Комунальний заклад «Ліцей №11»
Кам’янської міської ради

 

 

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ 5 КЛАСІВ

ПІД ЧАС УРОКІВ ІНФОРМАТИКИ

 

 

 

Навчально-методичний посібник

 

 

 

 

Кам’янське
2026

Укладач, автор: Олійник Н.В., учитель інформатики

Навчально-методичний посібник

«Формування інформаційно-комунікативної компетентності в учнів середньої та старшої школи під час уроків інформатики»

Посібник містить:

• теоретичні положення щодо інформаційно-комунікативної компетентності учнів;
• практичні методи та прийоми її формування під час уроків інформатики;
• кейси інтеграції сучасних медіа- та STEM-технологій;
• питання для контролю навичок учнів та самоконтролю вчителя;
• методичні рекомендації щодо впровадження сучасних технологій навчання.

Призначений для:

• педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
• студентів педагогічних закладів;
• усіх, хто цікавиться сучасними методами навчання інформатики та формування ІК-компетентностей.

Зміст

Анотація

Вступ

Розділ 1. Формування інформаційно-комунікативної компетентності як інтегративна складова сучасного уроку інформатики та STEM-освіти

1.1. Теоретичні основи інформаційно-комунікативної компетентності

1.2. Інтеграція STEM-елементів у формування ІКК

1.3. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному уроку інформатики

1.4. Інформаційно-комунікативні уміння та навички учня

Розділ 2. Практичні методи і прийоми формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів середньої та старшої школи засобами інформатики та STEM-підходу

2.1. Практичний кейс із формування інформаційно-комунікативної компетентності на уроках інформатики з інтеграцією STEM та медіаосвіти

План-конспект № 1

План-конспект № 2

План-конспект № 3

План-конспект № 4

План-конспект № 5

План-конспект № 6

План-конспект № 7

План-конспект № 8

План-конспект № 9

Висновок

Використані джерела

 

Анотація

до навчально-методичного посібника Н.В.Олійник

«Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів під час уроків інформатики»

 

У навчально-методичному посібнику «Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів під час уроків інформатики» здійснено теоретичний аналіз поняття інформаційно-комунікативної компетентності в контексті сучасної інформатичної освіти. Окреслено її структуру, основні складники та визначено етапи формування в учнів базової та середньої школи.

У посібнику розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій як провідного засобу розвитку алгоритмічного мислення, цифрової грамотності, навичок програмування та свідомого використання цифрових ресурсів. Визначено ключові інформаційно-комунікативні вміння, якими має володіти учень у процесі вивчення інформатики, зокрема вміння працювати з інформацією, створювати алгоритми, реалізовувати їх у вигляді програм, аналізувати результати та презентувати власні напрацювання.

Формування інформаційно-комунікативної компетентності пропонується здійснювати шляхом інтеграції практико-орієнтованого навчання, елементів медіаосвіти та STEM-підходу під час уроків інформатики. У посібнику обґрунтовано доцільність використання алгоритмічних задач, практичних вправ з програмування (зокрема мовою Python), проєктної та дослідницької діяльності як ефективних засобів формування ключових компетентностей учнів.

Посібник містить структурований теоретичний матеріал, систему практичних завдань різного рівня складності, приклади навчальних вправ і проєктних робіт, а також методичні рекомендації щодо організації уроків інформатики з компетентнісним і діяльнісним підходами.

Навчально-методичний посібник є актуальним для вчителів інформатики закладів загальної середньої та позашкільної освіти, студентів педагогічних закладів, а також усіх, хто цікавиться сучасними методиками навчання інформатики та формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів.

Вступ

Актуальність створення навчально-методичного посібника зумовлена вимогами Державного стандарту базової середньої освіти та компетентнісного підходу Нової української школи, які передбачають формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності як однієї з ключових. У сучасному цифровому середовищі інформатика виступає не лише навчальним предметом, а й інструментом розвитку алгоритмічного мислення, цифрової грамотності, вміння працювати з інформацією та створювати власні цифрові продукти.

Особливої уваги потребує початковий етап вивчення алгоритмізації та програмування, зокрема у 5 класі, коли в учнів закладаються базові уявлення про алгоритм, програму, мову програмування та логіку побудови розв’язків. Саме на цьому етапі доцільно поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю, використовуючи доступні мови програмування, зокрема Python, що відповідає віковим особливостям учнів і дозволяє швидко отримувати наочний результат.

Метою навчально-методичного посібника є надання вчителям інформатики систематизованого теоретичного та практичного матеріалу для формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів під час вивчення теми «Алгоритми та програми», а також підвищення ефективності уроків інформатики через використання практико-орієнтованих, інтерактивних і STEM-елементів навчання.

Основними завданнями посібника є:

• розкриття теоретичних засад формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів на уроках інформатики;
• визначення структури та складників інформаційно-комунікативної компетентності в контексті вивчення алгоритмів і програмування;
• добір і систематизація практичних завдань з програмування мовою Python для учнів 5 класу;
• надання методичних рекомендацій щодо організації навчальної діяльності з урахуванням компетентнісного та діяльнісного підходів;
• сприяння розвитку в учнів умінь аналізувати, створювати та презентувати власні алгоритмічні й програмні рішення.

Посібник орієнтований на вчителів інформатики закладів загальної середньої  та позашкільної освіти, студентів педагогічних закладів освіти та може бути використаний у процесі підготовки до атестації педагогічних працівників, а також для вдосконалення професійної майстерності.

