Розробка представляє собою сценарій проведення свята «А над світом українська вишивка цвіте...». Дібраний матеріал дасть змогу вчителеві чи педагогу-організатору підготувати та провести загальношкільне свято. До вирішення організаційних питань можна залучати батьківське самоврядування, меценатів та ін. А на саме свято варто запросити представників різних організацій, інші навчальні заклади, представників влади та просто членів громади.
Мистецький проект «Свято вишиванки»
«А над світом
українська вишивка цвіте…»
(загальношкільне свято)
Упорядкувала
заступник директора
з виховної роботи
Вирішальненської ЗОШ
І-ІІІ ступенів
Козачко Т.А.
2018 рік
Звучать фанфари
Ми двері школи широко відкрили,
Гостей шановних щиро запросили.
У нас сьогодні в школі справжнє свято,
Дивіться, як гостей зібралося багато!
Доброго дня, дорогі друзі та гості! Сьогодні – Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Воно відбувається щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитися до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
У нашій школі уже вп’яте відбувається мистецький проект «А над світом українська вишивка цвіте…» Тож щиро запрошуємо вас полинути в прекрасний світ народної вишивки та народних ремесел, щоб побачити і зрозуміти, яку самобутну культуру і красиві традиції ми маємо.
Добрий день, шановні гості!
Щиро просим вас до школи.
Раді Вас у нас вітати
Щастя і добра бажати.
Дорогих гостей стрічаєм
Великим пишним короваєм.
На рушник кладем таріль,
А на нього – хліб і сіль.
Шанобливо хліб підносим
І, вклоняючися, щиро просим:
«Любий гостю наш, приймай,
Хліб гостинний – коровай».
Винесення короваю (козацький марш)
У 2006 році студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала ідею акції «Всесвітній день вишиванки».
Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки.
Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. Українська вишивка – це «молитва без слів», а сама вишиванка – це є оберіг людини.
Мабуть, у кожній оселі в Україні, чи то в місті, чи в селі, обв’язково є щось вишите: рушники, серветки чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються.
Українська вишивка, як і українська пісня, є дуже важливими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не будеш справжнім українцем.
А ще українці дуже гостинний народ. І ми завжди раді бачити гостей у стінах нашої школи.
Представлення гостей свята (школи)
Представлення гостей-майстринь
Усі ми – діти рідного села Вирішального і учні Вирішальненської загальноосвітньої школи. Село і школа – невід’ємні дві частинки.
Гордістю села є працьовиті люди, що вміють вирощувати багаті врожаї, виховувати у дітей любов до праці, до рідного краю, професійно працювати, виготовляти красу своїми руками.
Представлення майстрів Вирішального та їх робіт.
Моє село. Яке ж воно красиве!
Воно одне таке на цілий світ!
Пшеничним колосом буяють рідні ниви,
Чарує веснами садів вишневий цвіт.
Вирішальне хвилює пісню колисанки,
Шепочуть віттям тополі й ясени.
Моє село, його пісні й світанки
Візьму з собою в пам’ять назавжди.
Сьогодні – день української вишиванки. А зовсім недавно, 13 травня, ми відзначали ніжне, ласкаве, тепле і таке домащнє свято – день мами.
І сьогодні від усього серця ми щиро вітаємо усіх мам зі святом!
Дорогі мами! Нехай світлом і добром відгукуються у душах ваших дітей ваші безмежні турбота, любов, терпіння і відданість.
До вишиванки доторкнусь вустами,
I чорнобривцiв аромат вдихну.
Знов твоїх рук тепло вiдчую, мамо,
Сльозу з щоки непрохану змахну…
Далеко ти… I, водночас, – поряд:
У злетi птаха, в шелестi трави…
Мене хтось боронить вiд зла i горя;
Якщо це янгол, то, напевно, – ти…
Яка чудова пісня! І слова прекрасні, і музика чарівна. А як гарно співають наші дівчатка! У які чудові сорочки вони вбрані!
Погляньте, як багато вишивок сьогодні навколо! Зовсім різних!
А ще багато вишитих картин, серветок, доріжок та найрізноманітніших рушників.
А знаєте, наші пращури з давніх-давен вірили у чарівну силу рушника. Як у доброго чародія, що вбереже від усякого лиха. Спитаєте, звідки ж бо взятись такій силі? А сила рушника – у візерунках, вишитих на ньому. Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах.
