Навчальна програма з фізики 8 клас НУШ
Навчальна програма
«Фізика. 8 клас»
для закладів загальної середньої освіти
Розроблено на основі модельної програми «Фізика.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори : Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я.,
Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)
Навчальну програму «Фізика. 8 клас» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 р. № 1120 та відповідно до Модельної навчальної програми «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 № 1001.
Міністерство освіти і науки України
Орієнтовна навчальна програма з фізики, 8 клас
Розроблена на основі модельної навчальної програми «Фізика. 7–9 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я.,
Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)
Вступна частина
Навчальну програму «Фізика. 8 клас» (далі НП8) розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 р. № 1120 (далі ТОП) та відповідно до Модельної навчальної програми «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 № 1001 (далі МНП).
НП8 розрахована на мінімальну кількість годин, передбачених ТОП, зокрема Типовим навчальним планом для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою, що для викладання фізики у 8 класі становить 2 години на тиждень.
У НП8 чітко визначено кількість годин навчального часу, відведених на вивчення кожної теми, а також описано результати навчання, яких мають досягти учні та учениці, що відповідають вимогам до обов’язкових результатів навчання, визначеним у Державному стандарті базової середньої освіти. Результати навчання, подані у навчальній програмі, сформульовані на основі відповідного орієнтира для оцінювання, наведеного у Державному стандарті базової середньої освіти із зазначенням індексу цього орієнтира і відображають відповідні очікувані результати, визначені у МНП. Виклад результатів у межах кожної теми здійснено відповідно до послідовності груп результатів навчання, визначених для природничої освітньої галузі у Державному стандарті базової середньої освіти. Результати навчання у навчальній програмі охоплені в обсязі, що відповідає визначеному Державним стандартом для природничої освітньої галузі. Опис змісту навчання фізики у навчальній програмі зорієнтовано на ключову тематику, визначену базовими знаннями Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням можливості надолуження навчальних втрат, а також вивчення основ енергозбереження. Види навчальної діяльності, що має виконуватись у процесі навчання за програмою, передбачають вибір тих активностей з числа запропонованих МНП, що сприятимуть досягненню результатів навчання у поєднанні з надолуженням освітніх втрат та усвідомлення учнями й ученицями необхідності ретельного збереження енергетичних ресурсів тощо.
НП8 укладена як складова заходів з реалізації концептуального підходу, закладеного у МНП, зокрема щодо реалізації викладання пропедевтичного курсу фізики, який має вивчатися учнями та ученицями протягом 7–9 класів. Під час створення НП8 особливу увагу було приділено формулюванню очікуваних результатів навчання здобувачів освіти в аспекті їх адаптації до нинішніх освітніх реалій та рівня навчальних досягнень в цілому, зумовлених, зокрема, пандемією COVID-19 та війною, а також тим, що НП8 розрахована на мінімальну кількість годин, передбачених ТОП.
В основу вивчення фізики за НП8 покладено принципи науковості, історизму, наступності, доступності, цілісності, зв’язку теорії та практики, які реалізовані таким чином, що передбачені результати навчання досягаються переважно не за рахунок запам’ятовування інформації (екстенсивний метод), а шляхом досягнення розуміння фізичного змісту матеріалу, його систематизації та усвідомлення системних зв’язків між окремими розрізненими знаннями, що створює можливість для самостійного створення та розвитку нового знання (інтенсивний метод). Вивчення фізики у такий спосіб починаючи з 7-го класу і продовжуючи у 8-му класі й надалі створює широкі перспективи подолання можливих освітніх втрат, оскільки учні та учениці набувають спроможності самостійно відтворювати знання, які вони, можливо, недоотримали через сучасні суспільні виклики, через хворобу або з інших причин. Зазначений концептуальний підхід також є сприятливим для дослідження, встановлення, вивчення та усвідомлення міжпредметних зв’язків, що також сприяє формуванню навчальних компетенцій та сучасного стилю мислення учнів і учениць. Вивчення фізики за НП8 передбачає створення засад, зокрема формування пізнавальної потреби учнів та учениць щодо практичного застосування набутих теоретичних знань і в такий спосіб підсвідомо готувати себе до природного і безпроблемного переходу до системного вивчення фізики на другому концентрі у старшій школі на більш високому рівні узагальнення та систематизації вивченого, застосування більш потужного математичного апарату та розгалужених міжпредметних зв’язків тощо.
НП8 розрахована на рекомендоване ТОП навантаження у 8-х класах - 2 години на тиждень, з урахуванням часу, відведеного на виконання передбачених програмою практикумів з виконання лабораторних (практичних) робіт, розв’язання задач, виконання проєктів тощо. НП8 визначає послідовність досягнення очікуваних результатів здобувачами освіти, зміст навчання й рекомендовану послідовність його вивчення за темами із зазначеної рекомендованої кількості годин та видів навчальної діяльності, що мають використовуватися в освітньому процесі.