Розділ 1. Формування інформаційно-комунікативної компетентності як інтегративна складова сучасного уроку інформатики та STEM-освіти

 

У сучасному цифровому середовищі інформаційно-комунікативна компетентність (ІКК) є ключовою складовою розвитку учня. Ця компетентність визначає здатність ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для навчання, дослідження, комунікації та розв’язання прикладних задач [Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П.]. Особливо важливо формувати ІКК у школярів середньої та старшої школи в умовах інтеграції STEM-освіти, що передбачає використання міждисциплінарних завдань із природничих наук, технологій, інженерії та математики з акцентом на цифрові технології та алгоритмічне мислення.

 

1.1. Теоретичні основи інформаційно-комунікативної компетентності

 

ІКК охоплює такі основні складники:

Інформаційна складова – уміння ефективно шукати, обробляти та аналізувати дані, використовувати цифрові ресурси для навчання та саморозвитку;

Комп’ютерно-технологічна складова – навички роботи з апаратним та програмним забезпеченням, створення простих алгоритмів та програм, використання інтерактивних цифрових інструментів;

Процесуально-діяльнісна складова – здатність застосовувати сучасні ІКТ для вирішення практичних завдань, проєктування моделей, алгоритмів та STEM-проектів [Горобченко Н., Ващенко Т – 2014; Бондаренко Т. – 2016].

Етапи формування інформаційно-комунікативної компетентності (за Т.Бондаренко):

Ознайомлення з базовими цифровими інструментами та їх призначенням.

Навчання пошуку інформації в мережі Інтернет та оцінка її достовірності.

Розробка власних проєктів і алгоритмів із використанням ІКТ.

Рефлексія результатів та обґрунтування вибору оптимальних рішень.

1.2. Інтеграція STEM-елементів у формування ІКК

 

STEM-освіта є невід’ємною частиною сучасної методики навчання інформатики. Вона дозволяє:

• формувати алгоритмічне мислення та навички програмування;
• інтегрувати знання з математики, фізики, технологій та інженерії у практичні проєкти;
• розвивати критичне мислення та здатність приймати обґрунтовані рішення;
• навчати учнів створювати цифрові продукти, моделювати процеси та використовувати сучасні технології [Калиніна Л., Калінін В., 2018; Лойко Н.П., 2019].

Застосування STEM-підходу підвищує практичну цінність ІКК, оскільки учні вчаться не лише працювати з інформацією, а й інтегрувати її в міждисциплінарні задачі, реалізовувати проєкти та співпрацювати в команді.

1.3. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному уроку інформатики

 

ІКТ є ключовим інструментом у формуванні ІКК. Їх використання дозволяє:

• індивідуалізувати навчальний процес;
• створювати додаткову мотивацію до навчання;
• забезпечувати доступ до актуальних навчальних ресурсів та цифрових енциклопедій;
• здійснювати комунікацію та спільне вирішення завдань [Мельник Ю., 2017].

Особливу увагу слід приділяти інтерактивним та дистанційним технологіям, що дозволяють учням самостійно опановувати матеріал і розвивати навички цифрової грамотності [Алієв Х., 2018].

 

1.4. Інформаційно-комунікативні уміння та навички учня

 

Під час уроків інформатики з інтеграцією STEM-елементів учень повинен навчитися:

• шукати і систематизувати інформацію;
• створювати алгоритми і програмні рішення;
• працювати самостійно або в команді з використанням цифрових ресурсів;
• оцінювати достовірність інформації;
• застосовувати цифрові інструменти для моделювання, презентацій та вирішення практичних задач;
• захищати авторські права та дотримуватись етики роботи з інформацією [Калінін В., Калініна Л., 2018; Горобченко Н., Ващенко Т., 2014].

Розділ 2. Практичні методи і прийоми формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів середньої та старшої школи засобами інформатики та STEM-підходу

 

Хоча сьогодні в педагогічній практиці достатньо прикладів використання STEM-підходів та цифрових технологій на уроках інформатики, більшість із них зосереджена на окремих завданнях або окремих компетенціях учнів. Багато наукових праць описують ІКТ-вправи або методичні рекомендації, проте бракує комплексних, системних підходів, які одночасно поєднували б формування інформаційно-комунікативної компетентності, STEM-проєктну діяльність та розвиток цифрових навичок [Лойко Н.П., 2014].

Саме це зумовило необхідність розробити власну авторську методику, яка відрізняється від існуючих: вона інтегрує практичну роботу з інформацією, медіаосвітні компоненти та STEM-проєкти, а також орієнтована на послідовний розвиток критичного мислення, командної роботи та вмінь представляти власні результати. Такий підхід дозволяє учням не лише здобувати знання з інформатики, а й розвивати навички ефективного комунікування, аналізу та використання інформації у різних форматах.

Моя педагогічна ідея ґрунтується на поетапному формуванні компетентностей: від роботи з інформацією та даними, через створення цифрових продуктів, до презентації та захисту проєктів. Це забезпечує системне поєднання ІКТ, STEM і медіаосвіти, чого бракує в існуючих методичних розробках.

Окреслення реалізації педагогічної ідеї доцільно розпочати з короткого огляду сучасних освітніх тенденцій у STEM та медіаосвіті, а далі представити конкретні методи, прийоми та авторські розробки уроків, спрямовані на формування інформаційно-комунікативних навичок у учнів середньої та старшої школи.

 

 

2.1. Практичний кейс із формування інформаційно-комунікативної компетентності на уроках інформатики з інтеграцією STEM та медіаосвіти

 

STEM-навчання визначається як інтеграція науки, технологій, інженерії та математики, яка спрямована на розвиток практичних навичок, критичного мислення та креативності. У поєднанні з медіаосвітніми компонентами STEM-проєкти дозволяють формувати такі компетентності учнів [Горобченко Н., Ващенко Т., 2014]:

• ефективний пошук та обробка інформації з надійних цифрових джерел;
• аналіз та оцінка достовірності даних;
• створення цифрових продуктів (міні-проєкти, презентації, програми, анімації);
• робота з графіками, таблицями та даними для прийняття обґрунтованих рішень;
• командна робота та презентація результатів;
• дотримання етики роботи з інформацією та авторських прав.

