Мохоподібні (Біологія 7)

Вищі спорові рослини. МохоподібніБіологія 7

Вищі спорові рослини Загальна характеристика мохів. Листостеблові та сланеві мохи Розмноження мохів. План урока:

Вищі спорові рослини. Велику групу вищих рослин становлять вищі спорові рослини. Свою назву ці рослини дістали тому, що їхнє нестатеве розмноження та розселення відбувається за допомогою нерухомих спор. Вищі спорові рослини є збірною групою рослин, яка об'єднує мохоподібні (мохи та схожі на них рослини) і судинні спорові рослини (плауни, хвощі, папороті). Ці дві групи наземних рослин походять від зелених водоростей але, ймовірно, утворилися незалежно одна від одної. Спільною рисою для них є те, що для статевого розмноження їм потрібна вода, у якій можуть рухатися статеві клітини (хоча б у вигляді окремих крапель). Деякі з цих рослин (передусім мохи) не мають коренів, у інших корені тільки додаткові або бічні. Більшість сучасних спорових рослин є травами. А от серед викопних представників було багато дерев.

Характерні риси вищих спорових рослин:наявність тканин; наявність органів;індивідуальнний розвиток починається із зародка;наявність багатоклітинних органів розмноження;чергування статевого і нестатевого покоління;заплідення залежить від наявності води. Суттєвою відмінністю є те, що в життєвому циклі мохоподібних переважає статеве покоління (гаметофіт), тоді як у всіх інших груп — нестатеве (спорофіт). У плаунів, хвощів і папоротей добре розвинені провідні тканини, які утворюють систему судин (тому їх і називають судинними рослинами). Вищі спорові рослини поширені в різних кліматичних умовах: більшість мешкає на вологих ділянках суходолу, хоча певні види трапляються навіть у пустелях.

Загальна характеристика мохів. Листостеблові та сланеві мохи. Мохи ростуть переважно у вологому середовищі — у лісах, на болотах, на корі дерев, на камінні. Відомо близько 20000 видів мохоподібних. Вони поширені в усіх кліматичних зонах суходолу та у прісних водоймах. Найбільше видів мешкає в добре зволожених місцях: вологих лісах (від тайги до тропіків), на луках тощо. На болотах й у тундрі мохи складають основу рослинних угруповань. Часто вони оселяються на деревах, скелях та інших поверхнях. Деякі види поширені в пустелях, протягом років вони можуть зберігати життєздатність, перебуваючи у висушеному стані.

Це рослини, які не мають коренів. У мохів немає провідної тканини, вони не можуть проводити воду і поживні речовини на велику відстань, тому вони невеликого розміру. Багато видів цих рослин можуть висихати і швидко відновлювати свою життєдіяльність після отримання вологи. Функцію коренів виконують ризоїди — вирости, за допомогою яких поглинається вода і поживні речовини.

Мохи розмножуються статево та нестатево. Нестатеве розмноження здійснюється спорами, тому їх відносять до вищих спорових рослин. Статеве розмноження мохів здійснюється за допомогою гамет, запліднення яких відбувається лише у водному середовищі. Цикл розвитку мохів відбувається шляхом чергування безстатевого покоління (спорофіт) та статевого покоління (гаметофіт). У життєвому циклі переважає гаметофіт. Розрізняють листостеблові та сланеві мохи. Якщо мох складається зі стебла і листків, то його називають листостебловим мохом. Один з найвідоміших зелених листостеблових мохів — зозулин льон. Мох зозулин льон

У листках зозулиного льону, так само як і у інших рослин, відбувається фотосинтез — утворюються поживні речовини. У вологу погоду листя розправляються, щоб набрати вологу з повітря, у суху погоду листки згортаються і притискаються до стебла, щоб зменшити випаровування води. У зозулиного льону є жіночі і чоловічі рослини. На верхівці жіночої рослини, на довгій ніжці розвивається покрита ковпачком коробочка — спорогон, у якому утворюються спори. У суху погоду ковпачок скидається і спори розсіюються. Спора проростає у вологому ґрунті. З неї розвивається і гілкується нитка, схожа на нитчату водорость, на якій утворюються бруньки, даючи початок новим чоловічим і жіночим рослинам зузулиного льону.

Сфагнум — представник білих мохів. На відміну від зелених мохів, він не має ризоїдів. Це рослина з дуже розгалуженим стеблом і гілочками, що покриті дрібними світло-зеленими лускатими листям. Кожен листок складається з одного шару клітин двох типів: вузьких зелених (із хлоропластами, в яких відбувається фотосинтез) і більших, мертвих прозорих повітроносних клітин, із зруйнованої цитоплазмою, до яких можуть надходити повітря або вода. Мертві клітини можуть поглинати води у 20 — 25 разів більше своєї маси і довго її утримувати, поступово віддаючи живим клітинам.