НП8 створена з урахуванням того, що на сучасному етапі усвідомлення змісту та цілей навчання в цілому і фізики зокрема, вже неактуальними є навчальні досягнення, що стосуються відтворення вивченого матеріалу на репродуктивному рівні. Усе більшої ваги набувають досягнення здобувачів освіти, що полягають у здатності до усвідомленого та творчого переосмислення і застосування вивченого матеріалу, створення на його основі нового (можливо, суб’єктивно нового) знання або продукту. Принциповим стає розуміння суті фізичних процесів, у тому числі можливих негативних наслідків некваліфікованого, некоректного або безвідповідального використання результатів наукових і технічних досягнень, усвідомлення загрози виникнення техногенних та природних катастроф, наслідків нераціонального використання енергетичних ресурсів тощо. Особливої ваги зазначений аспект вивчення фізики набуває в сенсі гуманізації навчання та необхідності формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до взаємодії з природою і суспільством.
Реалізуючи принцип наступності, НП8 ґрунтується на знаннях та компетентностях, набутих здобувачами освіти у 7 класі, і водночас не є прив’язаним до якоїсь певної програми, підходу або концепції попереднього вивчення природничих дисциплін.
Освітня мета, завдання та структура курсу фізики, передбаченого до вивчення за НП8 (та у подальшому), а також ключові компетентності, відповідні уміння та ставлення, повністю відповідають, узгоджуються та концептуально розкриті у МНП, на базі якої створено пропоновану НП8.
Головною метою НП8 є ознайомлення здобувачів освіти із законами природи шляхом розкриття їх фізичного змісту, створення умов і можливостей практичного втілення та застосування теоретичних знань про природу й формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом та закладення основ формування наукового світогляду.
Відповідно, метою створення НП8 є створення концептуальної методологічної та змістової основи й визначення результатів навчання, досягнення яких має стати сенсом одного з напрямів організації та здійснення навчального процесу освітніх закладів.
НП8 передбачає, що досягнення очікуваних результатів навчання буде здійснюватися шляхом використання зазначених видів навчальної діяльності, різноманітних форм і методів класної, а також позакласної роботи (зокрема підготовки проєктів, технічної творчості тощо).
Головним очікуваним результатом вивчення фізики у 8 класі має стати формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які б лягли в основу подальшого успішного навчання молодих людей у закладах освіти, та їх життєдіяльності в цілому. Знання фізики мають стати основою усвідомленої та плідної практичної діяльності здобувачів освіти, зокрема їх відповідального ставлення до використання та застосування сучасних небезпечних, шкідливих або витратних технологій, ретельного збереження енергетичних ресурсів, широкого впровадження та активного використання існуючих і розробки нових енергозберігаючих технологій, отримання та використання енергії з відновлюваних джерел тощо.
Протягом другого року вивчення фізики (8 клас) НП8 пропонує розглянути три теми. Пропонується завершити вивчення механіки, зокрема питань механічної роботи та енергії. Після цього цілком логічним є перехід до вивчення внутрішньої енергії та теплових явищ. Завершується вивчення фізики у 8 класі переходом до вивчення електрики та властивостей електричного струму.
Теми мають такі назви:
Тема 1. Момент сили. Механічна робота та енергія.
Тема 2. Внутрішня енергія. Теплові явища.
Тема 3. Електричні явища. Електричний струм.
До кожної з тем НП8 пропонується перелік лабораторних робіт, зміст яких може варіюватися залежно від наявного фізичного обладнання, устаткування, приладів, а також відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти.
Під час вивчення кожної теми передбачається як вивчення теоретичної інформації, так і виконання дослідницьких проєктів, спрямованих на пошук нових або закріплення вже здобутих знань. З кожною новою темою та з кожним наступним класом усе більшого значення набуває відображення у свідомості здобувачів освіти міжпредметних зв’язків та вміння використовувати їх для розв’язання прикладних проблем. Пошуково-дослідницька діяльність має на меті сформувати та розвинути у здобувачів освіти навички розв’язування як теоретичних, так і практичних (прикладних) задач, що, у свою чергу, потребує розвитку вмінь проводити досліди, планувати та виконувати експерименти, збирати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, робити висновки та будувати плани нових досліджень.
У процесі навчання фізики, як його результат, у здобувачів освіти мають бути сформовані компетентності, що ґрунтуються на знаннях та набутих уміннях, в основі яких лежить розуміння фізичних законів, явищ, процесів тощо. Відповідно, зміст курсу фізики, визначений НП8, формується на компетентнісних засадах, згідно з об’єктивною логікою наукового пізнання та розвитку фізичних знань з урахуванням внутрішньо наукових та міжпредметних зв’язків, пізнавальних інтересів та інтелектуальних і фізичних можливостей здобувачів освіти, враховуючи можливі освітні втрати.
Реалізація НП8, безумовно, передбачає також втілення «Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)». Шляхи та методи її реалізації мають відповідати інтересам та пізнавальним потребам здобувачів освіти, ураховувати особливості функціонування педагогічних і методичних систем конкретних закладів освіти, наявність освітніх ресурсів, затребуваність відповідних видів навчальної діяльності і втілюватися у конкретних навчальних проєктах.
У НП8 компетентнісний потенціал втілюється через наведений детальний опис очікуваних результатів навчання. НП8 визначає перелік та описує зміст ключових компетентностей і відповідних умінь, які мають набути здобувачі освіти в результаті навчання і які наведені у МНП і ґрунтуються на компетентнісному потенціалі природничої освітньої галузі, визначеному в Додатку 9 до Державного стандарту базової середньої освіти.
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
Вільне володіння державною мовою |
Уміння: - використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого і технічного змісту; - тлумачити інформацію природничого змісту, описувати в усній чи письмовій формі та аналізувати дослідження мовою природничих наук; - чітко, лаконічно і зрозуміло формулювати питання, думку, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень, ефективно комунікувати в групі у процесі обговорення і розв’язання проблем; - інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо; - поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою. Ставлення: - повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації. |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою Уміння: - використовувати різні джерела рідною мовою для здобуття інформації природничого і технічного змісту; - тлумачити рідною мовою в усній чи письмовій формі інформацію природничого змісту, використовуючи наукову термінологію; - описувати в усній чи письмовій формі та аналізувати дослідження рідною мовою; - обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні; - поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою. Ставлення: - цінування здобутків учених-природничників і винахідників, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою. Здатність спілкуватися іноземними мовами Уміння: - сприймати природничі поняття і терміни в усних чи письмових текстах іноземними мовами; - використовувати навчальні іншомовні джерела для здобуття інформації природничого і технічного змісту; - аналізувати та оцінювати інформацію природничого і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію. Ставлення: - розуміння потреби популяризувати здобутки українських учених-природничників для зарубіжної спільноти іноземними мовами. |
Математична компетентність |
Уміння: - оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ та технологічних процесів; - розв’язувати проблеми природничого змісту за допомогою математичних методів та математичних моделей природних об’єктів, явищ і процесів, графіків, таблиць, діаграм тощо. Ставлення: - оцінювати доцільність математичних методів у розв’язанні проблем природничого змісту. |
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: - здійснювати вимірювання, фіксувати результати та оцінювати точність вимірювань; - класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси; - характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища і технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології; - виявляти дослідницькі проблеми, досліджувати природу самостійно чи в групі, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, презентувати результати досліджень; - використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання проблем. Ставлення: - емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі; - виявлення допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою; - критичне оцінювання здобутків природничих наук і техніки. |
Інноваційність |
Уміння: - описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій; - генерувати та втілювати нові ідеї в моделях, розробках, проєктах; - підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації. Ставлення: - усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги; - оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх впливу на якість життя і стан довкілля. |
Екологічна компетентність |
Уміння: - визначати та аналізувати проблеми довкілля; - відповідально та ощадно використовувати природні ресурси; - реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля; - ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти; - прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини. Ставлення: - усвідомлення важливості раціонального природокористування; - оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства; - цінування розмаїття природи, визнання життя як найвищої цінності. |
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння: - знаходити, обробляти, зберігати інформацію природничого змісту, перетворювати її з одного виду на інший з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; - використовувати та створювати цифровий контент природничого змісту; - досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Ставлення: - критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел; - дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності та етичної взаємодії у віртуальному просторі. |
Навчання впродовж життя |
Уміння: - визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їх досягнення; - планувати та організовувати навчально-пізнавальну діяльність під час досліджень чи розв’язання проблем; - працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності; - розвивати здібність досліджувати природу; - здійснювати рефлексію власної діяльності. Ставлення: - усвідомлення значення самоосвіти для особистісного розвитку. |
Громадянські та соціальні компетентності |
Громадянські компетентності Уміння: - поширювати важливу для суспільства інформацію природничого змісту; - брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля і залучати до цього громаду; - дотримуватися норм законодавства з охорони природи; - обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження та охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах. Ставлення: - визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання. Соціальні компетентності Уміння: - співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проєктів; - застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб; - обирати здоровий спосіб життя; - переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві. Ставлення: - оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини; - цінування внеску кожного в діяльність групи; - усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем. |
Культурна компетентність |
Уміння: - застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей; - пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва. Ставлення: - усвідомлення значення природничих наук і техніки в розвитку культури; - шанування науки як складника світової культури. |
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння: - генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для проєктної діяльності, ефективного використання природних ресурсів; - використовувати можливості проєктної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних); - прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності; - пояснювати значення заощадження природних ресурсів, інвестування в природоохоронну діяльність, страхування власного здоров’я і життя тощо; - обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних з реалізацією прикладних наукових рішень. Ставлення: - виявлення конструктивної активності; - відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності; - усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації; - усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки; - обстоювання важливості ощадливого та раціонального використання природних ресурсів і продуктів їх переробки, раціонального господарювання тощо. |
Шляхи реалізації та особливості організації освітнього процесу під час опанування курсу, передбаченого НП8.
Реалізуючи НП8 доцільно винайти можливості максимального використання діяльнісних форм і методів навчання (дослідження, проєктування, експериментування, командна роботи тощо). Розвивати вміння пошуку та опрацювання інформації (аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, синтезувати тощо), а також доцільно заохочувати здобувачів освіти до висловлення гіпотез, генерування ідей та пропонування шляхів їх втілення.