Інтеграція медіаосвітніх компонентів у STEM-проєкти дозволяє учням не лише збирати і обробляти інформацію, а й створювати власні продукти, аналізувати їх та комунікувати результати, що повністю відповідає завданням формування інформаційно-комунікативної компетентності та стандартам НУШ.

Методичною основою моєї практичної діяльності є авторський проєктний метод із поетапним виконанням завдань, який включає: постановку проблеми, збір та обробку даних, створення цифрового продукту, тестування та презентацію результату. Такий підхід дозволяє поєднувати навчальні цілі з інтересами учнів, створюючи інноваційний формат уроку, відмінний від існуючих методик [Василенко О. М.].

До ефективних форм проведення уроків належать:

• STEM-проєкти та міні-проєкти з цифровою реалізацією;
• лабораторні роботи з аналізом даних та алгоритмів;
• цифрові квести та інтерактивні вправи;
• створення презентацій та мультимедійних продуктів;
• командна розробка та захист результатів.

Особливо важливо фіксувати цілі STEM та медіаосвітнього компонентів у поурочному плані, паралельно з навчальними цілями з інформатики. Це дозволяє чіткіше оцінювати результати уроку та формує комплексні інформаційно-комунікативні компетентності учнів.

Таким чином, хоча існують численні приклади STEM-уроків та ІКТ-активностей, бракує авторських системних розробок, які комплексно формують інформаційно-комунікативні навички. Саме це визначає напрям моєї педагогічної діяльності.

Далі представлені розгорнуті плани-конспекти уроків інформатики з інтеграцією STEM та медіаосвіти, спрямовані на розвиток інформаційно-комунікативної компетентності учнів середньої школи, а саме 5 класів.

План-конспект № 1

Клас: 5

Тема: «Алгоритми. Команди і виконавці»

Мета: Формування компетентностей

Предметна компетентність:

• Навчальна: удосконалити знання поняття алгоритму; формувати знання про виконавців алгоритму та їхні системи команд; навчити наводити приклади виконавців та команд, які вони виконують.
• Розвивальна: розвивати логічне та алгоритмічне мислення, інформаційну культуру.
• Виховна: формувати уміння працювати в групі, відповідальність за результат, позитивне ставлення до навчання.

Ключові компетентності:

• Спілкування державною мовою: висловлюватись та спілкуватися на тему ІТ з використанням відповідної термінології.
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях: застосовувати логічне та системне мислення для розв’язування проблем.
• Уміння вчитися впродовж життя: організовувати власну діяльність із використанням програмних засобів для структурування роботи.
• Соціальна та громадянська компетентності: дотримуватись правил БЖД при роботі з комп’ютером.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручник з інформатики, презентація, роздаткові картки з прикладами алгоритмів.

Хід уроку

І. Організаційний етап
Привітання, перевірка готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Фронтальна бесіда: що учні пам’ятають про алгоритми, виконавців та команди у Scratch.

ІІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування:

1. Що таке алгоритм?
2. Хто такий виконавець алгоритму?
3. Наведіть приклади виконавців, яких ви знаєте.
4. Що таке команда виконавця?
5. Наведіть приклад команди, яку може виконувати людина, робот або комп’ютер.
6. Чому важливо правильно складати алгоритм?
7. Які правила БЖД треба пам’ятати, працюючи за комп’ютером?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Щодня ми виконуємо правила та інструкції. Наприклад, готуємо страву за рецептом, граємо у спортивну гру, пересуваємось містом за правилами дорожнього руху. Уявіть, що алгоритми – це інструкції, які допомагають комп’ютеру чи роботам правильно виконувати завдання.

V. Повідомлення теми, цілей, завдань уроку

VІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Пояснення вчителя з демонстрацією презентації та прикладів:

• Алгоритм – послідовність команд для досягнення мети.
• Виконавці: люди, роботи, комп’ютерні програми.
• Система команд виконавця: базові дії, які він може виконувати.

VІ. Фізкультхвилинка

VІI. Засвоєння нових знань, формування вмінь

Робота за комп’ютерами (унікальна STEM-практика для 5 класу):

1. Правила БЖД: перевірка робочого місця, положення рук, дистанція до монітора.
2. Інструктаж учителя: як працювати з алгоритмічними блоками у Scratch/Python (мінімальна складність).

 Практична робота 1 – «Алгоритмічний лабіринт» (STEM-компонент):

• Учні отримують завдання: допомогти «роботу-коту» пройти лабіринт, використовуючи команди: вперед, повернути ліворуч, повернути праворуч.
• Додатково: ускладнення для груп – додати «перешкоди» і створити альтернативні алгоритми.

 

Мета: навчитися складати послідовність команд для досягнення мети, розвивати логічне та алгоритмічне мислення.

Інструкції для учнів:

1. Розділити дітей на групи по 3-4 учні.
2. Кожна група отримує схему лабіринту та «робота-кота» (можна позначити фігуркою або на екрані).
3. Використовуйте команди:
   • Вперед – котик робить один крок вперед;
   • Повернути ліворуч – котик повертається на 90° вліво;
   • Повернути праворуч – котик повертається на 90° вправо.
4. Складіть алгоритм, щоб котик дійшов до виходу з лабіринту.
5. Перевірте алгоритм: виконайте команди по черзі та простежте, чи котик дійшов до мети.
6. Додаткове ускладнення (для груп, які завершили завдання швидко):
   • Додайте на шляху котика перешкоди (наприклад, стіни, ями).
   • Складіть альтернативний алгоритм, щоб обійти перешкоди.

