МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Вступ до фаху

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ

 ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

                                                 Вступ до фаху                 .

(назва навчальної дисципліни)

Освітньо-професійний ступінь         фаховий молодший бакалавр                .

                                                                                         (найменування освітньо-кваліфікаційного рівня)                                              

Галузь знань                         15  Автоматизація та приладобудування              .                            

                                                                                            (шифр та найменування галузі знань)

Спеціальність 151     Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

              (код та найменування спеціальності)

Форма навчання _____________денна / заочна                                                 .

                                                              (денна/заочна)

КИЇВ 2022

Методичні рекомендації до виконання, оформлення та захисту курсової роботи з навчальної дисципліни “Вступ до фаху” для студентів, які навчаються за галуззю знань 15  Автоматизація та приладобудування .спеціальності 151 Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології освітньо-професійного ступеня    фаховий молодший бакалавр денної /заочної форми навчання

«06» листопада 2022 - 23 с.

Розробник: Власюк О.П., завідувач відділення автоматики теплових процесів Київського енергетичного фахового коледжу, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО НА ЗАСІДАННІ ЦК-4

© Власюк О.П.  2022 рік

 ©Київський енергетичний фаховий коледж, 2022 рік

ЗМІСТ

І  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Складовим елементом навчального процесу у підготовці фахових молодших бакалаврів за галуззю знань 15  Автоматизація та приладобудування .спеціальності 151 Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології є виконання курсової роботи з нормативної навчальної дисципліни «Вступ до фаху».

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у Київському енергетичному фаховому коледжі курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Виконання курсової роботи передбачає вироблення навичок самостійної роботи з джерелами інформації й науковою літературою, оволодіння методикою досліджень, допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань. Уже ця перша творча спроба дає можливість виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо та критично її дослідити; вміння збирати, систематизувати і аналізувати джерела та літературу; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки.

  Курсова робота з дисципліни «Вступ до фаху» є важливим етапом у вивченні програмного матеріалу з даної дисципліни.

 Мета написання курсової  роботи  - одержання  студентами   практичних навиків самостійно збирати та опрацьовувати  інформацію стосовно обраної теми, а також використовувати її у науково-дослідницькій роботі для більш поглибленого вивчення окремих сторін виробничого процесу на підприємствах енергетичної галузі. Курсова робота свідчить про  рівень  того як студент застосовує знання, набуті на лекційних і практичних заняттях з дисципліни «Вступ до фаху», допомагає студентові систематизувати теоретичні знання з вивченої дисципліни, оволодіти первинними навичками дослідної роботи.

Написання курсової роботи передбачає самостійне закріплення та розширення теоретичних та практичних знань, які студенти одержують в процесі вивчення курсу; а також, з одного боку, поглиблення знань з суміжних дисциплін, з іншого, − охоплення всієї сукупності знань з відповідної теми.

Основні завдання курсової роботи:

− систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання;

− розвиток навичок роботи з різними джерелами інформації, самостійного наукового пошуку та творчого вирішення завдань;

− формування навичок практичного використання теоретичних знань для вирішення конкретних завдань;

− набуття досвіду чіткого і логічного письмового викладу теоретичних положень;

− розвиток умінь аналізувати, узагальнювати, класифікувати та інтерпретувати основні теоретичні й практичні результати дослідження;

− визначення рівня професійної компетентності студента, його готовності та спроможності до самостійної діяльності.

Курсова робота розробляється студентами самостійно під керівництвом викладача.

Для успішного виконання курсової роботи важливим є :

•         вибір теми;

•         підбір літератури з теми;

•         складання плану;

•         збір, обробка, аналіз та узагальнення теоретичного та практичного      матеріалу з виділенням самостійних висновків і пропозицій.

        Оцінювання курсової роботи відбувається у вигляді відкритого захисту курсової роботи перед фаховою комісією.

2 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Специфіка курсової роботи полягає в тому, що у процесі її виконання та захисту здійснюється досягнення як дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу та критично оцінювати її, формулювати правильні висновки.

 Процес виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

– вибір теми курсової роботи;

– складання плану роботи;

– формування тексту курсової роботи;

–     подання чорнового варіанту роботи керівнику;

–     усунення зауважень, врахування рекомендацій керівника;

– оформлення роботи;

– захист курсової роботи.

Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції. Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності з вимогами щодо написання та оформлення курсових робіт.