Розподіл годин за темами здійснено виходячи з того, що НП8 розрахована на мінімальну кількість годин, передбачених ТОП, і фактично є можливим базовим варіантом, призначеним для полегшення учителю процедури створення календарного (поурочного) планування вивчення курсу фізики. У разі появи можливості використання додаткових годин на вивчення курсу фізики, цілком можливим є використання змісту пропонованої НП8 для закріплення вивченого матеріалу, використання додаткового часу на проведення узагальнюючих уроків, роль яких не можна недооцінювати і метою яких є систематизація знань учнів, формування у їх свідомості системних зв’язків між набутими знаннями, перетворення їх у стійкі переконання тощо. Також додатковий час можна використати на проведення лабораторних досліджень, уроків з розв’язування задач, зокрема якісних, які можна легко трансформувати або зробити основою для виконання проектів або запровадження елементів STEM-освіти тощо. При цьому у процесі реалізації змістового наповнення заходів, передбачених НП8, у межах передбаченого часу потрібно максимально ретельно враховувати пізнавальні потреби та освітні інтереси, інтелектуальний потенціал та реальні навчальні досягнення здобувачів освіти, а також форму реалізації навчального процесу й реальні можливості використання матеріально-технічної бази відповідного закладу освіти, на базі якого відбувається навчання. Особливо це стосується змістового наповнення і проведення запланованих лабораторних (практичних) робіт та здійснення проєктно-дослідницької роботи (проєктів), для якісного та безпечного виконання яких потрібні відповідні умови, кадровий потенціал тощо.
Ураховуючи форму реалізації навчального процесу, зміст навчального матеріалу, наявність приладів, обладнання і матеріалів та реальну можливість їх безпечного використання, рівень підготовки контингенту та інші суттєві фактори, учитель має визначати, які види робіт, передбачені НП8, здобувачам освіти доцільно виконувати індивідуально, а які — у групах і з якою чисельністю тощо. Причому робота в колективі (у групі) розглядається як важлива та обов’язкова складова процесу повноцінного навчання. Одним з традиційних та найбільш поширених варіантів групової роботи є виконання лабораторних робіт групами по 2–3 учасники та учасниці, але ефективною та доцільною таку форму роботи можна вважати лише за умови пропорційного й адекватного розподілу та контролю виконання обов’язків у групі.
Здійснюючи календарне (поурочне) планування, слід мати на увазі, що виконання дослідницьких і пошукових проєктів може тривати від кількох годин до кількох тижнів, а в окремих випадках − і місяців. Відповідно, така робота може виконуватися вдома, у позаурочний час, але з обов’язковим проміжним контролем досягнутих результатів дослідження та презентацією остаточних результатів у спеціально створених для цього умовах (урок-конференція, диспут, тематичний вечір тощо).
ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти у природничій освітній галузі з фізики
1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження |
|
вибирає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, аргументує свій вибір |
виявляє самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб суперечності в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір |
визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження |
визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми дослідження самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб формулює гіпотезу дослідження самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб |
визначає за допомогою вчителя чи інших осіб етапи дослідження відповідно до умов його виконання |
визначає і пояснює за допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження, ураховуючи умови його виконання прогнозує самостійно результати кожного етапу дослідження відповідно до умов його виконання |
планує дослідження самостійно |
складає план дослідження самостійно |
моделює об’єкти і явища самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб |
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / у групі за складеним планом з використанням математичних, реальних та комп’ютерних моделей |
спостерігає, виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати в самостійно визначений спосіб |
вибирає самостійно необхідний для виконання дослідження інструментарій, фіксує результати дослідження в самостійно визначений спосіб, дотримується правил безпеки життєдіяльності під час дослідження |
аналізує результати дослідження за наданими / самостійно визначеними критеріями |
встановлює на основі результатів дослідження самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб причиново-наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження |
оцінює правильність сформульованої гіпотези самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб |
підтверджує / спростовує гіпотезу дослідження самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб |
формулює висновки за результатами дослідження самостійно |
формулює самостійно висновки відповідно до мети дослідження оцінює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб можливість використання результатів дослідження для розв’язання навчальної / життєвої проблеми |
презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб |
презентує результати дослідження в самостійно обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв |
аналізує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати |
пояснює на основі особистого досвіду важливість різних видів, типів і форм дослідження природи пропонує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб різні способи досягнення мети дослідження передбачає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб варіативні способи виконання дослідження з урахуванням впливу різних чинників аналізує самостійно доцільність визначених етапів і складеного плану дослідження пояснює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб ризики виконання дослідження, усвідомлює потребу врахування ризиків |
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її дослідження |
обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи, для дбайливого та заощадливого ставлення до природних енергоресурів |
2. Опрацювання, систематизація та подання інформації природничого змісту |
|
здійснює пошук, оцінює і систематизує самостійно інформацію природничого змісту |
аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел використовує самостійно сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів зіставляє за допомогою вчителя чи інших осіб наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змісту оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми |
інтерпретує дані та презентує самостійно інформацію природничого змісту в різних формах |
описує самостійно явища і процеси, використовує наукову термінологію відбирає та інтегрує самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, подану в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв формулює самостійно словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки) розробляє самостійно / у групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв презентує створені продукти в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв |
3.