Обговоріть у групі: який алгоритм був найефективніший, чи можна його покращити, щоб котик дістався мети швидше та безпечно.

 

 Практична робота 2 – «Алгоритм у житті» (інформаційно-комунікативна компетентність):

• Скласти алгоритм для простого щоденного завдання (наприклад, «приготувати сендвіч»).
• Обмін алгоритмами у групах, обговорення, що можна покращити для точності та безпеки.

Мета: навчитися застосовувати поняття алгоритму в повсякденному житті та формувати вміння точно передавати інструкції.

Інструкції для учнів:

1. Розділіться на групи по 3–4 учні.
2. Виберіть просте щоденне завдання, наприклад:
   • приготувати сендвіч;
   • почистити зуби;
   • одягнутися вранці;
   • підготувати портфель до школи.
3. Складіть покроковий алгоритм для виконання завдання:
   • Кожен крок має бути чітким і зрозумілим для іншого.
   • Використовуйте слова-команди: «візьми», «поклади», «помий», «налий», «закрий» тощо.
4. Обміняйтеся алгоритмами з іншою групою.
5. Перевірте: чи можна виконати завдання, слідуючи алгоритму іншої групи?
6. Обговоріть:
   • чи всі кроки зрозумілі;
   • що можна змінити, щоб алгоритм був точнішим;
   • як забезпечити безпеку під час виконання завдання.

 Рішення/підказки:

• Лабіринт: послідовність команд залежить від розмітки на екрані; кожна команда повинна бути визначена та скінчена.
• Щоденний алгоритм: виділити чіткі дії, порядок, уникнути небезпечних моментів (наприклад, газ).

VІІІ. Узагальнення та систематизація знань

• Опитування: що таке алгоритм, хто виконавець, приклади команд.
• Коротка гра «Помилка у алгоритмі» – учні знаходять помилку у запропонованому алгоритмі і виправляють її.

ІX. Домашнє завдання

• Підручник § 18.
• Скласти алгоритм для улюбленої гри або заняття, намалювати блок-схему.

X. Підсумки уроку

• Рефлексія: «Для мене сьогодні важливим було…»
• «Сьогодні я дізнався/дізналася про…»
• «Мені хотілося б навчитись…»

План-конспект № 2

Клас: 5

Тема: «Способи подання алгоритмів. Алгоритми і програми. Основні поняття мови програмування Python»

Мета: Формування компетентностей

Предметна компетентність:

• Навчальна: ознайомити учнів із способами подання алгоритмів (словесно, графічно, у вигляді блок-схем); формувати поняття програми та основні елементи мови Python; навчити складати прості алгоритми на Python.
• Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, уміння структурувати інформацію.
• Виховна: виховувати культуру безпечної роботи за комп’ютером, вміння працювати в групі.

Ключові компетентності:

• Спілкування державною мовою: формувати вміння пояснювати алгоритми та описувати дії програмою Python.
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях: формувати вміння застосовувати алгоритмічне та структурне мислення.
• Уміння вчитися впродовж життя: навчити організовувати власну діяльність із використанням програмного забезпечення.
• Соціальна та громадянська компетентність: формувати дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи з ІТ-пристроями.

Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами практичної роботи.

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручники «Інформатика, 5 клас» автор Бондаренко, презентація, проектор.

Хід уроку

І. Організаційний етап

• Привітання, перевірка готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Фронтальне опитування (актуалізація опорних знань)

1. Що таке алгоритм?
2. Назвіть приклади алгоритмів у повсякденному житті.
3. Які команди ми використовували на минулому уроці?
4. Що таке виконавець алгоритму?
5. Які є способи подання алгоритмів (словесно, графічно, у вигляді таблиці)?

IV. Мотивація навчальної діяльності

У житті ми постійно користуємося алгоритмами: готуємо страви, граємо в комп’ютерні ігри, керуємо роботами. Щоб комп’ютер виконав вашу команду, потрібно скласти зрозумілий алгоритм та перевести його у програму. Сьогодні ми навчимося писати прості програми на Python і показувати свої алгоритми у різних формах.

V. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку

• Тема: «Різні способи подання алгоритмів. Алгоритми і програми. Основні поняття мови Python».
• Мета уроку: навчитися подавати алгоритми словесно та графічно, формувати програми на Python, зрозуміти базові поняття мови програмування.

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами презентації та демонстрації на екрані:

1. Способи подання алгоритмів:
   • словесно;
   • графічно (блок-схеми);
   • таблично (крок-команда-результат).
2. Алгоритм & програма:
   • Алгоритм – послідовність дій для досягнення мети;
   • Програма – алгоритм, записаний у мові програмування, який може виконувати комп’ютер.
3. Основні поняття Python:
   • Команда/функція;
   • Змінна;
   • Вивід даних (print);
   • Введення даних (input);
   • Коментарі (#).

# Програма для привітання користувача

name = input("Введіть своє ім’я: ")

print("Привіт,", name)

VII. Фізкультхвилинка

• Легка розминка для очей та рук (10-15 секунд вправи на відведення погляду від екрану, підняття рук, обертання плечима).

