Наші чотириногі друзі

До цього сценарію є презентація, яку можна переглянути за посиланням:

https://sites.google.com/view/blog-olena-demchur/головна-сторінка

 

Виховний захід

Тема: Наші чотириногі друзі. «Ми у відповіді за тих, кого приручили»

Мета: навчити відчувати неповторність навколишнього світу;

           виховувати почуття прекрасного, доброго, чуйного ставлення до

           тварин і до природи.

Обладнання:   мультимедійний супровід, фотокартки тварин, проект «Брати наші менші», плакати з  крилатими словами.  

                       

Хід заходу

 

Вчитель: В наш час не можна уявити собі життя без тварин, яких ще називають “нашими меншими братами”.

4 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день захисту тварин.

Спілкуватися з тваринами люди почали ще задовго до приручення їхніх диких предків. Процес зближення людини з тваринами  відбувався значно швидше після того, як деякі з них були приручені.

Вчені - зоологи вважають, що на Землі приблизно півтора  мільйона видів тварин. З цієї величезної кількості люди приручили й одомашнили лише близько 50 видів. Від них уже й пішли сотні різних порід свійських тварин.

Про тварин, які живуть поряд з людиною, звикають до неї і пристосовуються до її діяльності, а також про тварин, яких узяли в дім, приручили і навчили жити разом, і піде мова.

 

 Учні

1. Жива істота - це не іграшка. Треба знати психологію тварин, тому що для них господар - це завжди вожак, а члени його сім'ї - побратими або суперники.  Чотириногі друзі мають високу чутливість. Вони радіють і сумують разом з нами. Відрізняючись від людей тим, що у них немає захисних психологічних механізмів, вони можуть навіть захворіти, якщо рівень напруження між членами сім’ї і твариною буде високий.

 

2.Собаки, незалежно від породи,  увібрали в себе найкращі якості, які б ми хотіли бачити у тварині.

      Особливо благотворно впливає перебування собаки в господі на дітей. Школою доброти, високих моральних  якостей є виховання любові до “братів наших менших” – собак.

Незалежно від того, чи ваш чотириногий вихованець  буде охороняти присадибну ділянку,  чи піде з вами на полювання, чи просто стане “членом  сім’ї” – у будь-якому разі треба придбати маленьке цуценя, яке  можна виростити й виховати  самому.

І тоді ви матимете друга і помічника.

 

3.Любов до тварин, спілкування з ними - природна потреба кожної людини, що свідчить про її доброту.

Для чого люди заводять собак? Одні хочуть мати сторожа, інші - помічника на полюванні, на кордоні, в поліції, треті - щоб не бути самотніми.

 Тисячі років собака заслужено користується славою кращого друга і помічника людини. Письменники і поети, вчені і художники в усі часи прославляли собаку за її розум, вірність, відданість, а скульптори увіковічували її в граніті.

 

4. А зараз ми розповімо про собак сенбернарів, які вже багато віків рятують людей в засніжених Альпійських горах. Деякі собаки врятували за своє життя 30 - 35 чоловік. Рекордсменом серед них був пес  Баррі, який за 12 років рятувальної служби допоміг вижити 41 людині, які потрапили під гірські лавини.

 Запам’яталась вилазка Баррі. Лавина накрила однорічного хлопчика. Рятівна команда після невдалих спроб припинила пошуки. Але Баррі всетаки відшукав хлопчика і кілька годин, доки дитина була непритомна, лежав біля неї, зігріваючи її своїм диханням. При цьому Баррі не відходив від дитини, щоб привести допомогу, а голосно гавкати було небезпечно, тому що це може призвести до сходу лавини. Коли хлопчик опритомнів, собака обережно схопила дитину зубами за комбінезон і понесла. Так вона пройшла 4 км, інколи лягаючи на сніг відпочити та зігріти дитину. Коли Баррі дійшов до селища, він ледь пересував ноги. Його лапи кровоточили від порізів, які він наніс гострими як бритва льодовими кірочками. Собаку і дитину відправили в лікарню. Дитина відбулась легкою застудою, а собака отримала тяжке запалення легень, адже вона довго дихала відкритою пащею. На щастя, Баррі вилікували.

 

5. В 1812 р. Наполеон отримав поразку в Росії, і з своєю армією відступав у Францію. Один із солдатів – дезертирів опинився у районі перевалу Великий Сен-Бернар. На шляху він упав в засипану снігом ущелину і, виснажений, заснув. Там його і знайшов Баррі, що вийшов на пошуки потерпілих. Сильна собака відкопала солдата, зігріла його своїм тілом та диханням. Коли солдат прийшов до тями і відкрив очі, він побачив засніжену морду величезної собаки, подумав, що це вовк, вихватив ніж і ударив ним собаку...

Тяжко поранений Баррі ледве дістався до монастиря. Там йому зупинили кров та обробили рану. Місцевий  купець, дізнавшись про стан  Баррі, попрохав дозволити йому відвезти пораненого  Баррі в Берн, де була лікарня для тварин. Всі жителі монастиря проводжали Баррі. В Берні Баррі надали ветеринарну допомогу, і він вижив. Але із-за отриманого поранення та слабкості на свою благородну роботу він не повернувся.

 В 1814 році його не стало. Чучело Баррі до цих пір знаходиться в швейцарському музеї природознавства в Берліні.

Слава Баррі, яку він отримав при житті, не згасла і після його смерті. Вдячні жителі Швеції встановили знаменитому сенбернару пам'ятник.

 

6. Заслуговують уваги і їздові собаки, які в умовах Крайньої Півночі, з її снігами, заметілями і тривалими полярними ночами, запряжені в легкі санки - нарти, перевозять людей, вантажі, пошту та інше.

 Під час війни на собачих упряжках вивозили з поля бою поранених, доставляли боєприпаси, продукти харчування.

У народів Півночі собаки і зараз є основним видом транспорту. На початку XX сторіччя сталася подія, героєм якої був собака по кличці Болто, якому  в Нью-Йорку поставили гранітний пам'ятник.

А трапилось це в січні 1925 року на заході Аляски. Лікар невеличкого міста Ном виявив серед жителів епідемію дифтерії. Потрібна була протидифтерійна  км, ще й негода бушує, літаком не долетіти. Тож основним транспортом були запряжені собаки з досвідченими провідниками. 1000 км - це велика відстань, на подолання якої була направлена ціла естафета запряжених собак. Особливу роль відіграла остання упряж з 13 собак на чолі з  розумною і відважною собакою - Болто, про заслуги якої знала вся Аляска. Була ніч, негода не вщухала. Знесилений та замерзаючий провідник лежав на контейнері з вакциною, щоб вона не замерзла. Коли він відчув, що нарти зупинилися, а собаки почали скавучати, він оглянув їх лапи. Лапи собак були порізані і кровоточили від гострих льодових кірочок, які врізались їм між пальцями. Обчистити собакам лапи закляклими пальцями провідник не зміг. Тоді він став вигризати їх зубами. І собаки пішли вперед, а знесилений і геть замерзаючий провідник, ліг на нарти і крикнув:

- Вперед, Болто! Вперед! Додому! В Ном!

 

      7. І Болто сам привів упряжку. В потрібному місці він завернув направо і піднявся вгору. На світанку 2 лютого нарти з напівживим провідником доставили сироватку, і лікар відразу почав обходити хворих, щоб ввести їм рятівний препарат.

Вже наступного дня американські газети повідомили про цей героїчний вчинок провідників і собак.

Розповідають, що, коли, відігрівшись, провідник підійшов до Болто, щоб очистити його лапи від льодових кірочок, вірний пес лизнув йому лице, і по щоці цього мужнього чоловіка скотилася сльоза.

 В кінці 1925 р. в Центральному парку Нью-Йорка був урочисто відкритий пам’ятник славетному Болто. Серед дерев – постамент у вигляді скелі. На скелі – бронзова собака в упряжі. Внизу напис: “Болто”. До постаменту прикріплена бронзова плита  з написом: „Неприборканому духу їздових собак, які через сурову кригу та нестримну воду, через арктичні сніги пройшли естафетою 600 миль і доставили зимою 1925 року із Ненана для допомоги у вражений інфекцією Ном  антидифтерійну сироватку. Витривалість. Вірність. Кмітливість.”

 

        8. Тварини допомагали людям і в проведенні різних експериментів, дослідів, які мали величезне значення для біології, медицини, ветеринарії. Відомий лікар древньої Греції Гіпократ – “батько медицини” - вивчав будову тіла, препаруючи трупи тварин.

Особливо багато працював з собаками відомий фізіолог Павлов, результати дослідів якого мають всесвітнє значення.

 Як вдячність за свої досягнення, Павлов запропонував спорудити пам’ятник Собаці.

На високому круглому постаменті сидить собака. На самому постаменті – декілька барельєфів з зображенням різних дослідів над собаками і вислови про їх допомогу вченим, що належать перу великого фізіолога. 

 На  барельєфі написано: “Хай собака, помічник і друг людини з древніх часів, приноситься в жертву людині, але щоб це неодмінно відбувалось без зайвої муки тварини”.

