ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                                                          Рішення педагогічної ради

від_________  протокол №_______

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«ІНФОРМАТИКА. 7 КЛАС»

_______________________________________________________

Розроблена за модельною програмою авторів: Завадський І. О., Коршунова О. В., Твердохліб І. А.

 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року No 1001)

з урахуванням підручника :  Інформатика підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти

(автори: КОРШУНОВА Ольга Вікторівна ЗАВАДСЬКИЙ Ігор Олександрович . Видавничий дім «Освіта», 2024)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Мета, завдання та цілі навчання

          Навчальна програма з інформатики (далі — Програма) розроблена на основі за модельною програмою авторів: Завадський І. О., Коршунова О. В.,

Твердохліб І. А. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року No 1001)

          У визначенні мети базової середньої освіти зазначено необхідність розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації. За даними IT Ukraine  Association,  Україна  має  переваги  на  ІТ-ринку  порівняно з найближчими країнами-конкурентами, світовий ринок ІТ стрімко зростає, і щорічно IT-галузі необхідно додатково 25 000 випускників технічних спеціальностей. Поряд із цим поняття цифрового громадянства набуває все більшого значення в повсякденному житті та в освіті зокрема й вимагає не лише базових навичок, а впевненого та усвідомленого використання цифрових ресурсів (для навчання, роботи, творчості, комунікації). Саме цим викликам відповідає зміст Програми.

Метою інформатичної освітньої галузі, що узгоджується з метою навчального предмета, є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти й технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного й суспільного добробуту, формування вмінь критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Тому під час розроблення Програми були виокремлені такі завдання предмета:

1. Формування:
   • цифрової компетентності дитини, зокрема ознайомлення учнів із цифровими інструментами для підтримки навчання та творчості;
   • позитивного досвіду програмування;
   • навичок співпраці взагалі та в онлайнових середовищах зокрема;
   • навичок безпечного використання інформаційних технологій;
   • навичок свідомого та критичного виконання дій з інформацією.
   • орієнтирів для свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації;
2. Розвиток мислення та вміння навчатися.

Також були визначені пріоритетні цілі викладання предмета:

1.   пробуджувати в дитини інтерес до навчання;
2.     формувати вміння вчитися протягом життя, використовуючи різні джерела інформації, вчити методів та прийомів навчання;
3.   вчити визначати навчальні цілі та добирати цифрові інструменти для їх досягнення;
4.     надати можливість для творчого розвитку та самореалізації учня / учениці, зокрема із застосуванням цифрових інструментів;
5.      формувати навички пошуку, опрацювання, аналізу, подання, застосування та створення інформації;
6.      вчити опрацювання текстових, графічних, мультимедійних та цифрових даних, опановуючи як загальні прийоми, так і ознайомлюючи учнів з особливостями конкретних програмних середовищ;
7.     формувати громадянську позицію учня / учениці, зокрема вчити критично оцінювати інформацію, яка поширюється медіаресурсами;
8.     формувати логічне, системне, структурне та алгоритмічне мислення учня / учениці;
9.   формувати уявлення про світ професій, зокрема в IT-галузі;
10.   забезпечувати всебічний розвиток дитини.

2. Змістові лінії

Програма передбачає системний розвиток трьох змістових ліній:

Перша й третя змістові лінії є традиційними для шкільного курсу інформатики, а щодо другої лінії зауважимо, що основним навчальним інструментом у ній обрано табличний процесор. Крім того, що цей засіб широко використовується в багатьох галузях людської діяльності, він є також потужним інструментом для навчання та корелює з багатьма іншими темами. Зокрема, табличний процесор стане корисним для:

• розуміння основ програмування (поняття змінної, опрацювання масивів даних, ітеративні обчислення та умовні оператори);
• пропедевтики баз даних (у 9 класі спочатку пропонується вивчати аналоги однотабличних баз даних у табличному процесорі, а вже потім переходити до багатотабличних баз даних);
• набуття практичних навичок з теми “Кодування та стиснення даних”, наприклад для реалізації методів переведення чисел з однієї системи числення в іншу.

Саме тому формування навичок роботи з електронними таблицями було закладено ще на адаптаційному циклі вивчення предмета (модельна навчальна програма з інформатики (автори: І. Завадський, О. Коршунова, В. Лапінський) і системно продовжено на наступному рівні вивчення предмета.

Зауважимо, що для вивчення апаратного забезпечення та операційної системи не відведено окремої теми. Натомість цей матеріал розглядається наскрізно під час вивчення різноманітного програмного забезпечення, ознайомлення із форматами та виконання дій над файлами. Тобто практично в кожній темі вчитель звертає увагу учнів на операційну систему, з якою працює відповідне програмне забезпечення, її особливості та вимоги до апаратної складової.

Під час виконання практичних робіт учні постійно стикатимуться з необхідністю пошуку інформації та організації спільної роботи — цей матеріал також є наскрізним. А отже, завданням вчителя є системне формування в учнів вміння грамотно й безпечно шукати інформацію та повноцінно використовувати сервіси для спільної роботи.

Така побудова програми, окрім дотримання логічних зв’язків у кожній змістовій лінії із врахуванням вікових особливостей, забезпечує стійке формування та системне поглиблення знань, умінь та навичок.