VIII. Засвоєння нових знань, формування вмінь (практична робота за комп’ютерами)

 Практична робота 1 – «Алгоритмічний конструктор» (STEM-компонент):
Інструкції для учнів:

1. Отримайте завдання: скласти блок-схему алгоритму для простої задачі (наприклад, «полив квітки», «приготувати чай»).
2. Використайте символи блок-схеми:
   • Овал – початок/кінець;
   • прямокутник – дія;
   • ромб – перевірка умови.
3. Після складання блок-схеми, переведіть її у програму на Python:
   • напишіть команди для виконання алгоритму;
   • перевірте, чи працює програма.

Приклад:

• Алгоритм «полив квітки»:
  1. Перевірити, чи горщик сухий;
  2. Якщо сухий, полити водою;
  3. Якщо ні, нічого не робити.
• в Python:

is_dry = input("Горщик сухий? (так/ні) ")

if is_dry == "так":

    print("Поливаємо квітку")

else:

    print("Не поливаємо")

 Практична робота 2 – «Програма для життя» (інформаційно-комунікативна компетентність):

1. Виберіть просту задачу із життя (наприклад, «приготувати чай», «зробити уроки»).
2. Складіть словесний алгоритм.
   • Переведіть алгоритм у Python, використовуючи змінні, input, print, умовні оператори if, як у прикладі «полив квітки».
3. Обміняйтеся програмами з сусідом та протестуйте, чи правильно виконуються кроки.

IX. Узагальнення та систематизація знань

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть способи подання алгоритмів.
2. Чим відрізняється алгоритм від програми?
3. Які основні поняття мови Python ви засвоїли сьогодні?
4. Напишіть простий алгоритм та програму для нього.

X. Домашнє завдання

• Підручник §19-21.
• Додатково: скласти алгоритм свого ранкового ритуалу та перевести його у програму на Python (3-5 кроків).

XI. Підсумки уроку

Рефлексія:

• Учням пропонується закінчити речення:
  • «Сьогодні я дізнався…»
  • «Було цікаво…»
  • «Я хотів би спробувати…»

План-конспект № 3

Клас: 5

Тема: «Лінійні алгоритми і програми»

Мета: Формування компетентностей

Предметна компетентність:

• Навчальна: ознайомити учнів із лінійними алгоритмами, навчити складати послідовні команди в програмі Python; формувати навички розв’язування простих задач за допомогою лінійних алгоритмів.
• Розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння аналізувати та планувати послідовність дій.
• Виховна: формувати культуру безпечної роботи за комп’ютером, уміння співпрацювати у групі.

Ключові компетентності:

• Спілкування державною мовою: описувати алгоритми та пояснювати послідовність команд.
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях: застосовувати логіку та алгоритмічне мислення для вирішення практичних завдань.
• Уміння вчитися впродовж життя: організовувати власну діяльність із використанням Python.
• Соціальна та громадянська компетентність: дотримуватися правил безпеки життєдіяльності при роботі з комп’ютерами.

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування вмінь.

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручники «Інформатика, 5 клас», презентація, проектор.

Хід уроку

І. Організаційний етап

• Привітання, перевірка готовності, підготовка робочих місць.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

• Обговорення алгоритмів ранкового ритуалу, перевірка, як учні перенесли їх у Python.

ІІІ. Фронтальне опитування

1. Що таке алгоритм?
2. Які способи подання алгоритмів ви знаєте?
3. Що таке програма?
4. Які основні поняття Python ми вже засвоїли?
5. Які типи алгоритмів ви пам’ятаєте?

IV. Мотивація навчальної діяльності

У багатьох задачах дії виконуються одна за одною, крок за кроком, без перевірок чи умов. Такі алгоритми називають лінійними. Сьогодні ми навчимося створювати лінійні алгоритми та писати їх у Python, а потім перевіримо роботу наших програм на практиці.

V. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку

• Тема: «Лінійні алгоритми і програми».
• Мета: навчитися складати лінійні алгоритми, перекладати їх у Python та перевіряти виконання.

VI. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Пояснення вчителя з презентацією та демонстрацією на екрані:

1. Лінійний алгоритм: послідовність команд, які виконуються одна за одною без розгалужень.
2. Приклади лінійних алгоритмів:
   • приготування чаю;
   • вимірювання температури;
   • виконання вправ фізкультхвилинки.
3. Запис у Python:
   • Використання print та input;
   • Послідовне виконання команд;
   • Коментарі для пояснення дій.

Приклад лінійного алгоритму в Python:

# Лінійний алгоритм: приготування чаю

print("Кип'ятимо воду")

print("Наливаємо воду у чашку")

print("Додаємо чайний пакетик")

print("Чекаємо 5 хвилин")

print("Чай готовий!")

 

VII. Фізкультхвилинка

• Легка розминка для очей і рук (рухи руками, обертання плечима, кілька глибоких вдихів).

VIII. Засвоєння нових знань, формування вмінь (практична робота за комп’ютерами)

 Практична робота 1 – «Лінійна програма для робота» (STEM-компонент):
Інструкції для учнів:

1. Отримайте завдання: скласти лінійний алгоритм для робота, який рухається по прямій доріжці.
2. Запишіть послідовність команд: вперед, поворот, зупинка.
3. Реалізуйте алгоритм у Python, використовуючи print для кожної команди.
4. Перевірте виконання алгоритму, обговоріть можливі помилки та виправлення.

Приклад завдання:

• Робот має пройти 3 кроки вперед, повернутися праворуч, зробити ще 2 кроки.

print("Рух вперед 1 крок")

print("Рух вперед 2 крок")

print("Рух вперед 3 крок")

print("Поворот праворуч")

print("Рух вперед 1 крок")

print("Рух вперед 2 крок")

Практична робота 2 – «Лінійний алгоритм у житті» (інформаційно-комунікативна компетентність):

1. Оберіть просту дію з життя (наприклад, «зробити бутерброд»).
2. Складіть словесний алгоритм.
3. Переведіть алгоритм у Python, використовуючи print.
4. Поділіться з сусідом і перевірте правильність виконання.