 

9. Допомогли тварини і при освоєнні космосу. Адже першими в космосі були собаки - спочатку Лайка, потім Білка і Стрілка, а перед ними були миші, криси, кролі, черепахи, жаби, завдяки яким були вивчені впливи космосу на організм, перевантаження, космічне опромінення та інші фактори, які можуть впливати на людину в космосі.

 Всім нам відомо і про заслуги собак на кордоні, в міліції. Тисячі правопорушень розкрили собаки, сотні-тисяч порушників кордону затримали собаки, і тисячі тон наркотиків виявили собаки, рятуючи людей від наркотичної залежності.

 

          10. Хотілось би відмітити роль собак-поводирів, яких спеціально навчають, щоб полегшити сліпим людям життя. Кращими поводирями вважаються собаки породи лабрадор і німецькі вівчарки. До речі, вік собак - поводирів   короткий.  Дають знати постійне нервово - психічне напруження, яке зазнає     собака,  заміняючи сліпим людям очі.

 В знак подяки за полегшення життя сліпих людей на території Берлінського зоопарку собакам – поводирям встановили пам’ятник. На прямокутному кам’яному постаменті стоїть доросла вівчарка і уважно дивиться вдалечінь.

 

Вчитель: Прикладів щирої прихильності, вірності та відданості собак своїм господарям відомо дуже багато, хоч зазвичай ці чотириногі друзі і не удостоюються пам’ятників.

 А взагалі - скільки в середньому живе собака?  (12 - 13 років, до 20, рекорд -27р. 3 міс.)

 А кіт? (14- 15років)

 А ворона? (200 - 300 років)

 А слони? (Вони живуть, як і люди 70 - 80 років) 

 

Тварини  навіть можуть   допомогти   своїм   господарям   уникнути   нещасних випадків. Відомі приклади, коли віддані тварини в останню хвилину, вночі будили та виводили господарів з будівель, які рушились від землетрусів, зсувів, пожеж.

 

11. Приклад, який стався з однією дівчиною, можна вважати таким, що знаходиться на межі реального. Після закінчення інституту москвичка Таня за розподіленням попала в Ашхабад і поселилась в однієї жінки.

Сумуючи за домівкою, вона дала притулок бездомній чорній кішці, яку назвала Багіра. Кішка була дуже віддана хазяйці і загинула, захищаючи її від змії,  яка заповзла в її кімнату. Таня дуже сумувала за кішкою і іншої не завела.

 Через деякий час після цього вона прокинулась уночі від явного нявкання над самим вухом. Тані здавалось, що це нявкала Багіра, але в кімнаті нікого не було. Тепер вона почула нявкання під вікном. Визирнула з вікна, і там нікого не було. Через шум прокинулась господиня, хоч нявкання вона не чула. Потім Тані знову здалось, що її кличе Багіра. Разом з хазяйкою вони вийшли у двір. І раптом небо над ними освітилось, начебто спалахнула блискавка, з страшним шумом загойдалася під ногами земля, і в лічені секунди їх будинок повалився, перетворившись на купу уламків. Це почався жахливий ашхабадський землетрус 1948 року, під час якого у місті загинуло більше  ста тисяч чоловік.

 

12.   Домашні  коти  можуть  навіть  лікувати. Вони  здатні  поглинати в себе негативну енергію. Не випадково вважається, що, потримавши кота в руках, отримуєш заряд бадьорості.

Американські вчені довели, що люди, які мають котів, набагато менше хворіють на інфаркт та інші серцево-судинні захворювання. Єгиптяни вважали кішку священною твариною.  Її мумію клали поруч з мумією фараона у його могилу.  Вважалося, що в потойбічному світі без кішки не обійтись. Образити кішку означало образити кошачоголову богиню Місяця Зубасту, і винуватець мусив платити штраф. А за вбивство кішки можна було поплатитися  і головою.

 

           13.  Домашні кішки – найчисленніше плем’я з усіх ссавців-хижаків.  Вони стали своєрідним символом чистоти, ласки, затишку. Розповідаючи про кішку завжди наголошують: характер у неї  незалежний, гордий. Вона дозволяє тримати  себе на руках, гладити, пестити лише певний час. Коли ж їй набридне, починає невдоволено фиркати і навіть пускає в хід пазурі чи зуби. Тваринка водночас здатна і на щиру приязність до свого господаря, законно вимагаючи при цьому взаємної любові й не прощаючи образ.

Отже, хто готовий миритися з норовливістю свого чотириногого друга, тому є сенс придбати кішку.