3 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з таких частин:

• Титульний аркуш.
• Завдання.
• Зміст.
• Умовні позначення.
• Вступ.
• Основна частина (поділяється на кілька розділів та пунктів).
• Спеціальне завдання.
• Висновки.
• Список використаних джерел.
• Інтернет ресурси.
• Додатки.

Обсяг тексту курсової роботи – 25-30 сторінок (без літератури і додатків).

4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінювання курсової роботи враховує не лише якість виконання роботи, її зміст, доповідь студента, але й оформлення роботи у відповідності з існуючими вимогами.

Курсова робота провинна бути представлена державною мовою в печатному та електронному варіанті.

Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора інтервали 14 шрифтом Times New Roman. Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і  основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Перша сторінка оформляється як титульна, на ній немає колонтитула, немає також і номера сторінки. На наступних сторінках номери проставляються у правому нижньому куті сторінки без крапки після цифри.  Зразок оформлення титульного аркушу подано у Додатку А.

Завдання  видається керівником курсової роботи.  На цьому аркуші номер не ставлять та не враховують його у загальну нумерацію.

Зміст.  На цьому аркуші вперше ставлять номер сторінки. Це буде сторінка 2. Зміст включає всі розділи та підрозділи курсової роботи. На сторінці із змістом роботи позначаються сторінки, на яких розпочинаються розділи чи підрозділи, а їхні заголовки чи підзаголовки мають бути виділені у тексті й відповідати змісту. При цьому їх формулювання повинно точно відповідати заголовкам у тексті й мати однакову нумерацію. Зразок оформлення подано у Додатку Б.

Умовні позначення. Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо перед змістом, починаючи з нової сторінки. При першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку. Зразок оформлення подано у Додатку В.

Вступ.  У вступі має бути актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми курсової роботи, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом. Обсяг вступу складає 2-3 сторінки.

Основна частина поділяється на кілька розділів та підрозділів та складається з теоретичної частини та практичної частини (спеціального завдання), у яких розкривається зміст теми курсової роботи. Завдання розділів основної частини (теоретичній) - досить повно, усебічно і лаконічно викласти стан проблеми, якій присвячується курсова робота, визначити основні категорії і поняття, які були отримані при опрацюванні відповідного масиву джерел та літератури (обсяг 20-25 сторінок).

У другій частині (практичній) виконується презентація курсової роботи відповідно теми (обсяг 12-15 слайдів).

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ роботи починають з нової сторінки  і позначають арабськими цифрами. Заголовки розділів  «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої).

 Заголовок розділу не може знаходитися в кінці аркуша. Жоден заголовок не може закінчуватися крапкою. Якщо він довший одного рядка, то не слід вживати перенесення (поділу) слів; наступний рядок повинен починатися з того самого відступу. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Перед заголовком залишається проміжок 30 мм від верхнього краю аркуша. Сам заголовок повинен бути написаний великими літерами звичайним жирним шрифтом розміром 16 пунктів. Після заголовку пропускається один рядок.

Наприклад,

РОЗДІЛ 1

МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЇ

 ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

Розділ може поділятися на підрозділи, які в свою чергу, можуть ділитися на дрібніші структурні частини. Не бажано, щоб ступенів поділу було більше ніж чотири. Підрозділ і перший його ступінь поділу позначаються арабськими цифрами, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Треба зберігати невеликий відступ від попереднього тексту між розділами і пунктами. Заголовок підрозділу пишеться малими прописними літерами або жирним шрифтом розміром 14 пунктів з абзацного відступу в підбір до тексту. Заголовок першого ступеня поділу теж пишеться малими прописними літерами або жирним шрифтом, або додатково позначається ще й курсивом. Перед та після назви кожного підрозділу залишається вільна строчка.

Наприклад,

РОЗДІЛ 2

 ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

ТА ПРОГРАМУВАННЯ

           2.1 Поняття алгоритму

Текстова частина курсової роботи ілюструється таблицями, рисунками, фотографіями, графічними додатками. Текстові ілюстрації, за виключенням графічних додатків, подаються в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Графічні та текстові додатки розташовуються окремо в кінці роботи після списку використаних джерел відповідно до посилання на них у тексті. Ілюстрації, що займають аркуш формату А4 чи АЗ (розворот), розміщуються в тексті, ілюстрації більших розмірів оформлюються у вигляді додатків. Текстові ілюстрації позначають словом Рисунок і нумерують послідовно в межах розділу за винятком додатків, які нумеруються окремо. Наприклад: Рисунок 3.2 - другий рисунок третього розділу. Номер ілюстрації, що має назву, закінчується тире. Назву і пояснювальні підписи (підрисункові підписи) розміщують послідовно під ілюстрацією.

