорука успішної адаптації майбутніх першокласників в новій українській школі

1.     Роль першого вчителя учнів 1 класу щодо успішної адаптації дітей в новій українській школі (НУШ).

Адаптація дітей до навчання НУШ більш сприятливо проходить у класі вчителя з особистісно – орієнтованим, а не навчально – дисциплінарним типом педагогічної взаємодії. Такий учитель створює в класі сприятливу атмосферу. У вчителя навчально – дисциплінарного типу взаємодія засвоєння шкільних вимог має, швидше, зовнішній характер і відбувається за рахунок придушення індивідуальності дітей, отже, спричиняє ріст негативних виявів, таких, як тривожність, недовіра до себе, репресивність, ворожість тощо.

Для того, щоб тип взаємодії з першокласниками був особистісно – орієнтованим, учителю необхідно в процесі визначення готовності дітей до навчання в НУШ вивчити їхні індивідуальні особливості. Такий підхід дасть змогу вчителю запобігти труднощам адаптаційного періоду дитини – складнощам у навчанні, конфліктам з однокласниками, високому рівню тривожності тощо.

Тому під час  освітнього процесу для успішної адаптації, вчителям 1 класів необхідно використовувати  при роботі з дітьми наступні методи роботи:

  1.                   Проведення батьківських зборів для виявлення очікування батьків у зв’язку з навчанням їхньої дитини в школі та ознайомлення з матеріалами й результатами адаптаційного періоду
  2.                   Дотримання оптимального режиму рухової активності на уроках (2 фіз. хвилинки, фіз.  паузи).
  3.                   Активне використання в освітньому процесі психозберігаючих технологій навчання (прийомів, методів, методик, засобів), які відповідають таким вимогам:

- урахування індивідуальних особливостей дитини, особливо дітей з особливими освітніми потребами (темпераменту, інтелекту, характеру, сприйняття навчального матеріалу, типу пам’яті тощо);

- недопускання надмірного, виснажливого емоційно-нервового навантаження у засвоєнні навчального матеріалу;

- організація такого підходу до освітнього процесу, який забезпечує підтримку сприятливого психологічного клімату в класному колективі, збереження, підтримку і зміцнення психічного здоров’я дітей, виключення будь-яких фактів, які можуть негативно впливати на психічний стан дитини (авторитарний тиск, грубість, нетактовність, зла іронія тощо).

2. Роль батьків дітей першокласників щодо успішної адаптації до навчання у НУШ.

 Дитина швидше адаптується до навчання, тоді коли в сім’ї є благополуччя, гармонія і підтримка обох батьків. Але з різних причин  сім’я недостатньою мірою виконує свою основну функцію. Зростає кількість неблагополучних сімей у яких батьки не в змозі (або не бажають) виховувати своїх дітей. Дефекти сімейного виховання здебільшого є основною причиною деформації особистості дитини. Існують крайнощі освітнього процесу,які можуть спричинити відхилення у поведінці.

Довіра і страх, впевненість і боязкість, спокій і тривога, щирість і теплота у стосунках – усіх цих рис особистість набуває у сім’ї. Вони виявляються і закріплюються у дитини задовго до вступу до навчання в НУШ і безпосередньо впливають на її розвиток. Батьки використовують методи і засоби виховання,які допомагають принести у свідомість дитини певну систему норм і правил, долучають її до моральних цінностей. Щоб дитина досягла цієї мети вони заохочують або карають її, прагнуть бути зразком для наслідування або несвідомо ним стають. У тривожних матерів, наприклад, часто виростають тривожні діти. Нестриманий батько, який дратується з найменшого приводу, нерідко сам того не підозрюючи формує схожий тип поведінки у своєї дитини. Мати, яка за все, що їй не вдається, звинувачує себе, а за все, що вдається дякує долі та життєвим обставинам, може очікувати на появу такої самої установки у своєї дитини.

 Тому батькам при формуванні позитивного ставлення до навчання необхідно враховувати рекомендації практичного психолога, невролога (звернення з того чи іншого питання) та вчителя. Якщо батьки в деякій мірі виконують рекомендації та враховують особливості своєї дитини, формують позитивне ставлення до оточуючого середовища, у цих дітей адаптаційний період пройде легше, ці діти є підготовленими до нових умов.

 

docx
Додано
16 лютого 2021
Переглядів
303
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку