Модифікована програма з предметів: «Українська мова», «Математика», «Я досліджую світ», «Мистецтво», «Дизайн і технології» для дитини з ООП 5 рівень підтримки, 2 клас

«Погоджую»

Заступник директора з навчально-виховної роботи  ______________________

____________________________

«__» вересня 2025 року

«Затверджую»

Директор ___________________________________

____________ ____________

«__»  вересня 2025 року

Цілі  навчання

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

За допомогою вчителя

Учень:

•     з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;
•     виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інформації.

•     слухає й розуміє коротке звернене мовлення;
•     відповідає на тестові запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?) вказівним жестом;

•     використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

1. Використання альтернативних засобів спілкування

Замість того, щоб формувати усне мовлення, фокусуватися на візуальних символах та жестах.

• Система PECS (Система комунікації обміном зображеннями): Навчити дитину використовувати картки із зображеннями, щоб виражати свої потреби. Наприклад, щоб попросити води, вона має взяти картку з малюнком «вода» і дати її вчителю.
• Вибір з картки-вибору: Створити  планшет з різними варіантами (наприклад, «їсти», «гуляти», «гратися»). Дитина вказує пальцем або поглядом на те, що вона хоче.
• Жести та міміка: Заохочувати  дитину використовувати прості жести (наприклад, кивок головою на знак згоди «так» або похитування головою для «ні») та міміку (посмішка, хмурий вираз обличчя).

Якщо дитина не може говорити, вона може навчитися розуміти прості інструкції.

• Короткі фрази: Використовувати максимально короткі, прості та чіткі інструкції, які складаються з одного-двох слів: «Сядь», «Дай», «На».
• Візуальна підтримка: Супроводжувати свої слова жестами або картинками. Наприклад, коли кажемо: «Сядь», вказати на стілець.
• Рутина: Створити  візуальні розклади дня з піктограмами, щоб дитина розуміла послідовність дій (спочатку заняття, потім обід). Це знижує тривожність і допомагає розуміти, що відбувається.

Змістова лінія «Читаємо»

•     Пробує читати вголос букви, склади, прості слова;
•     виявляє у процесі читання розуміння значень окремих слів;
•     відповідає на тестові запитання  з опорою на ілюстрації;
•     знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі;
•     дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого)

 1. Візуальне розрізнення та сприйняття

• Порівняння та сортування: Використовувати набори картинок або реальних об’єктів, щоб навчити дитину знаходити однакові предмети (наприклад, сортувати червоні кубики в одну коробку, сині — в іншу).
• Співставлення: Використовувати ігри-пазли або дошки з отворами, щоб дитина співставляла форму об'єкта з відповідною формою на дошці.

2. Розпізнавання символів

• «Читаємо» картки PECS: Розвиток цієї навички є ключовим. Дитина має асоціювати картку з малюнком «їсти» з самою дією. Це її перші «слова».
• Візуальні розклади: Створити розклад дня з піктограмами. Дитина «читає» свій розклад, розуміючи, що після картки «заняття» буде картка «обід». Це допомагає орієнтуватися в часі та просторі.

3. «Читання» за допомогою предметних картинок

• Сенсорні книжки: Використовувати книжки з цупкими сторінками, де є об’ємні елементи. Наприклад, сторінка з хутром тваринки, яку можна погладити.
• «Читаємо» прості історії: Обирати книжки з дуже великими та чіткими картинками. Коли «читаєте», вказувати пальцем на зображення, називаючи його. Наприклад, «Ось м'ячик», показуючи на малюнок м'яча.
• Співвідношення «картинка-об'єкт»: Показувати дитині картинку, наприклад, яблука, і потім давайте їй справжнє яблуко. Це формує зв'язок між зображенням і реальним предметом.

Мета — не навчити дитину читати в традиційному розумінні, а навчити її використовувати візуальну інформацію для розуміння свого світу. Це базові навички, які є основою для будь-якого подальшого навчання.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

•     дотримується свідомо гігієнічних правил письма;
•     дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення ;
•     Пробує: називати і намагається писати рукописні малі й великі літери українського алфавіту;
•     розрізняти друковане і рукописне письмо;
•     списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;
•     відновлює деформований текст з 2-3 речень.

1. Розвиток дрібної моторики

Замість письма, ми починаємо з тренування м’язів руки, що є основою для будь-якого письмового процесу.

• Сенсорні ігри: Ігри з пластиліном, глиною, м'яким тістом. Стискання, розминання, розкочування. Це зміцнює пальці.
• «Захоплюємо» предмети: Використовуйте пінцет або спеціальні щипці, щоб перекладати маленькі предмети (кульки, квасоля).
• «Нанизуємо»: Нанизування великих намистин на шнурок.

