Модифіковане КТП з біології в 7 класі

№ з/п

Дата проведення уроку

Тема уроку

Види навчальної діяльності

Очікувані результати

Примітка

Вступ

Чому біологію вважають наукою ХХІ сторіччя. Модифікація: Що вивчає біологія?

Робота над проектами (на вибір)

Інформаціŭно-пошуковиŭ проєкт:

- значення біології в медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо

Ігровиŭ проєкт:

«Xто (що?) я за об’єкт?, розкажи про мене»

Творчий проект:

написання есе (твору, розповіді) про роль біології в природі та житті людини;

застосування біологічних знань у професії моїх батьків.

Модифікація: Ігровиŭ проєкт:

«Xто (що?) я за об’єкт?, розкажи про мене»

Учень/учениця:

опановує терміни: біорізноманіття, екосистема, методи дослідження біорізноманіття (описово- порівняльниŭ, спостереження, експеримент, статистичниŭ аналіз, моделювання).

наводить  приклади:

представників основних груп організмів (бактерії, водорості, рослини, тварини, гриби);

основні методи досліджень організмів (описово-порівняльниŭ, спостереження,  експеримент, статистичниŭ аналіз, моделювання).

розпізнає:

-рівні організації живої матерії та біорізноманіття на малюнках, фотографіях;

розрізняє: об’єкти живої природи;

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію: здійснюс пошук інформації, виявляс невідомі для себе знання, оцінюс, систематизус її та представляс в різних формах; добирас наукове пояснення явищ природи / фактів / даних, використовус наукові факти для формулювання власних судхень; з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначас суперечність у запропонованій ситуації, використовус правила, способи й відповідні засоби для розв'язання навчальної / хиттєвої проблеми, визначас чинники, які сприяли / завадили розв'язанню навчальної / хиттєвої проблеми; складас план власної діяльності для розв'язання навчальної   /   хиттєвої   проблеми

відповідно до своєї ролі в групі, оцінюс власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату. Критично оцінює  біологічну інформацію, отриману з різних джерел використовує біологічні               знання              у практичній діяльності               (медицині, сільському              господарстві,               у справі охорони природи тощо).

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни:

біорізноманіття, екосистема

наводить  приклади:

представників основних груп організмів (бактерії, водорості, рослини, тварини, гриби);

розрізняє: об’єкти живої природи.

§1

Яке біорізноманіття нашої планети та рівні його організації . Модифікація: Що таке біорізноманіття?

Складання та робота над схемою “Класифікації живих організмів”. Модифікація: Робота над схемою “Класифікації живих організмів”.

§2

Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети. Модифікація: Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети.

Розв’язання проблемних питань “Яка залежність між видовим, екосистемним різноманіттям?

Яким є твіŭ вплив на біорізноманіття нашої планети?

Модифікація: Розв’язання проблемного питання “ Яким є твіŭ вплив на біорізноманіття нашої планети?

§3

Розділ І. КЛІТИНА. ПРОКАРІОТИ. ОДНОКЛІТИННІ ЕВКАРІОТИ

 ТEМA 1. КЛIТИHA – СТРУКТУРHО-ФУHКЦIОHA  ОДИHИЦЯ ОРГAHIЗМIВ. ПРОКAРIОТИ

Що таке клітина та як її вивчають. Модифікація: Що таке клітина та як її вивчають.

Робота з інформацією/ опрацювання джерел інформації (друковані, електронні  джерела,  фото-, відеоматеріали, анімації):

про будову та основні властивості клітин;

Модифікація:  Робота з інформацієюпро будову клітин;

 Учень/учениця

опановує терміни: прокаріоти, евкаріоти, клітина, оптичний (світловий) мікроскоп, оболонка клітини, цитоплазма, органели, включення, інфекційні захворювання, мікробіологія

розрізняє та розпізнає: 

на мікропрепаратах, моделях, фотографіях  прокаріотичні та евкаріотичні клітини та їхні складові;

 наводить приклади:

•     органел клітини та їхніх функцій;
•         хвороб людини, збудниками яких с прокаріоти

характеризує та пояснює:

•     методи дослідження клітин;

порівнює та аналізує:

типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини.

установлює зв’язки:

•     між органелами клітини;
•     між органелами та їхніми функціями

моделює / створює моделі:

•               будови та структури клітин прокаріотів і евкаріотів;
•            шляхи поширення прокаріотів збудників хвороб

описує:

•     будову клітини про- та евкаріотів

практикує / застосовує:

•     методи дослідження клітини;

- виконання науково-дослідницького проскту

дотримується правил:

виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

роботи з мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

•                    про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;

про клітину – одиницю будови організмів

аргументує:

зв’язок органел клітини між собою;

•             взасмозв'язок між будовою та функціями складових клітини;
•       необхідність застосовувати правила гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини;

усвідомлює значення застосування:

знань про роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини, побуті, виробництві тощо.

