Мікрокомп’ютери Це термін для позначення комп’ютерів, які мають невеликі фізичні розміри;широко застосовують комп'ютери, що вбудовуються всередину різних пристроїв промислового й побутового призначення;Такі комп'ютери є складовими частинами пральних машин, літаків, автомобілів, телевізорів, роботів, холодильників тощо.
Історія виникнення терміну мікрокомп’ютер. Наприкінці 70-х — до 90-х років XX століття широкого поширення набули невеликі комп'ютери, засновані на мікропроцесорах. Типовий мінікомп'ю́тер тих часів займав невелику шафу і був заснований на логічних мікросхемах; мікрокомп'ютери, на відміну від них, були засновані на мікросхемах високого ступеня інтеграції. Використовувалися вони як персональний комп'ютер і як домашній комп'ютер.
Історія виникнення терміну мікрокомп’ютер. Близько 2010 року з'явилися мініатюрні комп'ютери загального призначення з малим енергоспоживанням і відкритої ОС. Як правило, за можливостями і продуктивністю вони найближче до планшетів/смартфонів без екрана, але з HDMI-відеовиходом. Передбачуване призначення таких комп'ютерів — навчальні ПК, медіацентри, домашні сервери, керуючі комп'ютери в різних хобі-проектах. Зразок Raspberry Pi
Особливості мікрокомп’ютерів. Мініатюрна конструкція, розрахована на установку в спеціальній ніші, на стіні, під столом та ін. Низьке енергоспоживання, що дозволяє тримати комп'ютер постійно включеним або живити від невеликого акумулятора. Як наслідок — пасивне охолодження, немає рухомих частин (а значить, і шуму, ризику засмічення вентиляторів, можуть працювати в запилених приміщеннях). Низька ціна, порівняно з системним блоком ПК. Стандартні роз'єми для додаткових пристроїв: USB, Secure Digital, e. SATA, Ethernet, HDMI тощо