Приклад: «Зробити бутерброд»

Словесний алгоритм:

1. Візьміть хліб.
2. Намажте хліб маслом.
3. Покладіть сир.
4. Покладіть ковбасу.
5. Накрийте другим шматком хліба.
6. Наріжте на половинки.

Python-код з використанням print():

print("1. Візьміть хліб")

print("2. Намажте хліб маслом")

print("3. Покладіть сир")

print("4. Покладіть ковбасу")

print("5. Накрийте другим шматком хліба")

print("6. Наріжте на половинки")

Додатково (STEM): «Рух робота по зірковій траєкторії»

Мета: розвивати просторове та логічне мислення, вміння складати послідовність команд у Python, практичне застосування лінійних алгоритмів.

Інструкція для учнів:

1. Уявіть, що на екрані ваш робот (або «котик» у Scratch/Python) має пройти зіркову траєкторію: рухатися вперед 2 кроки, повертати праворуч на 72°, повторювати 5 разів, щоб «намалювати» зірку.
2. Складіть словесний алгоритм руху робота.
3. Переведіть алгоритм у Python, використовуючи послідовність команд print() (для 5 класу поки що без циклів).
4. Перевірте, чи правильний результат: робот виконує команди у потрібній послідовності.
5. Для ускладнення: спробуйте скласти альтернативний алгоритм, де робот «малює» зірку, починаючи з іншого кута.

Приклад рішення в Python:

print("Рух вперед 2 кроки")

print("Поворот праворуч 72°")

print("Рух вперед 2 кроки")

print("Поворот праворуч 72°")

print("Рух вперед 2 кроки")

print("Поворот праворуч 72°")

print("Рух вперед 2 кроки")

print("Поворот праворуч 72°")

print("Рух вперед 2 кроки")

print("Поворот праворуч 72°")

 

Розвиток STEM-компоненту:

• зв’язок математика (кути, повтори) + технології (Python) + інженерне мислення (планування траєкторії).

IX. Узагальнення та систематизація знань

Питання для самоперевірки:

1. Що таке лінійний алгоритм?
2. Чим відрізняється лінійний алгоритм від розгалуженого?
3. Як записати лінійний алгоритм у Python?
4. Складіть коротку програму для щоденної дії.

X. Домашнє завдання

• Підручник §22.
• Додатково: скласти лінійний алгоритм для улюбленого настільного або комп’ютерного заняття та перевести його у Python (3-6 команд).

XI. Підсумки уроку

Рефлексія:

• Закінчити речення:
  • «Сьогодні я навчився…»
  • «Мені було цікаво…»
  • «Я хотів би спробувати…»

План-конспект № 4

Клас: 5

Тема: «Математичні оператори мови Python»

Мета: Формування компетентностей

Предметна компетентність:

• Навчальна: формувати знання про математичні оператори (+, -, *, /, %, //, **), навчитися складати лінійні алгоритми з використанням обчислень;
• Розвивальна: розвивати логічне мислення та навички структурованого оброблення інформації;
• Виховна: формувати обережне та уважне ставлення до роботи з комп’ютером.

Ключові компетентності:

• Спілкування державною мовою: формування уміння чітко описувати алгоритми та обчислення;
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях: використання логіки, послідовності і обчислень для розв’язання задач;
• Уміння вчитися впродовж життя: організовувати власну роботу з комп’ютером та алгоритмами;
• Соціальна та громадянська компетентність: дотримання правил БЖД при роботі з ПК.

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування вмінь.

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручники (Бондаренко), презентація, проєктор.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання, перевірка готовності до уроку, налаштування комп’ютерів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Обговорення попередньої практичної роботи: «Лінійний алгоритм у житті» (бутерброд, завдання від учнів).

ІІІ. Фронтальне опитування (актуалізація знань)

1. Що таке алгоритм?
2. Які ви знаєте математичні операції?
3. Що таке змінна в Python?
4. Які ви знаєте способи виводу результату на екран?
5. Як перевірити правильність алгоритму?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Щодня ми обчислюємо різні значення: час, гроші, відстані. Щоб навчити комп’ютер робити це за нас, ми використовуємо математичні оператори. Сьогодні ми навчимося записувати обчислення в Python та складати лінійні алгоритми для реальних життєвих ситуацій.

V. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку

• Ознайомлення з математичними операторами мови Python.
• Навчитися створювати лінійні алгоритми для обчислень.
• Розвивати навички командної роботи та інформаційно-комунікативну компетентність.

VI. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

• Пояснення вчителя + демонстрація презентації.
• Робота з підручником: § 21, ст. 134–137.

Математичні оператори Python:

• + – додавання
• - – віднімання
• * – множення
• / – ділення
• // – цілочислене ділення
• % – остача від ділення
• ** – піднесення до степеню

Приклади в Python:

a = 10

b = 3

print("Сума:", a + b)

print("Різниця:", a - b)

print("Добуток:", a * b)

print("Ділення:", a / b)

print("Цілочислене ділення:", a // b)

print("Остача від ділення:", a % b)

print("Степінь:", a ** b)

VII. Фізкультхвилинка

• 2-3 хвилини вправ для очей та рук.

VIII. Засвоєння нових знань, формування вмінь

Робота за комп’ютером (практична):

 Завдання 1 – STEM-компонент:

• Створіть програму, яка розраховує площу прямокутника.
• Використайте оператори * для множення.
• Додатково: змініть код так, щоб обчислити площу кількох прямокутників за різними розмірами.

Приклад коду:

# Площа прямокутника

length = 5

width = 3

area = length * width

print("Площа прямокутника:", area)

 

# Додатково: площа іншого прямокутника

length2 = 7

width2 = 4

area2 = length2 * width2

print("Площа іншого прямокутника:", area2)

 Завдання 2 – інформаційно-комунікативна компетентність:

• Виберіть життєву задачу з числами (наприклад, розрахунок загальної кількості яблук у двох кошиках).
• Складіть словесний алгоритм.
• Переведіть його у Python з використанням математичних операторів.
• Поділіться кодом з сусідом, перевірте правильність.

Приклад коду:

# Загальна кількість яблук

apples_basket1 = 12

apples_basket2 = 15

total_apples = apples_basket1 + apples_basket2

print("Загальна кількість яблук:", total_apples)

 STEM-завдання 3 – «Математичний калькулятор»

 

Інструкція для учнів:

1. Уявіть, що ви створюєте програму для обчислення сум, різниць, добутків та часток.
2. Виберіть два числа (можна із життя: кількість яблук та апельсинів у кошиках).
3. Обчисліть:

• суму,
• різницю,
• добуток,
• ділення з точністю до двох знаків після коми,
• цілочислене ділення,
• остачу від ділення.

4. Складіть словесний алгоритм для обчислень.
5. Переведіть алгоритм у Python, використовуючи print для виводу результатів.
6. Обміняйтеся кодом із сусідом та перевірте один одного.

Приклад коду:

# Обчислення для двох чисел

a = 17

b = 4

 

print("Сума:", a + b)

print("Різниця:", a - b)

print("Добуток:", a * b)

print("Ділення:", round(a / b, 2))

print("Цілочисельне ділення:", a // b)

print("Остача від ділення:", a % b)

 

ІX. Узагальнення та систематизація знань

Питання для самоперевірки:

1. Які математичні оператори ви використали сьогодні?
2. Як змінюється результат, якщо змінити порядок дій?
3. Чим відрізняється ділення / від цілочисленого //?
4. Складіть алгоритм обчислення периметра прямокутника і реалізуйте його у Python.

X. Домашнє завдання

• § 23, ст. 134–137.
• Скласти власний лінійний алгоритм з 5–6 обчислювальними кроками та перевести його у Python.

XІ. Підсумки уроку

Рефлексія:

• «Сьогодні я навчився…»
• «Було цікаво…»
• «Хочу дізнатися більше про…»

План-конспект № 5

Клас: 5

Тема: «Черепашача графіка»

Мета: Формування компетентностей

Предметна компетентність:

• навчальна: ознайомити учнів із поняттям «черепашача графіка», командами управління «черепахою»; формувати вміння створювати графічні малюнки за алгоритмами;
• розвивальна: розвивати логічне та алгоритмічне мислення, просторове уявлення;
• виховна: формувати інтерес до творчих завдань з використанням комп’ютера, культуру роботи в групі.

Ключові компетентності:

• спілкування державною мовою: формувати вміння пояснювати алгоритми та графічні дії словами;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях: формувати вміння проектувати прості графічні об’єкти за алгоритмом;
• уміння вчитися впродовж життя: формувати навички самостійної роботи з Python;
• соціальна та громадянська компетентності: формувати дотримання правил безпечного використання комп’ютера.

Тип уроку: засвоєння нових знань і практична робота.

Обладнання та наочність: комп’ютери, проектор, підручник «Інформатика 5 клас», презентація.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання, перевірка присутності, налаштування робочих місць.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування за попередніми темами: математичні оператори, лінійні алгоритми.

ІІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування:

1. Що таке алгоритм і які властивості він має?
2. Що таке лінійний алгоритм?
3. Назвіть основні математичні оператори Python.
4. Як використовувати команду print для відображення результату?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми навчимося малювати на екрані комп’ютера за допомогою «черепахи». Ця графіка допомагає уявити алгоритми візуально, розвиває просторове та логічне мислення, а ще можна створювати цікаві STEM-проєкти!

V. Повідомлення теми, цілей, завдань уроку

VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

• Пояснення вчителя з демонстрацією команд черепахи у Python (turtle):
  • forward(), backward(), right(), left(), penup(), pendown(), color(), begin_fill(), end_fill().
• Показати приклад малюнка (трикутник, квадрат, будинок).
• Обговорення, як команди поєднуються в алгоритм для створення зображення.

VІІ. Фізкультхвилинка

VІІІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь

 STEM-завдання 1 – «Малюємо свій прапор»

Інструкції для учнів:

1. Складіть словесний алгоритм малювання прапора України за допомогою прямокутників або смуг.
2. Переведіть алгоритм у Python, використовуючи turtle.
3. Обговоріть з сусідом, як можна оптимізувати код.

Приклад коду:

import turtle

 

t = turtle.Turtle()

t.speed(3)

 

# Малюємо смуги прапора

colors = ["blue", "yellow"]

for i in range(2):

    t.color(colors[i])

    t.begin_fill()

    t.forward(200)

    t.right(90)

    t.forward(50)

    t.right(90)

    t.end_fill()

    t.forward(50)  # переміщення на наступну смугу

 

turtle.done()

 

 STEM-завдання 2 – «Черепашка і лабіринт»

Інструкції для учнів:

1. Створіть невеликий лабіринт на екрані.
2. Використовуйте команди forward, left, right для «черепахи», щоб пройти лабіринт.
3. Складіть альтернативні алгоритми для проходження лабіринту.
4. Перевірте роботу алгоритмів із сусідом.

