Мовленнєве дихання як один з аспектів розвитку мовлення дитини з порушеннями слуху в контексті діяльності вчителя-дефектолога

Мовленнєве дихання як один з аспектів розвитку мовлення дитини з порушеннями слуху в контексті діяльності вчителя-дефектолога

Формування мовленнєвих навичок у дітей з порушеннями слуху є складним і багатогранним процесом, що вимагає комплексного підходу у корекційній діяльності. Одним із важливих аспектів цього процесу є розвиток мовленнєвого дихання, яке забезпечує плавність, ритмічність та чіткість мовлення. Діти з порушенням слуху часто мають труднощі з правильним диханням під час мовлення, що може ускладнювати їхню здатність до комунікації. Вчитель-дефектолог відіграє ключову роль у навчанні дітей контролювати своє дихання, використовуючи спеціальні вправи та методики, що сприяють ефективній мовленнєвій діяльності.

Мовленнєве дихання є важливим компонентом формування комунікативної діяльності, особливо для дітей з порушеннями слуху, адже для них мовлення є не лише засобом комунікації, а й інструментом для соціалізації, навчання та розвитку. Ступінь порушення слуху також впливає на засвоєння мовленнєвих навичок, тому особлива роль відводиться вчителю-дефектологу, який допомагає дитині розвинути правильне дихання для формування відповідно до індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Що таке мовленнєве дихання?

Мовленнєве дихання визначається як специфічний тип дихання, що забезпечує фонетичну артикуляцію та безперервність мовленнєвого процесу. Воно відрізняється від звичайного фізіологічного дихання тим, що має свою структуру і ритмічність, відповідно до вимог мовленнєвої діяльності.

Основними характеристиками мовленнєвого дихання є:

- контрольований вдих і видих;

- глибокий вдих, який дає можливість триваліше говорити на видиху;

- ритмічність, що відповідає темпу мовлення.

Особливості мовленнєвого дихання у дітей з порушеннями слуху

Для дітей з порушеннями слуху характерні певні труднощі у формуванні мовленнєвого дихання. Це зумовлено тим, що вони не мають змоги повноцінно контролювати голосові сигнали, а також не завжди розуміють необхідність правильного дихання під час мовлення. У дітей з порушеннями слуху спостерігається поверхневе або неритмічне дихання, що впливає на якість мовлення. Відтак, у них може виникати дефіцит голосу, недостатня чіткість і плавність мовлення, а також напруженість під час висловлювання.

Завдання вчителя-дефектолога у розвитку мовленнєвого дихання

Діяльність вчителя-дефектолога відіграє важливу роль у формуванні навичок мовленнєвого дихання у дітей з порушенням слуху. Його завдання включають:

 1. Діагностику рівня сформованості мовленнєвого дихання. Вчитель-дефектолог проводить обстеження, щоб визначити, чи є у дитини труднощі з диханням під час мовлення, і які саме.

 2. Розробку індивідуального плану корекційної роботи. Відповідно до результатів діагностики створюється план, який містить вправи для розвитку мовленнєвого дихання. У цьому плані враховуються особливості дитини, рівень розвитку її мовлення, вікові характеристики.

 3. Проведення спеціальних дихальних вправ. До таких вправ належать глибоке вдихання та видихання, затримка дихання, дихальні вправи для розвитку діафрагми. Вони допомагають дитині навчитися робити плавний, ритмічний видих, що дозволяє формувати більш чітке мовлення.

 4. Інтеграцію вправ на дихання у процесі розвитку мовлення. Вправи на мовленнєве дихання можуть бути проведеними не лише під час корекційно-розвиткових занять, а й бути інтегрованими в уроки як один з етапів.

 5. Співпрацю з батьками. Важливо, щоб батьки також знали про необхідність розвитку мовленнєвого дихання і могли займатися з дитиною вдома. Вчитель-дефектолог може навчати батьків простим вправам, які вони можуть виконувати разом із дитиною.