Модифікація:

Учень/учениця

опановує терміни: прокаріоти, евкаріоти, клітина, мікроскоп, оболонка клітини, цитоплазма, органели, включення, інфекційні захворювання, мікробіологія

наводить приклади:

•     органел клітини;
•         хвороб людини, збудниками яких с прокаріоти

§4

Які є типи організації клітини . Модифікація: Які є типи організації клітини

Розв’язання проблемних питань, задач

Органели клітини: наскільки будова та функції пов’язані між собою у про- та евкаріотів?

Модифікація: Розв’язання проблемних питань Органели клітини

§5

Які особливості будови клітини евкаріот. Практична робота:“Виготовлення тимчасових мікропрепаратів              та їхнє

Дослідження за допомогою оптичного мікроскопа” (виготовлення тимчасових мікропрепаратів шкірки луски цибулі, м'якоті горобини, шкірки помідора, листка елодеї, епітелію ротової порожнини  (на вибір ). Модифікація: Які особливості будови клітини евкаріот.

Моделювання клітин евкаріот. Модифікація:  Моделювання клітин евкаріот

§6

Які особливості будови клітин прокаріотів та їхньої життєдіяльності. Модифікація: Які особливості будови клітин прокаріотів

Моделювання клітин прокаріот. Модифікація: Моделювання клітин прокаріот.

§7

Яка різноманітність прокаріотів. Яка їх роль в природі. Модифікація: Роль прокаріотів в природі.

Hауково- дослідницький:

“Дослідження швидкості утворення йогурту залежно від жирності молока” “Дослідження впливу температури на швидкість  розмноження  бактерій йогуртової культури”.

Модифікація: Hауково- дослідницький:“Як утворюється йогурт״

§8

Яка роль прокаріотів в житті людини. Модифікація:  Яка роль прокаріотів в житті людини.

Створення буклету (лепбуку)

«Дотримання правил гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини» (для шкільної їдальні, подвір’я), Модифікація: Участь у створенняібуклету (лепбуку) «Дотримання правил гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини»

§9

Узагальнення знань з теми. Презентація проектів. Модифікація: Узагальнення знань з теми

 Ігровий (рольовий) проєкт:

«Місто-клітина» («Школа-клітина») тощо.

Модифікація: Узагальнення знань з теми

Тема 2.Одноклітинні евкаріоти - цілісні організми

Які особливості організації клітин одноклітинних евкаріот. Модифікація:  Які особливості будови клітин евкаріот.

Розв’язання проблемних питань, задач

Які органели одноклітинних евкаріотів забезпечують існування їхніх клітин як самостіŭних організмів?

Модифікація: Розв’язання проблемних питань

Учень/учениця:

опановує терміни:

протозої, віŭки, джгутики, несправжні ніжки (псевдоподії), паразитарні (інвазіŭні) захворювання, носії збудників захворювань

називає:

- органели одноклітинних евкаріотів

наводить приклади:

одноклітинних евкаріотів – мешканців прісних водоŭм і морів, паразитичних одноклітинних

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах, моделях, фотографіях евкаріотичні організми та їхні складові;

характеризує та пояснює:

•                    особливості будови органел одноклітинних евкаріотів залежно від виконуваної функції

класифікує:

•       одноклітинні евкаріоти за способом живлення,  середовищем існування

порівнює та аналізує:

•        процеси життсдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів

установлює зв’язки:

•                    між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування

моделює / створює моделі:

•    будови одноклітинного евкаріотичного організму;

процесу живлення одноклітинних евкаріотів прісних водоŭм.

розв’язує завдання:

про органели одноклітинних евкаріотів, що забезпечують існування їхніх клітин як самостіŭних організмів.

практикує / застосовує:

•              послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту

дотримується правил: профілактики захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми»;

роботи з лабораторним обладнанням; виготовлення тимчасових мікропрепаратів.

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

•                    про ускладнення організації евкаріотичної клітини як цілісного організму;

аргументує:

•                  значення спеціальних органел евкаріотичних одноклітинних організмів
•       необхідність застосовувати правила особистої гігісни щодо запобігання протозойним інфекціям

усвідомлює значення застосування:

знань про евкаріотичні одноклітинні організми у природі та житті людини

Модифікація:

Учень/учениця:

називає:

- органели одноклітинних евкаріотів

дотримується правил: профілактики захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми».

§10

Які одноклітинні евкаріоти мешкають у прісних водоймах і морях. Лабораторне дослідження

“Спостереження за інфузоріями”. Модифікація: Одноклітинні еукаріоти

Дослідницька діяльність. Модифікація: Дослідницька діяльність.

§11

Як співіснують одноклітинні евкаріоти з іншими організмами. Модифікація: Як співіснують одноклітинні евкаріоти з іншими організмами.

Інформаціŭно-пошукові проскти: “Захворювання людини, збудниками яких є одноклітинні евкаріоти;

“Морські одноклітинні евкаріоти, їхня роль у житті людини та наукових дослідженнях”. Модифікація: Участь у інформаціŭному проєкти: “Захворювання людини, збудниками яких є одноклітинні евкаріоти;

§12

Урок-змагання “Найкращий знавець одноклітинних” . Модифікація: Хто такі одноклітинні організми?

Конкурсні змагання . Модифікація: Робота з малюнками одноклітирнних.

Діагностична робота №1. Модифікація: Діагностична робота №1.

Самостійна робота над завданнями . Модифікація: Робота над завданнями

РОЗДІЛ ІІ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЕВКАРІОТИЧНИХ ОРГАНІЗМІВ

Тема 3. Водорості

Які бувають водорості. Зелені водорості. Лабораторне дослідження: “Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростеŭ (на прикладі спірогіри або улотрикса)”. Модифікація: Хто такі водорості? Зелені водорості

Pобота з інформацісю/опрацювання джерел інформації -про будову та різноманітність водоростеŭ демонстрування відео- та фотоматеріалів водоростеŭ, мешканців прісних водоŭм, морів, грунтів

пошук матеріалів про різноманіття водоростеŭ та їхню еволюцію.

Hауково-дослідницькиŭ проскт: “Дослідження видового різноманіття одноклітинних у пробі води з акваріума, ставка, річки, іншої водоŭми”. Модифікація: перегляд відео- та фотоматеріалів водоростеŭ, мешканців прісних водоŭм, морів, грунтів

Учень/учениця:

опановує терміни:

одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми,

автотрофне, гетеротрофне та міксотрофне живлення

називає:

середовища існування водоростеŭ

наводить приклади: водоростеŭ (зелені, бурі, червоні, діатомові)

розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях представників різних груп водоростеŭ;

характеризує: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості

класифікує: різні групи водоростеŭ

порівнює та аналізує: будову водоростеŭ та їхнс середовище існування

установлює зв’язки: між особливостями будови та поширенням водоростеŭ

моделює / створює моделі: процес руху хламідомонади

розв’язує: проблемне завдання

про роль і місце водоростеŭ у природі та житті людини 

описує:

особливості процесів життсдіяльності водоростей

практикує / застосовує:

послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням

працює:

з оптичним мікроскопом та проводить за його допомогою елементарні дослідження;

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

про визначальну роль водоростей в існуванні життя на нашій планеті (в океані, прісній водоймі, на суходолі)

усвідомлює значення застосування: водоростей у продуктах харчування, медицині, промисловості.

Модифікація:

Учень/учениця:

називає:

середовища існування водоростеŭ

наводить приклади: водоростеŭ (зелені, бурі, червоні, діатомові)

§13

Які особливості бурих і червоних водоростей. Модифікація: Які особливості бурих і червоних водоростей.

Практико-оріснтованиŭ проскт виготовлення плакату, буклету:

«У яких продуктах, що я споживаю, є водорості?».

Модифікація: перегляд відео- та фотоматеріалів бурих і червоних водоростеŭ

§14

Діатомові водорості. Яка роль водоростей в природних екосистемах та житті людини. Модифікація: Діатомові водорості.

Робота з таблицею .

Модифікація: Робота з таблицею

§15

Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин

Вищі рослини - багатоклітинні організми з тканинами та органами. Модифікація: Хто такі вищі рослини?

Інформаційно-пошуковий проєкт: “Класифікація життєвих форм вищих рослин різними науковцями”.

Модифікація: Робота з малюнками

Учень/учениця:

опановує терміни:

транспірація (випаровування води), вегетативні та репродуктивні органи рослини, брунька, пагін, корінь

називає:

типи тканин; частини пагону;

середовища мешкання вищих рослин.

наводить приклади:

- адаптації вищих рослин до різних умов зростання

- статевого і нестатевого розмноження вищих рослин;

- рухів рослин

розрізняє та розпізнає:

на моделях, фотографіях, гербарних зразках вегетативні органи рослин, життсві форми рослин

характеризує та пояснює:

- вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення;

класифікує:

типи тканин

порівнює та аналізує:

статеве та нестатеве розмноження

установлює зв’язки:

між будовою вегетативного органа та його функціями

між різними органами рослин;

між поколіннями в життсвому циклі вищих рослин;

моделює / створює моделі:

процеси життсдіяльності вищих рослин: транспорту речовин, транспірації, рухи рослин

розв’язує проблемне питання:

про взасмозв'язок органів рослини між собою

описує:

особливості будови вегетативних органів рослин та їхніх видозмін;

життсві цикли вищих рослин;

адаптації вищих рослин до умов зростання.

