Модифіковані програми з історії та громадянської освіти для 7 класу (4 рівень підтримки) відповідно до модельної програми Бурлака, Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худо
Про матеріал
модифіковані програми для 7 класу з історії України, всесвітньої історії, громадянської освіти для учнів з особливими освітніми потремами (4 рівень підтримки)ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до модифікованої навчальної програми навчального предмету «Історія України» Цикл базового предметного навчання (7 клас)
Розроблена на основі модельної навчальної програми «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(авт. Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001)
35 год. на рік, 1 год. на тиждень
Навчальний предмет «Історія України» спрямований на реалізацію визначених Державним стандартом базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898) в громадянській та історичній галузі освіти цілей, зокрема — формування вільної, творчої та відповідальної особистості, спосіб мислення і дій якої базується на усвідомленні загальнолюдських та національних цінностей; патріота України та прихильника її демократичного устрою; людини, яка шанобливо ставиться до родини, суспільства та навколишнього природного середовища; поважає права і свободи людини; зберігає українські національні традиції та водночас поважає культуру, звичаї, традиції інших народів, толерантно ставиться до різних суспільних поглядів, релігій та їх носіїв, якщо це не вступає в протиріччя із загальнолюдськими цінностями. Навчання історії України спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формуванні необхідних для їх соціалізації та громадянської активності компетентностей, вихованні відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Метою навчального предмету «Історія України» у 7 класі є розвиток особистості учня/учениці через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів історії України в 7 класі передбачають, що учениця:
• мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, за допомогою вчителя знаходить із запропонованих причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, визначає сутність суспільних змін в історії;
• мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє розуміння розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища;
• мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання за допомогою вчителя;
• усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації;
• дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством, долучається до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності.
Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами вимог до очікуваних результатів навчання учениці, розкритих в орієнтирах для оцінювання (за додатком 18 до Державного стандарту базової середньої освіти), пропонованого змісту навчально-пізнавальної діяльності як основи для досягнення цих результатів, а також рекомендованих видів і прикладів навчальної діяльності. Очікувані результати навчання зорієнтовані на формування визначених освітніми стандартами компетентностей і викладені через уміння та ставлення, які відповідають діяльнісному, знаннєвому та ціннісному компонентам ключових компетентностей громадянської та історичної освітньої галузі.
Зміст предмета забезпечує розв’язання наступних завдань:
1) формування правильних історико-хронологічних, історико-просторових, фактологічних уявлень про основні події, явища і процеси, які відбувалися в житті українського народу;
2) усвідомлення ученицую конкретно-історичних (на матеріалі одного-декількох уроків), загально-історичних (за результатами вивчення матеріалу одного чи декількох розділів) та основних соціологічних понять (на основі опрацювання всього курсу історії за певний клас);
3) формування вмінь:
– давати відповіді на запитання вчителя про історико-політичних діячів;
– знаходити причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями і явищами за допомогою вчителя;
– знаходити історико-географічні об’єкти на сучасній, історичній та контурній карті;
– локалізовувати найважливіші історичні події у часі, визначати їх віддаленість від сучасності за допомогою вчителя;
– співставляти рік (подію) зі століттям, визначати його частину;
– визначати хронологічну послідовність, тривалість історичних подій;
– наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток України;
– розуміти вивчені історичні поняття;
4) виховувати любов до Батьківщини, рідного краю, бережного відношення до природних і культурних пам’яток України, поважного й толерантного ставлення до представників інших національностей.
Зміст навчально-пізнавальної діяльності кожного розділу/теми даної програми містить перелік історичних сюжетів і визначається:
• розвиваючим значенням історичного матеріалу для формування в учениці загальнолюдських цінностей;
• виховним потенціалом для ствердження української історичної пам’яті та виховання патріотизму;
• потенціалом відібраного історичного матеріалу для використання в практичному житті дитини (питання захисту прав людини; розуміння можливостей демократії; шляхи морального самовдосконалення та особистого успіху тощо);
• ступенем впливу певних історичних подій і явищ на формування й розвиток сучасної цивілізації, досягнення якої має опанувати учениця тощо.
Історичний матеріал інтегрований з питаннями всесвітньої історії, громадянської освіти. До кожної теми вказано орієнтовані види навчальної діяльності з прикладами. Враховуючи принципи академічної свободи вчителя, визначено конкретні форми та методи роботи, види пізнавальних завдань, зберігаючи загальну спрямованість роботи відповідно до компетентнісного підходу.
Структура курсу 7 клас
Розділ 1 Вступ. Виникнення і становлення Русі-України
Розділ 2 Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
Розділ 3 Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
Розділ 4 Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів»)
Розділ 5 Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків
Очікувані результати навчання |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Види навчальної діяльності |
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати |
Розділ 1. Вступ. Виникнення та становлення Русі-України |
|||
Базові знання: учениця • знає хронологічні межі Середньовіччя, час Великого розселення слов’ян, утворення Русі-України, діяльності перших князів/княгинь Русі-України; • знає 1-2 факти діяльності князів Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги; • розуміє зміст термінів, понять і назв «Велике розселення слов’ян», «Русь» («Русь-Україна»), «князь», Візантія». Уміння: учениця • співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні, а саме: а) період становлення племінних князівств i союзів на українських теренах (V–IX ст.) — з добою раннього європейського Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.); б) період існування Русі (IX–XIII ст.) — з добою зрілого Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.); в) період руських князівств XIII–XVI ст.) — з добою пізнього Середньовіччя (XІV–XV ст.); ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про 2-3 історичні події й процеси у межах розділу; ● називає приклади діяльності перших князів Русі-України з допомогою вчителя; ● використовує історичну карту як джерело історичної інформації; позначає на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, ● наводить приклади тривалості і змінності географічних та історичних назв (топонімів, етнонімів тощо) на прикладі Русі-України; ● за допомогою вчителя добирає інформацію для виконання завдання, побудови текстової відповіді; Ставлення: учениця ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку |
Середні віки на теренах України.
Велике розселення слов’ян.
Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Народи Північного Причорномор’я.
Утворення держави Русі-України. Перші князі (Олег, Ігор, Ольга, Святослав).
РусьУкраїна і держави середньовіччя Європи та Азії. |
Приклади навчальної діяльності: діагностування з метою виявлення рівня сформованості компетентностей за курсом 6 класу, робота з навчальним текстом, історичною/контурною картами, складання синхронізованої таблиці «Русь-Україна та і світ за доби Середньовіччя», читання історичних джерел (документів), підготовка творчих проєктів (історичний портрет діяча/діячки, панбук, віртуальна екскурсія та ін.) |
|
Розділ 2. Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. |
|||
Базові знання: учениця ●знає час хрещення Русі-України; ●знає факти діяльності Володимира Великого, Ярослава Мудрого; ●розуміє зміст термінів, понять і назв «князь», «ікона», «християнство». Уміння: учениця ●упорядковує у визначений спосіб інформацію про 2-3 історичні події й процеси у межах розділу/курсу; ● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення, визначає належність культурноісторичних пам’яток, господарських об’єктів часів Русі-України до географічних, етнографічних та історичних регіонів за допомогою вчителя; ● називає заняття людей, види господарства, Ставлення: учениця ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
Князь Володимир Великий. Впровадження християнства. РусьУкраїна за Ярослава Мудрого. «Руська правда». Політичний устрій, суспільне, господарське та повсякденне життя. Культура Русі-України наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. |
Приклади навчальної діяльності: створення за навчальним текстом розповіді про діяльність історичних діячів/діячок, підготовка і презентація творчих проєктів з історії культури Русі-України (віртуальних екскурсій, панбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо), Створеня ментальної карти, навчальне відео |
|
Розділ 3. Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. |
|||
Базові знання: учениця ●знає дату Любецького з’їзду князів, правління Володимира Мономаха, першої писемної згадки назви «Україна» в писемних джерелах. Уміння: учениця ●упорядковує у визначений спосіб інформацію про 2-3 історичні події й процеси у межах розділу/курсу, ● називає заходи діяльності історичних діячів (на прикладі Володимира Мономаха,; ● описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає території князівств у період роздробленості Русі-України, земель сусідніх з Руссю-Україною народів і держав за допомогою вчителя; ● називає приклади розвитку культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.; ● розпізнає культурно-історичні пам’ятки Ставлення: учениця ● наводить приклади діячів, які впливали на політичні і суспільні процеси (на прикладі Русі-України та руських князівств на українських землях); ● знає шляхи збереження історико-культурних пам’яток на теренах України;
|
Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів. Любецький з’їзд князів. Володимир Мономах. Політичний та соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського та Чернігівського князівств в середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Галицьке та Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Відносини руських князівств із сусідами. Крим. Культура Русі України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. |
Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом систематичної таблиці діяльності правителів Русі-України (у межах розділу), робота з історичними/контурними картами, словникова робота, підготовка і презентація творчих проєктів з історії культури «Русі-України» (віртуальних екскурсій, панбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо), навчальне відео |
|
|
|
|
|
Розділ 4. Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів») |
|||
Базові знання: учениця ● знає час утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), діяльності короля Данила, походів походи монголів на українські землі, дати битви на р. Калка, коронації Данила Романовича; ●розуміє зміст термінів, понять і назв «король», «хан», «Золота Орда». Уміння: учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про 2-3 історичні події й процеси у межах розділу/курсу; ● називає історичні події, явища, процеси (на прикладі монгольської навали на Русь та подій історії Волинсько-Галицького князівства); ● називає види господарства Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); ● описує історичні події, явища і процеси за картою, визначає територію Волинсько-Галицького князівства, напрямки походів монголів на Русь за дапомогою вчителя; ● обирає приклади розвитку культури Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); Ставлення: учениця ● дає короткі відповіді на запитання вчителя; ● називає видатних історичних діячів Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»); ● оцінює якість виконання навчальної роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
Утворення ВолинськоГалицького князівства («держави Романовичів»).
Монгольська навала. Створення Золотої Орди.
Коронація Данила, Волинсько-Галицька держава за його наступників.
Культура Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»). |
Приклади навчальної діяльності: навчально-пізнавальна робота з навчальним текстом, словникова робота, розповідь за історичною картою про історичні події, робота (позначення об’єктів) контурними картами, читання історичних документів, підготовка і презентація панбука |
|
Розділ 5. Руські землі у складі східноєвропейських держав XIV–XV ст. Кримське ханство |
|||
Базові знання: учениця ● знає час входження українських земель до складу Великого князівства Литовського, Польщі, створення Кримського ханства, Кревської унії, ● знає факти діяльності Вітовта, Костянтина Івановича Острозького, Юрія Котермака (Дрогобича); ● розуміє зміст термінів, понять і назв «султан», Уміння: учениця ● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні 2-3 події й процеси у межах розділу/курсу; ● знає держави, до складу яких входили українські землі в XIV-XV ст.; ● дає відповіді на запитання про діячів у минулому (на прикладах історичних постатей в межах теми) за допомогою вчителя; ● пов’язує історичні події, явища, процеси (в межах розділу) з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення за допомогою вчителя, визначає належність культурно-історичних пам’яток XIV-XV ст. до географічних, етнографічних та історичних регіонів; ● називає соціальні верстви українського суспільства за допомогою вчителя; Ставлення: учениця ●називає приклади культурних досягнень українців у межах теми; ● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Київське князівство у ХІV–XV ст. Опір Великого князівства Литовського наступу Московії на українські землі. Кревська унія 1385 р. і українські території. Галичина та Західне Поділля в складі Польського королівства. Українські землі у складі Угорщини, Молдови (Русо-Валахії), Османської імперії. Держава Феодоро. Кримське ханство. Суспільне і церковне життя на теренах України в ХІV–XV ст. Господарський і соціальний розвиток. Міста, магдебурзьке право. Розвиток української культури в ХІV–XV ст. |
Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами карт пам’яті, словникова робота, складання хронологічної/синхроні зованої таблиці, розповідь за історичною картою, позначення історико-географічних об’єктів на контурній карті, читання історичних документів, дослідницький проєкт підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, спільних мультимедійних презентацій, історичних портретів діячів/діячок тощо) |
|
Узагальнення до курсу. Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків |
|||
Базові знання: учениця ● знає час створення та існування та територіальне розташування держав на теренах українських земель за доби Середньовіччя, пам’ятки культурної спадщини українських земель періоду Середньовіччя. Уміння: учениця ● простежує тяглість історичного процесу доби Русі-України за допомогою вчителя (3-4 події); ● знає як зберегти пам’ятки історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах; Ставлення: учениця ● розуміє почуття співпереживання за важке життя українського народу в умовах поневолення. |
Історія Русі-України в контексті епохи середніх віків. Здобутки середньовічного русь-коукраїнського суспільства. Особливості суспільного життя Русі України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації. |
Приклади навчальної діяльності: узагальнююча гра- вікторина, виконання навчальних завдань з метою узагальнення і корекції знаннєвого компоненту, ілюстрованих ліній часу тощо; |
|
|
|
|
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до модифікованої навчальної програми навчального предмету «Всесвітня історія» Цикл базового предметного навчання (7 клас)
Розроблена на основі модельної навчальної програми «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(авт. Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Махонін О. О., Мелещенко Т. В.,
Павловська-Кравчук В. А., Піскарьова І. О., Худобець О. А..)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001)
35 год. на рік, 1 год. на тиждень
Навчальний предмет «Всесвітня історія» спрямований на реалізацію визначених Державним стандартом базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898) в громадянській та історичній галузі освіти цілей, зокрема — формування вільної, творчої та відповідальної особистості, спосіб мислення і дій якої базується на усвідомленні загальнолюдських та національних цінностей; патріота України та прихильника її демократичного устрою; людини, яка шанобливо ставиться до родини, суспільства та навколишнього природного середовища; поважає права і свободи людини; зберігає українські національні традиції та водночас поважає культуру, звичаї, традиції інших народів, толерантно ставиться до різних суспільних поглядів, релігій та їх носіїв, якщо це не вступає в протиріччя із загальнолюдськими цінностями.
Завданням навчального предмету «Всесвітня історія» у 7–9 класах є розвиток особистості учениці через розуміння причино-наслідкових зв’язків між історичними подіями та явищами, сприйняття взаємозв’язку української та всесвітньої історії, усвідомлення уроків історії та «людського виміру» історичних процесів.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання всесвітньої історії у 7–9 класах передбачають, що учениця:
• мислить історико-хронологічно, за допомогою вчителя знаходить із запропонованих причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями і явищами, діяльністю людей та її результатами і наслідками в ході історичного процесу;
• має геопросторове мислення; розуміє взаємозалежність соціально-економічного, політичного й культурного розвитку та навколишнього природного середовища, клімату, цивілізаційних характеристик сусідніх спільнот;
• працює з різними джерелами інформації;
• усвідомлює власну гідність, відстоює особисті кордони, власні права і свободи та водночас поважає права і гідність інших людей, дотримується принципів толерантності та відкидає усі форми ксенофобії;
• переконана у цінності демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими людьми і суспільством в цілому, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні та творчій діяльності.
Програма складається з пояснювальної записки; структурованих за класами та в межах класів розділами/темами
1) вимог до очікуваних результатів навчальної діяльності учениці;
2) змісту навчально-пізнавальної діяльності;
3) рекомендованих видів і прикладів навчальної діяльності.
1) Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформульовані відповідно до ідей і положень Державного стандарту базової середньої освіти та зорієнтовані на формування компетентностей і наскрізних умінь. Знання й уміння органічно пов’язані з ціннісними основами ставлення учениці до певних історичних подій та явищ.
2) Зміст навчально-пізнавальної діяльності кожного розділу/теми даної програми визначається:
• розвиваючим значенням історичного матеріалу для формування в учениці загальнолюдських цінностей;
• виховним потенціалом для ствердження української історичної пам’яті та виховання патріотизму;
• потенціалом відібраного історичного матеріалу для використання в практичному житті молоді (питання захисту прав людини; розуміння можливостей демократії; шляхи морального самовдосконалення та особистого успіху тощо);
• ступенем впливу певних історичних подій і явищ на формування й розвиток сучасної цивілізації, досягнення якої має опанувати учениця тощо.
Дана програма складена з урахуванням положень Навчальної програми з історії України для 7-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р.). Історичний матеріал інтегрований з питаннями громадянської освіти, правознавства.
3) Поряд із загальним переліком можливих видів навчальної діяльності автори програми навели приклади робіт. Виходячи з принципів академічної свободи вчителів, цей перелік не є обов’язковим чи загально-рекомендованим. Міжпредметні зв’язки здійснюються згідно з предметними змістовими лініями «Культурна самосвідомість», «Інформаційне середовище», «Цінності й моральність», наявних у відповідних навчальних предметах, насамперед: географія, мистецтво, українська мова і література, зарубіжна література, іноземні мови, біологія, громадянська освіта, правознавство.