2. Дописемні навички

Цей етап передбачає "малювання" або "залишення слідів", а не написання літер.

• Малювання пальцями: Використовуйте пальчикові фарби, щоб дитина могла залишати сліди на папері.
• Сліди на сенсорних поверхнях: "Малювання" пальцем по піску, манку або фарбі. Це дає тактильні відчуття.
• Робота з інструментами: Використовуйте товсті маркери, олівці з тригранним корпусом або спеціальні інструменти. Мета — не створити малюнок, а просто залишити слід.

3. Функціональне «письмо»

• «Пишемо» вибір: Дайте дитині картку-вибір. Наприклад, на картці є малюнок яблука і малюнок банана. Попросіть її "написати", що вона хоче, торкнувшись малюнка пальцем, або приклавши маркер.
• «Ставимо підпис»: Використовуйте штампи або наклейки. Наприклад, якщо дитина щось "вибрала", вона може "підписати" свій вибір, поставивши на нього штамп.
• «Комунікація» через малюнок: Заохочуйте дитину малювати прості символи або форми, що позначають її бажання (наприклад, коло для м'яча, якщо вона хоче гратися).

Головне — це успіх і мотивація. Кожен залишений слід, кожен дотик до потрібного малюнка — це величезний крок у розвитку комунікації.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

Для учениці з V рівнем підтримки та значними інтелектуальними, мовленнєвими та руховими труднощами, змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» трансформується у «Досліджуємо звуки та ритми».

Основна мета: не вивчення граматики чи фонетики, а дослідження світу звуків, ритмів та їх зв’язку з об'єктами. Це допомагає розвивати слухове сприйняття, увагу та причинно-наслідкове мислення.

•     аналізує звуко-буквений склад слова;
•     Уявлення про букви, позначає мовні звуки буквами на письмі;
•     експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;
•     правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;
•     вимовляє слова по складах, співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа; розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;
•     ділить слова на склади;
•       переносить слова з рядка в рядок складами, не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою; з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;
•     визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;
•     правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;
•     розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?
•     правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;
•     впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке?    які? окремо ;
•     впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;
•     розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?
•     упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;
•     розпізнає речення за його основними ознаками;
•     використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма.

 1. Вивчення звуків

Замість аналізу мовних звуків (фонем), ми зосереджуємося на простих звуках, які дитина може відтворити або почути.

• «Створюємо музику»: Використовувати прості музичні інструменти (маракаси, брязкальця, бубни, дзвіночки). Дитина може стукати, трясти, дзвонити, щоб почути різні звуки. Це дозволяє зрозуміти, що різні дії створюють різні звуки.
• «Слухаємо світ»: Навчити дитину прислухатися до звуків навколо — спів пташок, шум машини, дзвінок телефона. Можна імітувати ці звуки та показувати відповідні картинки.

2. Ритм та повторення

• Рух під музику: Використовувати прості, ритмічні мелодії. Дитина може плескати в долоні або стукати предметами, імітуючи ритм. Це розвиває відчуття ритму та координацію.
• Повторення: Використовувати повторювані рухи з предметами. Наприклад, дати дитині ложку і тарілку і попросіть її стукати: «тук-тук-тук». Повторення створює відчуття передбачуваності і допомагає утримувати увагу.

3. Причина-наслідок

• Інтерактивні іграшки: Використовувати іграшки, які видають звук, коли дитина їх торкається, натискає або кидає. Наприклад, іграшка-піаніно, яка відтворює ноту при натисканні. Це допомагає зрозуміти, що її дії мають конкретний результат, і мотивує до подальшої взаємодії.

Мета — використовувати звук як засіб комунікації та взаємодії, а не як абстрактне поняття. Це допоможе дитині краще орієнтуватися у своєму світі та виражати себе.

Цілі навчання

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини (ВСЕ З ДОПОМОГОЮ НАОЧНОСТІ (ВІЗУАЛЬНО-СЕНСОРНОЇ)!!!!)

За допомогою вчителя

Учень:

•       відтворює послідовність чисел у межах сотні;
•       читає /в міру можливостей/ і записує числа;

•       виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел з допомогою калькулятора;
•       розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;
•       володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10; 
•       користується інструментами й допоміжними засобами  для вимірювання величин; 

•       користується годинником (у межах цілих годин) і  календарем для відстеження подій у своєму житті,  спостережень у природі тощо;
•       оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі продажу.

Додавання та віднімання

Функціональна мета:

Розуміти, що "додати" — це більше, а "відняти" — це менше.