практикує / застосовує:

послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

з лабораторним обладнанням та хімічними речовинами

Ціннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

про основні процеси життсдіяльності вищих рослин (ріст, мінеральне (tрунтове) живлення, фотосинтез, дихання, транспірація, транспорт речовин по рослині, рухи);

про основні життсві форми рослин як адаптацію  до  середовища  існування;

аргументує:

- видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання;

усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життсдіяльності вищих рослин.

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни:

органи рослини, брунька, пагін, корінь

називає:

частини пагону;

середовища мешкання вищих рослин.

§16

Вегетативні органи рослин. Корінь. Лабораторна робота “Дослідження будови кореня та видозмін кореня”. Модифікація: Корінь

Дослідницька діяльність.

Дослідження швидкості росту коренів цибулі ріпчастої на різних сумішах водної культури

Модифікація: Робота з малюнками

§17

Пагін та його видозміни. Яка будова та функції стебла. Лабораторна робота “Дослідження будови пагонів та бруньок різних рослин”. Модифікація: Пагін

Дослідницька діяльність , Розв’язання проблемних питань, задач

Чому пошкодження кори по колу призводить до загибелі дерев’янистої рослини?

Модифікація: Робота з малюнками

§18

Яка будова та функції листа. Які є видозмін листка. Модифікація: Листок

Створення лепбуку “Видозміни листка у рослин різних умов зростання”

Модифікація: Участь у створенні лепбуку 

§19

Як взаємодіють між собою різні органи рослини. Рухи рослин . Лабораторне дослідження “Дослідження транспорту речовин по рослині за допомогою барвників”. Модифікація: Рухи рослин

Дослідницька діяльність

Модифікація: Робота з малюнками

§20

Як вищі рослини пристосовуються до умов існування. Модифікація: Як вищі рослини пристосовуються до умов існування.

Творчий проєкт

Hетипові функції вегетативних  органів у рослин

Модифікація: Робота з малюнками

§21

Розмноження та життєві цикли рослин. Модифікація: Розмноження рослин

Створення буклету “Способи розмноження рослин”

Модифікація: участь у створенні буклету “Способи розмноження рослин”

§22

Узагальнення та систематизація знань з тем “Водорості. Характерні риси та будова вищих рослин”. Модифікація: Узагальнення та систематизація знань з тем “Водорості. Характерні риси та будова вищих рослин”.

Робота в групах

Модифікація: Робота в групах

Тема 5  Різноманітність вищих рослин

Вищі спорові рослини. Мохоподібні. Модифікація: Мохоподібні.

Робота в групах

Модифікація: Робота в групах

Учень/учениця:

опановує терміни:

квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід, мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні (квіткові).

називає:

репродуктивні органи рослин;

частини квітки;\

частини плоду;

ознаки вищих спорових, голонасінних, покритонасінних

наводить приклади:

вищих спорових рослин;

типів суцвіть;

типів плодів (сухих та соковитих)

голонасінних рослин;

покритонасінних рослин (дводольних та однодольних)

розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях, гербарних зразках

представників різних груп вищих рослин;

характеризує та пояснює:

цикли розвитку вищих рослин;

процеси запилення та запліднення у насінних рослин;

класифікує:

вищі спорові та насінні рослини

порівнює та аналізує:

типи плодів;

способи запилення рослин;

ознаки спорових рослин

ознаки насінних рослин

установлює зв’язки:

між будовою квітки та способом її запилення;

між особливістю будови плоду та способами його поширення

моделює / створює моделі:

будову квітки та процеси запилення та запліднення

розв’язує проблемне питання:

про особливості будови репродуктивних органів рослини, пов'язані з адаптацісю

до умов існування;

описує:

особливості розмноження насінних рослин;

особливості поширення плодів та насіння

практикує / застосовує:

послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

з лабораторним обладнанням;

обережного поводження з отруйними рослинами;

збору лікарських рослин;

поведінки у природі

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті

про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних (голонасінні та покритонасінні (квіткові)) рослин; аргументує твердження :

поява квітки – основна умова панування покритонасінних рослин у сучасній флорі

усвідомлює значення:

рідкісних, лікарських та отруйних рослин свосї місцевості.

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни:

квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід, мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні (квіткові).

називає:

частини квітки;\

частини плоду;

ознаки вищих спорових, голонасінних, покритонасінних

§23

Плауноподібні та Хвощеподібні. Модифікація: Плауноподібні та Хвощеподібні.

Робота в групах

Модифікація: Робота в групах

§24

Чим цікаві папоротеподібні . Модифікація: Чим цікаві папоротеподібні .

Робота в групах

Модифікація: Робота в групах

§25

Практична робота

Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин. Модифікація: Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин.

Дослідницька діяльність. Модифікація: Дослідницька діяльність

Насінні рослини. Будова насінини . Модифікація: Будова насінини .

Лабораторне дослідження “Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці)”

Модифікація: Дослідження будови насінини

§26

Голонасінні. Модифікація:  Голонасінні.