Усвідомлення розмаїття і закономірностей
природи, ролі природничих наук і
техніки в житті людини; |
|
обґрунтовує розмаїття та певні закони природи |
характеризує самостійно властивості об’єктів природи, пояснює природні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи мову природничої науки і відповідну термінологію визначає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми оцінює довкілля як джерело здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства |
класифікує об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями |
визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей розрізняє / систематизує / упорядковує самостійно об’єкти / явища природи за визначеними ознаками / властивостями |
обґрунтовує самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами |
установлює самостійно причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками використовує дослідницькі навички і базові знання про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів |
виявляє істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми |
обґрунтовує вплив діяльності людини / власної діяльності на збереження / порушення взаємозв’язків у природі дотримується правил поводження у природі для збереження здоров’я і довкілля |
пояснює самостійно значення природничих наук, технологій і техніки для сталого розвитку суспільства |
пояснює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб причини глобальних проблем людства і наводить приклади використання здобутків природничих наук, технологій і техніки для їх розв’язання, впровадження енергозберігаючих технологій оцінює внесок природничих наук, технологій і техніки в забезпечення сталого розвитку суспільства |
усвідомлює суспільну роль учених- природничників і винахідників та їх здобутків |
висловлює судження щодо значення науково-природничих знань і діяльності учених-природничників і винахідників для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя |
4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем |
|
визначає самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах |
розрізняє за допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти, їх інтерпретації, судження інтерпретує самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти критично оцінює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб інформацію, достовірність суджень пояснює за допомогою вчителя чи інших осіб ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації для розв’язання проблем природничого змісту |
формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту |
визначає самостійно / у групі суперечності в пізнавальній ситуації ставить
за допомогою вчителя чи інших осіб
/самостійно / представляє за допомогою вчителя чи інших осіб комплексні проблеми як сукупність простих |
обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні |
генерує ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації розробляє самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми і пропонує відповідні засоби |
використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми |
розв’язує самостійно / у групі навчальні / життєві проблеми, використовуючи здобуті знання і набутий досвід пропонує самостійно способи перевірки розв’язку навчальної / життєвої проблеми оцінює за допомогою вчителя чи інших осіб ефективність / варіативність обраних способів / засобів розв’язання навчальної / життєвої проблеми |
пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми |
складає самостійно та за потреби корегує план власної діяльності для розв’язання проблеми відповідно до своєї ролі в групі обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі |
взаємодіє
в групі |
ураховує думки / погляди інших під час прийняття спільних рішень пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми |
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів |
аналізує самостійно / за допомогою вчителя чи інших осіб діяльність групи щодо виконання завдання / розв’язання навчальної / життєвої проблеми оцінює за спільно розробленими критеріями досягнуті результати розв’язання проблеми висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи |
У наведеній нижче основній частині НП8 зазначено кількість годин, відведених на вивчення фізики, відповідно до мінімальної кількості годин на тиждень, передбаченої ТОП.
Основна частина
Клас навчання — 8.
Навчальна програма 70 годин (дві години на тиждень)
Очікувані результати навчання |
Пропонований зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Тема 1. Момент сили. Механічна робота та енергія |
||
Знаннєвий компонент: [9 ПРО 2.2.1-1] здобувачі освіти пояснюють зміст та пов’язаність понять: момент сили, механічна робота, енергія, потужність; [9 ПРО 2.2.1-1] пояснюють зміст та розрізняють кінетичну та потенціальну енергію; [9 ПРО 1.3.1-1] знають формули та одиниці перелічених величин, способи їх вимірювання [9 ПРО 2.2.1-1]; знають і розуміють умови рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів; [9 ПРО 2.2.1-1] описують перетворення механічної енергії. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують формули обчислення роботи, потужності, ККД механізму, кінетичної та потенціальної енергії; умови рівноваги важеля, блоків; [9 ПРО 2.2.1-1]застосовують набуті знання з теми у процесі розв’язання задач [9 ПРО 2.2.1-1] та для |
Момент сили. Важіль. Прості механізми. Розв’язання задач на практичне застосування важеля, блоків, похилої площини, гідравлічної машини. № 1. Вивчення умови рівноваги важеля. Механічна робота. Золоте правило механіки. Потужність. Механічна енергія та її види. Закон збереження та перетворення енергії. ККД механізмів. № 2. Визначення ККД простого механізму.