Рушники вміють розповідати, треба лише добре придивитися та серцем і душею прислухатися до їхньої мови: ромб з крапкою посередині – то засіяна нива, квіти – то сонце, вазон чи квітка – то світове дерево від неба до землі, фігура людини – то знак Берегині, богині хатнього вогнища.
А я ще чула, кажуть, коли людина, котра вишиває рушник, має думки і бажання чисті, добрі, радісні, то і рушник матиме чарівну силу.
Український рушник оздоблений зірками, квітками, птахами…Скільки він промовляє серцю кожного з нас від сивої давнини і до наших днів. В радості, в горі – рушники невід’ємна частина побуту українців.
Хай будуть книги й друзі при столі,
Хай буде пісня й мила вишиванка!
Щоденник чоловіка, дружина якого захопилася вишивкою
8. Пісня «Мама вишивала»
Вічна після барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.
Хрестиком покладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою
Ніжність материнської руки
Пісні ще весільної, веселої.
Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте!
П'ятирічний ювілей свята вишиванки в Україні у 2011 році ознаменувався встановленням Гіннесівського рекорду за кількістю людей у вишиванках в одному місці.
На Центральній площі Чернівців зібралося понад 4000 людей у вишиванках.
Цього ж року швейним підприємством була пошита величезна вишиванка (4 на 10 метрів) для центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Наш рушник - то пісня України,
Нашої священної землі.
В ній співають ранки солов'їні,
Квітом розливаються гаї.
Наш рушник - то доля українська,
То дещиця вічної зорі,
Невмируща слава материнська,
Найсолодші спогади мої.
У травні 2007 року в Запоріжжі на козацькому острові Хортиця розпочалася Всеукраїнська культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності», яка поєднала не тільки членів родини, а й цілу націю.
Для «Рушника національної єдності» використали полотно, виткане власноруч з українського льону ще 55 років тому селянкою з Хмельниччини Катериною Андрощук.
Над вишиванням полотна довжиною 9 м та шириною 0,75 м загалом трудилося 1310 осіб, в т.ч. 98 чоловік, 1115 жінок, 86 дітей. За інформацією ініціаторів акції, «Рушник національної єдності» вишивали умільці усіх регіонів України, а також у діаспорах США, Канади, Польщі. Серед них наймолодшим творцем була 8-річна дівчинка, а найстаршою - 84-річна жінка.
Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні.
Нині ми сприймаємо мову вишитої сорочки здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць.
А вона, між тим, народилася не тільки, як витвір мистецтва, а й як наш оберіг. Бо закодована була одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води.
І захищала така сорочка, й сили додавала, й кохання берегла…
Парад вишиванок (музика)
Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки:
«Своя сорочка ближче до тіла», «Щасливий, бо в сорочці родився».
Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала символічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока.
Ось чому при виготовленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь).
«Народитися в сорочці» – значить, бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.
І хоча зараз можна придбати будь-яку вишиванку на різний смак, найбільш цінна та вишиванка, що створена власноруч.
Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя.
Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Створена руками, така вишиванка всотує не тільки частинку душі того, хто її зробив, а ще є ланкою між минулим, його традиціями і цінностями, та сучасністю.
У давнину дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого. Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію.
Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.
У 2012 році у Чернівцях започаткована гарна традиція: дарувати вишиванки немовлятам, які народилися на Андрія.
А свято 2013 року ввійшло в історію міста Чернівці як доба вишиванки. Свято розтягнулося на цілу добу та запам'яталося університетським благодійним ярмарком солодощів, на котрому було зібрано майже 16 тисяч гривень та передано онкохворим діткам, що лікуються у Чернівецькій обласній дитячій лікарні.
Сьогодні варто згадати ще про один дуже важливий день.
У третю суботу кожного травня в Україні відзначають День Європи. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися у 2003 році.
9 травня 1950 року в Парижі був підписаний документ, завдяки якому провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.
Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи. В Україні свято сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в ЄС.
Одна з цінностей ЄС – це бути справжнім патріотом своєї країни.
А бути патріотом – це значить
То ж, дорогі друзі! Давайте носити вишиванки і плекати в душі любов до нашої батьківщини, до України!