Інформаційно-пошуковий проскт: “ Голонасінні в житті людини”;

Модифікація:

§27

Покритонасінні або Квіткові. Модифікація: Покритонасінні або Квіткові.

Лабораторні дослідження: “Дослідження будови квітки та суцвіття”

Модифікація: Дослідження будови квітки

§28

Які особливості процесів запилення та запліднення у квіткових рослини. Модифікація: Які особливості процесів запилення та запліднення у квіткових рослини.

Ігровий (рольовий) проскт:

Квест: «Вгадай рослину за ознаками»

Модифікація: Квест: «Вгадай рослину за ознаками»

§29

Утворення плодів. Різноманітність плодів. Модифікація: Утворення плодів.

Лабораторні дослідження:

•   Дослідження різноманітності плодів.

Модифікація: Дослідження різноманітності плодів.

§30

Різноманітність покритонасінних рослин. Однодольні. Модифікація: Однодольні.  

Практико-оріснтований  проєкт створення буклету :  “Ранньоквітучі рослини мосї місцевості (України)” або “Охорона первоцвітів”

Модифікація: Робота з малюнками

§31

Дводольні: Капустяні, Розові, Бобові. Модифікація: Дводольні

Проектна робота “Pодини квіткових рослин своєї місцевості (на вибір: капустяні,   пасльонові, бобові, айстрові, злакові, лілійні, цибулеві тощо)”

Модифікація: Робота з малюнками

§32

Дводольні: Пасльонові, Айстрові. Модифікація:  Родини дводольних

Виготовлення колажу: “Отруйні рослини мосї місцевості”; “Лікарські рослини мосї місцевості”

Модифікація: Робота з малюнками

§33

Практична робота “Порівняння будови різних представників насінних рослин (голонасінних та покритонасінних (квіткових)”. Модифікація: Порівняння будови різних представників насінних рослин

Практична робота

Модифікація: Дослідницька діяльність

Узагальнення та систематизація  знань з теми “Різноманітність вищих рослин”. Модифікація:  Узагальнення та систематизація  знань з теми “Різноманітність вищих рослин”.

Робота в групах . Модифікація: Робота в групах

Діагностична робота №2. Модифікація:  Діагностична робота №2.

Самостійна робота над завданнями . Модифікація: Самостійна робота над завданнями .

Тема 6.  Характерні риси та будова тварин

Які ознаки тварин. Тканини тварин. Модифікація: Які ознаки тварин.

Робота в групах . Модифікація: Робота в групах

Учень/учениця:

опановує терміни:

подразливість, рефлекси безумовні та умовні, інстинкт, запліднення зовнішнє та внутрішнє, розвиток зародковий (ембріональний) та післязародковий (постембріональний): прямий та непрямий), міграції тварин, тварини сапротрофи, рослиноїдні (фітофаги), хихаки, паразити, кровосисні види (гематофаги)

називає:

способи живлення тварин;

тканини тварин;

середовища існування тварин

наводить приклади:

функції різних систем органів;

різних форм поведінки тварин;

тварин, що мігрують;

тварин з різним типом розвитку

характеризує та пояснює:

ознаки тварин; формування тканин, органів та систем органів у тварин

класифікує:

тварин за способом добування їжі за типом розвитку

порівнює та аналізує:

зовнішнс та внутрішнс запліднення у тварин

вроджені та набуті форми поведінки

установлює зв’язки:

між рівнями організації тваринного організму (клітина–тканина–орган– система органів)

між нервовою та гуморальною регуляціями функцій у тварин

моделює / створює моделі:

етапи типів розвитку тварин та регуляції функцій у тварин

розв’язує проблемне питання:

про значення міграції у житті тварин

описує:

•               системи органів та процеси життсдіяльності тварин
•     тип живлення тварини
•     форму поведінки тварин
•     способи комунікації тварин

практикує / застосовує:

•     методику проведення спостереження
•            послідовність виконання науково- дослідницького проскту

дотримується правил:

правил особистої гігісни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

про значення міграції у житті тварин

про гетеротрофний тип живлення та його способи

про форми поведінки та їх роль у житті тварин

про взасмозв'язок органів у організмі тварини

про пристосувальне значення поведінки тварин

аргументує:

відповідність пристосування тварини до середовища існування

переваги та недоліки прямого і непрямого типів розвитку

необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я

усвідомлює

ціннісне ставлення до тварин.

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни:

подразливість, запліднення зовнішнє та внутрішнє, міграції тварин

називає:

способи живлення тварин;

середовища існування тварин

дотримується правил:

правил особистої гігісни та поведінки під час спілкування з домашніми тваринами

усвідомлює

ціннісне ставлення до тварин.

§34

Органи та системи органів. Регуляція життєвих функцій. Модифікація: Органи та системи органів.