|
Виконання вимірювань Непрямі вимірювання роботи та потужності, ККД механізму. Дослідження та спостереження Прояви закону збереження енергії. Моделювання та конструювання Виготовлення механізмів із застосуванням важелів і блоків. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування розрахункових і графічних задач на умови рівноваги важеля, на прості механізми, обчислення роботи, потужності та ККД. |
безпечної життєдіяльності; [9 ПРО 3.3.2 -2] планують дослідження[9 ПРО 1.3.1-1] і аналізують його результати; [9 ПРО 1.3.1-2] формулюють висновки за результатами дослідження. [9 ПРО 1.5.3-1] Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість набутих знань для безпечного та ефективного практичного використання механізмів. [9 ПРО 1.4.2-3] |
|
Підготовка та презентація проєктів Практичне застосування простих механізмів. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи. |
Тема 2. Внутрішня енергія. Теплові явища |
||
Знаннєвий компонент: [9 ПРО 2.2.1-1] здобувачі освіти пояснюють зміст та пов’язаність понять: температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, теплообмін і його види, ККД теплового двигуна; знають і розуміють: [9 ПРО 2.2.1-1] що таке теплова рівновага, теплове розширення, два способи зміни внутрішньої енергії, принцип дії теплових двигунів, зміст закону збереження та перетворення енергії; [9 ПРО 2.2.1-1] пояснюють: зміст понять питомих теплових характеристик речовини, відмінності між кристалічними й аморфними тілами, між твердими |
Температура. Внутрішня енергія. Закон збереження та перетворення енергії. Кількість теплоти. Теплообмін, його види. Рівняння теплового балансу. № 3. Вивчення теплового балансу за умов змішування води різної температури. № 4. Визначення питомої теплоємності речовини. Агрегатні стани речовини, фазові перетворення. № 5. Вимірювання питомої теплоти плавлення льоду. Теплові двигуни. Екологічні проблеми застосування теплових двигунів. Фізичні основи бережливого природокористування та збереження енергії. |
Виконання вимірювань Вимірювання температури. Дослідження та спостереження Баланс енергії під час опалювання приміщень. Теплове розширення газів, рідин, твердих тіл. Фазові перетворення речовини. Зміна внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання роботи. Моделювання та конструювання Комп’ютерне моделювання теплового руху частинок газу та твердого тіла, броунівського руху.
|
тілами, рідинами і газами та умови фазових перетворень; знають [9 ПРО 2.2.1-1] формули та одиниці перелічених фізичних величин, способи їх вимірювання [9 ПРО 2.2.1-1]; знають [9 ПРО 2.2.1-1], що таке наночастинки, наноматеріали, неньютонові рідини. Діяльнісний компонент: здобувачі освіти застосовують [9 ПРО 1.4.2-1] формули кількості теплоти для різних теплових процесів, ККД теплового двигуна; [9 ПРО 2.2.1-1] складають рівняння теплового балансу з урахуванням фазових перетворень (плавлення, кристалізації, пароутворення, конденсації) та теплоти згоряння палива; [9 ПРО 2.2.1-1] обґрунтовують самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами; визначають етапи дослідження [9 ПРО 1.3.1-1] і аналізують його результати [9 ПРО 1.6.1-4]; формулюють висновки за результатами дослідження, [9 ПРО 1.5.3-1] презентують результати; застосовують набуті знання з теми у процесі розв’язання задач та для безпечної життєдіяльності. [9 ПРО 3.3.2 -2] |
|
Виготовлення моделі теплового двигуна. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування розрахункових і графічних задач на складання рівнянь теплового балансу для різних типів теплових процесів. Обговорення, дискутування Дискусія щодо екологічних проблем і доцільності застосування теплових двигунів, їх порівняння на якісному рівні з двигунами інших типів. Підготовка та презентація проєктів Переваги та недоліки різних типів теплових двигунів. Енергозбережувальні технології. Унікальні фізичні властивості води. |
Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знання закону збереження та перетворення енергії для безпечного та ефективного практичного використання теплових двигунів. [9 ПРО 3.3.2 -2] |
|
Рідкі кристали та їх використання. Наночастинки та наноматеріали. Кондиціонер, теплові насоси. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи. |
Тема 3. Електричні явища. Електричний струм |
||
Знаннєвий компонент: [9 ПРО 2.2.1-1] здобувачі освіти знають, якими є два роди зарядів, як вони взаємодіють, у чому полягає явище електризації тіл, дії електричного струму, відмінність між провідниками та діелектриками; пояснюють, що таке електричне поле та якими є його характеристики (напруженість, силові лінії), електричний заряд, точковий заряд, електричний струм, умови його існування, коротке замикання; фізичний зміст понять сили струму, напруги, електричного опору та питомого опору провідника; |
Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона. Електричне поле та його характеристики. Електричний струм. Електричне коло, його основні елементи. Джерела струму. Сила струму, електрична напруга, електричний опір, питомий опір. Закон Ома для ділянки кола. № 6. Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра й вольтметра. Послідовне та паралельне з’єднання провідників. № 7. Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників. № 8. Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників. Робота й потужність електричного струму. № 9. Вимірювання потужності споживача електроенергії Закон Джоуля — Ленца. № 10. Визначення ККД електричного нагрівника. Безпека Людини під час роботи з електричним обладнанням. |
Виконання вимірювань Прямі вимірювання сили струму, напруги, електричного опору. Непрямі вимірювання електричного опору, потужності струму. Дослідження та спостереження Дослідження електризації тіл, взаємодії заряджених тіл. Порівняння зарядів тіл. Дослідження властивостей провідників і діелектриків. Дослідження дій електричного струму. |
формулюють закон збереження електричного заряду, закон Кулона, закон Ома для ділянки кола, закон Джоуля — Ленца; [9 ПРО 3.4.2.-1] знають формули для обчислення роботи та потужності електричного струму; [9 ПРО 2.2.1-1] знають і можуть пояснити принципи дії реостата, електронагрівальних пристроїв, запобіжників, закономірності послідовного і паралельного з’єднань провідників; [9 ПРО 2.2.1-1]
знають способи вимірювання перелічених фізичних величин і одиниці цих величин; [9 ПРО 2.2.1-1] Діяльнісний компонент: здобувачі освіти читають і розуміють схеми типових електричних кіл, складають електричні кола за схемами; [9 ПРО 1.4.2-1] здійснюють прямі вимірювання сили струму та напруги, непрямі вимірювання опору та потужності струму; [9 ПРО 1.4.2-1] регулюють силу струму за допомогою реостата; |
|
Дослідження залежності сили струму від напруги, опору провідника від його параметрів та характеристик матеріалу. Дослідження дії реостатів. Дослідження закономірностей послідовного та паралельного з’єднань провідників. Моделювання та конструювання Виготовлення та випробування гальванічного елемента. Виготовлення моделі плавкого запобіжника та випробування його дії. Виготовлення моделі електричного нагрівника, випробування його дії. Здійснення розрахунків, аналізу і висновків Розв’язування задач на застосування закону Кулона, закону Ома, закону Джоуля — Ленца, розрахунок електричних кіл з послідовним, паралельним і комбінованим з’єднаннями провідників, обчислення роботи та потужності електричного струму.
