План занять

школи  майбутнього  першокласника

Зеленодольської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №2

 

Учитель - методист    Т. В. Мартьянова

День проведення занять : понеділок

 

            

 

 

 

                                                          2017 – 2018 н. р.

 

 

 

                                                  

Школа майбутнього першокласника

 

 

        Частіше за все майже всі школи готують спеціальні програми адаптації дошколят до навчання у школі. Маємо таку програму й ми. Вона призначена для створення максимально комфортних умов, що дозволяють майбутнім першокласникам успішно розвиватись у новому педагогічному середовищі шкільної системи освіти

        Зазначимо, що програма школи майбутнього першокласника не дублює розділи підготовчого періоду програми початкової школи.

                                                                                            Мета програми
                                                Цілісний і різнобічний розвиток дитини.
Формування необхідних навичок навчальної діяльності, відповідних віковим можливостям і вимогам сучасної української школи.
                                                Розкриття творчих здібностей.
Розвиток пізнавальних інтересів дитини та бажання вчитись.

                                                                                 Завдання програми
         Швидка та безболісна адаптація дитини до умов шкільного навчання.
        Формування в дітей стійкого та впевненого бажання вчитись.
Перехід дитини від ігрової до навчальної діяльності.
Розвиток толерантних способів спілкування між дошколятами.
Виховання організованості дитини в навчальній діяльності.

 

 

                               

 

    Програма включає в себе

 

І.                 Навчальний розділ:
                                        навчання грамоті та розвиток зв'язного мовлення;
                                   математику;
                                   підготовку руки до письма;
                                   ознайомлення з навколишнім світом;
                                   художню працю.

 

ІІ.            Психолого-діагностичний розділ:
                                        тестування рівня психічного розвитку.

 

 

ІІІ.                     Розділ співпраці з батьками:
                                       батьківський лекторій.

 

                                    

 

   НАВЧАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

  Вивчення грамоти та розвиток мови

 

                                                                                         Мета й завдання:
                                         готувати дітей до навчання грамоті;
                                          розвивати фонематичний слух;
                                          уміння проводити елементарний аналіз мови;
                                          давати первісні знання про органи артикуляційного  апарату.

 

1. Мова (усна й писемна) - загальна уява.

2. Речення та слово. Виділення речень зі зв'язної мови, розчленування речення на слова, слова на склади.

3. Склад і наголос. Поділ слова на склади, наголос, визначення кількості складів у слові.

4. Звуки та букви. Уява про звук, розпізнавання при вимовлянні голосних і приголосних.

 

 

                       

 

         Математика

 

                                                                Мета й завдання:
                                формувати первісні уявлення про число та рахунок;
                            просторові й часові уявлення про предмет і фігуру.

 

 

1. Порівняння предметів за розміром.

2. Розміщення предметів у просторі.

3. Напрямок руху.

4. Часові уявлення.

5. Порівняння груп предметів.

 

 

                           

 

 Підготовка руки до письма

 

                                                               Мета й завдання:
                                   готувати дітей до навчання письму;
                              ознайомити з основними правилами письма;
                              учити правильно тримати олівець, сидіти за партою;
                              розвивати дрібні м'язи руки.

 

 

1. Обведення по контуру.

2. Штрихування.

3. Проведення ліній, півовалів, овалів, петлеподібних елементів.

4. Ознайомлення із зошитом.

 

 

 

 

 

                  

 

Ознайомлення з навколишнім світом

 

                                                                                            Мета й завдання:
       учити ставити запитання про оточуючий світ і шукати відповіді ;                          
     формувати уявлення про об'єкти навколишнього світу;
     формувати позицію учня та підводити до розуміння нових обов'язків.

 

 

1. Коло запитань «Що та хто?».

2. Коло запитань «Як, звідки та куди?».

3. Коло запитань «Де та коли?».

4. Коло запитань «Чому та навіщо?».

 

Цикл таких підготовчих занять сприяє швидкому формуванню в дітей бажання вчитись, віри у власні сили й особисте значення. Це дуже важливо в особистісно - зорієнтованому навчанні.