 Якщо у вас невралгія або артрит, коти безпомилково виявляють хворе місце. Знайшовши больову точку, кіт влаштовується на неї, видає тихі звуки і вібрацією тіла знімає біль. Інколи кішка випускає кігтики і починає перебирати лапами, наче масажує хворе місце. Коти не тільки відволікають від болю, але й лікують сном. В результаті ми маємо анестезію, терапію, голковколювання в одному комплексі.

 

14. Утримуючи в домашніх умовах тигрів, крокодилів, левів, необхідно пам’ятати, що на волі всі вони вбивці, їм потрібна жива кров. Крім того, в природі між ними постійно йде боротьба за першість, за владу. Вони демонструють свою силу, і людина не може подавити їх інстинкт.

А ось приручена мавпа веде себе дружелюбно. Деякий час мавпи уважно спостерігають за поведінкою господарів, а потім починають їх копіювати. Підмітають підлогу, миють посуд, розколюють горіхи, зачісуються, стоячи перед дзеркалом, малюють і так далі. Крім того, за допомогою жестів вони можуть спілкуватись з людьми, повідомляючи господарям про свої бажання чи настрій. До речі, і в дикій природі шимпанзе ведуть себе не менш свідомо. При зустрічі вони мовчки кланяються один одному, а після тривалої розлуки радісно біжать назустріч, обнімаються і навіть цілуються.

І в цьому прекрасному світі повинні комфортно жити наші друзі - тварини, яких ми колись приручили.

 

Вчитель:  Тварина - це жива істота, яка здатна відчувати і страх. і біль. Тому проблема поваги до тварин, до їх життя повинна регулюватись законом.

 В Україні з 13 грудня 2001 року діє “Закон про тваринний світ”, 63 стаття якого встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

 

15.Особливою проблемою в наш час є бродячі коти і собаки. Кожен рік тільки в Києві виловлюють декілька тисяч бездомних тварин. Піклування про них здійснює матінка - природа. Вона дарує вулицям тисячі скавулячих чи нявкаючих життів.

 Останнім часом, для бездомних тварин деякі аматори організовують спеціальні притулки, де їх розміщають в клітки, доглядають, щеплять, лікують, годують, охороняють. Такі благодійні організації, на жаль, явище дуже рідкісне, тому що вони існують на невеликі спонсорські внески тих людей, які не байдужі до долі тварин. Такі організації надають тваринам дах і допомагають їм знайти нових господарів.

 

Вчитель: Про тварин складено безліч казок, оповідань, віршів, гуморесок, загадок. Послухаємо деякі з них.

 

Учениця (декламує вірш)

КОШЕНЯ

За вікном дотлівала осінь,

П’янко пахло зів’ялим листям,

Хизувалась калина намистом,

І сивіли на вербах коси.

Приповзло під наші ворота

Кошенятко чорняве, маленьке,

Хвостик куций, а лапки сіренькі,

Смужка біла й тонка біля рота.

Кошеня, мабуть, хтось образив

Або вигнав із теплої печі,

 Увібрало голівку в плечі,

А в очах до людей відраза.

Любий котику, ніжне створіння,

Чом же люди такі байдужі?

Дощ мив придорожнє каміння,

Падолист топив листя в калюжі.

 

Учень (декламує гумореску)

СЛОНЯЧИЙ РАЦІОН

Тихо бродить зоопарком

Сторож Филимон

Там, де рядом розмістились

Бегемот і слон.

Над слоном висить табличка,

Що розповіда,

Скільки він продуктів різних

За добу з’їда:

Скільки сіна і картоплі,

Дерті, буряків,

Моркви, клюкви, солі, крейди,

Редьки, огірків.

Особливо дуже чітко

Виведено там,

Що з’їда він апельсинів

Десять кілограм.

І спитала Филимона

Дама молода:

- То він стільки апельсинів

За добу з’їда?

Ви повірите це - важко

Уявити нам.

Чи  він справді з’їсти може

Десять кілограм?

Сторож мовив:

-Слон до фруктів

Має сильну страть.

Безумовно, може з’їсти,

Та хто йому дасть?

 

 Підсумок

Учні

Любімо світ, в якому ми живем,

Це поля, це ліси, озера, ріки.

Бо ми, як сонце, зійдем і зайдем,

А їм ще зоставатися і жити.

 

Всіх їх жалійте, люди, не вбивайте,

Небо без птахів – не небо!

Море без риб - не море,

А земля без звірів – не земля.

 

Хто, як не ми, поможе цій землі!

Вона стократ віддячить нам розмаєм.

Задумайтесь, великі і малі,

Яке багатство і красу ми маєм!

 

Допоки житимем, рятуймо все

Від знищення, розрухи, смерті, бруду.

Хай наша справа радість принесе

І впевненість, що ми на світі -  люди!