Структура курсу
Вступ. Середньовіччя як історична епоха.
Розділ I. Народження середньовічної Європи.
Розділ ІІ. Середньовіччя за межами Європи.
Розділ IІІ. Середньовічне суспільство (V–XV ст.).
Розділ ІV. Середньовічні держави в Х–XV ст. Розділ
V. Духовний світ Середньовіччя.
Узагальнення курсу. Здобутки середньовічної Європи.
Очікувані результати навчання |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Види навчальної діяльності |
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
Вступ. Середньовіччя як історична епоха |
|||
Знання: • учениця знає хронологічні межі Середньовіччя, види джерел з історії Середньовіччя. Уміння: • учениця виявляє ознаки культурно-історичної епохи Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою історією. • учениця співвідносить історичні періоди європейського Середньовіччя і княжої доби в Україні, • учениця розрізняє види джерел з історії Середньовіччя, може визначити сутність джерела інформації. Ставлення: •учениця дає відповіді на запитання про Середньовіччя • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
Поняття «Середні віки» та періодизація Середньовіччя. Просторове та світоглядне різноманіття середньовічних цивілізацій. Міжкультурна взаємодія. Джерела вивчення історії Середніх віків і проблема їх достовірності |
Приклади навчальної діяльності: робота з навчальним текстом, історичною картою, розробка питань для роботи з історичними джерелами. |
Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про епоху Середньовіччя.
|
Розділ I. Народження середньовічної Європи |
|||
Знання: •учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ, процесів у часі: Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів, формування ранньосередньовічних держав (час утворення, хронологічні межі існування, території, устрій Імперії ромеїв (Візантійської імперії), Франкської імперії Карла Великого, Священної Римської імперії, перших слов’янських держав). Уміння: •учениця називає види міграцій, • учениця дає відповіді на запитання вчителя щодо Великого переселення народів і розселення слов’ян. • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни ( «вікінги»), Учениця розповідає про : Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів, утворення Імперії Ромеїв (Візантійської імперії), утворення Священної Римської імперії • учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення з допомогою вчителя . • учениця розуміє «Салічну правду» як збірник писаних законів. Ставлення: •учениця розуміє культурні надбання Середньовічної Європи, • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку |
• Занепад античного світу.
• Імперія ромеїв (Візантійська імперія) — наступниця Риму.
• Варварські держави в Європі. Утворення «варварських королівств», їх культура.
• Нова хвиля міграцій у Європі. Скандинавія в добу середньовіччя.
• Священна Римська імперія та слов’янські держави.
• Християнська церква в V–ХІ століттях. |
Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами карт пам’яті, складання хронологічної таблиці, створення ілюстрованої лінії часу, робота (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними/контурними картами, пошук відповідей на запропоновані запитання. |
|
Узагальнення і тематичний контроль |
|||
Розділ ІI. Середньовіччя за межами Європи |
|||
Знання: • учениця знає ісламську релігії, релігію, релігій Китаю, Японії, Індії, доколумбової Америки; території середньовічних Індії, Китаю та Японії, території держав ацтеків, мая, інків. Уміння: Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («іслам», «Коран»,«Золота Орда», «Піднебесна імперія»), учениця з допомогою вчителя розповідає про: виникнення ісламу, завойовницькі походи арабів, монгольські завоювання в Азії та Європі. • учениця пов’язує вищезгадані історичні події з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення з допомогою вчителя. • учениця розуміє характер стосунків між кочовими середньовічними державами та Руссю-Україною. • Учень/учениця визначає належність культурно-історичних пам’яток Індії, Китаю, Японії та доколумбової Америки епохи Середньовіччя до географічних, історичних регіонів, країн, цивілізацій. Ставлення: • учениця розуміє судження стосовно важливості взаємозбагачення культур на основі гуманістичних цінностей. • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
Араби та народження ісламського світу.
• Етнічна мозаїка Великого Степу.
• Китай та Японія в Середньовіччі.
• Середньовічна Індія.
• Держави доколумбової Америки |
Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, з історичною та контурною картами; складання карт пам’яті, створення панбуку, навчальне відео |
|
Узагальнення і тематичний контроль |
|||
Розділ ІІІ. Середньовічне суспільство (V-XV ст.) |
|||
Знання: • учениця знає основи світогляду середньовічної людини; стани середньовічного суспільства, їх становище, побут; найбільші міста Європи Середньовіччя; основні соціальні конфлікти періоду Середньовіччя. Уміння: •учениця розрізняє економічні, культурно чинники розвитку європейського суспільства у Середньовіччі, • учениця дає відповіді на запитання про станове суспільство • учениця розповідає про діяльність людини у природно-географічному середовищі в Середньовіччі, наводить приклади впливу середньовічної людини на природу й особливостей залежності людини від природи. • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («епідемія», «стан», «феодалізм», «селянська громада», «цех») Учениця розповідає про середньовічне землеволодіння; про становищі різних станів середньовічного суспільства; особливості статусу жінок в середньовічному суспільстві; • учениця показує на карті найбільші міста Європи, учениця наводить приклади конфліктів в Середні віки; розуміє наслідки соціальних конфліктів для суспільства; Ставлення: учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
• Людина і природа в Середньовіччі.
• Світогляд середньовічної людини.
• Стани середньовічного суспільства
• Середньовічне місто та його мешканці.