Вправи для розвитку мовленнєвого дихання

1. «Повільний видих»

Мета: Навчити дитину контролювати тривалість видиху.

Виконання:

Дитина робить глибокий вдих через ніс. Затримує дихання на кілька секунд, потім повільно видихає через рот. Під час видиху можна рахувати до 5-10, щоб видих був плавним і тривалим. Повторити 5-7 разів.

2. «Свічка»

Мета: Розвинути силу та тривалість видиху.

Виконання:

Поставте перед дитиною запалену свічку.Дитина повинна зробити глибокий вдих і намагатися здути полум’я легким, контрольованим видихом. Важливо, щоб видих був плавним, без різких рухів, щоб полум’я лише коливалося. Повторити 5-7 разів.

3. «Кораблик на воді»

Мета: Покращити діафрагмальне дихання.

Виконання:

Налийте у невелику ємність воду і поставте паперовий кораблик. Дитина робить глибокий вдих і повільно видихає на кораблик, щоб він плив по воді без різких рухів. Повторити 5-7 разів.

4. «Кулька»

Мета: Розвинути силу діафрагми та об’єм легенів.

Виконання:

Дитина робить глибокий вдих і намагається надути кульку одним тривалим видихом. Важливо, щоб дитина контролювала силу видиху і не видихала надто різко. Повторити 3-5 разів.

5. «Дихання животом»

Мета: Навчити дитину використовувати діафрагмальне дихання.

Виконання:

Дитина лягає на спину, поклавши руку на живіт. Під час вдиху живіт повинен підніматися, а під час видиху — опускатися. Рекомендується зробити 10-15 вдихів, контролюючи, щоб дихання було рівномірним і плавним.

6. «Повітряний потяг»

Мета: Розвинути контроль над диханням, щоб видих був тривалим і рівномірним.

Виконання:

Дитина робить глибокий вдих і повільно видихає зі звуком «чух-чух», імітуючи рухи потяга. Важливо контролювати, щоб звук був рівномірним і тривалим. Повторити 5-7 разів.

7. «Дихання крізь трубочку»

Мета: Навчити дитину контролювати видих, спрямовуючи повітряний потік.

Виконання:

Дитина робить вдих і повільно видихає через трубочку в склянку з водою, створюючи бульбашки. Вправа допомагає відчути тривалість та рівномірність видиху. Повторити 5-7 разів.

8. «Дихальний млин»

Мета: Розвинути навички тривалого і плавного видиху.

Виконання:

Дитина робить вдих і повільно видихає на паперовий млинок, щоб він обертався. Слідкуйте, щоб млинок обертався рівномірно, без різких зупинок. Повторити 5-7 разів.

9. «Пухнастий легковик»

Мета: Покращити координацію дихання і мовлення.

Виконання:

Дитина робить вдих і намагається повільно видихати, вимовляючи звук «ш-ш-ш», ніби намагаючись підштовхнути уявний легковик вперед. Важливо контролювати плавність і тривалість звуку. Повторити 5-7 разів.

10. «Ритмічне дихання»

Мета: Сформувати навички ритмічного дихання для майбутнього мовлення.

Виконання:

Дитина робить вдих на 4 рахунки, затримує дихання на 2 рахунки, а потім видихає на 6 рахунків. Рахунок може змінюватися в залежності від потреби дитини і рівня її підготовки. Повторити 5-7 разів.

Мовленнєве дихання є невід’ємною частиною процесу формування мовлення у дітей з порушеннями слуху. Розвиток правильного дихання дозволяє досягти більш чіткого та ритмічного мовлення, що сприяє загальній соціалізації дитини. Завдання вчителя-дефектолога полягає у проведенні системної роботи з розвитку мовленнєвого дихання, включаючи спеціальні вправи, планування корекційного процесу та тісну співпрацю з батьками.