Робота з інформацією/ опрацювання джерел інформації  (друковані, електронні  джерела,  фото-, відеоматеріали, анімації)

•            Про процеси життсдіяльності та пристосування тварин до середовища існування;

Модифікація: Робота з малюнками

§35

Способи розмноження тварин. Модифікація: Способи розмноження тварин.

Робота з інформацією/ опрацювання джерел інформації  про типи розмноження та типи розвитку тварин;

Модифікація: Робота з малюнками

§36

Розвиток тварин. Лабораторне дослідження

“Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі ясць свійських птахів)”. Модифікація: Розвиток тварин.

Моделювання — Eтапів прямого та непрямого розхвитку тварин.

Модифікація: Робота з малюнками

§37

Якою буває поведінка тварин. Лабораторне дослідження “Спостереження за поведінкою тварин (вид визначас вчитель/вчителька)”. Модифікація: Якою буває поведінка тварин.

Робота з інформацією/ опрацювання джерел інформації про форми поведінки тварин;

Модифікація: Робота з малюнками

§38

Практична  робота “Визначення різних   форм поведінки  тварин (за відеоматеріалами)”. Модифікація: Визначення різних   форм поведінки  тварин

Практична робота.

Модифікація: Робота з малюнками

Які є способи комунікації тварин. Міграції. Модифікація: Міграції.

Розв’язання проблемних питань, задач

Чому і для чого тварини мігрують?

Модифікація: Розв’язання проблемних питань, задач

Чому і для чого тварини мігрують?

§39

Узагальнення та сситематизація знань з теми “Характерні риси та будова тварин”. Модифікація: Узагальнення та сситематизація знань з теми “Характерні риси та будова тварин”.

Практико-орієнтований проєкт:

«Мій домашній улюбленець: утримання та догляд»

Модифікація: дослідницька діяльність

Тема 7. Різноманітність тварин

Різноманітність тварин. Губки. Модифікація: Різноманітність тварин. Губки.

Робота з інформацією/ опрацювання джерел  інформації (друковані,

Електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних та хребетних тварин, основні ознаки груп тварин.

Модифікація: Робота з малюнками

Учень/учениця:

опановує терміни:

тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність

називає:

групи хордових та безхребетних тварин

наводить приклади: тварин різних груп

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин;

характеризує та пояснює:

особливості зовнішньої будови тварин у зв'язку з пристосуванням до умов мешкання;

характеризус та пояснюс особливості внутрішньої будови тварин;

класифікує:

тварини за певними ознаками відповідно до групової належності

порівнює та аналізує:

особливості будови тварин,що мешкають у різних середовищах

установлює зв’язки:

між особливостями зовнішньої будови тварини та її середовищем існування моделює / створює моделі:

фізичні моделі зовнішньої будов тварини

розв’язує проблемне питання:

щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання

описує:ознаки тварини певної групи;

функціональні особливості тварин різних груп;

практикує / застосовує:

методику проведення спостереження;

послідовність виконання науково- дослідницького проскту

дотримується правил:

поведінки у природі;

поведінки зі свійськими та дикими тваринами

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу

про біорізноманіття тварин України, рідного краю

аргументує:

відповідність будови тварин середовищу існування

усвідомлює значення

тварин у природі та зв'язок їх з рослинами та грибами

основних ознак будови для класифікації тварини.

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни:

тварини безхребетні та хордові, теплокровність, холоднокровність

називає:

групи хордових та безхребетних тварин

наводить приклади: тварин різних груп

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин;

дотримується правил:

поведінки у природі;

поведінки зі свійськими та дикими тваринами.

§40

Жалкі - двошарові тварини. Модифікація: Жалкі - двошарові тварини.

Буклет “Значення кишвовопорожнинних”. Модифікація: Робота з малюнками

§41

Плоскі черви. Модифікація: Плоскі черви.

Робота з таблицею “Паразитичні черви” .

Модифікація: Робота з таблицею “Паразитичні черви” .

§42

Нематоди. Модифікація: Нематоди.

§43

Кільчасті черви. Лабораторне дослідження

зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Модифікація: Кільчасті черви.

Дослідницька діяльність .

Модифікація: Робота з малюнками

§44

Молюски. Лабораторне дослідження зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів). Модифікація: Молюски.

Дослідницька діяльність

Модифікація: Робота з малюнками

§45

Членистоногі - безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні. Модифікація: Ракоподібні.

Практико-оріснтований проскт:

“Безпечна поведінка людини з отруйними безхребетними тваринами” .

Модифікація: Робота з малюнками

§46

Комахи. Різноманітність комах. Лабораторне дослідження “Зовнішня будови комах”. Модифікація: Комахи.

Дослідницька діяльність .

Модифікація: Робота з малюнками

§47

Роль комах в природі та в житті людини. Практична робота:

•        Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах. Модифікація: Роль комах в природі та в житті людини.

Дослідницька діяльність .

Модифікація: Дослідницька діяльність .