Дії:

Додавання: Розігрувати ситуації, де щось додається. "Додамо ще одне яблуко" — взяти яблуко і покласти на стіл.

Віднімання: Наочно показувати віднімання. "Забери одне печиво" — попросити дитину забрати печиво, і їх стане менше.

Калькулятор: Продовжувати використовувати калькулятор, але акцентувати увагу на самій дії. Наприклад, попросити дитину натиснути "плюс", коли ви додаєте іграшки.

  Функціональна мета: Розвиток просторового мислення, розуміння часу та грошей.

  Дії:

• Годинник: Використовувати годинник з великими, зрозумілими цифрами. Навчати розрізняти "зараз" і "потім" за допомогою годинника.
• Календар: За допомогою календаря відзначати дні тижня і важливі події (день народження, свято).
• Гроші: Продовжувати грати в "магазин". Навчити дитину розрізняти монети та купюри за їхнім номіналом.
• Вимірювання: Вимірювати предмети за допомогою лінійки, стрічки. Попросити дитину виміряти довжину столу чи ручки.

Приклади завдань для уроку

• Тема: "Більше, менше, однаково": Запропонуйте дитині розкласти кольорові олівці. "Тут 3 олівці, а тут 5. Де більше?".
• Тема: "Магазин": Використовуйте іграшкові гроші. "Цукерка коштує 1 гривню. Дай мені одну гривню".
• Тема: "Наш день": Створіть візуальний розклад дня. Показуйте на годиннику, коли "сніданок", "гра" або "сон".

Вирази, рівності, нерівності

•     читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

• Функціональна мета: Розуміння, що «сума» — це об’єднання, а «різниця» — це те, що залишилося.
• Дії: Замість того, щоб читати чи записувати вирази, дитина буде виконувати прості дії з предметами.
  • «Сума»: Показати дитині дві групи предметів (наприклад, 2 м'ячі і 3 кубики). Вимовляючи «додати» або «плюс», з’єднати ці дві групи в одну. Показати, що тепер предметів стало більше.
  • «Різниця»: Покласти перед дитиною 5 цукерок. Скажіть «мінус» або «відняти» і приберіть 2 цукерки. Покажіть, що залишилося менше.
• Допоміжні засоби: Використовувати реальні предмети, іграшки, фрукти. Додати візуальні картки з символами «+» та «-», які позначають дії «додати» та «забрати».

2. Рівності

• Функціональна мета: Розуміння поняття «однаково» або «стільки ж».
• Дії: Замість запису рівностей, навчати через практичні завдання на порівняння та ігри.
  • «Скільки ж»: Дати дитині 3 олівці і попрости  її знайти стільки ж. Показати, як зіставити предмети «один до одного».
  • «Розклади однаково»: Дати 6 іграшок і 2 коробки. Попросити  розкласти «однаково», щоб у кожній коробці було по 3 іграшки.
• Допоміжні засоби: Використовувати візуальні картки зі знаком. Разом з дитиною показувати на двох групах предметів і промовляти: «однаково» або «стільки ж».

3. Нерівності

• Функціональна мета: Розуміння понять «більше» і «менше».
• Дії: Навчання відбувається через порівняння кількості та розміру.
  • «Більше»: Покласти 5 кубиків і 2 кубики. Запитати: «Де більше?». Допомогти дитині показати на більшу групу.
  • «Менше»: Показати на групу, де менше, і вимовляти «менше».
• Допоміжні засоби: Використовувати знаки «>» та «<» як візуальні символи.

Геометричні фігури

•     розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

•     співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

•     вимірює довжину відрізка;
•     креслить відрізки заданої довжини

Розпізнавання та співвідношення фігур

• Функціональна мета: Знати основні фігури на дотик та вміти знаходити їх у навколишньому світі.
• Дії:
  • Тактильні відчуття: Використовуйте вирізані з картону або пластику фігури (коло, квадрат, трикутник). Дайте дитині їх потримати, погладити. Вимірювання: Використовуйте прості предмети для вимірювання, наприклад, лічильні палички, кубики, власні долоньки чи кроки. Запитайте: «Скільки кубиків потрібно, щоб виміряти довжину цієї книжки?».
  • Відтворення довжини: Замість креслення відрізка, запропонуйте дитині «збудувати» його з кубиків чи паличок. Наприклад: «Збудуй таку ж доріжку, як і ця».
  • Попросіть її знайти таку ж фігуру, заплющивши очі.
  • Співставлення: Замість розпізнавання за "істотними ознаками", робіть акцент на співставленні. Наприклад, дайте дитині карточку з зображенням кола і попросіть її знайти в кімнаті предмет круглої форми (м'яч, тарілка).
  • Сортування: Використовуйте ігри-сортери, де потрібно вставити фігуру у відповідний отвір.

2. Вимірювання та креслення

• Функціональна мета: Розуміти, що "довжина" — це відстань від початку до кінця, і вміти використовувати допоміжні засоби для вимірювання.
• Дії: Замість креслення та вимірювання відрізків, які є надто абстрактними поняттями, зосередьтеся на вимірюванні реальних об’єктів.
• Допоміжні засоби: Використовуйте візуальні лінійки з кольоровими поділами, а не з цифрами. Це допоможе уникнути когнітивного навантаження, пов’язаного з числовими поняттями.

Математичні задачі і дослідження

•     розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

1. Використання реальних предметів

Забути про задачі з підручника. Наші "задачі" — це те, що відбувається навколо дитини.

• Приклад 1 (на додавання): "У тебе є 2 цукерки. Я даю тобі ще 1. Скільки цукерок у тебе тепер?"
  • Дія: Дайте дитині 2 цукерки, потім додайте ще 1. Порахуйте разом.
  • Мета: Дитина має зрозуміти, що коли "додають", предметів стає більше.
• Приклад 2 (на віднімання): "У нас було 4 кубики. Один кубик закотився під стіл. Скільки залишилось?"
  • Дія: Покладіть 4 кубики, потім приберіть 1. Порахуйте разом, скільки залишилося.
  • Мета: Дитина має зрозуміти, що коли "забирають", предметів стає менше.

2. Робота з візуальною підтримкою

• Використовувати піктограми або картинки, щоб показати процес. Наприклад, для задачі про цукерки можна використовувати картинки: 2 цукерки + 1 цукерка = 3 цукерки.
• Створити "картки-задачі" з простими зображеннями.
• Розділити процес на етапи за допомогою візуальних підказок:
  1. Що було? (Картинка з початковою кількістю предметів)
  2. Що сталося? (Картинка зі стрілкою "додати" або "забрати")
  3. Що вийшло? (Картинка з кінцевою кількістю предметів)

3. Ігрова форма навчання

• Магазин: Грайте в магазин, де дитина "купує" іграшки, а ви "продаєте". Це допоможе їй зрозуміти поняття "грошей" та "обміну".
• Розподіл: "Давай розділимо печиво між тобою та твоїм улюбленим ведмедиком". Це вчить поняттям "порівну" та "один-одному".
• Дослідження: "Давай дізнаємося, скільки ложок піску потрібно, щоб наповнити цю формочку". Це вчить вимірюванню та експериментуванню.

Робота з даними

•     Читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

1. Робота з графіком

• Функціональна мета: Навчити дитину сортувати предмети за однією ознакою (наприклад, за кольором) і візуально порівнювати групи.
• Дія: Створити на великому аркуші паперу простий графік, поділений на смужки. Кожну смужку позначити кольором (наприклад, червона, синя, зелена). Дати дитині мішечок з різнокольоровими кубиками і попросити її розкласти їх на відповідні смужки.
• Результат: Дитина не "читає" дані, а бачить, де стовпчик вищий (більше кубиків) і де нижчий (менше). Це формує розуміння базових кількісних співвідношень.

2. Робота з таблицею

• Функціональна мета: Навчити дитину групувати предмети за різними категоріями.
• Дія: Створити на столі "таблицю" з двома-трьома комірками. Кожну комірку позначити картинкою (наприклад, зображення машинки та м'яча). Дати дитині кошик з різними іграшками і попросити її розкласти їх по "комірках" таблиці.
• Результат: Дитина вчиться категоризувати предмети та розуміє, що різні об'єкти належать до різних груп. Надалі можна ускладнювати завдання, додаючи нові категорії.

Замість абстрактного читання, учениця буде виконувати конкретні дії, що допоможе їй розвивати логічне мислення та розуміння навколишнього світу.

Очікувані результати навчання

Зміст навчання

Людина

Для учениці, яка має значні інтелектуальні, рухові та мовленнєві труднощі, розділ «Людина» в курсі «Я досліджую світ» має бути сфокусований на пізнанні власного тіла та основах самообслуговування. Мета — не вивчення анатомії, а розуміння себе та своїх потреб.

За допомогою вчителя

Учень::

•     усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот; розповідає про себе, називає адресу проживання; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування

1. Моє тіло: знайомство з собою

• Наочність: Використовувати велике дзеркало, щоб дитина могла бачити своє відображення. Називати та показуйте частини тіла: «Ось твої руки», «Ось твій ніс».
• Сенсорика: Називати частини тіла, торкаючись їх. Заохочувати дитину гладити свої руки, стукати ногами. Використовувати тактильні ігри, щоб вона відчувала різницю між, наприклад, волоссям і шкірою.
• Пісні та ігри: Використовувати прості пісні та віршики з рухами, де потрібно показувати частини тіла («Голова, плечі, коліна, пальці»).