Одним із пріоритетних завдань цієї Програми є «навчити дітей вчитися», а це означає, що, окрім розвитку самого вміння, є запит на формування навичок використання цифрових інструментів для навчання. Саме тому першою темою

Програми є “Цифрові інструменти для навчання”. Ця тема включає в себе ознайомлення учнів із технічними особливостями створення різноманітних програмних продуктів, розширює світогляд учнів, створює фундамент для власних наукових досліджень і також може бути наскрізною.

3. Підходи до організації навчання

У чинному Державному стандарті базової середньої освіти закладено компетентнісний потенціал, що означає здатність кожної освітньої галузі формувати базові знання та ключові компетентності через розвиток умінь і формування ставлення. Своєю чергою, це означає, що основний акцент у проєктуванні навчального процесу зміщується на діяльнісний підхід, тобто на добір результативних видів діяльності учнів, які забезпечать формування очікуваних результатів навчання. У поданій Програмі види діяльності учнів дібрані та систематизовані за такими групами:

•        досліджуємо та використовуємо;
•        дізнаємося;
•        моделюємо;
•        презентуємо;
•        створюємо;
•        змагаємось;
•        оцінюємо;
•        обмінюємося досвідом та думками
•        тощо.

Виконання пропонованих видів діяльності спонукає учня / ученицю займати активну позицію в процесі навчання, а здобуті знання постійно застосовувати на практиці. Реалізації завдань Програми також сприятимуть діалоговий підхід до навчання та організація групової взаємодії. Таким чином можна поглибити знання учнів, розширити коло їх зацікавлень, спонукати їх до розвитку творчих ідей і формулювання нових концепцій, формувати комунікативні навички учнів. Учитель, зі свого боку, зможе краще зрозуміти учнів, їхні емоції, почуття, характер і сприйняття навчального матеріалу та у зворотному зв’язку через прийоми формувального оцінювання підсилити мотивацію учнів, інтерес до оволодіння новими знаннями та скорегувати напрямок навчального процесу.

Відповідно до вищеописаного підходу рекомендована структура уроку матиме такий вигляд:

1. Постановка проблемного питання.
2. Дослідження проблеми, пошуки рішень / відповідей.
3. Висновки.

4. Застосування нових знань.
5. Рефлексія.

Сучасні учні, як правило, мають власний досвід використання багатьох цифрових інструментів, і тому вчитель інформатики має бути скоріше не джерелом знань, а фасилітатором та мотиватором. На початку кожного уроку вчитель разом із учнями визначає очікувані результати, а наприкінці уроку кожний учень аналізує рівень їх досягнення.

Мотивація учнів до навчання залежить від того, як організовано урок, як дібрано зміст завдань, наскільки зміст завдань дає відповідь на основне питання учня / учениці: «Навіщо мені потрібні ці знання?». Описана концепція реалізації Програми на перше місце висуває проєктний метод навчання, організацію комунікації та взаємонавчання учнів. Саме такі підходи забезпечують розвиток в учнів наскрізних умінь, які задекларовані в Державному стандарті базової середньої освіти, а саме: читати з розумінням, висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, критично й системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію та ставлення до подій, явищ і процесів, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими. А це значить, що під час реалізації кожної теми програми очікуваними результатами є:

•        Співпрацює з іншими, розуміє та враховує погляди й емоційний стан інших учасників групи; виявляє ініціативність, надає підтримку іншим, за потреби сприяє запобіганню чи розв’язанню конфліктів.

•        Конструктивно обговорює результати й перебіг командної роботи зі створення інформаційного продукту.

З метою реалізації діяльнісного підходу в змісті Програми теоретичні основи інформатики частково інтегровані в практико-орієнтовані теми. Наприклад, кодування інформації вивчають не лише в темі «Кодування та стиснення даних», а й через розв’язування практичних завдань в усіх темах, наведених у таблиці нижче.

Під час оцінювання учнів вчитель / учителька орієнтується на вимоги, зазначені в першому стовпці основної частини Програми, та враховує власні

спостереження за навчальним поступом учня (індивідуальні завдання, спільне з учнем / ученицею визначення навчальних цілей тощо). Також, як зазначалося вище, важливу роль відіграють прийоми формувального оцінювання.

Прикінцева частина

   Необхідною умовою імплементації Програми є наявність обладнання навчального приміщення, що має відповідати вимогам, викладеним у «Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів», (з урахуванням оновлених нормативів, чинних з 1 січня 2021 року, викладених у документі "Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти", наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 вересня 2020 року No 2205), чинним технічним специфікаціям навчального комп'ютерного комплексу кабінету інформатики, навчального комп'ютерного комплексу (мобільного) та інтерактивного комплексу (інтерактивної дошки, мультимедійного проектора) для закладів загальної середньої освіти.

   Оцінювання результатів освітнього процесу має проводитися на основі критеріїв, поданих у     Державному стандарті базової середньої освіти. Процес оцінювання має поєднувати традиційні форми, методи й засоби та

специфічні для навчального предмету. Зокрема, бажано використовувати мережні засоби інтерактивної взаємодії учень-учитель, що може стати основою для керування освітнім процесом протягом вимушеного дистанціювання (карантин, захворювання учнів тощо). Також досить ефективним можна вважати застосування технік, подібних до BYOD, навіть при проведенні контрольних заходів у класі. Для подання навчального матеріалу доцільно використовувати методи попереднього ознайомлення суб’єктів навчання з об’єктами вивчення (техніка The Discussion-Oriented Flipped Classroom), застосування яких у формі навчальних мініпроектів дозволяє ефективно актуалізувати опорні знання.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

7.   клас – по 2 години на тиждень, орієнтовно 70 годин на рік