§48

Павукоподібні. Модифікація: Павукоподібні.

Моделювання —

Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної чи хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего, повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів).

Модифікація: Робота з малюнками

§49

Хордові тварини. Головохордові. Модифікація: Хордові тварини.

Створення схеми “Будова хордових”. Модифікація: Робота з малюнками

§50

Риби. Лабораторне дсолідження зовнішньої будови та руху риб (на прикладі акваріумних видів). Модифікація: Риби.

Дослідницька діяльність. Модифікація: Робота з малюнками

§51

Різноманітність риб. Модифікація: Різноманітність риб.

Створення виставки малюнків. Модифікація: Робота з малюнками

§52

Амфібії. Модифікація: Амфібії.

Проектна діяльність “Амфібії рідного краю”. Модифікація: Робота з малюнками

§53

Плазуни. Модифікація: Плазуни.

Проектна діяльність “Плазуни мого краю”. Модифікація: Робота з малюнками

§54

•        Птахи: риси пристосованості до польоту. Практична робота Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів. Модифікація: Птахи: риси пристосованості до польоту.

Дослідницька діяльність. Модифікація: Робота з малюнками

§55

Різноманітність птахів. Кілегруді. Модифікація: Різноманітність птахів.

Hауково-дослідницький:

Дослідження чисельності популяції птахів-синантропів у населеному пункті (на прикладі голуба сизого, кільчастої горлиці, ворони сірої тощо). Модифікація: Робота з малюнками

§56

Безкільові птахи. Роль птахів в природі та в житті людини. Модифікація: Роль птахів в природі та в житті людини.

Випуск газети “Птахи в житті людини”. Модифікація: Робота з малюнками

§57

Характерні риси ссавців. Практична робота Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням. Модифікація: Характерні риси ссавців.

Дослідницька діяльність. Модифікація: Робота з малюнками

§58

Різноманітність ссавців, Першозвірі. Сумчасті. Комахоїдні. Рукокрилі. Гризуни. Модифікація: Різноманітність ссавців

Проект Дослідження видового різноманіття тварин (безхребетних або хребетних) природної або штучної екосистеми.

Модифікація: Робота з малюнками

§59

Копитні. Китоподібні. Хижі. Примати. Модифікація: Різноманітність ссавців

Проектна діяльність Особливості будови зубного апарату ссавців залежно від характеру живлення.

Модифікація: Робота з малюнками

§60

Роль ссавців в природі та в житті людини. Охорона ссавців. Модифікація: Роль ссавців в природі та в житті людини. Охорона ссавців.

Гра «Вгадай тварину за ознаками». Модифікація: Гра «Вгадай тварину за ознаками».

§61

Узагальнення та систематизація знань з теми “Різноманітність тварин”. Модифікація: Узагальнення та систематизація знань з теми “Різноманітність тварин”.

Квест «Дивовижні тварини».

Модифікація: Квест «Дивовижні тварини».

Тема 8. Середовища існування тварин

Пристосування тварин до водного та грунтового середовищ існування. Модифікація: Пристосування тварин до водного та грунтового середовищ існування.

Розв’язання проблемних питань, задач

Чому риби не живуть на деревах, а кити – на суші?

Модифікація: Перегляд відеоматеріалу

Учень/учениця:

опановує терміни: ланцюги живлення, трофічн сітка, продуценти, консументи, редуценти

називає: трофічні рівні ланцюгів живлення

•   екосистеми України (свосї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади:
•   тварин-запилювачів;

-тварин-сапротрофів;

-тварин-хижаків;

-тварин-фітофагів; тварин-паразитів

характеризує та пояснює:

•       зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,

роль тварин у біосфері

порівнює та аналізує:

різні середовища існування тварин та їх ознаки

установлює зв’язки:

між середовищем існування та пристосуванням до нього тварини

моделює / створює моделі:

трофічних сіток

розв’язує проблемні запитання:

•               про підтримання рівноваги в екосистемах

описує:

•     екосистеми та їхні трофічні рівні
•       колообіг речовин у біосфері та роль тварин у ньому

практикує / застосовує:

•        методи біологічних досліджень та послідовність виконання етапів дослідницького проскту

дотримується правил:

•     поведінки у природі

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про роль тварин у природі та житті людини

•     зв'язки тварин між собою та іншими складовими екосистем

аргументує:

•         необхідність застосовувати знання про зв'язки тварин із середовищем існування та іншими організмами для збереження біорізноманіття

усвідомлює:

естетичне значення тварин у житті людини; зв'язки людини і тварин; роль тварин у наукових відкриттях, медицині, промисловості тощо роль тварин у біосфері.

Модифікація:

Учень/учениця:

називає:

екосистеми України (свосї місцевості) та види тварин, що їх населяють

характеризує та пояснює:

•       зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,

порівнює та аналізує:

різні середовища існування тварин та їх ознаки

дотримується правил:

•     поведінки у природі

§62

Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища та до мешкання організмів в інших істотах. Модифікація: Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища

Створення діаграми Вена.