2. Мої емоції та відчуття

• Картки емоцій: Створити прості картки з виразами обличчя: щасливе, сумне, здивоване. Показувати картку і називайте емоцію, наприклад: «Ось я радію!». Вказуйте на своє обличчя, коли ви відчуваєте відповідну емоцію.
• Відчуття: Використовувати сенсорні коробки з різними предметами: щось холодне, тепле, гладке, шорстке. Називати ці відчуття. Це допомагає розрізняти різні відчуття, які вона може відчувати.

3. Гігієна та догляд за собою

• Візуальний розклад: Розробити візуальні розклади для простих щоденних рутин, наприклад, миття рук або чищення зубів. Кожна дія — це окрема картинка.
• Практичні вправи: Використовувати ляльку або іграшку для показу, як чистити зуби, мити руки, розчісувати волосся. Заохочуйте дитину повторювати ці дії на собі.

4. Хто я: моя ідентичність

• «Моя книжка»: Створити персональну книжку з фотографіями дитини, її сім’ї, улюблених іграшок та їжі. Це допомагає їй відчути себе унікальною особистістю. Коли ви гортаєте сторінки, називати, хто зображений на фото, що це за предмет.

Пам'ятайти, що головне — це постійне повторення, позитивна взаємодія та фокус на функціональних навичках, які допоможуть дитині в її повсякденному житті.

Людина серед людей

Для учениці, яка має значні інтелектуальні та соціоадаптаційні труднощі, розділ «Людина серед людей» має бути сфокусований на встановленні безпечних зв'язків та розумінні соціальних рутин. Мета — не вивчення соціальних ролей, а практичне навчання взаємодії з найближчим оточенням.

•     знає склад сім’ї, імена членів сім’ї; знає, хто працює в школі; має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;  розрізняє вчинки; має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;  використовує правила культурної поведінки в громадських місцях

 1. Моя сім'я та близьке оточення

• Знайомство з рідними: Створити «Книгу моєї родини» з фотографіями батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів. Коли ви називаєте ім'я, показуйте на відповідну фотографію.
• Співвідношення «я – інший»: Використовувати дзеркало або фотографії, щоб дитина могла відрізняти себе від інших людей. Показувати: «Це ти», а потім: «А це мама».

2. Соціальні рутини та правила

• Групові заняття: Використовувати візуальні розклади для групових занять. Наприклад, картка «коло» для позначення початку кола, де ви співаєте пісню, або картка «їжа» для позначення спільного обіду. Це створює відчуття безпеки та передбачуваності.
• «Черга»: Використовувати прості ігри, які вчать чекати. Наприклад, передача іграшки по колу або чекання своєї черги, щоб кинути м’яч.

3. Спілкування в групі

• Комунікація: Заохочувати дитину використовувати доступні їй засоби (жести, картки PECS) для висловлення бажань у групі. Наприклад, якщо вона хоче пити, вона може дати вам картку з малюнком «пити».
• Емоції: Використовувати картки з емоціями, щоб допомогти дитині виразити свій настрій у групі.

Головна мета — створити для дитини безпечне та зрозуміле соціальне середовище, де вона може почуватися комфортно і успішно взаємодіяти з оточуючими.

Людина в суспільстві

Для учениці, яка має значні інтелектуальні та соціоадаптаційні труднощі, розділ «Людина в суспільстві» має бути адаптований і сфокусований на пізнанні найближчої громади та практичній взаємодії з її членами. Мета — не вивчення абстрактних понять суспільства, а розуміння власного місця в ньому.

•     знає назву країни ;
•     має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова);
•     виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей;
•     орієнтується у найближчому просторі

1. Моя громада та її місця

• Функціональна мета: Розпізнавати знайомі місця у своїй громаді та розуміти їх призначення.
• Діяльність:
  • Візуальний альбом: Створити персональну книгу з фотографіями важливих для дитини місць: її дім, школа, ігровий майданчик, магазин. Коли ми йдемо в ці місця, показувати фотографію і називати місце.
  • "Карта громади": Намалювати або скомпонувати просту карту з фотографіями чи піктограмами, щоб дитина могла "прокласти маршрут" до знайомих місць.

