Микола Вінграновський. «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті.

Тема уроку: Микола Вінграновський. «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті.

Мета уроку:

Навчальний компонент: ознайомити дітей зі змістом повісті «Сіроманець», допомогти усвідомити її ідейно-художній зміст; навчати учнів застосовувати елементи аналізу художнього твору; дослідити різні світи психології людей і звірів, охарактеризувати головних персонажів; допомогти учням зрозуміти, як на прикладі вчинків героїв твору автор розкриває тему хижацького втручання людини у світ природи.

Розвивальний компонент: розвивати вміння учнів вдумливого читання художнього твору, вміння працювати з додатковою літературою, розвивати навички виразного читання, переказування, виокремлення ключових епізодів, їх коментування; творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, бажання читати твори письменника; формувати вміння працювати в колективі, укладати міні-проекти.

Виховний компонент: сприяти вихованню дітей осмислювати події та вчинки людей, духовних цінностей особистості, любові до тварин, бережливого ставлення до природи; прищеплювати гуманістичні цінності, розуміння важливості дружби в житті людини.

Очікувані результати: учні знають зміст твору, уміють його переказувати, коментувати, висловлювати власну думку з приводу прочитаного, орієнтуються в тексті, розуміють необхідність виховувати в собі почуття милосердя, відповідальності за свої вчинки і дії.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання, наочність: портрет М. Вінграновського, книжкова виставка творів письменника, дитячих малюнків до повісті, дидактичний матеріал, таблиця, схема, тест, презентації до уроку, фрагменти аудіокниги у виконанні М.Вінграновського.

1.     Інститут очних хвороб ім. В.П. Філатова (м. Одеса);
2.     Фрагменти фільму «Сіроманець».

Методи проведення: бесіда, робота в парах, розповідь, робота зі словником, гра, тестування.

Методи навчання: креативні (прийом «ґронування», схема), критичне мислення («проблемне запитання», «мозковий штурм»), когнітивні (метод емпатії), методи організації навчання.

Епіграф:

«Красивий, сильний, розумний, обачний, спритний, підступний, жорстокий, справедливий Епітетів маса, і все ж вибудовується досить суперечливий ряд. Так, його бояться, і в той же час ним захоплюються. Його ім’я – символ мудрості, мужності і непокори. Йому присвячують пісні, про нього складають казки, легенди, перекази. Хто ж він? Вовк»

(З журналу)

Міжпредметні зв’язки: природознавство, зарубіжна література, образотворче мистецтво, естетична культура, психологія, українська мова, історія Стародавнього Світу.

Консультація:

Емпатія – здатність співчувати, емоційний відгук на чиєсь переживання, проникнення в переживання іншої людини, вживання, осягнення її емоційного стану. Цей термін уведений у психологію американським психологом Едуардом Тітченером.

ХІД УРОКУ

І.Організація учнів до уроку( перевірка готовності до уроку)

ІI. Мотивація навчальної діяльності

Формування емпатійної здатності (емоційного настрою)

- Доброго дня, діти. Отже, починаємо урок. Сьогодні ми продовжимо цікаву подорож стежками літературних героїв, добрих і не дуже, дбайливих і байдужих, словом, життєво правдивих. Сподіваюся, настрій у вас веселий, хоча це ми зараз з’ясуємо: підніміть смайлики, які відбивають настрій кожного з вас. До смайликів ми ще повернемося. Посміхніться один одному, щоб вам було приємно працювати.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

- Напередодні уроку вам було запропоновано прочитати твір М. Вінграновського «Сіроманець». Крім того, ви виконали завдання за власним вибором у парах:

I блок завдань: підготувати прислів’я, приказки, загадки про вовка. Сказати, яким постає в них образ вовка.

II блок завдань: знайти художні твори, де зустрічаються вовки. Пояснити яким постає в них образ вовка?

III блок завдань: підготувати коротке повідомлення «Вовки. Їх фізіологічні особливості».

- Крім того, ви всі мали ілюструвати свої відповіді картинками, фото тощо із зображенням вовків.

- А тепер, кожна паро, подивіться один на одного, візьміться за руки і скажіть товаришам: «Бажаю тобі успіху!»

IV. Актуалізація опорних знань

4.1. Робота в парах

«Фольклористи»: Підготувати міні-проект «Образ вовка в усній народній творчості».

«Юні читачі»: Підготувати міні-проект «Образ вовка у творах художньої літератури».

«Природознавці»: Розповісти про особливості способу життя вовків. Користь і шкода від них.

4.2. Презентування робіт

4.3. Висновок

Отже, діти, зробимо висновок: і здавна, і нині люди бачили у вовкові не лише сильного хижака, а й доволі незахищену істоту.

V. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Редьярд Кіплінг, описуючи звички сірого хижака, захоплювався його здатністю крастися так безшумно, як ні одна істота у світі. Американська письменниця Еліс Хоффман порівнювала вовка з любов’ю.

А у народі вовк завжди асоціюється з хитрістю, жорстокістю, нерозважливістю та простакуватістю. Пригадайте народні казки про Лисичку-сестричку та Вовчика-братика та інші, зокрема, про них ми вже сьогодні говорили; літературні казки, наприклад «Фарбований Лис» Івана Франка, усім відомий мультфільм «Ну, постривай!».

Разом із тим у вовків є й такі якості, котрі варто було б мати людині, - кмітливість, спритність, витривалість, вірність. Приклади цього ми можемо знайти не лише в казках («Мауглі» Редьярда Кіплінга, «Лобо – володар Курумпо» Ернеста Сетона-Томпсона та ін.), а й у достовірних наукових енциклопедіях про тварин, які є, до речі, на нашій виставці.

- Діти, можна ще багато говорити на теми про вовків. Але прослідкуємо, що з цього приводу думає відомий актор, режисер і сценарист, поет і прозаїк, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка М. Вінграновський. Для цього розглянемо його повість «Сіроманець», яку ви вже мали прочитати. Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і важливість слів «доброта», «порядність», «гуманізм». Вже заради цього варто вивчити тему, а ще для того, щоб дізнатися про щось нове.

Тому на нас чекає напівфантастична історія дружби хлопчика й вовка, з якою ми розпочнемо знайомство на сьогоднішньому уроці.

- Отже, запишіть дату і тему уроку у зошити.

(формулювання мети уроку та очікуваних результатів)

Робота з епіграфом уроку

(Епіграф – той, що стоїть попереду).

- Тож епіграфом до уроку я дібрала такий вислів:

«Красивий, сильний, розумний, спритний, підступний, жорстокий, справедливий. Епітетів маса, і все ж вибудовується досить суперечливий ряд. Його ім’я – символ мудрості, мужності і непокори. Йому присвячують пісні, про нього складають казки, легенди, перекази. Хто ж він? Вовк»

(З журналу)

- Як ви розумієте епіграф уроку?

(Відповіді дітей).

VI. Сприймання й засвоєння учнями нового навчального матеріалу

- Розпочнемо знайомство з автором.

1. Розповідь підготовленого учня про факти з життя М. Вінграновського з використанням презентації

2. Робота з виставкою творів письменника та дитячими малюнки до повісті

- Звертаю вашу увагу на виставку творів письменника. Серед них: «Первінка», «Сіроманець», «Кінь на вечірній зорі», збірки поезій «На срібнім березі», «Поезії», «З обійнятих тобою днів» та інші. Після уроку ви зможете взяти з неї для прочитання ту книгу, яка вам сподобається. Також ви малювали ілюстрації і підписували їх уривками з повісті.

3. Літературна розминка

- Сьогодні ми з вами багато пригадали народних та літературних казок, але вивчати ми сьогодні будемо не казку, а …що саме, ви дізнаєтесь, погравши в гру «Шифрувальник».

Гра «Шифрувальник»: 20, 19, 3, 12, 22, 23, 31.

Запишемо до літературного словничка, що ми називаємо повістю.

Повість – це великий розповідний прозовий твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого проміжку часу.

Пригадаймо що ми називаємо казкою?

Казка – це твір усної народної творчості, в основу якого покладено захопливу розповідь про вигадані події

Чим відрізняється повість від казки?

4. Робота з текстом твору

- Ви всі вмієте виразно читати (ці здібності ви покажете пізніше), тому я вважаю, так як автор був ще й актором, доцільніше вам за приклад буде прослухати епізод з повісті у виконанні М. Вінграновського та дати відповідь на питання:

- Яке у вас склалося враження про мову автора?

4.1. Прослуховування уривку повісті у виконанні М. Вінграновського (3 хв.)

4.2. Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

Їхати óхляп – їхати на коні без сідла.

Харапýдитися – лякатися, жахатися.

Патронтáш – сумка для патронів.

Приклáд рушниці – дерев’яна частина рушниці, яка служить для упору в плече під час стрільби (демонстрація малюнка).

- Чи траплялися в тексті ще слова, значення яких потрібно пояснити?

(Відповіді дітей).