Приклад:

Рисунок 2.1 - Логічний елемент І на діодних ключах РДЛ-логіки

а-схема заміщення, б-таблиця істинності,

в-умовне графічне зображення, д-часові діаграми роботи         

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). З лівого боку біля відповідного заголовку таблиці розміщують напис Таблиця із зазначенням її номера, який складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад: Таблиця 1.5 - п'ята таблиця першого розділу.

  Таблиця 1.5 - Специфікація на засоби вимірювання

При переносі таблиці на інший аркуш (сторінку) слово Таблиця не вказують, а пишуть Продовження табл. і вказують номер таблиці, наприклад:

   Продовження таблиці 1.5.

Формули в курсовій роботі нумерують у межах розділу. Самостійна формула наводиться в окремому рядку. Номер формули складається із номера розділу та порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть в круглих дужках на правому полі на рівні відповідної формули або нижнього її рядка.

 Наприклад:

                   де 2.3 - третя формула другого розділу.

Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, наводяться в тексті. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова де без двокрапки. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами виходить з того, що формула розглядається як рівноправний елемент речення. Тому розділові знаки в тексті перед формулами і після них ставлять відповідно до правил пунктуації.

  Кожний розділ курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.

Спеціальне завдання виконується у вигляді презентації обсягом 12-15 слайдів. Спеціальне завдання повинно мати титульну сторінку та сторінку з відомостями про автора презентації. В основній частині презентації необхідно викласти зміст курсової роботи, основні тези з кожного розділу з ілюстраціями, таблицями та т.п. (при наявності), висновки та список використаних джерел. Зразок оформлення подано у Додатку Г.

Висновки -  це нагода наголосити на тому, що вже було сказано в основній частині роботи. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. Обсяг висновків не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

Список використаних джерел.  У тексті роботи після висновків подають «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». Список повинен містити перелік всіх джерел, використаних при виконанні курсової роботи. На кожне джерело в тексті пояснювальної записки повинно бути хоча б одне посилання. Джерела в списку варто розташовувати в порядку появи посилань на них. Відомості про джерела необхідно давати відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. – [Чинний від 2007-07-01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. Це регламентуючий документ для оформлення бібліографічних списків, списків використаної літератури, списків літератури в наукових роботах тощо. Зразок оформлення подано у Додатку Д.

Вимоги до додатків.  Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Додатки містять допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття матеріалу роботи: таблиці, ілюстрації, малюнки, фотографії тощо. Додаток має заголовок, надрукований у верхньому рядку сторінки і починається із нового аркуша. Над заголовком з правої сторони рядка друкується слово «Додаток_» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту (наприклад, додаток А, додаток Б тощо).

 Вимоги до посилань.  Посилання в тексті курсової роботи подавати в кінці кожного розділу тільки у квадратних дужках, наприклад [1] або [2; 6], де цифри 1,2 і 6 відповідають порядковому номеру праці або джерела у Списку використаних джерел. Якщо посилання на джерела поспіль з 1 по 4, тоді [1-4]. Також, у випадку, коли кілька джерел цитуються поспіль, а потім цитування здійснюється з окремих джерел, то посилання подаються у такому вигляді: [1-3], [8]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела через кому з маленької букви “с.”), наприклад: [1, с.5]. Якщо посилання на кілька праць, вони розділяються крапкою з комою: [1, с.5; 6, с.25-33].

Наприклад:

Вимоги до нумерації сторінок. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і т.д. подають арабськими цифрами без знаку №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. На наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці (приклад нумерації обведено червоним кольором) .

  Наприклад:

    5  ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Захист курсової роботи є обов’язковим елементом її виконання. Він має на меті визначити знання студентів з теоретичних питань та практичного матеріалу, пов’язаних з темою курсової роботи, перевірити самостійність виконання роботи. Захист курсової роботи відбувається перед комісією відповідної циклової комісії у встановлений графіком день. Під час захисту студент повинен викласти основні теоретичні положення роботи та відповісти на додаткові запитання членів комісії.

Захист курсової роботи складається з таких етапів:

Виступ студента.  У своєму виступі студент стисло ознайомлює присутніх членів комісії зі змістом роботи за допомогою презентації  в PowerPoint (можна використовувати спеціальне завдання), специфікою дослідження, його результатами та власними пропозиціями. Тривалість виступу – до 10 хвилин (бажано 5-7 хвилин).