• Соціальні конфлікти в Середні віки. |
Приклади навчальної діяльності: пошук відповідей на запропоновані питання,; складання ілюстрованої таблиці з вивчення взаємодії природи і людини за доби Середньовіччя; читання історичних джерел щодо вивчення соціальної структури та становища різних верств і груп середньовічного суспільства; складання карт пам’яті про соціальні конфлікти доби Середньовіччя; творчі проєкти про життя представників різних верств і груп середньовічного суспільства «Один день із життя…» (картинки із життя, віртуальні екскурсії, панбуки тощо) |
|
Узагальнення і тематичний контроль |
|||
Розділ ІV. Середньовічні держави в Х–XV ст. |
|||
Знання: •учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ, процесів у часі: хрестові походи, Реконкіста, норманське завоювання Англії, Столітня війна, гуситські війни, Грюнвальдська битва, падіння Константинополя й Імперії ромеїв. • учениця знає особливості середньовічних Англії, Франції, Іспанії, Священної Римської Імперії, Великого князівства Литовського, Великого князівства Московського, Османської імперії. Уміння: • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («міжусобна війна», «хрестові походи», «Реконкіста», «гусити», «султан»), ученицярозрізняє: норманське завоювання Англії, хрестові походи, Реконкіста, Столітня війна, Війна троянд, гуситські війни, Грюнвальдська битва, утворення Османської імперії, розпад Золотої Орди, Великого князівства Московського, Великого князівства Литовського, падіння Константинополя і Імперії ромеїв. учениця визначає віддаленість, тривалість одних подій, явищ, процесів відносно інших за допомогою вчителя. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті з допомогою вчителя. • учениця виявляє ознаки взаємодії та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської/католицької культурних традицій. • учениця може висловити судження щодо ролі особи в минулому, Ставлення: • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
• Етапи державотворення в Середні віки.
• Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти.
• Держави західноєвропейського типу.
• Держави центральноєвропейського типу.
• Держави східноєвропейського типу. |
Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, історичними і контурними картами; дослідницькі проєкти (карти пам’яті), читання історичних документів, відповіді на запитання до навчального тексту; навчальне відео, творчі проєкти (історичний портрета діяча/діячки). |
|
Узагальнення і тематичний контроль |
|||
Розділ V. Духовний світ Середньовіччя |
|||
Знання: •учениця знає межі поширення католицької та православної церков, ісламу; університетські центри, основні технічні досягнення Середньовіччя; хронологічні межі розвитку та архітектурні стилі (романська, готична архітектура); визначних діячів середньовічної культури Уміння: • учениця знає про діяльність інквізиції, університетів, книгодрукування, Раннє Відродження, поширення ідей гуманізму. • учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті з допомогою вчителя. • Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни ( «Раннє Відродження», «Ренесанс», «іслам»), учениця наводить приклади розвитку європейської та неєвропейській науки, освіти; • учениця розпізнає будівлі (храми) романського і готичного стилів; виокремлює особливості -мусульманської архітектури та мистецтва; Ставлення: •учениця відповідає на запитання про культуру і освіту; • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
• Християнство в середні віки.
• Іслам у Середні віки.
• Середньовічні школи та університети.
• Мистецтво у Середньовіччі.
• Раннє Відродження і гуманізм. |
Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, візуальними історичними джерелами; робота з історичними і контурними картами; робота з фрагментами релігійних пам’яток християнства, ісламу, юдаїзму; робота з фрагментами творів діячів середньовічної культури, видатних гуманістів; (ілюстрована лінія часу, мультимедійна презентація, панбук, віртуальна екскурсія,); навчальне відео |
|
Узагальнення і тематичний контроль |
|||
Узагальнення курсу. Здобутки середньовічної Європи |
|||
Знання: • учениця демонструє знання 4-5 подій, явищ економічного та політичного розвитку держав доби Середньовіччя, особливості становлення та функціонування середньовічного суспільства. Уміння: • учениця встановлює хронологічну послідовність 3-4 подій середньовічної історії, • учениця називає проблеми, з якими стикалися середньовічні спільноти і держави. учениця називає винаходи Середньовіччя; Ставлення: • учениця розуміє важливість духовних і матеріальних здобутків людства доби Середньовіччя • учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку. |
• Здобутки середньовічної Європи. |
Приклади навчальної діяльності: узагальнююча гра-вікторина; створення карти пам’яті «Портрет епохи Середньовіччя» |
-Розвиток усного зв’язного мовлення під час вікторини.
|
|
|
|
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до модифікованої навчальної програми навчального предмету «Громадянська освіта. 7 клас» для закладів загальної середньої освіти.
Цикл базового предметного навчання (7 клас)
Розроблена на основі модельної навчальної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас» для закладів загальної середньої освіти
(авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2024 № 1768)
18 год. на рік, 0,5 год. на тиждень
Модифікована навчальна програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі — Державний стандарт) і є складовою частиною громадянської та історичної освітньої галузі (далі – Галузь). Навчальний предмет «Громадянська освіта» передбачений Типовою освітньою програмою для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОНУ № 1120 від 09.08.2024 р.) Він базується на ціннісних орієнтирах, визначених пунктом 4 Державного стандарту. Компетентнісний потенціал навчального предмета «Громадянська освіта» відповідає переліку ключових компетентностей та наскрізних умінь, передбачених пунктами 7–9 Державного стандарту, розробленого з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.). Програма навчального предмета «Громадянська освіта» враховує наступність між предметами та курсами громадянської та історичної освітньої галузі, а також навчального предмета «Етика» соціальної і здоров’язбережувальної галузі, адаптаційного циклу та циклу базової середньої освіти. Вона опирається на досягнуті в попередніх класах НУШ обов’язкові результати навчання і забезпечує можливість досягнення більшості з конкретних результатів 3 і 4 , а особливо 5 і 6 груп загальних результатів, передбачених для 7-9 класів.