Модифікація: Перегляд відеоматеріалу

§63

Тема 9. Гриби - гетеротрофні організми

Характерні риси грибів. Модифікація: Характерні риси грибів

Робота з інформацією . Модифікація: Робота з інформацією

Учень/учениця:

опановує терміни: гриби, лишайники, гіфи, грибниця (міцелій), мікориза, симбіоз

називає:

різні способи живлення грибів; складові грибниці;

складові слані лишайників

наводить приклади:

•        багатоклітинних та одноклітинних грибів;
•     отруйних та їстівних грибів;
•     грибів – паразитів рослин;
•     грибів – паразитів людини і тварин;
•     лишайників

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів;

характеризує та пояснює:

особливості гетеротрофного живлення грибів (симбіотрофне, сапротрофне, паразитичне);

особливості життсдіяльності (живлення, розмноження) лишайників класифікує:

•     гриби за різними ознаками

порівнює та аналізує:

•    особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів
•    установлює зв’язки:
•          між будовою гриба та способом живлення
•     між грибами та рослинами (мікориза та паразитування грибів)

моделює / створює моделі:

•    особливості будови грибів і лишайників

розв’язує проблемне питання: про роль грибів на Землі описує:

взасмозв'язки грибів з іншими живими організмами;

шкоду, яку можуть завдавати гриби людині та господарству людини практикує / застосовує:

•     методику проведення спостереження;
•            послідовність виконання науково- дослідницького проскту
•                   збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності

дотримується правил:

•            роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням збирання грибів;
•            поведінки у природі;
•      правила надання долікарської допомоги у разі отруєння грибами

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

•                про роль грибів у природних екосистемах та житті людини;
•          про роль лишайників у природі та житті людини
•       про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній

аргументує:

•       роль грибів-сапротрофів у природі для процесів tрунтоутворення
•               необхідність дотримання правил збирання грибів

усвідомлює:

•                                    значення застосування

фармакологічних препаратів, вироблених за допомогою грибів

•   що лишайники – це асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами

значення використання грибів і лишайників у різних галузях промисловості.

Модифікація:

Учень/учениця:

опановує терміни: гриби, лишайники

наводить приклади:

•        багатоклітинних та одноклітинних грибів;
•     отруйних та їстівних грибів;
•     лишайників

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів;

дотримується правил:

•            поведінки у природі;
•      правила надання долікарської допомоги у разі отруєння грибами

§64

Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби.  Модифікація: Різноманітність грибів. Дріжджі. Цвілеві гриби.  

Науково-дослідницький проект “Дослідження швидкості брунькування дріжджів під мікроскопом на різних субстратах”.

Модифікація: Робота з інформацією

§65

Шапинкові гриби. Модифікація: Шапинкові гриби.

Ігровий (рольовий) проскт: “Віртуальна подорож по гриби” . Модифікація: Робота з малюнками

§66

Які шапинкові гриби їстівні, а які - отруйні. Практична робота Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості. Модифікація: Які шапинкові гриби їстівні, а які - отруйні.

Дослідницька діяльність . Модифікація: Дослідницька діяльність

§67

Гриби – паразити. Модифікація: Гриби – паразити

Інформаційно-пошуковий проєкт:

“Гриби – паразити рослин” або “Гриби – паразити людини”. Модифікація: Робота з інформацією

§68

Лишайники. Модифікація: Лишайники.

Інформаційний проект “Лишайники –  біоіндикатори чистоти повітря”.

Модифікація: Робота з малюнками

§69

Узагальнення та систематизація знань з теми “Гриби -гетеротрофні організми” . Модифікація: Узагальнення та систематизація знань з теми “Гриби -гетеротрофні організми” .

Створення  буклету, лепбуку: Приказки українського народу про гриби.

Модифікація: Приказки українського народу про гриби.

Діагностична робота №3. Модифікація: Діагностична робота №3.

Самостійна робота над завданнями.

Модифікація: Самостійна робота над завданнями.

Узагальнення

Сучасні уявлення про систему органічного світу. Модифікація: Сучасні уявлення про систему органічного світу.

Створення колажу, буклету:

різноманітність рослин рідного краю; різноманітність тварин рідного краю; різноманітність грибів рідного краю.

Модифікація: Участь у створенні  буклету:

різноманітність тварин рідного краю;

§70

Повторення теми “Клітина - структурно-функціональна одиниця живих оранізмів. Одноклітинні організми” . Модифікація: Повторення теми “Клітина”

Повторення теми “Рослини, їх будова та різноманітність”. Модифікація: Повторення теми “Рослини, їх будова та різноманітність”.

Повторення теми “Гетеротрофні організми. Тварини. Гриби”. Модифікація: Повторення теми “Тварини. Гриби”.