4.3. Опрацювання твору «Сіроманець» у формі бесіди за питаннями

- Чому повість називається «Сіроманець»?

- Хто такий Сіроманець, що ми дізналися про нього з перших сторінок повісті?

(Сіроманець – це старий осліплий самотній вовк).

- Хто є головними героями повісті? (Сіроманець та Сашко).

- Чому в уривку згадується про Одесу та Єгипет? (Тому, що вовк був сліпий, а в Одесі створено інститут очних  хвороб імені Володимира Петровича Філатова АМН України. Про цей інститут говорить вчителька Надія Петрівна).

4.4. Перегляд фільму про Одесу та інститут очних хвороб

- А про Єгипет згадується тому, що Давній Єгипет – країна, в якій, поряд із розвиненою математикою, архітектурою, була розвинена медицина. Головними богами лікування в Давньому Єгипті вважалися бог мудрості Тот і богиня материнства і родючості Ісіда. Єгиптяни вважали: для того, щоб лікувати людей, потрібно бути наділеним мудрістю. Тот започаткував писемність, математику, релігійні обряди, систему лікування хвороб природними засобами. Йому належать медичні трактати (праці).

В Єгипті вперше відбувся поділ медицини.

Особливу увагу надавали єгиптяни лікуванню очних хвороб. Лікарі цієї спеціальності були відомі всьому світу. Правителі багатьох країн запрошували на службу до палацу саме єгипетських лікарів.

Відтак Єгипет зазначається як країна з розвиненою медициною в царині лікування хвороб очей.

4.5. Перегляд презентації про Єгипет з коментуванням вчителя (1 хв.).

- Отже, ви зрозуміли чому автор згадує про Одесу та Єгипет?

4.6. Продовження бесіди («мозковий штурм»)

- Який сон постійно снився вовкові? Зачитайте уривок з тексту.

- Чому такий сон снився Сіроманцю?(Бо всю його зграю перебив Василь Чепіжний).

- До речі, повторювальний сон належить до групи кошмарних: нервова система напружена, є відчуття втраченого.

- А що снилося Сашкові? (Айсберги).

- Скільки разів протягом повісті Сашко бачитиме сон, у якому будуть айсберги? (Тричі).

4.7. Пояснення вчителя

- Варто зауважити, що хлопчик тричі бачить сон: вперше, коли Сіроманець не зустрів його на узліссі, оскільки потрапив у яму Чепіжного. Ось як про це говорить автор: «Вночі йому снилися айсберги: вони пропливали в синьому океані біля Сашкової хати, повз голу грушу, і Сашко сумно дивився на них із вікна».

Айсберги в цьому контексті означають гіркоту, смуток, тривогу.

Гола груша вказує на одинокість і, можливо, втрату.

Синій океан, незважаючи на смуток, втілює надію.

Іншим (другим) разом хлопчик бачить сон після порятунку вовка з кузні: «…в синьому океані біля Сашкової хати повз голу грушу пропливали білі айсберги. На одному під пролітаючими птицями сидів вовк і махав на прощання Сашкові лапою». Як бачимо, окремі слова повторюються: айсберги, гола груша, хата. Слово «хата» символізує тепло, затишок. Повтор його двічі підсилює відчуття того, що вовк знаходиться на холоді, на морозі. Однак автор конкретизує речення, доповнюючи його словом «білі». Незважаючи на те, що айсберги символізують холод, холодність (з боку людей), байдужість, білий колір додає чистоти, віри в справедливість, надію на те, що вовк буде врятований, знайде бажану свободу та спокій. Про це свідчать пролітаючі над айсбергами птахи. Третього разу Сашко бачить сон тоді, коли втратив надію, що Сіроманець прийде до нього після того, як втік від льотчиків: «Його обійняв теплий сон: пливли білі айсберги в океані повз хату під голою грушею далеко. Вовка не було». Та ж гола груша і ті ж смуток, одинокість, зневіра, самотність.

4.8. Продовження бесіди («мозковий штурм»)

- Хто такий Василь Чепіжний? (Житель села, який убив усіх вовків і полював за Сіроманцем).

- Чому він ненавидів вовка, намагався його позбутися? (Бо вовк загриз його козу).

- Які почуття у вас викликає образ Чепіжного?

4.9. Постановка проблемного питання:

- Поясніть,чому автор уводить епізод, коли Чепіжний, розповідаючи про зустріч із Сіроманцем, пліткує. Як це його характеризує?

(Відповіді дітей).

- Хто переміг у першому протистоянні - Сіроманець чи Чепіжний?