Актуальність предмета. Суверенна, демократична, європейська держава Україна потребує активних і відповідальних за своє майбутнє громадян із високим почуттям патріотизму, власної гідності, стійкою громадянською позицією та готовністю до виконання своїх громадянських обов'язків. Екзистенційна важливість цих завдань для держави стала очевидною під час російсько-української війни й, зокрема, після широкомасштабного російського військового вторгнення. У цьому контексті навчання громадянської освіти займає особливе місце, оскільки спрямоване на виховання особистостей здобувачів освіти з активною громадянською позицією, розвинутим критичним мисленням, здатних відповідально ставитися до своїх прав та обов’язків, брати активну участь у суспільно-політичних процесах, усвідомлено діючи на захист державної суверенності України та утвердження демократії в країні.
Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової середньої освіти та концепції «Нова українська школа».
Мета і завдання навчального предмета «Громадянська освіта» відповідають «Концепції розвитку громадянської освіти в Україні», схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 710-р. Метою курсу шкільної громадянської освіти є формування і розвиток у громадян України громадянських компетентностей, спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов’язків, брати відповідальність за власне життя, за налагодження гармонійних стосунків між членами сім’ї, за життя територіальної громади. Мета реалізовується через виконання таких завдань: ₋ сприяння формуванню громадянської національної та культурної ідентичності; ₋ сприяння всебічному розвитку і функціонуванню державної мови в усіх сферах суспільного життя, підвищення духовного рівня Українського народу та усвідомлення його моральних норм;
₋ формування поваги до честі та гідності, прав і свобод людини, здатність їх захищати;
₋ формування громадянської відповідальності;
₋ формування і розвиток критичного мислення та медіаграмотності, вміння їх практично застосовувати;
₋ впровадження ідей інклюзивного навчання;
₋ формування активної життєвої позиції, здатності до громадських ініціатив і волонтерства;
₋ формування навичок конструктивної міжособистісної та суспільної взаємодії, яка ґрунтується на взаємоповазі, обмін досвідом і співпраці;
₋ впровадження принципів солідарності та турботи про спільний добробут.
Програма ґрунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах, а саме:
₋ повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів;
₋ забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти;
₋ дотримання принципів академічної доброчесності;
₋ становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
₋ формування культури здорового способу життя учня;
₋ створення освітнього середовища без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу.
В основу навчання покладено компетентнісний підхід, що корелюється з ключовими компетентностями, визначеними Законом України «Про освіту» та основними положеннями Державного стандарту базової середньої освіти Нової української школи.
Громадянські компетентності. Перелік основних громадянських компетентностей визначено в Додатку 1 до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (в редакції Розпорядження КМ № 893-р від 08.10.2022):
1) розуміння власної громадянської ідентичності, державної приналежності, національної, етнічної та культурної ідентичностей, повага до інших культур та етносів;
2) здатність плекати українські традиції та духовні цінності, володіти відповідними знаннями, вміннями та навичками, поділяти європейські цінності, спроможність реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства;
3) розуміння значення національної пам'яті, особливості її розвитку, впливу на суспільно-політичні процеси;
4) знання принципів демократії та здатність застосовувати їх у повсякденному житті; розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та права інших;
5) розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки, здатність попереджувати та вирішувати конфлікти;
6) знання механізмів участі в суспільному, суспільно-політичному та державному житті, вміння їх застосовувати разом з прийняттям рішень на місцевому, регіональному і національному рівнях; відповідальне ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільно-політичному житті;
7) здатність до соціальної комунікації, солідарних дій та вміння співпрацювати, формувати групи задля вирішення проблем спільнот різного рівня, зокрема шляхом волонтерської діяльності.
У вивченні предмета «Громадянська освіта» пріоритетними є:
− віковідповідність, дитиноцентричність, україноцентричність;
− досягнення очікуваних результатів навчання через діяльність (індивідуальну, групову, самостійну, колективну, проєктну, творчу) здобувачів освіти;
− формування громадянської (державної), національної та культурної ідентичності;
− національно-патріотичне виховання та сприяння засвоєнню демократичних норм, цінностей і моделей поведінки як відповідальних громадян України;
− сприяння формуванню розуміння цінностей правової держави (правопорядку), поваги до Конституції та Законів України, державної мови та державних символів, усвідомленню та дотриманню своїх громадянських обов’язків;
− пізнання загальних процесів, особливостей розвитку суспільства та принципів його організації;
− досягнення конкретних результатів у здобутті громадянських знань та уміння користуватися ними;
− критичне мислення і медіаосвіта;
− взаємоповага, відкрите спілкування та ефективна співпраця;
− формування поваги до честі та гідності людини, до прав та свобод людини, здатності їх захищати.
Особливості організації освітнього процесу та шляхи реалізації програми.