 

                                     

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

                                                            Мета й завдання:
            визначення рівня дошкільної зрілості, яка визначає успішність     дошкільної адаптації до школи та якісного засвоєння навчальної   інформації й навчальної діяльності;
психологічний супровід дітей старшого дошкільного віку в період їх підготовки до школи.

         Дошкільний період, дошкільне дитинство - це важливий період розвитку людини. Тільки зрілий дошкільник готовий до навчання в початковій школі з точки зору соціально-психологічної адаптації й успішності засвоєння вимог чинних навчальних програм. Діагностика дошкільної зрілості здійснюється безпосередньо через діяльність, а саме у грі.

                                                             Принципово важливим є:
         сформованість прийомів ігрової діяльності;
розвинені соціальні емоції та високий рівень морального розвитку (вихованість, культура поведінки, спілкування та інше);
                                                                                 розвинене уявлення;
високий рівень наочно-образного мислення, пам'яті, мови;
висока самооцінка.

       Дітям пропонується рольова гра, в якій детально розписані діяльність ведучого й послідовність гри, а також карта спостереження. У ході діагностики використовуються такі методики, як:
                                                                 бесіда (визначення мовлення);
визначення рівня домагань, моторики, уваги (зорової та слухової);
координації рухів, пам'яті (зорової), уваги, мислення, самооцінки.

 

                      

Критерії підготовленості дитини до школи

1) Загальний фізичний розвиток (зір, слух, моторика, стан нервової системи, загальний стан здоров'я).

 

2) Інтелектуальна готовність (словниковий запас, світогляд, розвиток пізнавальних процесів).

 

3) Особиста та соціально-психологічна готовність (внутрішня позиція школяра).

 

4) Емоційно-вольова готовність (уміння поставити мету й завдання, приймати адекватне рішення, подолання перепон).

 

      Рольова гра допомагає шкільному психологу визначити рівень психічного розвитку дошкільника й дати необхідну консультацію та рекомендації батькам і педагогам.

 

 

 

 

                                     Батьки

                                           та

                                              діти…

 

РОЗДІЛ СПІВПРАЦІ З БАТЬКАМИ

                                                                                           Мета й завдання:
        надання допомоги батькам майбутніх першокласників у адаптації дітей до нових умов отримання освіти, організація батьківського лекторія та консультацій з підготовки дітей до школи.

Для батьків майбутніх першокласників!

Навчання у школі – це новий і надзвичайно складний етап у житті 6-7 річних дітей та їх батьків. Напевно, перед кожним з учасників цієї події стоїть безліч питань, на які вони активно шукають відповідь. Наша психологічна служба допоможе батькам майбутніх першокласників знайти відповіді на питання, які їх хвилюють.

Перш за все необхідно знати, що прихід 6-7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі.

Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова дитина сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.

Ми даємо приблизний перелік того, що необхідно дитині знати і вміти на кінець дошкільного періоду.

 

 План роботи батьківського лекторію

Вересень

1. Як готувати  дитину до школи.

2. Традиції й інновації в житті школи.

Жовтень

1. Написання заяв батьками про вступ  дітей до школи .

2. Індивідуальні бесіди з батьками майбутніх першокласників.

Листопад

1. Дидактичні ігри в сім'ї як спосіб розвитку пізнавальної діяльності дитини.

2. Поради батькам про підготовку руки дитини до письма.

Грудень

1. Розвиток психічних процесів дітей 6-7-річного віку.

Січень

1. Гігієнічні вимоги до максимального навантаження на дитину в період підготовки до  початкової школи.

Лютий

1. Розвиток толерантних способів поведінки в майбутніх першокласників.

Березень

1. Хлопчики та дівчатка. Взаємовідносини між дітьми

Квітень

1. Як підібрати шкільні речі.                                               

Травень

1. Структура нового навчального року

 

    Консультації для батьків майбутніх першокласників проходять кожен  понеділок з 13.00 до 14.00 години.

