Слово «етюд» має декілька значень:- в образотворчому мистецтві - твір допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення у процесі роботи над картиною, скульптурою тощо;- у літературі - невеликий твір, присвячений якому-небудь окремому питанню; невелика одноактна п'єса, події якої мають драматичний характер;- у музиці - твір віртуозного характеру; п'єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри;- у театрі - вправа, яка служить для розвитку та вдосконалення акторської техніки і складається з різних сценічних дій, імпровізованих чи заздалегідь розроблених викладачем;- у фотографії - художній знімок, епізод із життя та ін.
Що таке літературний етюд?Етюдом у малярстві, графіці, скульптурі називають елементи й деталі майбутнього витвору. У літературі ж етюдами або студіями називають невеликі самостійні зарисовки. До написання етюдів звертались такі відомі майстри художньої літератури як М. М. Коцюбинський, І. Я. Франко, В. Стефаник, О. Гончар.
Літературний етюд — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу. До особливостей етюду належать:1) Коротка форма2) Передача почуттів, емоцій, вражень автора.3) Велика кількість художніх засобів.
Прикладом художнього етюду є поданий нижче твір Михайла Коцюбинського. Подих осені У полях вже згасли гречки. Надходить драматична пора, коли літо, як теплий віск, тужавіє від подиху осені, коли перші світан-кові холодки або трепетно підмивали краї яскравіше підмальованого синню неба, або хукали на нього туманом, коли незавидні лісові грушки ставали схожими на грудочки сонця і починали бриніти терпкуватим медом. У такий час природа, здається, до всього чуйно, тривожно прислухається і чітко тримає над землею кожний звук: і дівочу пісню, і скрип воза, і крекіт чорногуза, і те снування коників, що неначе найнялися і таки зіткали над лугами живу, але невидиму сітку зі своєї музики.
Як бачимо, цей твір невеликий за обсягом, описового типу. Автор передає свої враження від перших осінніх днів. Події у творі не розвиваються, лише передається настрій автора, його бачення навколишнього. М. Коцюбинський широко використовує художні засоби для змалювання цієї картини: метафори (згасли гречки, подих осені), епітети (світанкові холодки, підмальоване синню небо, невидима сітка із музики), порівняння (грушки схожі на грудочки сонця) тощо. Епітет — художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. Порівняння — вид тропу, уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювальні елементи. Метафора — один з основних тропів, уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками. Гіпербола — вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ. Тропи — це засоби увиразнення мови творів, які реалізуються в словах чи словосполученнях.
Асоціативний етюд — невеликий за обсягом твір, основою якого є уявлення, викликане у людській свідомості на основі власного досвіду, вражень. Художня асоціація – зв'язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших, інколи ірраціональних (чистий – божественний), контрасту (добро –зло), суміжністю в часі (весна – цвітіння) чи в просторі (поле –жито) і постає як наслідок естетичного освоєння дійсності. Художній образ - це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця.