Науково-методична стаття. Театральна педагогіка В НУШ

                                                                 Кирєєва Наталія Андріївна,

                                              учитель англійської мови ( вищої категорії )

                                              Путивльського ліцею № 2 ім. Г.Я. Базими

                                              Путивльськой міської ради

                                              Конотопського району Сумської області

Анотація: у статті позначено головна проблема навчального процесу НУШ – розвиток активної та креативної особистості, розглядаються форми та способи активізації творчих здібностей учнів, пропонуються завдання, сприяючі ефективному засвоєнню матеріалу, розвитку інтересу до предмета, уяви та творчого мислення.

Використання шкільної театральної педагогіки на уроках англійської мови в початковії школі  

Постановка проблеми. В умовах формування нової освітньої системи суспільству потрібні люди ініціативні, інтелектуальні, здатні мислити творчо. Шкільна театральна педагогіка як інноваційна модель навчання в освітньому закладі – це цікавий і різноманітний шлях, спрямований на перспективу розвитку саме такої особистості. Завдання на цьому шляху належить вирішувати сучасній школі. В рамках реалізації національної освітньої ініціативи робота вчителя спрямована на розкриття творчого потенціалу у дітей, соціально адаптованих до суспільства. Творча дитина – захоплений підліток – цілеспрямований студент – успішний спеціаліст – щаслива людина. Саме тому, будь-які питання, що стосуються розвитку шкільної театральної педагогіки у нашій країні є дуже актуальними і своєчасними

Аналіз основних досліджень і публікацій. Вивчення науково-педагогічних джерел свідчить про те, що останнім часом значно збільшився інтерес учених до питань, що стосуються розвитку шкільної театральної педагогіки. З іншого боку, узагальнення наукової літератури з теми дослідження свідчить про те, що увага більшості педагогів зосереджена на загальному розгляді поняття «шкільна театральна педагогіка» (І.М.Дичківський), або стосується окремихаспектів її використання на уроках іноземних мов (О.В.Качанова). Таким чином, на сьогодні в науково-педагогічних дослідженнях в Україні проблема використання шкільної театральної педагогіки як інноваційної моделі навчання англійській мові є недостатньо розробленою і дослідженою, що і зумовило вибір теми дослідження.

Метою даної статті є систематизація теоретичних ідей та узагальнення практичного досвіду щодо використання шкільної театральної педагогіки як інноваційної моделі навчання на уроках англійської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні дослідники І.М. Дичківський, О.В.Качанова стверджують, що поява шкільної театральної педагогіки обумовлена рядом соціокультурних та освітніх факторів. Саме в шкільній «атмосфері» формується особистісне становлення самосвідомості, формується культура почуттів, здатність до спілкування, оволодіння своїм тілом та голосом, пластичність та виразність рухів, виховується почуття міри і смак, які необхідні людині для перспективного успіху в будь-якій сфері діяльності. На думку дослідників самим універсальним засобом розвитку особистості, особистісних здібностей людини є саме театрально-естетична діяльність, яка органічно включається в освітній процес.

Вивчаючи зміст поняття «шкільна театральна педагогіка» І.М.Дичківський акцентує увагу на тому, що, будучи частиною театральної педагогіки і існуючи за її законами, шкільна театральна педагогіка переслідує інші цілі і завдання, серед яких провідною не є професійна підготовка акторів і режисерів. Шкільна театральна педагогіка виховує особистість учня засобами театрального мистецтва. Шкільний театр постає як форма художньо-естетичної діяльності, що відтворює життєвий світ, який пізнає особистість.

У ході аналізу великої кількості науково-педагогічних джерел було встановлено, що організація театрально-творчої діяльності школярів на уроках англійської мови повинна відповідати віковим інтересам і можливостям дітей. У цьому напрямку на особливу увагу заслуговує дослідження І.М.Дичківського, який виокремлює різні форми театральної роботи зі школярами залежно від їхнього віку (учні початкової школи, підлітки, старшокласники) . Так, розглядаючи зміст театральної роботи з дітьми у початковій школі, дослідник більшу увагу приділяє створенню перших позитивних вражень про театр. На їого думку, дуже важливо, щоб з першого класу розпочалося накопичення того мінімуму театральних вражень, який би став основою для естетичного розвитку і подальшого інтересу до інсценувань на уроках англійської мови. Найістотнішим у період 6 – 8 років видається питання про якість перших побачених дітьми спектаклів. Саме перші враження дитини стають тим основним фундаментом, на базі якого відбувається надалі формування потреб, смаку та світогляду школярів.