(Відповіді дітей).

- З якою метою у село прилетів вертоліт і як на це відреагував Сашко? (Вертоліт прилетів, щоб знищити вовка, і це дуже занепокоїло Сашка).

4.10. Читання у ролях розмови Сашка з мамою і татом

- Виходячи із цієї розмови, яке було ставлення хлопчика до вовка?

- Як Сашко зустрівся із Сіроманцем? (Він не пішов до школи, а шукав вовка і зустрів його у лісі).

- Пригадайте епізод, коли Сашко розмірковує про крадіжки Чепіжного і дайте відповідь на питання.

4.11. Постановка проблемних питань:

- Зачитайте слова Сашка, який доводить мамі,що вовк теж жива істота, яка мусить щось їсти. Прокоментуйте їх.

(Відповіді дітей).

- Хто ж усе-таки завдає колгоспу більших збитків, Сіроманець чи Чепіжний, який розкрадає колгоспне майно?

(Відповіді дітей).

- Що робив Василь Чепіжний у глинищі? (Копав яму на вовка).

- Як сталося, що Сіроманець потрапив до рук Чепіжного?

- Для того, щоб працювати над змістом повісті далі, прослухаємо стислий переказ наступної частини.

4.12. Стислий переказ епізоду

4.13. Словникова робота (пояснення незрозумілих слів)

Хоч око виколи – (фразеологізм) дуже темно.

Ковáдло – підставка для обробки металів куванням.

Гóрно – ковальська піч для нагрівання металів (демонстрація малюнка).

Бéрест – листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними листками (демонстрація малюнка).

Інтернíтина – прошарування під поверхнею даху для утеплення.

4.14. Продовження бесіди («мозковий штурм»)

- Де Чепіжний тримав Сіроманця? (У кузні).

- Як Сашко допоміг вовкові визволитися? (Заліз через дах до кузні і розрізав ремінь, яким були зв’язані лапи вовка).

- Які риси характеру притаманні Сашкові? (Чесність, доброта, сміливість).

- Як поводив себе Сашко після втечі Сіроманця? Зачитайте ці репліки. (Хвилювався за нього).

- Що означає слово «любов» у цій репліці, та й у творі взагалі?

5. Робота зі схемою. Прийом «Ґронування» (орієнтовні відповіді).

5.1. Продовження бесіди

- Куди потрапив Сіроманець після втечі?(На полігон).

- Як йому там жилося?

- Хто знайшов напівживого вовка та врятував його? (Льотчики і хлопчик Андрій).

- Про що попросив Андрійко тата? (Щоб вовк жив у гаражі).

- Чи можна стверджувати, що це нові друзі вовка?

- Яка пригода трапилась йому (вовкові), щоб віддячити своїм рятівникам?

- Він знайшов нових знайомих, серед яких був маленький хлопчик Андрійко, але навіть тоді він не забував про Сашка і при нагоді — повернувся до свого маленького захисника. Цим автор дає нам зрозуміти, що вовкові притаманні такі яко­сті, як вірність та вдячність.

- Звідки Сашко дізнався про вовка? ( Із районної газети).

- Чому Сашко розказав Чепіжному про місце перебування Сіроманця?

- Чи хотів він вовкові лихого?

- Що у відповідь зробив Чепіжний?

- Чи знайшов він там вовка?

- Як Сашко вирішив допомогти Сіроманцеві? ( Завести його до Одеси в лікарню).

- Що сталося в Одесі? (Вовк утік).

- Як ви розумієте фінал повісті?(Вовк помирає на самоті, згадуючи найприємніші моменти життя).

-Чому автор поєднав дві події: передсмертний стан вовка та народження сорокопуденят? (Роздуми дітей).

6. Пояснення вчителя

- Головними персонажами повісті є вовк Сіро­манець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психо­логічної точки зору, як справжньої людини; ми сприймаємо вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.

Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роз­думуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб по­казати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

7. Робота з тлумачним словником

- У темі уроку є таке поняття, як «гуманізм», тож з’ясуємо за тлумачним словником значення цього слова.

Гуманізм – ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, гідність; людяність.

- Отже, гуманізм – це людяність.

- Ще зверніть увагу на слово «гармонія». Як ви його розумієте?

Гармонія – естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність.

- Тепер, коли ви вже ознайомилися зі змістом повісті і у вас склалося своє уявлення про те, якими повинні бути герої твору, їхні характери, зовнішність, ми переглянемо фрагмент фільму «Сіроманець» . Увага на екран.