Програма предмета «Громадянська освіта» передбачає вивчення курсу впродовж 4-х років (6, 7, 8, 9 класи) в обсязі, визначеному чинною Типовою освітньою програмою. Основні змістові лінії Програми — «Мистецтво жити в суспільстві», «Мистецтво жити в державі», «Мистецтво спілкуватися» — є наскрізними та об’єднують теми відповідно 2, 3, 4 розділів щорічно. У кожному з наступних класів передбачено наростання умінь з якісно вищим розумінням значення громадянської освіти та усвідомленням власної навчальної діяльності. Перші розділи при цьому відіграють роль ланки, яка пов’язує попередній клас із наступним в логічний ланцюжок. У змістовому наповненні передбачено щорічно 4 розділи та 12 тем, які розраховані на рекомендовану Типовою освітньою програмою кількість годин. Доцільно проводити одне або два (за достатніх умов) підсумкові оцінювання, поєднуючи матеріали 1 і 2 та 3 і 4 розділів. Час, необхідний для вивчення певного розділу / теми, учитель / учителька визначають самостійно, орієнтуючись на конкретний клас та обставини. Уроки практичної роботи, уроки узагальнення знань, уроки для проміжного чи тематичного оцінювання учитель / учителька встановлюють самостійно за освітньою програмою закладу освіти. Для забезпечення навчального поступу учениці та усвідомленого досягнення кращих результатів варто використовувати формувальне оцінювання. За бажанням учителя / учительки в рамках розділів можна використовувати кредитно-накопичувальну систему оцінювання досягнень або ж здійснювати поточне оцінювання усних відповідей, письмових завдань, практичних вправ, самостійних робіт тощо. Певні творчі / проєктні роботи, підготовка і виконання яких є затратними в часі, але демонструють досягнення значної кількості очікуваних результатів, можуть бути оцінені за групами загальних результатів як підсумкові. Програмою передбачено резервний час, який учителі можуть використати на власний розсуд. Вчитель / вчителька добирає з доступного в конкретних умовах асортименту видів діяльності ті, які зарекомендували себе найефективнішими і менш ресурсозатратними, і, за можливості, забезпечують водночас досягнення передбачених програмою основних результатів та формування наскрізних ключових компетентностей. Досягнення очікуваних результатів навчання, реалізація компетентністного та змістового потенціалу курсу забезпечується шляхом:
а) поєднання зусиль педагога і учениці;
б) використання підручника та ресурсних матеріалів (інформаційних ресурсів, додаткової літератури та методичних матеріалів до курсу;
в) використання можливостей інтернету та індивідуальної творчої роботи, проєктної колективної та самостійної діяльності, виконання практичних завдань;
г) поєднання компетентнісного, особисто орієнтованого та діяльнісного підходів до організації навчальної діяльності.
Структура змістової частини програми навчального предмета «Громадянська освіта» 7 клас
Розділ І. Культура. Суспільство. Особистість
Розділ ІІ. Мистецтво жити в суспільстві
Розділ ІІІ. Мистецтво жити в державі
Розділ ІV. Мистецтво спілкування
Очікувані результати навчання |
Пропонований зміст |
Пропоновані види навчальної діяльності |
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
Розділ І. Культура. Суспільство. Особистість |
|||
учениця: − демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів у часі [9 ГІО 1.1.2-1] − виявляє ознаки культурно-історичних епох [9 ГІО 1.1.3-3] − розуміє вплив людини на природу в минулому і сьогоденні [9 ГІО 2.2.1-1] − обирає чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій, [9 ГІО 2.2.2-2] − наводить приклади єдності минулого та його впливу на сучасність [9 ГІО 4.3.2-2] |
Тема 1. Культура матеріальна і духовна. Коли виникла культура або чи складно малювати на камені? Господарювання (економіка). Приватна власність. Людина і природа. |
Укладання переліку (чи візуалізації) Створення асоціативного куща Обговорення в парах чи групах. Пошук інформації в інтернеті за запропонованими параметрам за допомогою вчителя |
Розвиток наочно-образного мислення у процесі вивчення місця людини у природі та суспільстві. Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі знаходження на карті міст України
|
за історичними джерелами визначає епоху за допомогою вчителя [9 ГІО 1.3.1-2] − розуміє важливість міжнародних і національних документів, що містять стандарти прав людини [9 ГІО 5.2.2-1] − розуміє значимість прав людини для особи, групи людей і суспільства загалом [9 ГІО 5.2.2-2] − розрізняє деякі права людини і обов’язки громадянина за допомогою вчителя [9 ГІО 5.2.2-3] |
Тема 2. Права і свободи людини. Права людини. Класифікація прав людини та приклади (особисті (фізичні, громадянські) права людини; політичні права; соціальні та економічні права; культурні права, екологічні права). Обов’язки. |
Пошук інформації в інтернеті за запропонованими параметрами за допомогою вчителя. Робота з текстом підручника та додатковими джерелами інформації |
Розширення та уточнення лексики іменниками та прикметниками, що позначають характер людини.
|
− розуміє поняття “гідність” та ідентифікує в минулому та сучасності випадки захисту та порушення гідності людини за допомогою вчителя [9 ГІО 5.1.3-1] − знає необхідність поваги до власної гідності та гідності іншої особи [9 ГІО 5.1.3-2] |
Тема 3. Що робить людину людиною? Людська гідність. Взаємоповага. Мої цінності, мета і мрії. Особистісні якості. |
Відповіді на запитання за текстом. Наведення прикладів Створення медіаконтенту Візуалізація власних міркувань |
Збагачення, уточнення активного словника лексикою, що позначає моральні категорії |
Розділ ІІ. Мистецтво жити в суспільстві |
|||
− знає про сучасне суспільство, своє місце в ньому [9 ГІО 5.3.1-1] − презентує здобутки рідної спільноти [9 ГІО 5.3.1-2] − обирає із запропонованого як необхідно доброчесно та у правовий спосіб утверджувати свої права [9 ГІО 6.1.3-2] |
Тема 4. Родина як мінісуспільство. Сім’я і шлюб. Подружжя. Батьківство і материнство. Права та обов’язки батьків і дітей. Родинні цінності і правила. |
Створення асоціативного куща. Робота з підручником Створення мультимедійного продукту, схеми / таблиці |
Розвиток пам’яті на основі збереження інформації про свою сім’ю. Розвиток усного зв’язного мовлення під презентації своєї родини
|
|