А ми бажаємо вам добра, миру, любові і злагоди!
Нехай у кожного буде справжній оберіг долі – сорочка-вишиванка.
Щоденник чоловіка, дружина якого захопилася вишивкою
04.01 Моя сьогодні оголосила, що буде вишивати. ВОНА — і вишивати!!! Вона ж не вилазить з форумів, вайбера, фейсбука та розпродажів! Ну-ну,побачимо, на скільки її вистачить ...
05.01.Завзято колупає голкою. Це ж треба-яка сила волі?...Дізнався про себе багато нового: заважаю,загороджую світло,відволікаю балачками. Хм... Зате ти, дорогенька, мовчиш. Радію, насолоджуюся тишею!
21.01.2009 …Рано тішився. Вона почала говорити. В процесі вишивки шепоче — один, один, два, два проміжки. Боже,ніби шаманка! Духів визиває,чи що??
30.01.2009...Пішла в магазин "за дрібничками". Ага, дрібнички…Ну як шматок тканини з голкою можуть стільки коштувати?! Це ж грабіж! Тактовно промовчав. Можна і дозволити коханій дружині раз в півроку невеликий шопінг.
15.02.2009...Хм...Чи не раз у півроку?Щось навіює мені сумні думки "картка постійного покупця " в магазині шиття...А картки "нещасного чоловіка" у них нема? Шкода.
01.03.2009...Їздили до крамниці за продуктами. Вмовила зайти до магазину "за дрібницями"...Окей, люба, я і торбинку зайву захопив! Пішов з нею дивитися магазин...О-о-о-о!!!Хлопці...скільки там всяких «бантиків-шмантиків», намистинок. Моя бігає поміж полиць...Терпляче чекаю… На касі все не влізло в торбу, я ще й винен!
02.03.2009...Подивилися покупки. Моя мила купила 7 однакових червоних мотків ниток,роззява! Сказав їй про це. Образилась. Не розмовляє зі мною. Ввечері з’ясувалося. ,що це були РІЗНІ кольори! Обізвала дальтоніком. До ночі роздивлявся мотки, шукаючи різницю в кольорах.
15.03.2009. Сів на крісло. Ну я ж не знав,що у ньому лежала остання нитка дуже потрібного кольору! І НАСПРАВДІ не знав, що вона вчепилася мені на штани, і я носив її на собі, поки дружина шукала її на підлозі...
17.03.2009..Застав за вишиванням уночі. Насварив. Погнав спати.
18.03.2009. Не помогло...
19.03.2009. Змирився..
25.03.2009.Сьогодні мила розгадувала японський кросворд. Стільки кольорів! Так я дізнався, що таке схема для вишивки. Стільки значків,о небо! Як вона собі очі не зламає?
27.03.2009 Дошила. Так, гарно, нічого не скажеш. Спитала дозволу купити рамочку. Ну— рамочку, так рамочку, хай буде гарно.
27.03.2009 (вечір) Ця ж рамочка коштує як будинок!!! Так, гарно,але дорого!
28.03.2009 Повісили на стіну... Гарно!
01.04.2009 Сваримося за місце біля комп’ютера. Бачте, мені прикортіло новини дивитися, а їй заради цього, що, кидати форум однодумців??
15.04.2009 Домовилися про графік сидіння за компом. В її час, ніби ненавмисне, пройшов мимо, кинув оком— і коли вони встигають стільки вишивати? Ще ж прибирають, їсти варять?..У них що, день довший?
18.09.2009 А в нашому будинку колись були стіни...Ні,правда були!І шпалери були... Я вже не пам’ятаю, якого кольору...А зараз все завішане вишивками...Правда,стеля ще є, але це слабке заспокоєння.
20.09.2009 Подивилася на стелю. Зітхнула-ах яке місце пропадає. Схопився за серце.
25.12.2009 Тепер у нас вдома вишито ВСЕ — капці, серветки, рушники. А чого коштує її фраза — "куди руками хапаєш?" Та нікуди — хотів рушником руки витерти Дивиться на мої сорочки — яка гладенька тканина... На що вона натякає?
31.12.2009 Готуємося до Нового Року. Поки кохана насипає салати, я непомітно поклав під ялинку вишивальний верстат. Сподіваюся,їй сподобається. Адже для щастя так мало треба…