|
уникають короткого замикання або перевантаження електричного кола; розв’язують задачі на застосування закону Кулона, закону Ома для ділянки кола; [9 ПРО 2.2.1-1] здійснюють розрахунки характеристик електричних кіл за формулами послідовного та паралельного з’єднань; взаємодіють у групі та усвідомлюють особисту відповідальність за досягнення спільного результату; аналізують результати дослідження і роблять висновки[9 ПРО 1.6.1-4]; використовують здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми. Ціннісний компонент: здобувачі освіти усвідомлюють важливість знань про електрику з точки зору можливості їх практичного застосування та безпеки життєдіяльності; [9 ПРО 3.3.2 -2] розуміють важливість здійснення бережливого природокористування; [9 ПРО 3.3.2 -2] виявляють емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів. [9 ПРО 2.2.1-1] |
|
Аналіз умов безпечного застосування електричного обладнання. Обговорення Обговорення фізичних основ бережливого природокористування та збереження енергії.
Підготовка та презентація проєктів Сучасні джерела струму. Сучасні побутові та промислові електричні прилади. Вплив електричного струму на організм людини. Виконання лабораторних робіт. Тестування, виконання контрольної роботи. |
Прикінцева частина
Зміст, форми роботи та обсяг матеріалу, передбачені НП8, підібрані і узгоджені таким чином, щоб здійснюване за програмою навчання мало практичну значущість, тобто набуті компетентності, за потреби, здобувачі освіти будуть здатні застосовувати відповідно до обставин, що виникли. А саме, уміти виконувати прості вимірювання, дотримуватися правил безпеки під час користування електричними, газовими, пневматичними пристроями тощо, свідомо прагнути до широкого використання енергозберігаючих технологій, правильно поводитися під час небезпечних природних явищ і техногенних аварій, уникати шкідливої дії електромагнітного та іншого випромінювання, надлишкового шуму тощо; розрізняти наукову та псевдонаукову або фейкову інформацію, що стосується природничо-технічних питань.
НП8 передбачає використання методичних підходів щодо досягнення очікуваних результатів навчання фізики, відповідних технологій, ресурсів, що дозволяють використовувати системи оцінювання (зокрема формувальне та підсумкове), інструментарій для оцінювання тощо, передбачені рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». Відповідно до вимог, затверджених зазначеним наказом здійснюється системний контроль та оцінювання результатів навчання. Оцінюванню, перш за все, підлягають результати навчання, зазначені в НП8, а їх наявність, кількість та рівень визначаються за видами навчальної діяльності. В основній частині НП8 кожен результат навчання сформульований на основі відповідного орієнтира для оцінювання з Державного стандарту базової середньої освіти (у дужках зазначений індекс цього орієнтиру).
Зважаючи на те, що видів навчальної діяльності загалом існує досить багато, а фізика як наука про природу об’єктивно зумовлює пріоритетність певних видів діяльності, окремо зазначимо ті, що є найбільш важливими, а їх результати першочергово підлягають об’єктивному та алгоритмізованому оцінюванню, а саме:
– розв’язування фізичних задач є обов’язковою складовою вивчення фізики в закладах загальної середньої освіти, оскільки дещо опосередковано, але дієво готує здобувачів освіти до практичної життєвої діяльності. У вирішенні завдання навчання фізики проблема навчання розв’язуванню фізичних задач займає окреме місце і є однією з найважливіших, найскладніших і найбагатогранніших. Навчитися розв’язувати задачі можна лише в процесі їх розв’язування на практиці. Як правило, процеси вивчення теорії та розв’язування задач є тісно пов’язаними. Крім того, розв’язування (а також складання власних) задач різного типу слід розглядати як потужний метод розвитку інноваційної та критичної складової мислення, реалізації міжпредметних зв’язків та одну зі складових виконання наукових проєктів на фізичну тематику. Задачі з фізики можуть бути кількісними або якісними, розрахунковими, графічними або експериментальними, передбачати відповідь у формі числа або вербального пояснення, передбачати відкриту відповідь або мати форму тестових завдань тощо, водночас потрібно дотримуватись балансу використання різних форм і типів фізичних задач.