        Анкета для батьків

 

Прiзвище, iм’я, по-батъковi дитини

Дата народження (число, мiсяць, рiк)

Дитячий садок

Склад сiм’ї  (повна, неповна, кiлькiсть дiтей у сiм’ї)

Адреса  (повнiстю, iндекс, район)

Телефон  (домашнiй, мобiльний або контактний)

Батько (прiзвище, iм’я, по батьковi)

Мiсце роботи  (посада, телефон)

Мати   (прiзвище, iм’я, по-батьковi)

Місце роботи  (посада, телефон)

Батько  (прiзвище, iм’я, по-батьковi)

Місце роботи  (посада, телефон)

 

Що ще Ви хотiли б повiдомити про свою дитину вчителевi? (Чи часто дитина хворiє, якi має хронiчнi захворювання, звички, особливi риси характеру, тощо).

                                    

 

                                                   Анкета для батькiв

 

Прiзвище, iм’я дитини_____________________________

1. Чи є у дитини бажання йти до школи?

а) Так; б) нi.

2. Чи відвiдувала дитина дитячий садок? Чи охоче туди ходила?

3. Як спiлкується з ровесниками?

а) Iнiцiативна;  б) очiкує, коли з нею заговорять;

в) уникає спiлкування;   г) має труднощi в спiлкуваннi. 

4. чи знае ваша дитина: а) букви (всi, деякi);  б) вмiє читати (по складах, словами);

в) вмiє лiчити (в межах 10, 20); г) вмiє додавати (в межах 10, 20);

д) вмiє віднімати (в межах 10, 20).

6. Що Вас хвилює в дитинi?

а) Спілкується спокiйно;  б) є обережною; в) складно, особливо з незнайомими.

                                

 

 

 

 

                              

 

 

 

Анкета для батькiв

Прiзвище, iм’я дитини_____________________________

1. Чи є у дитини бажання йти до школи?

а) Так; б) нi.

2. Чи відвiдувала дитина дитячий садок? Чи охоче туди ходила?

3. Як спiлкується з ровесниками?

а) Iнiцiативна;  б) очiкує, коли з нею заговорять;

в) уникає спiлкування;   г) має труднощi в спiлкуваннi. 

4. чи знае ваша дитина: а) букви (всi, деякi);  б) вмiє читати (по складах, словами);

в) вмiє лiчити (в межах 10, 20); г) вмiє додавати (в межах 10, 20);

д) вмiє віднімати (в межах 10, 20).

6. Що Вас хвилює в дитинi?

а) Спілкується спокiйно;  б) є обережною; в) складно, особливо з незнайомими.

 

                          Батьківський лекторій

Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосовувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей – це невід’ємне право кожного з батьків. Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.

 

       Рекомендації батькам щодо виховання дитини
1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою.
3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не                   з досягненнями інших дітей.
4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться.
5. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться   пристосовуватись і обманювати.
6. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв’язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.
7. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку та можливостей).
8. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.
10. Уникайте абстрактних висловів, що не описують конкретної ситуації:
                                                                                          -  Скільки разів тобі казати!
                                                                                          - Ти знову…
                                                                                          - Коли ж ти навчишся?
                                                                                          - Ти все робиш не так!
11. Ніколи не займайтесь цілеспрямованим словесним вихованням. Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінки та моральні норми. Дитина – ваше дзеркало.
Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.

 

Віковий" портрет дитини на порозі школи:

- у дитини є бажання піти до школи;

- впевнена у своїх силах, доброзичлива, відкрита зовнішньому світу;

- у грі проявляє ініціативність, самостійність. Любить малювати, конструювати, полюбляє рухливі ігри. Легко обирає собі партнерів-друзів для гри;

- активно спілкується з дорослими та однолітками, здатна домовлятися, враховуючи інтереси інших;

-допитлива, задає багато питань стосовно оточуючих предметів та явищ,намагається самостійно пояснити їх. Полюбляє спостерігати, міркувати, проявляє цікавість до книжок;

- часто фантазує;

- може виконувати інструкції дорослих, намагається досягнути поставленої мети.

Психолого-педагогічні консультації для батьків першокласника:

Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими , так і з однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих: батьків, однокласників.

Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров'я школяра. Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр; по-друге,з великою кількістю інформації,що пропонують переробити школяреві; по - третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання вдома. Таким чином, діти напружені як психологічно, так і фізично. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка                 

                                                  

        Психологи вважають, що батьки, у першу чергу,                   повинні запам'ятати наступні правила:

1.Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими ( наприклад, 1- 1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час самостійно).

2.Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі.

3.Часто школярам потрібна не стільки допомога з якого-небуть предмета,скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба "розглянути "у чому полягає їхня допомога.

4.При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так, щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.

Поради батькам, що допомагають дітям учитися:

1.Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес-найкраща з мотивацій.

2.Кращий час для приготування уроків з 15.00- до 17.00.Після 15-20 хв. виконання домашніх завдань краще робити 10-15 хв."перерви" ( бажано рухливі).

3.Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика.

4.Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного прогресу або навіть деякого регресу вашої дитини.

5.Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

6.У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена.

 

 

Стилі батьківської поведінки

Авторитетний		Високий рівень контролю. Теплі взаємини.	Визнають та заохочують самостійність дітей. Відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки. Допускають зміну своїх вимогу розумних межах. Діти добре адаптовані: упевнені в собі, у них розвинені самоконтроль, добре навчаютьсяІ мають високу самооцінку.
	Авторитарний	Високий рівень контролю. Холодні взаємини.	Віддають накази, сподіваючись на беззастережне виконання. Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорсткі вимоги та правила, дозволяють мінімальну незалежність. Діти, як правило відлюдькуваті, боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі;дівчата залишаються пасивними, хлопчики можуть стати агресивними.
	Ліберальний	Низький рівень контролю. Теплі відносини.	Недостатньо або зовсім не регламенту-   ють поведінку дитини; беззастережна батьківська любов. Відкриті для спілкування з дітьми; не встановлюють будь- яких обмежень. Діти схильні до неслухняності та агресивності, іноді стають рішучими і творчими людьми. Не встановлюють жодних обмежень; байдужі до власних дітей. Закриті для спілкування; обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Дитуну часто нічого не втримує від вияву найруйнівніших імпульсів та схильності до асоціальної поведінки.
	Індиферентний	Низький рівень контролю. Холодні відносини.

10 речей, які мають зробити батьки

              1 вересня для дитини

1. Прикрасьте кімнату майбутнього першокласника повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.

2. Яскравий згорток поруч із подушкою розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.

3. Портфель повинен бути складений заздалегідь, але напередодні      1 вересня покладіть туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку.

4. на весь святковий день забороніть собі повчати, дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5. Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч з ним.

6. Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила, і обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилась щось загубити).

8. Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9. Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10. засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні.

                                                       

     Десять заповідей для батьків майбутнього   першокласника

Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".  Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).  Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).  Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".  Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.  Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.  Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.  Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.  Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.                    Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

Поради батькам

             1. Якщо дитина сперечається з будь-якого приводу, чинить опір, впирається, шукає нове заняття (цим вона прагне виразити свою самостійність, незалежність, потребу бути доросліше), їй необхідно допомогти: перш за все продемонструвати свою пошану до дитини – бути спокійним, розумним, терплячим. Слід надати їй справу, заняття, де вона може довести свою самостійність. Коли вона заспокоїться, сказати, в чому ви згодні з нею, а в чому вона не має рації. Бажано підтримувати її досягнення і успіхи в корисних справах.

         2. Дитина вередує, роздратована, вимагає свого, вона втомилася. Треба бути з нею лагідним, казати, що любите її, відвернути увагу від капризу грою, заняттям. Якщо це не допомогає слід залишити дитину у спокої, не реагувати на її істерики. Коли вона заспокоїться, слід сказати їй про те, як вона вас засмутила, але не дивлячись на це ви її все одно любите і сподіваєтеся, що вона більше не поводитиметься погано.

         3. Бути доброзичливіше, знайти час поспілкуватися з дитиною, зайнятися загальними корисними справами. Це особливо важливо, коли у дитини з'являється химерність, вертлявість, манерність в поведінці, клоунада – значить, їй не вистачає визнання дорослих, вона вимагає до себе уваги, переживає. Перед сном бажано
проводити спокійні бесіди про те, що трапилося з ним за день, хвалити її за добрі справи та вчинки.

        4. Дитина не слухається (вимоги треба повторювати по декілька разів) або суперечить дорослим. Замість того щоб дорікати їй, читати мораль, слід виразити щире засмучення: "Я від тебе такого не чекала, подумай, що треба зробити, щоб виправитися". Необхідно показати їй, що батьки за неї переживають та хочуть бачити її гарним сином, учнем. Дуже корисно створювати для дитини такі ситуації, коли само хороша поведінка стає метою, – влаштувати "День слухняності", "День ввічливості" та інше.

 

У цьому віці потрібно:

 

          5. Допомагати дітям в організації ігор та занять, знайти час разом прийняти участь в них. Заохочувати активність дитини в інтелектуальних заняттях.

         6. Пропонувати шести-семирічним дітям більше завдань на розвиток уяви, фантазії, творчої ініціативи: ігри "в театр", вигадування казок з продовженням "по ланцюжку", творчі завдання – намалювати зимовий ліс, вирізувати з паперу чарівну тварину і інше. Такі завдання стимулюють розвиток у дитини найважливішої складові, необхідні для переходу до учбової діяльності.

         7. Підтримувати розмову з дитиною про школу, казати про неї тільки добре: для чого діти вчаться, чому в школі учать, малювати з нею картинки, вигадувати розповіді на теми: "На уроці", "Шкільна зміна" і інше. Сформувати у дитини уявлення про те, що навчання – це серйозна праця, тому треба бути уважним, старанним учнем; розповісти, як треба себе
вести на уроках, з вчителем, з однокласниками.

         8. Виховувати у дітей працьовитість, відповідальність за доручену справу; включати їх в домашні справи та корисні заняття; допомагати їм, надавати приклад у виконанні. Корисне виконання завдань з самоконтролем. Для цього слід завести для дитини календар, де б вона відзначала кольоровими олівцем виконання доручень і добрих справ.

         9. Надавати допомогу дитині при зустрічі з труднощами в ученні. При необхідності радитися з вчителем.

        10. Заохочувати учбові успіхи шести-семирічного учня: радіти разом з ним. Виражати це в словах: "Молодець! Я знала, що у тебе вийде, що ти будеш гарним учнем!".

 

 

 

 

 

Пора до школи. Готові?