Мох сфагнум, маючи розгалужені пагони утворює великі суцільні килими у лісах та болотах. Рослини з плином часу відмирають, утрамбовуються, утворюючи торф. Цей процес відбувається дуже повільно (шар торфу в 1 метр утворюється протягом 1000 років). Торф використовують як паливо, а також як добриво для покращення ґрунту, сировина для отримання пластмаси, деревного спирту, карболової кислоти. Лісовий мох запобігає швидкому відтоку опадів і талої води, що захищає ґрунт від висихання. Мох надає притулок для дрібних тварин — молюсків, павуків, комах. Нерідко у природі мохи відіграють і негативну роль. Оселяючись у лісах і на луках, вони утворюють суцільний покрив і ускладнюють надходження повітря до ґрунту. В таких умовах відбувається витіснення цінних кормових трав і заболочування ґрунтів. Мох сфагнум. Торф

У сланевих мохів тіло має вигляд пластинки. Як і усі інші мохи, коренів ця рослина не має, а до ґрунту або каменів прикріплюються за допомогою волоскоподібних ризоїдів. Саме ризоїди виконують функцію транспортування води до тіла рослини. Маршанція звичайна належить до сланевих мохів. Її слань становить кілька сантиметрів у довжину і ширину. Стебла і листя у маршанції немає. Функцію коренів виконують ризоїди. На слані містяться круглі утворення, у яких розвиваються чоловічі статеві клітини (1), і схожі на квіточки вирости, в яких утворюються жіночі статеві клітини (2). Маршанція

Розмноження мохів. У життєвому циклі мохів чітко виражене чергування нестатевого і статевого поколінь. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою спор (1). Із пророслої спори утворюється протонема (2 — 3), яка виглядає як тонка зелена розгалужена нитка. На цій нитці утворюються бруньки (4), з яких потім виростають жіночі (5) або чоловічі (6) рослини моху. Цикл розмноження зозулиного моху. Статеве розмноження мохів відбувається за допомогою гамет. Розглянемо на прикладі зозулиного льону. У зозулиного льону є жіночі і чоловічі рослини. На чоловічих рослинах розвиваються чоловічі гамети — сперматозоїди (7), на жіночих рослинах формуються жіночі гамети — яйцеклітини (8). Під час дощу або під час повені сперматозоїди по воді підпливають до яйцеклітин (9).

При злитті сперматозоїдів з яйцеклітиною утворюється зигота. Цей процес відбувається на жіночій рослині. Із зиготи розвивається покрита ковпачком коробочка на ніжці — спорогон (10). У коробочці спорогону утворюються спори. У суху погоду ковпачок скидається, спори розсіюються і проростають у протонеми (2 — 3), знову даючи початок новим жіночим (5) та чоловічим (6) рослинам зозулиного льону. Цикл розмноження зозулиного моху. Таким чином, у мохів зозулин льон протягом життя відбувається зміна поколінь — нестатевого і статевого (спорофіта і гаметофіта). Гаметофіт (статеве покоління) представлен вкритими листям пагонами. Спорофіт (нестатеве покоління) — коробочка на довгій ніжці. Рослини нестатевого покоління живуть за рахунок рослин статевого покоління.

Гаметофіт і спорофіт. У мохів поширене вегетативне розмноження. Майже усі частини листостеблової рослини можуть дати початок новій рослині. Вегетативне розмноження призводить до утворення цілих килимів з моху, яки вистеляють вологий ґрунт. Зверніть увагу !!!

Запитання !!!Яка характерна риса будови тіла мохоподібних?А) Наявність коренів. Б) Наявність ризоїдів. В) Наявність судинної системи. Г) Наявність квіток2. У життєвому циклі мохоподібних переважає: А) Спорофіт. Б) Гаметофіт. В) Зигота. Г) Протонема3. Яка функція спорофіта у мохоподібних?Фотосинтез. Б) Утворення спор. В) Вегетативне розмноження. Г) Запліднення4. Які органи утворюють гамети у мохоподібних?СпорангіїБ) Архегонії та антеридіїВ) Ризоїди. Г) Листки5. Яке середовище є найсприятливішим для поширення мохоподібних?Сухі степи. Б) Вологі та затінені місця. В) ПустеліГ) Відкриті сонячні ділянки

Дякую за увагу !!!