Відповіді на запитання.  Після виступу студент відповідає на запитання членів комісії та присутніх колег-студентів, за потреби обґрунтовуючи власну точку зору щодо розв’язання даної проблеми.

Пропозиції керівника щодо оцінки роботи. Остаточна оцінка курсової роботи студента виставляється членами комісії, яка складається з викладачів циклової комісії. Оцінка курсової роботи враховує не лише якість самої роботи, володіння матеріалом і переконливість аргументів студента під час захисту, але й її оформлення та своєчасність виконання.

У разі невідповідності курсової роботи вимогам, вона повертається студенту на доопрацювання.

6  КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оцінюється за дванадцятибальною  системою та такими критеріями:

Позитивна оцінка, що визначена комісією, остаточна. Найкращі курсові роботи можуть бути рекомендованими до участі у конкурсах студентських наукових робіт, студентських конференціях.

Незадовільна оцінка за рішенням комісії тягне наступні наслідки:

•         студент зобов’язується підготувати курсову роботу по новій темі з додержанням встановленого порядку;

•         повторно захищається та ж курсова робота після внесення змін, доповнень, уточнень і т.ін. Дата проведення повторного захист курсових робіт визначається завідувачем відділення.

Робота до захисту не допускається, якщо вона представлена керівникові на перевірку з порушенням термінів, встановлених регламентом, написана на тему, яка не узгоджена попередньо з керівником, виконана із суттєвими помилками, оформлена без дотримання вимог, зміст роботи не розкрито.

Результати захисту оформляються відомістю про захист курсових робіт.

Д О Д А Т К И

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Київський енергетичний фаховий коледж

Відділення: автоматики теплових процесів                                                                                         .

Циклова комісія: спеціальних та профілюючих дисциплін № 4                                                        .

Освітньо-кваліфікаційний рівень:   фаховий молодший бакалавр                                                    .                                                                         

Спеціальність: 151 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології ”____________

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни

“Вступ до фаху”

2.3 КР 151 __

на тему:  «____________________________»

Студента(ки)    _  _    курсу   _________  групи

Галузі знань  15 “ Автоматизація та приладобудування”                                                 .Спеціальності 151 «Авоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології» _         .

студента(ки)__    _______________                     .

                                         (прізвище та ініціали)

Керівник викладач           Власюк О. П._____

                                          (посада, прізвище та ініціали)

Національна  шкала       дванадцятибальна

Оцінка:         ___________________________

м. Київ-20___р

Додаток Б

ЗМІСТ

Додаток В

Додаток Г

Продовження додатку Г

Додаток Д

                             СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: навч. посіб. / А. М. Береза. – 2 вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 214 с.

2. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна, О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

3. Харазов В.Г. Интегрированные системы управления технологическими процессами. - СПб.: Профессия, 2009. - 592 с.

4. Великий В. І. Мікропроцесорні системи в САУ: курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Великий; Одес. нац. політехн. ун-т, Ін-т комп’ют. систем. Одеса: Наука і техніка, 2006. – 188 с.

5. Меньков А.В. Теоретические основы автоматизированного управления/ А.В. Меньков, В.А. Острейковский. - Учебник для вузов. - М.: Издательство Оникс, 2005. – 640 с.

6 Олссон Г., Пиани Д. Цифровые системы автоматизации и управления. – СПб.: Невский диалект, 2001. – 557 с.7. ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни та визначення. К.: УкрНДІССІ, 1994. 92 с.

8. Основи інформаційних систем:Навч.посібник.-вид.2-ге,перероб.і доп., В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, О.С.Караєва, КНЕУ,2001,420с.

9. Справочник проектировщика АСУ ТП / Г.Л. Смилянский, Л.З. Амлинский, В. Я. Баранов и др.; Под ред. Г.Л. Смилянского. . - М.: Машиностроение,1983. 527 с.

10. Николайчук Я. М. Теорія джерел інформації: монографія / Николайчук Я. М. Тернопіль: ТНЕУ, 2008,- 536с.

11. Програмування в автоматизованих системах управління технологічними процесами. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/23121/1/Metod_IM_Com.pdf

12. Периферійні Пристрої та ЕМС. URL: http://pps.vtc.vn.ua/-3

13.  https://wiki.tntu.edu.ua/Система_програмного_регулювання