Приклад коду:

import turtle

 

t = turtle.Turtle()

t.speed(2)

 

# Простий лабіринт

t.forward(100)

t.left(90)

t.forward(50)

t.right(90)

t.forward(100)

t.left(90)

t.forward(50)

 

turtle.done()

 

 

Інформаційно-комунікативне завдання:

Обговорення:

1. Як алгоритми черепашки допомагають навчитися планувати дії.
2. Як STEM-підхід (алгоритмічне мислення + програмування + графіка) допомагає розвивати креативність.

ІX. Домашнє завдання

• Підручник: §24.
• Придумати та намалювати власний простий малюнок черепашкою у Python.
• Скласти словесний алгоритм малюнка.

X. Підсумки уроку

Рефлексія:

• «Сьогодні я навчився…»
• «Мені було цікаво…»
• «Хочу у майбутньому спробувати…»

XІ. Оцінювання роботи учнів

• Активність під час уроку, правильність команд, креативність малюнків.

План-конспект № 6

Клас: 5

Тема: «Алгоритми створення зображень»

Мета: Формування компетентностей

Предметні:

• навчальна: удосконалювати знання про алгоритмічне створення зображень; формувати вміння переводити словесний алгоритм у Python; вчитися працювати з кольорами та формами;
• розвивальна: розвивати логічне мислення, алгоритмічну культуру та креативність;
• виховна: виховувати естетичне сприйняття, терпіння та уважність при роботі з алгоритмами.

Ключові компетентності:

• спілкування державною мовою: описувати створені алгоритми та результати роботи;
• природничо-технічна: застосовувати логіку та системне мислення для побудови зображень;
• уміння вчитися: експериментувати з кодом, перевіряти та коригувати результати;
• соціальна: працювати в парі чи групі для обговорення та порівняння результатів.

Тип уроку: застосування знань і формування навичок.

Обладнання: комп’ютери з Python, середовище Turtle, дошка, презентація, підручник (Бондаренко).

Хід уроку

І. Організаційний етап

• Привітання, перевірка готовності робочих місць.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

1. Що таке алгоритм?
2. Які основні команди Turtle ви пам’ятаєте?
3. Як змінювати колір лінії та заливки?
4. Як створювати повторювані елементи в Python?
5. Чому важливо планувати послідовність команд перед запуском коду?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми навчимося створювати власні зображення за допомогою алгоритмів. Це не просто малювання, а програмування мистецтва! Ваші картинки можна оживити, зробити інтерактивними, додати кольори, повтори та навіть «перешкоди».

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

• Пояснення вчителя з демонстрацією: базові команди Turtle (forward, backward, left, right, penup, pendown, color, begin_fill, end_fill).
• Приклади створення простих фігур: коло, квадрат, трикутник.
• Пояснення, як поєднувати фігури в складні зображення.

V. Засвоєння нових знань, формування вмінь (Практика)

Практична частина – STEM-завдання

 STEM-завдання 1 – «Кольоровий квадрат»
Інструкції для учнів:

1. Відкрийте Python і Turtle.
2. Намалюйте квадрат, використовуючи команди: forward і left.
3. Залийте квадрат кольором.
4. Спробуйте намалювати ще один квадрат поруч іншого кольору.

Приклад коду:

import turtle

 

t = turtle.Turtle()

 

# перший квадрат

t.color("red")

t.begin_fill()

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.end_fill()

 

# перемістити «олівець» для другого квадрату

t.penup()

t.goto(60,0)

t.pendown()

 

# другий квадрат

t.color("blue")

t.begin_fill()

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.forward(50)

t.left(90)

t.end_fill()

 

turtle.done()

 

 STEM-завдання 2 – «Сонечко»
Інструкції для учнів:

1. Намалюйте коло – це буде сонце.
2. Додайте промені вручну, використовуючи команду forward і backward.
3. Кожен промінь намалюйте окремо, повертаючи Turtle вручну (без циклів).

Приклад коду:

import turtle

 

t = turtle.Turtle()

 

# коло (сонце)

t.color("yellow")

t.begin_fill()

t.circle(50)

t.end_fill()

 

# перший промінь

t.penup()

t.goto(0,50)  # верх кола

t.pendown()

t.forward(40)

t.backward(40)

 

# другий промінь

t.penup()

t.goto(50,0)  # право

t.pendown()

t.forward(40)

t.backward(40)

 

# третій промінь

t.penup()

t.goto(0,-50)  # низ

t.pendown()

t.forward(40)

t.backward(40)

 

# четвертий промінь

t.penup()

t.goto(-50,0)  # ліво

t.pendown()

t.forward(40)

t.backward(40)

 

turtle.done()

 

 STEM-завдання 3 – «Квіточка» (поетапно)
Інструкції для учнів:

1. Намалюйте маленьке коло – серединку квітки.
2. Додайте 4–5 пелюсток, використовуючи circle або forward + left.
3. Кожну пелюстку малюємо окремо.

Приклад коду:

import turtle

 

t = turtle.Turtle()

 

# серединка

t.color("yellow")

t.begin_fill()

t.circle(20)

t.end_fill()

 

# пелюстки

t.color("red")

# перша пелюстка

t.penup()

t.goto(0,20)

t.pendown()

t.begin_fill()

t.circle(20)

t.end_fill()

 

# друга пелюстка

t.penup()

t.goto(20,0)

t.pendown()

t.begin_fill()

t.circle(20)

t.end_fill()

 

# третя пелюстка

t.penup()

t.goto(0,-20)

t.pendown()

t.begin_fill()

t.circle(20)

t.end_fill()

 

# четверта пелюстка

t.penup()

t.goto(-20,0)

t.pendown()

t.begin_fill()

t.circle(20)

t.end_fill()

 

turtle.done()

 

VI. Фізкультхвилинка