Відразу ж відзначимо, що діагностика украй необхідна. Вона потрібна для сім'ї: для того, щоб знати, у якому напрямі вносити (якщо це необхідно) корекцію, як індивідуально підійти до успіхів і недоліків дитини. На жаль, на сьогодні наявна система діагностики явно недосконала і вимагає досліджень в цьому плані. Що дитина знає про себе і свою сім'ю? Елементи самозахисту. Наступні запитання допоможуть виявити рівень даних уявлень. 1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові, вік. 2. Чи знаєш ти свою домашню адресу? 3. Назви прізвище, ім'я, по батькові батьків і близьких родичів. 4. Де вони працюють? 5. Пригадай домашній телефон, а також робочі телефони мами, тата. 6. Якщо батьків немає удома (увечері і у вихідні дні) − де вони можуть бути? Як їх знайти? 7. Ти заблукав: а) у великому магазині; б) на ринку; в) у зоопарку; г) на незнайомій вулиці; д) у багатолюдному автобусі, метро і так далі. Що ти робитимеш у цих обставинах? 8. Тобі на вулиці зустрілися хулігани і почали приставати − як ти поведешся? 9. Ти втратив ключі від квартири. Що робити? 10. Ти один удома. Тебе наполегливо просять відкрити двері (прийшли зі школи, міліції, домоуправління, пожежної охорони). Що ти зробиш? Відповіді на нижченаведені питання виявлять ступінь знань і практичних навичок, які обов’язково повинна мати дитина, щоб бути самостійною (і добре почуватися в колективі): 1. Самостійно (без нагадувань) дитина виконує щоденні правила особистої гігієни (чистить зуби, умивається, виконує інтимні гігієнічні процедури, чистить взуття, одяг, користується серветкою і так далі)? 2. Знання про корисні продукти, вітаміни, культуру живлення. 3. Обізнаність про шкідливі, небажані продукти, особливо у великих кількостях (цукор, сіль, шкірка від курки, жири, здобні продукти і так далі). Які ознаки несвіжих, небезпечних для здоров'я продуктів? Декілька прикладів. 4. Уміння проводити елементарну гігієнічну обробку продуктів. Уміння самостійно помити яблуко, почистити апельсин чи картоплю.(Дитину можна легко навчити чистити картоплю, якщо купити спеціальний ніж із проріззю для чищення овочей − ним просто користуватися й неможливо порізатися). 5. Знання про користь свіжого повітря, шкідливості пилу, необхідність жити в чистому житлі. З цією метою брати посильну участь у прибиранні квартири. 6. Уявлення про надання першої медичної допомоги. Знання про те, як поводитися з йодом, зеленкою, бинтом і так далі. 7. Чи є отруйні рослини, гриби, кущі навколо нас? Які? Можна їсти незнайомі ягоди чи гриби? Рівень етичних якостей. Працьовитість. Відношення до оточуючих. 1. Виховання добрих відчуттів, чуйності, уміння прийти на допомогу. 2. Рівень працьовитості: - які постійні трудові обов'язки має дитина? Як вона до них відноситься?; - чи охоче відгукується на доручення ? Чи часто проявляє ініціативу у виконанні трудових справ?; - чи виконує справу до кінця або кидає його, зустрівшись з труднощами або перемикається на легші, цікавіші справи?; - якість праці: ступінь акуратності, раціональності, відсутність метушливості і зайвих рухів; - мотивація праці дитини: робить, щоб допомогти по будинку, або працює, щоб отримати похвалу. Спеціальні практичні уміння, необхідні майбутньому школяру.  Не надаючи першорядного значення нижченаведеному, все ж таки відзначимо, що навчання в 1 класі потребує від дитини певного об'єму учбово-направлених знань, умінь і навичок, мається на увазі загальна ерудиція, елементарні обчислювальні навики, читання, письмо. Точний перечень вимог ви можете дізнатися в школі, куди будете віддавати дитину. 1. Загальна ерудиція: знання навколишнього світу: пори року, рослинний і тваринний світ, побут людей (одяг, взуття, сон, посуд, техніка), правила дорожнього руху і так далі 2. Математичні знання: знати цифри до 10, читати і записувати числа 20, уміння вирішувати арифметичні завдання в одну дію на складання і віднімання. Знати суміжні числа («числа-сусіди») в межах 10 (у числа 8 суміжні 7 і 9), розуміти кількісний склад в межах 1-го десятка (5 − це 1, 1, 1, 1 і ще 1; і інші варіанти: 5 − це 4 і 1, 3 і 2, 2 і 3, 1 і 4). Розпізнавати прості геометричні фігури як площинні, так і об'ємні: круг, трикутник, квадрат, прямокутник, куля, куб, циліндр. Легко орієнтуватися на листі паперу, розуміти вираз «довжина в одну клітинку зошиту». Уміти користуватися годинником без секундної стрілки. Знати основні міри довжини (км., м., см.), ваги (кг., г.). 3. Рівень усного мовлення: проводити звуковий аналіз нескладних слів, послідовно виділяючи і називаючи всі звуки в слові. Розрізняти і називати голосні й приголосні звуки, тверді і м'які приголосні звуки, читати складами або злито (словами) із швидкістю 20 і більше слів на хвилину. Усно переказувати, про що тільки що прочитали (усвідомленість дитиною читаного тексту). Виділяти наголос у словах. Записувати окремі слова, написання яких не розходиться з вимовою. Мова як показник готовності до шкільного навчання. 1. Ясна вимова всіх звуків рідної мови. 2. Уміння дитини говорити тихо - голосно - тихо, міняти темп мови: швидко - поволі - швидко. 3. Використання в мовленні всіх засобів інтонаційної виразності. Знання ряду віршів, загадок, лічилок, бажання їх виразно прочитати. 4. Рівень культури мовного спілкування (розмовляти, дивлячись співбесідникові в очі, не переривати без вибачень тих, що говорять і так далі) 5. Уміння вести діалог, логічно відповісти на поставлені питання, грамотно ставити запитання. 6. Володіння вмінням зв'язно, логічно, без зайвих повторів, перескоків, заминок і тривалих пауз обговорювати казки, розповіді. Уміння переказати своїми словами сенс прислів'я, вірша Можливо, ваша дитина не знає і не вміє всього, що ми перерахували. Цей список − ідеальний варіант. А ідеали, як ви знаєте, недосяжні. Просто ви тепер знаєте, куди йти. Якщо ваша дитина буде мати 80-90% знань і навичок, наведених тут, ви − молодець. Це означатиме, що ви дійсно займаєтеся своєю дитиною. Це − рівень вашої відповідальності.

  Спільна робота днз та школи

1.                           Спільна робота дошкільного навчального закладу та школи в інтересах дітей. Проект
2.                           Завдання проекту - Пошук шляхів оновлення та вдосконалення системи дошкільної та початкової освіти; - Спрямування самостійної та самоосвітньої діяльності на poзв’язання проблеми наступності й перспективності у навчанні та вихованні дошкільників та молодших школярів; - Вдосконалення психічних, розвивально-виховних та дидактичних засад здійснення наступності і перспективності; - Систематичний аналіз наявних труднощів в роботі вихователів ДНЗ та вчителів початкових класів.
3.                           Педагоги та батьки шукають відповіді на запитання
   •                                               Чи стане школа для дитини школою радості?
   •                                               Як зберегти фізичне і емоціональне благополуччя дитини?
   •                                               Як допомогти дитині пристосуватися до шкільного життя?
4.                           Складові успішності на шляху садок-школа Гармонійний фізичний , психічний розвиток Адаптація до соціальних змін Готовність до активної взаємодії з школою Своєчасна розумна допомога дорослих
5.                           Рівень розвитку довільної сфери вихованців старших груп дошкільних навчальних закладів
   •                                               ПЕРША СКЛАДОВА – психічної готовності до навчання в школі:
   •                                               ДОВІЛЬНІСТЬ УВАГИ – уміння дітей свідомо підкоряти свої дії правилу, орієнтуватися на задану систему вимог, уважно слухати і точно виконувати завдання.
6.                           Мотиваційна готовність до навчання у першому класі загальноосвітньої школи вихованців старших груп ДНЗ
   •                                               ДРУГА СКЛАДОВА шкільної зрілості:
   •                                               МОТИВАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ – це інтерес та бажання ходити до школи, готовність прийняти нову для дитини соціальну роль.
   •                                               Мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої людям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних процесів: прагнення пізнавати нове, що несе в собі школа, бажання опановувати грамоту і читання.
7.                           Рівень психічного розвитку вихованців старших груп ДНЗ
   •                                               ТРЕТЯ СКЛАДОВА шкільної зрілості:
   •                                               РІВЕНЬ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ – це закономірний перехід від одних психологічних новоутворень до інших. Це розвиток відчуття, сприйняття, запам”ятовування, мислення, уваги, спілкування, мовний розвиток, самостійність, саморегуляція.
8.                           ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ (ШКІЛЬНА ЗРІЛІСТЬ) як такий рівень морфологічного, функціонального, психічного та соціально-психологічного розвитку дитини, при якому вимоги систематичного навчання не будуть порушувати її здоров’я
   •                                               ФІЗИЧНА ГОТОВНІСТЬ :
   •                                               відповідність віку росту, ваги, об’єму грудей, тонусу м’язів, пропорцій тіла, стану шкіри;
   •                                               стан зорового та слухового аналізаторів;
   •                                               загальний стан здоров’я; 
   •                                               тонка моторика як готовність руки до точних та дрібних рухів
   •                                               ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ:
   •                                               пізнавальна активність; розвиток пізнавальних психічних процесів (сприйняття, пам’ять, мислення, увага, уява);
   •                                               загальна обізнаність;
   •                                               сформованість пасивного та активного словникового запасу
   •                                               ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА ГОТОВНІСТЬ:
   •                                               відносна саморегуляція;
   •                                               відносна емоційна стійкість, зменшення імпульсивних реакцій;
   •                                               відносна стійкість до стресу;
   •                                               вміння ставити мету, приймати рішення;
   •                                               вміння самостійно виконувати завдання за наочним прикладом
   •                                               ОСОБИСТІСНА ГОТОВНІСТЬ:
   •                                               потреба у спілкуванні;
   •                                               сформованість якостей спілкування з однолітками та дорослими;
   •                                               позитивна самооцінка;
   •                                               нестійка особистісна тривожність
9.                           Вплив педагогічних кадрів на процес розвитку особистості дитини
   •                                               Створення сприятливого розвивального середовища в дитячих колективах старших груп ДНЗ;
   •                                               Спостереження за особливостями індивідуального розвитку дитини в ДНЗ
   •                                               Забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості;
   •                                               Визначення психічної готовності дітей до школи;
   •                                               Розробка програми щодо подальшого розвитку індивідуальності кожного учня;
   •                                               Психолого-педагогічна допомога учням із низьким рівнем адаптації до умов шкільного життя.
10.                     Організаційно-педагогічна робота:
    •                                               Вдосконалення соціально-педагогічного патронату ( охоплення дітей 5-річного віку дошкільним вихованням);
    •                                               Доцільність впровадження “ Школи майбутнього першокласника” ;
    •                                               Проведення спільних позакласних заходів.
11.                     Методична робота:
    •                                               Традиційні форми роботи:
    •                                               -методичні обєднання;
    •                                               -педагогічні виставки;
    •                                                
    •                                                
    •                                               -обмін досвідом;
    •                                               -взаємовідвідування занять, уроків.
12.                     Форми роботи з сім’єю:
    •                                               Відвідування вчителями батьківських зборів у ДНЗ. Знайомство з батьками першокласників;
    •                                               Лекції для батьків;
    •                                               Анкетування батьків майбутніх першокласників;
    •                                               Робота консультпункту для батьків у ДНЗ та школі;
    •                                               Оформлення  куточка “Поради батькам майбутніх першокласників”;
    •                                               Батьківська конференція.
13.                     Що очікуємо від проекту?
    •                                               Зростання психолого-педагогічної культури педагогічних кадрів, підвищення фахової майстерності;
    •                                               Створення особистісно-розвиваючої моделі навчання і виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
    •                                               Створення психологічного комфорту під час перебування дитини в навчальному закладі, передумов для кращого входження у повноцінну навчальну діяльність;
    •                                               Скорочення термінів адаптації дитини до школи;
    •                                               Рання діагностика та прогнозування шкільних труднощів, перспективного розвитку, своєчасної психолого-педагогічної допомоги;
    •                                               Раціональна організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних, вікових і типологічних особливостей кожної дитини;
    •                                               Збереження здоров ’ я дітей, формування здорового способу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Сім батьківських  