2. Професії та помічники

• Функціональна мета: Розпізнавати людей, які допомагають у громаді.
• Діяльність:
  • Знайомі обличчя: Використовувати фотографії вчителя, асистента, лікаря, або інших людей, з якими дитина часто контактує. Називати їхні імена та показуйте їхні фото. Це допоможе сформувати безпечні соціальні зв'язки.
  • «Хто допомагає?»: Показувати дитині картинки людей різних професій (лікар, пожежник) та їхніх інструментів. Наприклад, покажіть лікаря і його стетоскоп, щоб дитина зрозуміла, хто ця людина і що вона робить.

3. Правила поведінки та рутини

• Функціональна мета: Дотримуватися простих правил поведінки у громадських місцях.
• Діяльність:
  • Візуальні підказки: Використовувати прості піктограми для позначення правил. Наприклад, картка з рукою, що прикриває рот, може означати "тихо", а картка з ногами, що йдуть, – "ідемо".
  • "Граємо в ситуації": Навчити дитину простих соціальних ритуалів через гру. Наприклад, "До побачення" та "Привіт", що супроводжуються простими жестами (помахати рукою). Це робить соціальні взаємодії більш передбачуваними та безпечними.

Людина і природа

Для учениці з V рівнем підтримки та значними інтелектуальними, мовленнєвими та руховими труднощами, розділ «Людина і природа» має бути адаптований і сфокусований на сенсорному дослідженні природи та формуванні простих навичок взаємодії з нею. Мета — не вивчення екологічних проблем, а розвиток зв'язку дитини з навколишнім світом через безпосередній досвід.

•     розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об’єкти; розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,
•     розповідає про добові та сезонні зміни в природі;
•     розуміє цінність природи для життя людей;  
•     дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим

1. Сенсорне дослідження природи

• Функціональна мета: Досліджувати природні об'єкти за допомогою різних сенсорних каналів.
• Діяльність:
  • «Сенсорний кошик»: Зібрати кошик з природними матеріалами: шишками, гладкими камінчиками, листям, гілочками. Дозволити дитині торкатися, м'яти, нюхати та досліджувати їх.
  • Прогулянка-дослідження: Вийти на вулицю і звертати увагу дитини на природні явища. Дати їй відчути, як сонце гріє, як вітер дме, як дощ падає на руку.

2. Живе і неживе

• Функціональна мета: Навчити розрізняти живе і неживе на простому рівні.
• Діяльність:
  • "Сортуємо": Створити дві коробки, позначені піктограмами «живе» (наприклад, квітка) і «неживе» (камінь). Запропонвати дитині сортувати предмети.
  • "Догляд": Показати, що рослині потрібна вода, а іграшці — ні. Це формує розуміння базових потреб живого. Залучати дитину до поливання кімнатних рослин.

3. Турбота про природу

• Функціональна мета: Розвивати простий зв'язок між дією і результатом.
• Діяльність:
  • «Прибираємо сміття»: Під час прогулянки показати, як правильно викидати сміття в урну. Заохочувати дитину кидати сміття в смітник.
  • «Саджаємо рослину»: Дозволити дитині допомогти вам посадити насіння або саджанець. Це дає відчуття причетності до природи.

Цей підхід перетворює абстрактні поняття на конкретні, зрозумілі дії, які допомагають дитині розвиватись і відчувати себе частиною навколишнього світу.

Цілі  навчання

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

Для учениці з V рівнем підтримки та значними інтелектуальними, мовленнєвими та руховими труднощами, розділ «Інформаційно-комунікаційне середовище» має бути адаптований і сфокусований на розумінні причинно-наслідкових зв'язків через прості технологічні пристрої та використанні технологій для комунікації.

За допомогою

•     дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;
•     організовує робоче місце;
•     виготовляє виріб, застосовуючи технології мистецтва;
•     складає плоскі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих

 1. Причина-наслідок з технологіями

• Функціональна мета: Зрозуміти, що натискання кнопки або інша дія спричиняє певний результат (світло, звук, рух).
• Діяльність:
  • «Кнопка-дія»: Використовувати іграшки, які активуються однією кнопкою. Наприклад, іграшковий телефон, який світиться і видає звук при натисканні.
  • «Досліджуємо перемикачі»: Навчити дитину вмикати та вимикати світло, натискати кнопки на пульті від телевізора. Мета — не перегляд, а розуміння: натиснув — є результат.

2. Візуальні засоби комунікації

• Функціональна мета: Використовувати прості технології як засіб вираження своїх потреб.
• Діяльність:
  • Спеціалізовані програми: Використовувати планшет або смартфон зі спеціальними програмами для допоміжної комунікації. Ці додатки містять великі, яскраві піктограми (наприклад, «вода», «їжа», «гратися»). Коли дитина натискає на малюнок, пристрій відтворює відповідне слово.
  • "Відеолистівки": Створити короткі відео, які показують послідовність дій (наприклад, як діставати іграшку). Це допомагає дитині «прочитати» інструкцію і виконати її.