8. Перегляд фрагмента фільму «Сіроманець»

- Чи співпали ваші уявлення про героїв з баченням режисера ?

VІІ. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1. Складання сюжетного ланцюжка повісті (колективно).

Вовк загнав Василя Чепіжного в болото →	Зустріч Сашка з Сіроманцем і їх приятелювання →	Чепіжний таки упіймав Сіроманця, а Сашко його визволив →	Сіроманець сховався на полігоні →
Андрійко Лях і висілкові діти – нові товариші вовка →	Сіроманець врятував Андрійка →	Сашко знову зустрівся з вовком і хоче йому повернути зір →	Сіроманець прогнав браконьєрів →
Сіроманець помирає

2. Тестове опитування (самостійно)

1. Що робив Сіроманець усе життя?

А Полював;

Б водив зграю;

В був відлюдником;

Г переховувався.

2. Кого вовк вичікував у засідці?

А Коня з вершником;

Б зграю;

В мисливців;

Г мандрівників.

3. Що трапилось після зустрічі Чепіжного з Сіроманцем?

А Дітям заборонили ходити до лісу;

Б селяни влаштували облогу вовку самотужки;

В до села прилетів вертоліт із мисливцями;

Г вовка хотіли заманити до села.

4. Хто захищав Сіроманця?

А Ніхто;

Б дядько Побігайло;

В голова колгоспу;

Г хлопець.

5. Як звали Сашкового тата?

А Олександр;

Б Степан;

В Андрій;

Г Віталій.

6. Що Чепіжний з мисливцями робили в лісі?

А Копали яму-пастку;

Б полювали на диких кабанів;

В вирубували дерева;

Г збирали гриби.

7. Одного дня Сашко зрозумів, що Сіроманець:

А оглух;

Б втратив нюх;

В сліпий;

Г пошкодив лапу.

8. Чим Василь Дмитрович хвалився журналістам?

А Що вполював найбільшу кількість диких кабанів;

Б що впіймав Сіроманця;

В що врятував село;

Г що підстрелив останнього вовка.

9. Де переховувався Сіроманець від переслідувачів?

А Глибоко в лісі;

Б на іншому березі лиману;

В вдома у Сашка;

Г на полігоні.

10. Хто врятував його від неминучої голодної і холодної смерті?

А Льотчики;

Б танкісти;

В селяни;

Г зграя.

11. Як віддячив вовк своїм рятівникам?

А Став сторожовим собакою;

Б втік за першої ліпшої нагоди;

В врятував хлопця в лісі;

Г допомагав пасти худобу.

12. Куди втік Сашко з Сіроманцем?

А У степи;

Б до Одеси;

В до Києва;

Г до сусіднього села.

 

3. Гра «Склади пазл» (колективно).

VIIІ. Підсумок уроку

- Отже, підсумуємо: «Сіроманець» — повість про дружбу хлопчика та вовка, які, попри всі випробування, залишаються вірними один одному. Твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та за­вжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.

- Що найбільше сподобалось на уроці? Що ні? Чому?

- Чи дізналися ви про щось нове?

- Чи розкрили тему уроку?

- Чи доречний епіграф?

- Чи покращився у вас настрій до кінця уроку? Підніміть смайлики.

- Поставленої мети та результатів, яких я очікувала, ми на уроці досягли.

Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня)

• Інформація достатня. (Так, ні).
• Мені вдалося висловитися. (Так, ні).
• Я задоволений(а) співпрацею з однокласниками. (Так, ні).
• Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у навчанні та спілкуванні. (Так, ні).
• Мене зацікавила така форма роботи. (Так, ні).

Аналіз та коментар результатів тестування.

IX. Оцінювання знань учнів. Аргументація оцінок.

Лист самооцінювання

Прізвище, ім'я _____________  Оцінка_____

Оцініть себе за такими критеріями:

1. Ви брали активну участь у роботі класу ______
2. Вносили вдалі пропозиції ______
3. Висловлювали власні думки ______
4. Надавали підтримку іншим ______
5. Підготували до уроку цікаві матеріали ______

ІX. Домашнє завдання (диференційоване)

Інструктаж до виконання:

1. Завдання для всіх: придумайте рекламу повісті «Сіроманець» М. Вінграновського, яка зацікавила б читачів.

2. Завдання на вибір:

а) Підготувати варіант власного закінчення повісті «Сіроманець».

б) написати від імені вовка лист до людей на захист диких тварин.

в) скласти цитатну характеристику до образу вовка.

3. Література для самостійного читання.

Е. Сетон-Томпсон «Вінніпезький вовк».