         заповідей

1.      Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
2.     Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...
3.     Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.
4.     Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
5.     Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найголовніше, якщо можете, але не робите.
6.      Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
7.      Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 

                                      

 

          Заповіді для батьків            

             першокласників

 

         1.  Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Закріпіть за нею обов’язки по дому (вимити підлогу, посуд, винести сміття, витерти пил).

2.  Не сваріть, не принижуйте дитину в присутності сторонніх людей. Поважайте почуття та особисту думку дитини.

 

         3.  Навчить дитину ділитися своїми проблемами.  Обговорюйте з ними конфліктні ситуації, які виникли з  однокласниками та дорослими.

         4.  Постійно розмовляйте з дитиною.  Розвиток  мовлення  -  запорука  успішного навчання.  Відповідайте на кожне  запитання дитини, бо тільки  таким чином можна підтримати пізнавальний інтерес.

5. Не вибудовуйте взаємовідношення з дитиною на заборонах.  Завжди пояснюйте причину ваших вимог, запропонуйте альтернативний варіант.

 

                                           Шановні батьки!

        Перший клас – серйозне й складне випробування для        Вашої дитини.  Будьте поруч.  Підтримайте, допоможіть,

       будьте зацікавленими успіхами дитини. Дайте дитині      можливість зрозуміти, що поруч із нею справжній друг.

                                            Успіхів Вам!