3. Безпечна взаємодія

• Функціональна мета: Розрізняти безпечні предмети від небезпечних та розуміти їхнє призначення.
• Діяльність:
  • "Називаємо": Називати предмети, які ви використовуєте. "Це телефон", "Це пульт".
  • "Дії": Показати, як безпечно тримати і використовувати предмети. Це вчить її правилам безпечної поведінки.

Цей підхід перетворює абстрактні технологічні поняття на конкретні, зрозумілі та корисні навички.

Середовище техніки і технологій

Для учениці з V рівнем підтримки та значними труднощами, розділ «Середовище техніки і технологій» має бути адаптований і сфокусований на взаємодії з простими механізмами та інструментами в ігровій формі. Мета — не вивчення будови механізмів, а розвиток дрібної моторики та розуміння причинно-наслідкових зв'язків.

•     працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;
•     виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю  з допомогою дорослих;
•     розмічає деталі на матеріали за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;
•     розміщує деталі виробу на площині;
•     застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);
•     раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

1. Досліджуємо прості інструменти

• Функціональна мета: Навчити розрізняти та використовувати прості інструменти.
• Діяльність:
  • «Будуємо» з іграшками: Використовувати великі пластмасові болти, гайки, молотки та викрутки. Навчити дитину крутити гайки, забивати пластикові цвяхи (наприклад, у спеціальну іграшкову дошку).
  • «Відкриваємо»: Використовувати іграшки з різними защіпками, блискавками, шнурівками. Це тренує координацію «рука-око» та дрібну моторику.

2. Причина-наслідок з механізмами

• Функціональна мета: Зрозуміти, що певна дія з механізмом призводить до конкретного результату.
• Діяльність:
  • Іграшки з рухом: Використовувати іграшки, які потрібно заводити ключиком. Дитина крутить ключик і бачить, як іграшка починає рухатися.
  • Інтерактивна дошка (Busy board): Використовувати дошку з різними елементами: защіпки, дверцята, вимикачі, кнопки, колеса, які можна крутити. Кожен елемент дає свій унікальний результат, що розвиває розуміння причинно-наслідкових зв'язків.

3. Функціональна технологія в житті

• Функціональна мета: Вчитися використовувати прості технології у повсякденному житті.
• Діяльність:
  • «Вмикаємо-вимикаємо»: Практикувати вмикання/вимикання світла в кімнаті, телевізора, радіо. Це проста, але важлива навичка.
  • «Допомога в побуті»: Залучати дитину до простих побутових дій, де використовуються інструменти, наприклад, увімкнення міксера для приготування чогось простого.

Ці адаптації допоможуть дитині досліджувати світ техніки через практичні, зрозумілі та безпечні дії.

Середовище соціалізації

Для учениці, яка має значні інтелектуальні, мовленнєві та соціоадаптаційні труднощі, розділ «Середовище соціалізації» має бути адаптований і сфокусований на встановленні безпечних зв'язків та формуванні простих навичок взаємодії. Мета — не вивчення абстрактних соціальних норм, а практичне навчання спілкуванню та участі у житті найближчого оточення.

•     умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;
•     розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;
•     виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язує шалик, пояс, шнурки тощо);
•     знає правила догляду за домашніми тваринами, рослинами і доглядає за потреби;
•     сервірує нескладні страви (чай, канапки, тістечка тощо) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

1. Моє соціальне коло

• Функціональна мета: Розпізнавати та взаємодіяти з найближчими людьми.
• Діяльність:
  • «Альбом друзів»: Створити візуальний альбом з фотографіями дитини, її сім’ї, асистента, вчителя та друзів. Коли називаєте ім'я, показувати на відповідну фотографію. Це допомагає розрізняти людей і формує почуття приналежності до групи.
  • «Вітаю і прощаюся»: Практикувати прості соціальні ритуали. Наприклад, вчити махати рукою на знак привітання.

2. Соціальні ігри та рутини

• Функціональна мета: Вчитися брати участь у спільних іграх та рутинах.
• Діяльність:
  • Ігри по черзі: Використовувати прості ігри, які мають чітку структуру «черги»: наприклад, котити м'яч одне до одного, передавати іграшку з рук в руки. Це вчить базовому правилу взаємодії.
  • Візуальні розклади: Створити візуальні розклади для групових занять (наприклад, для гри, обіду). Це знижує тривожність, оскільки дитина розуміє послідовність подій.