Так прі вивченні букв в першому класі, запропоновано повідомити дітям, що в англійській мові незвичайні літери: це живі чоловічки, що живуть у казковій країні “Буквляндія”, і що коли діти познайомляться з усіма казковими персонажами, вони  поставлять спектакль, де в кожного учня буде своя роль

Перша буква, і перша подорож до казкової країни “Буквляндія”. 
Два мисливці “А” - великий і “а” – маленький постійно гублять один одного в лісі. Великий кричить басом “ей” (хлопчики), маленький відповідає “ей” тоненьким голосом (дівчата). 
І перше творче завдання.

Намалюйте або зліпіть з пластиліну чарівний кран, пофантазуйте, хто ще прийшов до нього попити води, або яких улюбленців замовили собі “А”, “Т” та сам принц “Р”. Намалюйте їх та придумайте їм імена.

Коли вивчено 15-20 букв, діти із задоволенням виконують завдання “Вікно в казку”. 

 Приклади міні-казок

1. У Буквляндії як і в будь-якій країні був свій зоопарк. І ось одного разу жаба на ім'я “Ww” зібрала на березі озера, в якому вона жила, птахів “Vv”, жирафу “Hh”, змію “Ss”, кенгуру “Kk”, і  розповіла їм сумну історію про те, як її друзі птиці “Qq” перенесли її сюди з далекого озера і як вона сумує за ними.

2. Принц “Pp” улаштував бал у своєму палаці, на який запросив  чарівну “Nn”, леді “Ll”, поліцейського “Oo” і звичайно, плаксу “Gg”. І коли почали роздавати морозиво, плакса “Gg” стала рюмсати, тому що воно було дуже холодне. 

Як відомо, сьогодні особливо популярною стає підготовка театралізованих вистав на уроках англійської мови. Як стверджує сучасні педагог О.В.Качанова, театралізовані уроки є однією з форм навчання, яка передбачає використання прийомів драматизації і інсценування для інтенсивності процесу оволодіння іноземною мовою.

Отже, всі букви вивчені, і діти можуть виступити акторами в міні спектаклі для учнів перших класів “Дивовижна країна Буквляндія”. Це ще ази театральної діяльності у виставі немає декорацій, ролі в акторів коротенькі, але є костюми й величезне бажання побути актором на сцені. Для складання сценарію спираемось на книгу О.В.Качанової “Усі уроки англійської мови” 2 клас. [9]
Кожен з 26 другокласників учасники міні-спектаклю. Вони вже досить добре знайомі з героями-буковками англійського алфавіту. При розподілі ролей виникають певні труднощі, усі дівчатка хочуть грати леді “Ll” або чарівну “Nn”, а ось плаксу “Gg” і злюку “Сс” спочатку грати ніхто не хоче.

Але треба пояснювати, що в спектаклях хтось повинен грати злих і жадібних, ошуканців і хвальків. Головне-це як ти постараєшся зіграти свою роль, щоб у нашому випадку глядачі першокласники впізнали знайому букву за її вчинками.

Наприкінці вистави глядачі дружно аплодують, а актори запрошуються на чай з дивовижним тортом.

Кому з учителів не знайомі нудьгуючі обличчя учнів під час уроку? Знайомі, мабуть усім. Що це? Бездарність учителя чи відсутність елементарного бажання, здібностей до засвоєння мови у школярів?  Ні те, ні інше. Часто учні запитують: “А навіщо вчити мову?” Питання для них абсолютно природне й просте, але дуже важке для того кому його адресують. 
Відповідь на нього повинен дати урок. Не побачивши цілі своїх дій на заняттях, учні сприймають іноземну мову як якусь річ у собі до тих пір, поки для кожної мовної дії, для виконання вправи або завдання в них не з'явиться мотив. Враховуючи той факт, що на початковому етапі навчання зацікавленість дітей  предметом відіграє особливу роль, багато вчителів намагаються знайти рішення цієї проблеми за допомогою театру англійською мовою.

На початковому етапі (2 клас) в основу даного прийому навчання покладено такі принципи:

1. ніякої підготовчої роботи (написання сценарію, підготовка костюмів, декорацій, заучування ролей) не проводиться.

2. інсценування здійснюється безпосередньо на уроках, на заключному його етапі (як правило протягом 5-10 хвилин).

3. матеріалом для інсценування є тільки відомі всім учням твори (казки, їх фрагменти)

4. учням надається повна свобода вибору мовних засобів.

5. при розподілі ролей потрібно прагнути до того, щоб учні щоразу отримували нові.

А тепер ще кілька слів про нетрадиційні форми уроків. Знову ж таки маеться на увазі впровадження в навчальний процес елементів театралізації вже в більш глибокому розумінні цього слова. 
Для кожного вчителя є звичним використання на уроках музичних творів, творів образотворчого мистецтва, тобто всього того, що впливає на емоційну сферу учня, активізує його увагу, уяву, фантазію. Але на перше місце ставляться такі елементи театралізації як акторська, режисерська, оформлювальна. 
Прикладом може бути постановка спектаклю “Подорож в Неверленд” в 4 класі.