– підготовка проєктів. Метод проєктів ефективно втілює діяльнісний принцип і забезпечує постійну та активну участь здобувачів освіти у навчально-пізнавальній і науково-пошуковій творчій діяльності. Відповідно метод проєктів є одним з ефективних засобів формування предметної і ключових компетентностей здобувачів освіти у процесі навчання фізики. Широкі можливості вибору тематики проєктів забезпечує різноманітність напрямів діяльності здобувачів освіти — від теоретичних розробок і обґрунтувань до експериментальних досліджень та конструкторських рішень. Водночас проєктна форма роботи передбачає переважно колективну працю над проблемою, що, з одного боку, сприяє формуванню вмінь та навичок роботи в групі, а з іншого — дозволяє підібрати для кожного виконавця проєкту завдання відповідно до рівня його знань, інтересів, здібностей та можливостей.
Тематику навчальних проєктів з фізики, як правило, пропонує вчитель, водночас цілком припустимим є ініціювання та обрання тем здобувачами освіти. НП8 визначає мінімальну кількість годин, передбачену на виконання навчальних проектів, водночас реальна кількість годин, що відводиться на виконання конкретних навчальних проєктів, визначає вчитель залежно від тематики, складності, форми виконання, кількості виконавців проєктів тощо. Кількість здобувачів освіти у групі, що працює над проєктом, визначається з урахуванням тематики, об’єму та складності роботи, а також бажання здобувачів освіти виконувати проєкт. Кількість проєктів, виконаних кожним здобувачем освіти, може бути довільною, але не меншою, ніж один за навчальний рік. Один здобувач освіти може виконувати різні проєкти особисто або у складі окремих груп. Формулювання тем проєктів здійснюються з урахуванням їх актуальності, цікавості, наявності матеріально-технічної бази, регіональних, географічних, кліматичних та інших особливостей розташування закладу освіти та пізнавальних інтересів здобувачів освіти. Проєкти можуть мати міжпредметну тематику і відображати відповідні міжпредметні зв’язки. У такому разі їх виконання може супроводжуватися і оцінюватися вчителями різних предметів. Захист таких проєктів може бути проведений у рамках шкільної наукової конференції.
Вивчення курсу фізики в закладах загальної середньої освіти має на меті, зокрема, ознайомлення здобувачів освіти з методами наукових досліджень, формування в них, на основі набутих теоретичних знань, умінь планувати, визначати адекватні методи і засоби досліджень і на практиці проводити фізичні дослідження (демонстрації, досліди, експерименти тощо), аналізувати, узагальнювати результати, робити висновки. У цьому сенсі здійснення експериментальної роботи може бути успішно поєднане із проєктною діяльністю як її складовою. Доцільність і цінність поєднання цих форм роботи, з точки зору методики, полягає в тому, що разом вони сприяють використанню в навчанні міжпредметних зв’язків, більш ефективно стимулюють процес пізнання здобувачів освіти.
– виконання фізичних експериментів. Навчальний експеримент реалізується у формі демонстраційного та фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, практичних робіт, дослідів та спостережень, які здобувачі освіти виконують удома самостійно. З огляду на реальний стан наявності навчального обладнання, його кількості та якості, а також ураховуючи реальний рівень підготовки та пізнавальні інтереси здобувачів освіти, у НП8 передбачено мінімальну обов’язкову кількість лабораторних робіт за темами. Водночас, допускаючи можливість проведення навчального експерименту переважно у формі фізичного практикуму, роботи якого можна виконати, використовуючи меншу кількість комплектів однотипного обладнання. Реальне змістове наповнення робіт фізичного практикуму технологічно простіше урізноманітнювати й диференціювати за рівнем складності, відповідно до рівня підготовки окремих груп здобувачів освіти у класі. Така форма роботи забезпечує й більшу самостійність здобувачів освіти і більші можливості творчого підходу до виконання завдань.
Мінімальний перелік навчальних демонстрацій у НП8 складено з урахуванням форм та обставин, у яких здійснюється реальне навчання, наявності обладнання, устаткування, наявності та можливостей навчального кабінету тощо. У межах відведеного часу процес навчання доцільно доповнювати виконанням невеликих (короткотривалих) експериментальних завдань, робота над якими може поєднувати в собі елементи розв’язування задач, проєктної діяльності, виконання лабораторних досліджень (фізичних експериментів) тощо, а також здійснення узагальнень та формулювання висновків.
Роботи, передбачені для домашнього виконання, мають бути безпечними і передбачати можливість їх виконання порівняно простим і водночас доступним здобувачам освіти обладнанням, устаткуванням, матеріалами тощо.
З метою заохочення розвитку учнівської технічної творчості, а також упровадження в курс навчання фізики елементів STEM-освіти, НП8 передбачає можливість постановки домашніх завдань, для виконання яких на добровільній основі можуть виготовлятися і використовуватися саморобні прилади, пристрої, інструменти тощо.
– здійснення узагальнення та формулювання висновків. Узагальнення матеріалу здійснюється з метою його систематизації, тобто визначення та усвідомлення здобувачами освіти системних зв’язків між окремими ланками знань, структуризації матеріалу, проведення аналогій, формулювання висновків тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Державний стандарт базової середньої освіти [Електронний ресурс]. — URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898
2. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) [Електронний ресурс]. — URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text
3. Типова освітня програма для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОНУ від 09 серпня 2024 р. № 1120.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
Зареєструватись за допомогою Google