Тема 5. Дитина – маленька людина. Поняття прав дитини. Право дітей на соціальний, правовий, економічний захист. |
Робота з текстом підручника та додатковими джерелами інформації Презентація своєї сім’ї. |
Розвиток усного зв’язного мовлення під презентації своєї родини
|
визначає віддаленість, тривалість одних подій, явищ, процесів відносно інших за допомогою вчителя [9 ГІО 1.1.2-2] − визначає належність культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн за допомогою вчителя [9 ГІО 2.1.2-2] − пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах [9 ГІО 2.3.1-1] |
Тема 6. Громада. Громадський простір в минулому і сьогоденні. Пам’ятки історії, культури, природи. Культурні та екологічні права й обов’язки людини і громадянина. |
Створення логічного ланцюжка Пошук інформації в інтернеті за запропонованим планом за допомогою вчителя. |
Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації. Розвиток пам’яті на основі збереження інформації про культурно історичні традиції,
|
Розділ ІІІ. Мистецтво жити в державі |
|||
демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів у часі в межах історичних епох за допомогою вчителя [9 ГІО 1.1.2-1] − розрізняє коротко- та довготривалі явища і процеси в хронологічному, географічному, людському вимірах за допомогою вчителя [9 ГІО 4.1.3-1] − втілює результати пізнавальної діяльності візуальній роботі [9 ГІО 4.3.2-4] |
Тема 7. Наша держава — Україна. Україна — молода держава з багатовіковою історією. Проголошення незалежності України. Державна символіка України. Конституція України — основний закон нашої держави. |
Укладання хронологічного ланцюжка Відповіді на запитання за текстом. Створення простих візуальних продуктів (самостійно та в групі) |
Розвиток просторової орієнтації в процесі визначення своєї місцевості на карті України Розвиток усного мовлення в процесі складання розповіді про Україну за планом. |
− знає державні органи влади України [9 ГІО 6.1.1-1] − знає про конфлікти в суспільстві [9 ГІО 6.3.1-2]
|
Тема 8. Державні органи влади та їх функції. Система органів державної влади в Україні. |
Систематизація інформації з теми Графічна візуалізація змістових елементів теми в схемі чи таблиці Робота з текстом підручника та додатковими джерелами інформації |
Формування уявлень про державу, конституцію, закон, правопорушення, на основі усвідомлення сутності понять, збагачення активного словника новою лексикою |
− знає про органи влади в Україні[9 ГІО 6.1.1-1] −знає проблеми, з якими стикаються різні спільноти (заклад освіти, громада) [9 ГІО 6.2.1-1] − пропонує декілька варіантів розв’язання проблем відповідної спільноти за допомогою вчителя [9 ГІО 6.2.1-2]
|
Тема 9. Місцеве самоврядування. Що таке місцеве самоврядування? Як місцеве самоврядування впливає на життя громади? |
Відображення отриманої інформації графічно. Створення схеми. Пошук інформації в інтернеті. |
Розвиток активності і самостійності при виконанні навчальних завдань, пошуку інформації в інтернеті |
Розділ ІV. Мистецтво спілкування |
|||
− виявляє зв’язки між різними фрагментами інформації та джерелами різних видів за допомогою вчителя [9 ГІО 3.2.1-3] − створює власний візуальний продукт, дотримуючись засад академічної доброчесності [9 ГІО 3.2.2-3] − дає відповіді на запитання стосовно взаємодії суспільно-історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей за допомогою вчителя [9 ГІО 4.1.1-2] − оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1] |
Тема 10. Елементи спілкування. Відправник і отримувач. Повідомлення: зміст, форма, способи передачі інформації. Зворотній зв'язок. |
Створення візуального продукту. Підготовка запитань для інтерв’ю. Графічна візуалізація змістових елементів теми в схемі чи таблиці |
Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті. Розвиток усного зв’язного мовлення під час підготовки до інтерв’ю
|
− виявляє помилки людей на малюнках [9 ГІО 4.2.2-2] − розуміє судження стосовно суспільних ідей з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації [6 ГІО 4.2.3-1] − висловлює власні судження за допомогою фактів, та з урахуванням гуманістичних цінностей за допомогою вчителя [9 ГІО 4.2.3-2] |
Тема 11. Уміння висловлювати свої думки. Чітке формулювання. Аргументація. Висновки. Текстове і усне повідомлення. |
Створення візуальних повідомлень Ситуативні вправи на вироблення навичок Моделювання ситуації |
Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання візуальних повідомлень |
− добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір [9 ГІО 3.1.2-1] − пояснює вплив конкретного вчинку і події з погляду суспільних потреб та інтересів, важливості для власного досвіду [9 ГІО 4.3.2-1] − оцінює та контролює вплив емоцій на свою поведінку [9 ГІО 5.1.2-2] − дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні [9 ГІО 6.1.3-3] |
Тема 12. Спілкування в групах і колективах. Ролі лідера і членів команди. Як працювати над спільними завданнями.. Відповідальність і толерантність. |
Створення простих візуальних медіапродуктів самостійно та в групі Обговорення інформації Пошук інформації для відповідей на запитання «Чому ми про це вивчаємо?» |
Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання візуальних повідомлень. Розвиток активності і самостійності при виконанні навчальних завдань, пошуку інформації в інтернеті |
Орієнтовні досягнення учениці на кінець навчального року:
- наводить приклади позитивних рис характеру людини; відомих людських досягнень;
- має уявлення про позитивні риси характеру: щирість, працьовитість, наполегливість тощо;
- дотримується охайності у зовнішності та у веденні справ;
- має уявлення про права (право на життя, захист, відпочинок, працю, освіту) і обов’язки людини;
- наводить приклади позитивного та негативного ставлення до старших ті молодших; дотримання правил співжиття у суспільстві; невідворотності відповідальності за скоєнні правопорушення;
має уявлення про правопорушення та юридичну відповідальність;
- має уявлення про сутність людських взаємовідносин у процесі виконання соціальних ролей;
- має уявлення про Україну як одну з країн на карті світу, суверенну державу;
- наводить приклади співробітництва України з іншими країнами стосовно проблем охорони природи.
Зареєструватись за допомогою Google