1.Акторська діяльність. Учні в цьому випадку виступають як актори. Робота в якості акторів дозволяє школярам відчути стан того чи іншого персонажа в передбачуваній ситуації, а значить, зрозуміти мотиви й цілі його вчинків (хвалькувата жаба, злий вовк, добрий кролик і т.д)

2.Режисерська діяльність (у даному випадку вчителя) змушує аналізувати всі деталі, усі взаємозв'язки та взаємодії в епізодах, пояснювати поведінку дійових осіб. Учитель уважно стежить за тим, що відбувається на сцені, де знаходяться герої, що вони роблять (адже не можуть же вони просто стояти й говорити слова по черзі). Найважливіше, як герої вимовляють свій текст. 
Жести і міміка відіграють величезну роль. При цьому учні з успіхом імітують варіант, який підказує їм учитель. Вони дуже часто пропонують свої варіанти, набагато кращі за емоційним забарвленням.

3. Оформлювальна робота це створення ескізів костюмів, декорацій, музичне оформлення творів, афіші до спектаклів. Виконані 
учнями роботи не повинні залишатися непоміченими. Було б гарно провести захист творчих робіт учнів: масок персонажів, декорацій.Тілько тоді ці завдання будуть ефективні.

Звичайно, такі уроки не проводяться щодня: по перше, це неможливо з причини величезних витрат часу, а по-друге, вони в повній мірі не заохочували б і не зацікавлювали учнів, якби стали звичною справою.

Але з іншого боку подібні уроки відкривають  безліч можливостей для вдосконалення навчально-виховного процесу в галузі вивчення іноземних мов. Вони включають у себе елементи гри, у цьому їх принципова відмінність від класичних уроків. Дотримуючись логіки гри, учень може навіть не усвідомлювати, что насправді виконує безліч вправ на засвоення граматики або лексики, він виконує їх без зайвого напруження і тому легше досягає результату. 
Ці вправи пов’язани з бажанням вчителя виділити мотиваційній бік навчання, та заохотити учня працювати на уроці з повною віддачею.

         Також драматизація сприяє збільшенню словникового запасу, розвиває навички говоріння і доставляє естетичну насолоду. Вітчизняна дослідниця О.В.Качанова також відзначає, що драматизація покращує якість мовлення учнів ще й фонетично, адже тон голосу і виразність є важливими компонентами будь-якої усної презентації .

Оскільки неодмінною умовою драматизації є виступ перед однолітками, навчання мовної діяльності відбувається як у формі говоріння (для виступаючих), так і у формі аудіювання (для глядачів). Крім того, застосування елементів інсценування розвиває креативне і інтуїтивне мислення, сприяє більшої зосередженості, формує навички та вміння у читанні.

Також стає легко переборним «мовний бар'єр», адже як тільки учні потрапляють у ситуацію гри, рольової взаємодії, вони стають залученими до загального творчого процесу.

          Відзначимо  що деякі вітчизняні дослідники (І.М.Дичківський, О.В.Качанова)   розглядають драматизацію як засіб розвитку розумових дій і засіб розвитку довільної поведінки. На їх погляд, гра-драматизація – це завжди емоції, а там де емоції, там активність, увага і уява, там працює мислення. На їх думку, шкільна театральна педагогіка призводить до формування асоціативного мислення, розвитку пам'яті, навичок спілкування, творчої ініціативи.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку. Підводячи підсумки, зазначимо, що у даній статті було систематизовано теоретичні ідеї та узагальнено практичний досвід щодо використання шкільної театральної педагогіки як інноваційної моделі навчання на уроках англійської мови. Подальшої розробки потребує більш ґрунтовний аналіз окремих методів і прийомів, які використовуються у процесі драматизації на уроках англійської мови.

Виходячи з результатів нашого дослідження, можна зробити висновки, що у сучасному процесі вивчення іноземної мови театральні постановки є важливим і необхідним елементом. Використання театралізованої вистави як елементу шкільної театральної педагогіки забезпечує активну участь кожної дитини у заході, знімає мовний бар'єр, розкриває творчі здібності дітей, згуртовує дитячий колектив, а найголовніше – приносить радість, створюючи позитивну атмосферу для навчання мови.

У той же час для вчителя робота над сценарієм, репетиції дає можливість додатково відпрацювати вимову учнів, ввести і закріпити нові лексичні одиниці, а також унікальну можливість спілкування з учнями в новому для обох сторін контексті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИК ДЖЕРЕЛ

1.                    Дичківський І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посібник / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

       2.        Качанова О.В. Усі уроки англійської мови – 2 клас.