МІКРОСВІТ, МАКРОСВІТ, МЕГАСВІТ. ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ НИМИ

МІКРО-, МАКРО-, МЕГАСВІТ

У фізиці та природознавстві увесь матеріальний світ поділяють на три основні структурні рівні за масштабами об'єктів: Мікросвіт. Макросвіт. Мегасвіт

Мікросвіт. Світ найменших часток речовини, які зазвичай неможливо побачити без спеціального обладнання (електронних або атомно-силових мікроскопів). Об'єкти: Молекули, атоми, атомні ядра, елементарні частинки (електрони, протони, кварки).

Масштаби простору: Від 10⁻¹⁸ до 10⁻⁴ см (або до 10⁻⁶ м).

Макросвіт. Світ звичних для людини середніх масштабів, де ми живемо та діємо. Це об'єкти, які можна спостерігати неозброєним оком. Об'єкти: Повсякденні предмети, мінерали, кристалічні комплекси, живі організми (від клітин і рослин до людини та тварин), інженерні споруди.

Масштаби простору: Від 10⁻⁴ до 10⁶ м (або від 10⁻⁶ до 10⁷ см).

Мегасвіт. Світ величезних космічних масштабів, величезних мас і швидкостей. Об'єкти: Планети, супутники, зорі, зоряні скупчення, чорні діри, галактики та скупчення галактик, весь Всесвіт.

Масштаби простору: Від тисяч кілометрів до світлових років і понад 10¹⁰–10²⁶

Розвиток уявлень про мікросвіт (світ часток і молекул)Натурфілософський етап (давні греки)Механістичний етап (XVII–XIX ст.)Фізичний / квантовий етап (кінець XIX — XX ст.)

Натурфілософський етап (давні греки): Левкіпп та Демокріт висунули ідею про те, що все складається з неподільних частинок — атомів та порожнечі.

Механістичний етап (XVII–XIX ст.): З розвитком хімії (М. Ломоносов, Дж. Дальтон) атом став вважатися реальною хімічною одиницею. Кінетична теорія газів (Дж. Максвелл, Л. Больцман) довела рух молекул і атомів.

Фізичний / квантовий етап (кінець XIX — XX ст.): Відкриття електрона (Дж. Дж. Томсон, 1897), радіоактивності (А. Беккерель, подружжя Кюрі), створення планетарної моделя атома (Е. Резерфорд, Н. Бор). Розвиток квантової механіки (М. Планка, А. Ейнштейн, Шредінгера, Гейзенберга) та виявлення фундаментальних частинок (кварків, лептонів).

Розвиток уявлень про макросвіт (світ звичних масштабів)Побітне та емпіричне пізнання (давнина — Середньовіччя)Класична механіка (XVII ст.)Термодинаміка та електродинаміка (XIX ст.)

Побітне та емпіричне пізнання (давнина — Середньовіччя): Вивчення механіки повсякденних тіл, простору, часу, сил тяжіння та опору.

Класична механіка (XVII ст.):Ісаак Ньютон сформулював закони класичної механіки та Всесвітнього тяжіння, які пояснили рух тіл на Землі та падіння яблука чи обертання Місяця за єдиними правилами

Термодинаміка та електродинаміка (XIX ст.): Вивчення теплових процесів, магнетизму та електрики (М. Фарадей, Дж. Максвелл).

Розвиток уявлень про мегасвіт (космічний світ)Астрономічний етап (античність — Середньовіччя)Гравітаційна космологія (XVII–XIX ст.) Релятивістська та сучасна космологія (XX–XXI ст.)

Астрономічний етап (античність — Середньовіччя): Геоцентрична система (Птолемей) змінилася геліоцентричною картиною світу (М. Коперник, Й. Кеплер, Г. Галілей). Г. Галілей першим спрямував телескоп у небо і побачив супутники Юпітера, кратери на Місяці

Гравітаційна космологія (XVII–XIX ст.):І. Ньютон поширив дію земної гравітації на весь космос. Сформувалося розуміння будови Сонячної системи.

Релятивістська та сучасна космологія (XX–XXI ст.): Загальна теорія відносності А. Ейнштейна пояснила тяжіння як викривлення простору-часу. Відкриття розширення Всесвіту (Е. Габбл), теорії Великого вибуху, реліктового випромінювання, а згодом — темної матерії та темної енергії (які складають понад 95% Всесвіту). Використання сучасних наземних та космічних телескопів (Габбл, Джеймс Вебб, радіотелескопи).