3. Висловлюємо потреби та бажання

• Функціональна мета: Використовувати доступні засоби для комунікації з іншими.
• Діяльність:
  • Система АДК (Альтернативна та допоміжна комунікація): Заохочувати дитину використовувати жести або картки PECS для висловлення своїх потреб у групі. Наприклад, дитина може дати картку з малюнком «м'яч», щоб попросити погратися з другом.
  • Вибір: Використовувати дошку для вибору з піктограмами, щоб дитина могла показати, що вона хоче.

Ці адаптації роблять соціалізацію не абстрактним поняттям, а низкою зрозумілих, безпечних та успішних взаємодій.

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

Для учениці з V рівнем підтримки та значними труднощами, розділ «Художньо-творча діяльність» має бути адаптований і сфокусований на сенсорному дослідженні, розвитку дрібної моторики та емоційному самовираженні через взаємодію з різними матеріалами. Мета — не створення шедеврів, а радість від процесу.

За допомогою вчителя учень:

•     відтворює прості ритмічні послідовності);
•     імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації);
•     відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;
•     компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
•     створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;
•     користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
•     працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;
•     дотримується правил техніки безпеки;
•     експериментує з кольорами, лініями, формами тощо
•     орієнтується у просторі;

 1. Сенсорне дослідження

• Функціональна мета: Досліджувати різні матеріали та їхні властивості.
• Діяльність:
  • Малювання пальцями: Використовувати пальчикові фарби, щоб дитина могла відчути їхню текстуру і побачити, як змінюється колір, коли вона малює.
  • Матеріали з різними текстурами: Запропонувати дитині взаємодіяти з різними матеріалами: піском, глиною, крупами, піною для гоління. Це розвиває тактильні відчуття.

2. Причина-наслідок у творчості

• Функціональна мета: Зрозуміти, що її дія має видимий результат.
• Діяльність:
  • Малювання великими інструментами: Використовувати товсті пензлики, губки або навіть м'ячі, щоб залишати великі, помітні сліди на папері.
  • Робота з пластиліном: Показувати, як стискання пластиліну змінює його форму.

3. Вираження емоцій

• Функціональна мета: Використовувати творчість як засіб вираження емоцій.
• Діяльність:
  • "Колір настрою": Використовувати кольори для позначення емоцій. Наприклад, дайте дитині червону фарбу, коли вона збуджена, і синю, коли вона спокійна.
  • Рух і звук: Заохочувати дитину рухатися, танцювати або видавати звуки, поки вона малює. Це допомагає виразити внутрішній стан.

Ці адаптації перетворюють мистецтво на потужний інструмент для розвитку, який одночасно є джерелом радості та нових відкриттів.

Сприймання та інтерпретація мистецтва

Для учениці з V рівнем підтримки та значними труднощами, розділ «Сприймання та інтерпретація мистецтва» має бути адаптований і сфокусований на сенсорному досвіді та особистій емоційній реакції. Мета — не аналізувати, а відчувати мистецтво.

•     сприймає твір мистецтва:
•     визначає темп (повільно, помірно, швидко);
•     динаміку (гучно, тихо),
•     помічає красу в довкіллі

1. Сенсорне дослідження мистецтва

• Функціональна мета: Досліджувати різні текстури, кольори та звуки.
• Діяльність:
  • Тактильні картини: Створювати «картини», використовуючи матеріали з різною текстурою: пісок, крупи, шматочки тканини, ґудзики. Дозволяти дитині торкатися, досліджувати їх і відчувати різницю.
  • Музика та рух: Вмикати різну музику (ритмічну і спокійну) і заохочувати дитину рухатися, плескати, або просто слухати. Це допомагає встановити зв'язок між звуком і рухом.

2. Особиста реакція та емоції

• Функціональна мета: Навчити дитину виражати, що вона відчуває, коли бачить щось.
• Діяльність:
  • «Кольори настрою»: Показувати дитині прості, одноколірні малюнки. Наприклад, червоний — «активний», синій — «спокійний». Це допомагає асоціювати кольори з настроєм.
  • Картки емоцій: Використовувати картки з виразами облич. Коли дитина слухає певну музику, вона може вказувати на картку, яка відображає її настрій.

3. Прості елементи мистецтва

• Функціональна мета: Розпізнавати базові форми та кольори.
• Діяльність:
  • «Знайди колір»: Показувати прості малюнки або репродукції картин, де є великі ділянки одного кольору. Попросити дитину доторкнутися до «синього» або «жовтого» кольору.
  • Співставлення форм: Використовувати фігури, вирізані з паперу або картону. Дитина може сортувати їх за формою — «квадрати до квадратів, кола до кіл».

Ці адаптації перетворюють сприймання мистецтва на особистий, чуттєвий досвід, що є важливою частиною розвитку дитини.